Рішення

від 22.11.2024 по справі 309/3838/17

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3838/17

Провадження № 2/309/171/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судових засідань: Плиска А.В.

позивача ОСОБА_1 , представника позивачів: ОСОБА_2

представників позивачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Томищ М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст об`єднану справу за позовною заявою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_6 , ПАТ «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергія Івановича про визнання недійсними результатів прилюдних торгів;

за позовною заявою ТОВ «Полстар» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович, ПАТ «Піреус банк МКБ», державне підприємство «Сетам» про визнання прилюдних торгів недійсними, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулись в Хустський районний суд з позовом до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_6 , ПАТ «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович про визнання недійсними результатів прилюдних торгів.

Ухвалою Хустького районного суду від 21 травня 2019 року об`єднано в одне провадження справу № 309/3838/17 за позовною заявою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_6 , ПАТ «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович про визнання недійсними результатів прилюдних торгів зі справою № 309/25/18 за позовною заявою ТОВ «Полстар» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович, ПАТ «Піреус банк МКБ», державне підприємство «Сетам» про визнання прилюдних торгів недійсними. Об`єднаній справі присвоєно № 309/3838/17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачі були належними користувачами жилих приміщень у гуртожитку № 10, який розміщений у АДРЕСА_1 . У встановленому законодавством порядку позивачі зареєстровані у житлових приміщеннях цього гуртожитку та проживали там разом із сім`ями. Дана будівля набула статусу гуртожитку у 1969 році, оскільки будувалась саме по проекту гуртожиток тресту «Хустхімбуд». Даний статус будівлі не змінювався.

На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стало відомо, що на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 5725 від 08.11.2017р., ОСОБА_6 придбав 954/1000 частини будівлі гуртожитку № НОМЕР_1 загальною площею 2 389, 5 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Згідно акту про реалізацію предмета іпотеки від 26.10.2017 р. відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.41 Закону України «Про іпотеку» передано на реалізацію частину гуртожитку № 10 (літ. «а» в розмірі 954/100, загальною площею будівлі 2389,5, місцезнаходження АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ «Полстар» на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу б/н від 11.06.2001 р. Право власності на дане майно зареєстроване в Хустському ДПТІ за реєстровим №6277129, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4162103 від 16.07.2004 р. та зареєстрованого Хустським ДПТІ в реєстровій книзі № 2 за номером запису 322.

Дата проведення торгів 12.10.2017 р., відповідно до протоколу ДП «Сетам» про проведені електронні торги від 12.10.2017 р. №290529 переможцем визнано гр. ОСОБА_6 . Ціна продажу предмета іпотеки 1000011 гривень.

Вважають, що дії щодо реалізації частини гуртожитку АДРЕСА_2 з прилюдних торгів відбулися з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ТзОВ «Полстар» був власником будівлі гуртожитку АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2001 р. загальною площею 2389, 5 кв.м. у цілій частині. Згідно Витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно товариство з обмеженою відповідальністю «Полстар» є власником у цілій частині гуртожитку АДРЕСА_2 .

Мешканцями гуртожитку, які на законних підставах проживали у даному гуртожитку, згідно протоколу зборів від 13.10.2007 р. було надано дозвіл на реконструкцію гуртожитку, після здійснення якої кожна з сімей мала отримати квартиру у реконструйованому будинку. Згідно заяви засновника ТзОВ «Полстар» від 23.09.2016р. він також взяв на себе зобов`язання забезпечити мешканців гуртожитку житлом після проведення реконструкції.

Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області здійснювалось виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №14/46 від 10.09.2010 р. про стягнення на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованості у загальній сумі 3530676,93 грн. за кредитним договором №94/2007-1 від 31.08.2007 р. (в тому числі сума 2300000 грн. основного боргу, сума 1168616,41 грн. нарахованих відсотків, сума 50 683, 84 грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату основного боргу та сума 11 376, 68 грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно укладеного договору іпотеки від 04.09.2007р., а саме: житлову будівлю (гуртожиток №10 літ. «А») загальною площею 2389,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності іпотекодавцю ТОВ «Полстар». При цьому ДВС боржником визначено ТОВ «Полстар», хоча дане товариство не брало жодних кредитів у ПАТ «Піреус банк МКБ», а виступило виключно іпотекодавцем для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» запроваджується мораторій на відчуження гуртожитків протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2017-2021 роки. Тобто діючим законодавством України, яке було чинним станом на час реалізації гуртожитку по АДРЕСА_1 було заборонено відчуження гуртожитків, а відповідно державна виконавча служба не мала права здійснювати реалізацію гуртожитку в силу прямої заборони на таке відчуження.

Згідно п.11 договору іпотеки від 04.09.2007 р. на момент укладення договору іпотеки вартість предмету іпотеки у відповідності до висновку експерта від 21.08.2007 р. становить 4609 584 гривні, а продаж предмету іпотеки здійснено за 950010,45 гривень. Згідно акту про реалізацію предмета іпотеки від 26.10.2017 р. стартова ціна предмета іпотеки 977 942 грн., ціна продажу предмета іпотеки 1000011 гривень, а сума коштів, які перераховані покупцем, включаючи гарантійний внесок становить 950010,45 гривень.

При цьому інформація про гуртожиток №10 в АДРЕСА_1 , виходячи із акту про реалізацію предмета іпотеки, не містила ні відомостей про земельну ділянку, ні кількість поверхів будівлі, ні кількості кімнат та наявність допоміжних приміщень (якими в даному випадку є будівля котельні, яка значиться літ.«Б»), ні відомості про зареєстрованих в будівлі громадян.

За наведених обставин позивачі вважають, що прилюдні торги, які відбулися з реалізації частини гуртожитку № НОМЕР_1 в розмірі 954/1000 по АДРЕСА_1 є недійсними, а тому позов підлягає до задоволення.

В ході судового розгляду представник позивача - адвокат Габор Я.І. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, долучивши до матеріалів справи письмові дебати в яких просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, суть письмових дебатів аналогічна вимогам та доводам позовної заяви.

В ході судового розгляду позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з наведених в заяві підстав та просив їх задовольнити.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» Ганчак В.І., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у продовж судового розгляду позовні вимоги підтримували у повному обсязі.

Представником ТзОВ «Полстар» Тарчанин Р.В. надано до суду письмові дебати в яких викладено позицію позивача яка полягає у наступному.

Представник позивача вважає, що позовні вимоги позивачів є обгрунтовані та доведені в повному обсязі і підлягають задоволенню зважаючи на те, що ТзОВ «Полстар» належала на праві приватної власності частина будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ТОВ «Полстар» мало намір провести ремонтні роботи у вказаному гуртожитку з метою створення соціального житла для учасників АТО, про що було зареєстровано інвестиційний проект.

12.10.2017 року ДП «Сетам» провело прилюдні торги з реалізації іпотечного нерухомого майна, яке належить ТОВ «Полстар» - 954/100 частина будівлі гуртожитку №10, літ. А, загальною площею - 2389,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стартова (початкова) ціна гуртожитку становила 977 942 грн. Вказана ціна була визначена приватним підприємством «Алекс-Хуст» на замовлення державного виконавця Яроша Сергія Івановича.

Також при замовленні оцінки виконавцем не було вказано, що до гуртожитку відноситься господарська будівля (котельня площею 57,0 кв.м), що також вплинуло на оцінку об`єкту нерухомості.

Переможцем торгів було оголошено ОСОБА_6 який запропонував за гуртожиток ціну 1000011грн.

