Ухвала

від 27.11.2024 по справі 302/672/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/672/24

Провадження № 2/302/245/24

67

УХВАЛА

(у повному обсязі)

27.11.2024 селище Міжгір`я Закарпатської області

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В. П.,

з участю: секретар судового засідання Липей В.В.,

представник позивача-адвокат Рішко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визначення місця проживання, самостійне виховання та утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Зазначений позов подано до суду 16.05.2024 з таким обґрунтуванням і вимогами.

Сторони зареєстрували шлюб 09.10.2009 у відділ РАЦС Міжгірського РУЮ за актовим записом № 54. У шлюбі народились двоє дітей : дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з судовим наказом судді Кривка В.П. Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.05.2024 ( справа № 302/617/24) з ОСОБА_2 стягнуто в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей : доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі твердої грошової суми, що відповідає 50 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07.05.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

12.06.2024 Міжгірський районний суд Закарпатської області (суддя Сидоренко Ю.В.) ухвалила рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу (справа № 302/216/24). Після розірвання шлюбу сторони мешкають окремо. Зокрема, позивач у АДРЕСА_1 , а відповідачка в АДРЕСА_2 . Діти навчаються в Міжгірському ліцеї № 1 і проживають за вищезазначеною адресою з батьком (позивачем).

Позивач зазначив, що житловий будинок має 6 житлових кімнат, сучасний ремонт і побутову техніку, а дитячі кімнати обладнані всім необхідним для їх розвитку. Позивач здійснює підприємницьку діяльність (роздрібна торгівля) і має постійний та достатній дохід.

Відповідачка на даний час не має можливості забезпечувати належний рівень життя та розвитку дітей, має намір утворити іншу сім`ю та виїхати закордон, а тому тривалий час не зможе піклуватись дітьми особисто і займатись їх вихованням. Діти виявили бажання проживати з позивачем. Окрім цього, позивач і відповідачки дійшли згоди, що дітям на даний час краще проживати батьком.

Позивач просить застосувати норми Сімейного кодексу України, закон «Про охорону дитинства», Конвенцію про права дитини, і визначити місце проживання, самостійне виховання та утримання неповнолітніх дітей з ним за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився на судові виклик та повідомлення жодного разу. Позивач також не забезпечив в судове засідання явку малолітніх дітей для цілей з`ясування їх думки щодо визначення місця проживання їх з батьком. Натомість його представник адвокат Рішко С.І. повністю підтримав позовні вимоги і додатково пояснив, що явка в судове засідання дітей, з огляду на їх вік може травмувати їх психіку, що стверджено письмовим висновком психолога.

Відповідачка не з`явилась в судові засідання, будучи належно повідомленою про таке, що підтверджено в справі. Відповідачка не подала в справу відзив на позовну заяву і не подала письмової позиції щодо суті позовних вимог.

Уповноважений представник третьої особи Міжгірської селищної ради (органу опіки і піклування) надала у справу висновок щодо суті спору із заявою розглянути справу без участі представника.

Згідно з висновком органу опіки і піклування Міжгірської селищної ради визнано за доцільне визначити постійне місце проживання малолітніх дітей з батьком за адресою АДРЕСА_1 , що повністю відповідає інтересам дітей, не порушує їх прав та законних інтересів.

Під час судового розгляду справи по суті досліджено всі докази, подані стороною позивача, окрім з`ясування думки малолітніх дітей судом з відповідною фіксацією.

Зокрема, у висновку органу опіки і піклування не зазначено опитування дітей з приводу місця їх проживання з батьком або матір`ю. У висновках психолога також не зазначено думку кожної дитини з приводу судового спору, тобто з ким із батьків вони бажають проживати і чому саме. Водночас у висновку органу опіки і піклування зазначено, що мати дітей проти того щоб діти проживали з батьком, однак вона розуміє, що на даний час не має можливості утримувати дітей, оскільки офіційно не працює, та не має куди забрати дітей, бо планує виїхати за кордон на заробітки. Натомість у висновку є відмітка, що на засідання комісії органу опіки і піклування були запрошені батьки дітей, які не з`явились і присутнім був тільки представник позивача (батька) адвокат Рішко С.І. В справу також не подано жодного документу щодо фіксації позиції матері з приводу спору про місце проживання дітей і його вирішення за пропозицією матері.

Стаття 171 частина друга Сімейного кодексу України передбачає, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору, зокрема, й щодо їх виховання та місця проживання.

Для належного, правильного вирішення розглядуваного спору суду необхідно встановити і діяти з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей. При цьому суд зобов`язаний виконати положення статті 161 Сімейного кодексу України.

Статтею 56 ч.6 ЦПК України передбачено : органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Отже, для правильного вирішення справи, з урахуванням віку малолітніх дітей, які досягли відповідно 11 і 7 років і які є шкільного віку, бо навчаються в Міжгірському ліцей № 1, суду слід з`ясувати думку дітей для виявлення прихильностей до кожного з батьків та щодо місця їх проживання з одним із батьків. Вік дітей є таким, коли дитина може висловити свою думку.

У постанові Касаційного цивільного суду верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 185/6994/15 викладено таке щодо врахування думки дитини :

- дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

- Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

- Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

-З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

- При цьому під час визначення місця проживання малолітньої дитини, зважаючи на вікову категорію дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини проживати з одним із батьків.

- Крім того, коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків, та при цьому не травмувати психіку дитини та уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати цієї бесіди.

- Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

Пунктом 94 постанови КЦС Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 465/6496/19 надано правовий висновок про те, що думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки і піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіо матеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

З огляду на те, що позивач не вживає заходів щодо прибуття дітей в судове засідання для здійснення фіксації судом з`ясування думки дітей, не з`являється в судові засідання, відповідачка також не з`являється в судові засідання і не подає в справу своєї позиції письмово, а орган опіки і піклування належно не виконав пункт 72 постанови КМУ № 866 від 24.09.2008 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» в частині фіксації думки дітей, суд вважає за необхідне зобов`язати орган опіки і піклування Міжгірської селищної ради зафіксувати думку дітей в невимушеній, сприятливій для дітей обстановці з участю та/або психолога відповідного шкільного педагога з приводу їх місця проживання з одним із батьків та прихильностей, і надати в справу відповідний доказ (аудіо- відео запис).

Представник позивача не заперечив щодо спонукання третьої особи (органу опіки і піклування) виконати обов`язки, покладені законом для цілей вирішення судового спору.

Керуючись статтями 260, 261, 56 ч.6, статями 161, 171 Сімейного кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Зобов`язати орган опіки і піклування Міжгірської селищної ради в особі керівника забезпечити надання в справу уповноваженим представником належно зафіксованої думки малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які фактично проживають за адресою АДРЕСА_3 , і навчаються в Міжгірському ліцеї № 1, - щодо визначення їх місця проживання з одним із батьків.

Визнати обов`язковою явку в судове засідання на 9 годин 30 хвилин 18 грудня 2024 року уповноваженого представника органу опіки і піклування Юлії Пискач.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне рішення в справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала складена в повному обсязі 28.11.2024.

Суддя: В. П. Кривка