Рішення

від 20.11.2024 по справі 691/873/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/873/24

провадження № 2/691/483/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О. М.

за участі секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що із відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 2015 року, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 . Шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси, актовий запис №307. Від шлюбу мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 . Більше двох років, а саме з 22 січня 2022 року, спільно не проживають, господарство не ведуть, не мають взаємних прав та обов`язків, які притаманні подружжю. Основна причина розпаду сім`ї різний склад характерів, відсутність взаєморозуміння. Фактично шлюбні відносини припинені. Подальше подружнє життя і збереження сім`ї неможливе, що стало підставою звернутися до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред`явлення зустрічного позову (а.с.17).

В підготовчому засіданні 23 вересня 2024 року постановлено ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду (а.с.26).

У судове засідання 20 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з`явилися, представник подала заяву від 20 листопада 2024 року за вхідним №6383/24 про розгляд справи без їх участі, підтримання позовних вимог (а.с.31).

Відповідач ОСОБА_2 , повідомлений належним чином, шляхом надіслання копії ухвали про відкриття провадження, ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду, судових повісток, що підтверджується поштовими трекінгами від 20 вересня 2024 року №0600282412354, від 15 жовтня 2024 року №0600290268599 про отримання особисто, розміщення оголошення 23 вересня 2024 року про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, не подав відзиву на позов, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду (а.с 27, 28, 29, 30).

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін, суд, приймає рішення про можливість слухання цивільної справи у їх відсутність, остільки у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду справи.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення сторін, зміст клопотання представника позивача про розгляд без участі позивача та представника, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, згідно ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст.ст.104,105,110 СК України, однією із підстав припинення шлюбу є його розірвання, яке може відбуватися на підставі рішення суду за позовом одного із подружжя.

У відповідності до ч.ч.3,4 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Відповідно до положень ст.ст.111-112 СК України, суд, з`ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність малолітньої дитини, - постановляє рішення про розірвання шлюбу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні із змісту досліджених доказів, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 виданим 29 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси, актовий запис №307 (а.с.33). Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Згідно копії витягу з реєстру Городищенської територіальної громади від 30 серпня 2022 року №2022/000445943 та копії витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №5736 від 28 травня 2024 року, позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6, 10). Подальше збереження сім`ї позивачем і відповідачем не можливе, поскільки сторони подружні стосунки не підтримують, відновлювати спільне життя не вбачають потреби, причиною розірвання шлюбу є різні погляди на життя, склад характеру, що унеможливлює існування шлюбу. Вжиття заходів щодо примирення подружжя є безпідставним, виходячи із тих обставин у справі, що шлюб між сторонами існує лише юридично, спільно не проживають, без паритетних засад про почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, підтримання стосунків та не бажанням сторін щодо надання такого строку. Судом встановлено, згідно до змісту поданої заяви, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач не заперечує, остільки відзиву на позов не надіслав, письмових пояснень не надав, до участі у судовому засіданні не прибув, а отже, подальше збереження шлюбу неможливе і слід розуміти суперечить інтересам сторін. В силу вищенаведеного, суд, вбачає відсутньою морально-правову основу шлюбу і приходить до висновку про наявність підстав для його розірвання. Спір про поділ майна на день розгляду цивільної справи в суді, не встановлений.

В частині позовної вимоги щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини, після розірвання шлюбу, із сторонами, як батьками, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини 1 статті 18, частини 1 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Національне законодавство також відображає принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, статтею 7 Сімейного кодексу України закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

При цьому, частиною 1 статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 160, ч. ч. 1, 2 ст. 161 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначають за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначають за спільною згодою батьків і самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначає вона сама.

На підставі частин 1 і 2 статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто іншого з батьків. Позови, про визначення місця проживання дитини пред`являються в порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача. При розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Якщо дитина виїхала за кордон з одним із батьків, то, вирішуючи в умовах воєнного стану спір про місце проживання дитини, суд має враховувати пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, невід`ємність і пріоритет права дитини на життя, перебування її в безпечному середовищі.

Суд, прийшовши до рішення про розірвання шлюбу між сторонами, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд, приходить до висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя, враховуючи наявність на те законних підстав, та ухвалює рішення про задоволення позову в цій частині, але остільки позивач, просить визначити і місце проживання неповнолітньої дитини з нею, то відсутність доказів, вище зазначених, з огляду на вимоги чинного законодавства та згоди одного із батьків на таке рішення, суд позбавлений можливості вирішувати таке питання і залишає проживати неповнолітню дитину дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 видане відділом державної реєстрації цивільного стану Куявсько-Поморського воєводства Республіка Польща від 06 серпня 2020 року, актовий запис 0461011/00/AU/2020/949305, з матір`ю, позивачем у справі.

Суд, вважає за доцільним, залишити позивачу після розірвання шлюбу прізвище набуте у шлюбі, з огляду на право надане ст.113 СК України на вибір прізвища після розірвання шлюбу.

Щодо відшкодування позивачу понесених судових витрат при зверненні до суду, то дійсно, позивач, згідно квитанції від 31 липня 2024 року №1314-6123-9876-0354 сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за розгляд цивільної справи судом з позовною вимогою про розірвання шлюбу, але понесені нею судові витрати, слід залишити без відшкодування відповідачем, з огляду на те, що не бажає стягувати такі з відповідача (а.с. 1-3).

Позов підтверджується: оригіналом свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 виданим 29 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси, актовий запис №307; копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 ; копією витягу з реєстру Городищенської територіальної громади від 30 серпня 2022 року №2022/000445943; копією витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №5736 від 28 травня 2024 року; квитанцією про сплату судового збору від 31 липня 2024 року №1314-6123-9876-0354.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 24, 34, 55,104, 105, 109, 110, 111, 112,113 Сімейного Кодексу України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси, актовий запис №307.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище набуте у шлюбі ОСОБА_6 .

Неповнолітню дитину дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишити проживати біля матері позивача ОСОБА_1 , з роз`ясненням права сторонам у справі на визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу.

Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідач : особа 2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя О. М. Савенко