За наслідками прилюдних торгів між ОСОБА_6 та Державним підприємством «Сетам» був складений протокол №290529 про проведення електронних торгів по лоту N238581 від 12.10.2017 року, щодо продажу майна: Іпотека, 954/100 частина будівлі гуртожитку №10, літ.А, загальною площею - 2389,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

B подальшому на підставі зазначеного протоколу, заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Ярошем Сергієм Івановичем було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 26.10.2017 року ВПТ №24312155, та приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Гелеван С.І., 08.11.2017 року ОСОБА_6 , код 2752324411 було видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та внесено запис №23253265 від 08.11.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. згідно п.11 Договору іпотеки, укладеного ТОВ «Полстар» та ПАТ "Піреус банк МКБ» від 04.09.2007 року. На момент укладення договору іпотеки вартість предмету іпотеки, у відповідності до висновку експерта від 21.08.2007 року становила 4609584,00 грн., що складає 912 788,91 дол. США по курсу НБУ.

12.10.2017 року гуртожиток продано гр. ОСОБА_6 , за 1000 011 грн., що складало 37 693,59 дол. США по курсу НБУ, відтак, різниця у вартості гуртожитку з часу передачі в іпотеку та продажу становила 3 609 573,00 грн. та 875 095,32 у дол. США.

Всупереч ст.ст. 41, 43 Закону України "Про іпотеку", організатор торгів належним чином та своєчасно не повідомив іпотекодаця (боржника) про права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна. Фактично покупцем придбано приміщення гуртожитку площею 2389,5 кв.м за ціною трикімнатної квартири приблизною площею 75 кв.м.

Про незаконний продаж за заниженою ціною свідчать подальші дії нового власника, які полягали у неодноразовому перепродажу майна, зміні його поштової адреси та переведення гуртожитку у житловий будинок. Такі дії вчинені з метою забезпечення неповернення такого майна первісному власнику. Вважає, що гуртожиток було виставлено на торги та продано за дуже заниженою ціною і порушує конституційні права ТОВ «Полстар».

Окрім того, вказаний гуртожиток було продано всупереч дії мораторію на продаж гуртожитків до 01.01.2022 року, який встановлений ст.19, п.3 Розділу VII Прикінцеві положення Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Всупереч ст.ст.4,5 Закону України "Про іпотеку" частина предмета іпотеки (954/100) не була виділена в натурі та не було здійснено реєстрацію права власності на частину гуртожитку як на окремий об`єкт нерухомості, також не було внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

За наведених обставин, просив позовні заяви ТзОВ «Полстар» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача - ДП «Сетам» Конепуд Д.В. до матеріалів справи долучено відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що позивачами не доведено порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів та не доведено, що ці порушення вплинули на результати торгів, жодних доказів на підтвердження позовних вимог щодо визнання електронних торгів недійсними, позивачами не додано. Відповідно до пунктів 2, 4 розділу II Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Отже, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. Представник відповідача зазначає, що торги відбулись у чіткій відповідності з приписами Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831. На виконання приписів ЗУ «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, ДП «СЕТАМ» здійснило публікацію в місцевих газетах «Закарпатські оголошення» від 15.09.2017 року №37, «Наш Ужгород» від 15.09.2017 року №377 та направило повідомлення сторонам виконавчого провадження листом від 13.09.2017 року №9059/18-18-17, яким вказано час, дату, місце проведення торгів та за якою ціною. Зазначив, що постановою Верховного Суду України від 18.11.2015 р. № 6-1884цс15, визначено, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними і на ДП «Сетам» не покладено обов`язок надсилати повідомлення про початок електронних торгів рекомендованою кореспонденцією. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_11 упродовж судового розгляду заперечила позовні вимоги вимог та просила відмовити в їх задоволенні.

14.11.2024 р. представником відповідача ОСОБА_6 - адвокатом Томищ М.С. подано до суду клопотання про завершення розгляду справи без її участі на підставі поданих письмових дебатів. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.

В письмових дебатах представник відповідача зазначає, що позивачами не доведено факт будівництва даного гуртожитку за загальнодержавні кошти до 01.12.1991 року, як про це зазначено в п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" в редакції яка діяла з 05.04.2017 року до 04.11.2018 року, тобто у період проведення прилюдних торгів 26 жовтня 2017 року. А отже позивачами не доведено, що даний об"єкт підпадає під дію мораторію на відчуження.

Окрім того в редакції Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" станом на жовтень 2017 року було також зазначено період дії мораторію протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2017-2021 роки .

Однак, така загальнодержавна цільова програма передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2017-2021 роки не була розроблена Кабінетом Міністрів України та не була подана на затвердження до Верховної Ради України у період з 2017 року та до 2021 року, відповідно дана норма закону не набрала чинності у повному обсязі станом на 26.10.2017 року -дату проведення оскаржуваних позивачами прилюдних торгів.

Також позивачами не надано належних доказів та не доведено, що даний гуртожиток був включений до статутного капіталу юридичної особи у процесі приватизації чи корпоратизації .

Зазначає, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.08.2010 року було задоволено позов банку АТ "Піреус Банк МКБ" та стягнуто заборгованість в сумі 3530676,93 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житлову будівлю (гуртожитку №10) в АДРЕСА_1 належну на праві власності ТОВ "Полстар" та 10.09.2010 року було видано судовий наказ, який направлений для примусового виконання до ДВС. ТОВ "Полстар" дане рішення суду не оскаржило відтак на думку відповідача визнало його правомірність та законність. Також у період з 30.08.2010 року - дату прийняття судового рішення господарського суду Закарпатської області про звернення стягнення на предмет іпотеки та дату проведення прилюдних торгів 26.10.2017 року, пройшов значний час - сім років та ТОВ "Полстар" позивач мав достатньо часу для вирішення та врегулювання даного питання, в тому числі погашення боргового зобов`язання з метою недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки .

Посилається на те, що ч.2 ст.43 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Оскільки початкова ціна продажу предмета іпотеки не була встановлена рішенням суду або за згодою між іпотекодержателем то 27.07.2017 року державним виконавцем у відповідності до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості майна боржника, а саме 954\1000 частин гуртожитку АДРЕСА_2 .

При цьому оцінку вартості майна визначену суб`єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні позивачем ТОВ "Полстар" не було оскаржено. Листом від 17.08.2017 року ТОВ "Полстар" було належно повідомлено про визначену експертом вартість майна та надіслано копію висновку (копія листа разом з квитанціями доказом про відправку приєднана до відзиву ДВС від 02.03.2018 року).

Окрім цього у період з дати придбання приміщення гуртожитку позивачем ТОВ "Полстар" 11.06.2001 року та до дати проведення прилюдних торгів 26.10.2017 року, власником майна ТОВ "Полстар" протягом 17 років не проводилося жодних ремонтних робіт даного об`єкта, що призвело до його аварійного стану та в свою чергу значного зниження вартості такого майна і дана обставина не була спростована в ході розгляду справи.

Звертає увагу на те, що головною умовою, яку повинен встановити суд, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто встановити не тільки недотримання норм закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Натомість дії державного виконавця відповідали Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), який є спеціальним актом щодо примусового виконання судових рішень відносно позивача - боржника ТОВ "Полстар".

На спростування доводів позивачів, що відповідно до протоколу №290529 проведення електронних торгів та акту реалізації предмета іпотеки було виставлено на торги 954\100 частини будівлі гуртожитку №10, однак відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно видане відповідачу ОСОБА_6 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на нерухоме майно видано на 954\1000 частин будівлі гуртожитку, та відповідно позивач вважає , що видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів є незаконним, вказує що ухвалою Хустського районного суду від 28.11.2016 року на підставі подання державного виконавця було визначено частку товариства "Полстар" в житловій будівлі гуртожитку, оскільки на той час частина приміщень гуртожитку належала на праві власності третім особам то необхідно було визначити частку ТОВ "Полстар". Відповідно до ухвали Хустського районного суду по справі №309\43\12-14-ц було виправлено описку допущено в ухвалі Хустського районного суду замість частки 954\100 мало бути вірно вказано 954\1000 часток будівлі, а тому представник відповідача, такі доводи позивача вважає формальними і такими, що не є підставою для скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів видане ОСОБА_6 , і такими, що не порушують права позивачів та не є підставою для визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія 5725 видане 08.11.2017 року .

Вважає, що твердження позивач ТОВ "Полстар" у позовній заяві та письмовій промові в судових дебатах відносно того, що відповідач ОСОБА_6 здійснював виселення мешканців гуртожитку є безпідставними та не підтвердженими жодними належними та допустимим доказами і спростовані доказами, які наявні в матеріалах даної справи, а саме актами обстеження депутата Хустської міської ради, що станом на 2017 рік жоден із позивачів у приміщенні гуртожитку №10 не проживав більше року, а отже їх виселення не могло відбуватися, оскільки дані особи не проживали у гуртожитку на той час.

Зазначає, що на час розгляду справи відповідач ОСОБА_6 не є власником об"єкта, що є предметом спору, власниками є фізичні особи громадяни та юридичні особи, які придбали житлові квартири в даному багатоквартирному житловому будинку, оскільки даний гуртожиток було реконструйовано відповідно до вимог закону новим власником і на даний час з аварійної будівлі гуртожитку, яка була у власності ТОВ "Полстар" є новий багатоквартирний житловий будинок - фактично новий об`єкт нерухомого майна.

Ст.4 п.1 Закону "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків " передбачено, що громадяни та члени їхніх сімей на яких поширюються дія цього закону мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього закону за рішенням місцевої ради. Однак спірний гуртожиток №10 не перебував у власності територіальної громади , а належав на праві колективної власності ТОВ "Полстар", тому дана норма закону не розповсюджується на дане майно.

Окрім того, позивачі ОСОБА_7 та інші не довели жодними належними та допустимими доказами, що вони мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку, який є предметом спору та що їх вселення було здійснено законним шляхом на правових підставах та ними були отримані відповідно ордери на вселення у гуртожиток, таких письмових доказів суду не представлено, а двоє позивачів не надали суду належних доказів про реєстрацію їх постійного місця проживання в гуртожитку АДРЕСА_2 .

Вважає, що відсутні порушення прав позивачів та порушення на які вказують позивачі не призвели до порушень їх прав та не є суттєвими та такими, що вплинули на результати торгів та призвели до порушення їх прав, а тому відсутні об`єктивні правові підстави для задоволення позовів.

Крім того позивачами обрано невірний спосіб захисту, що відповідно до закону є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову .

Представником ПАТ «Піреус Банк МКБ» до матеріалів справи додано відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до наступного.

04.09.2007 року між ПАТ «Піреус Банк МКБ» як іпотекодержателем та ТОВ "Полстар" як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король Н.І., зареєстрований в реєстрі за №4089. Згідно договору іпотеки в іпотеку передано житлову будівлю (гуртожиток №10 літ.А), загальною площею 2389,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Перед укладенням договору іпотеки, директором ТОВ «Полстар» Решетовим А.В., надано банку довідку №2003 від 03.09.2007 р., згідно якої в приміщенні предмету іпотеки, станом на вказану дату ніхто не зареєстрований та не проживає. Абзац 8 ч.1 п.13 Договору іпотеки передбачає, що відповідно до предмету іпотеки відсутні вимоги інших осіб, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. Абзац 9 ч.1 п.13 Договору іпотеки: іпотекодавець гарантує, що ним надано всі наявні документи, що стосуються повноважень, а також виникнення в майбутньому права на розпорядження предметом іпотеки, відтак твердження позивача про реєстрацію та проживання в гуртожитку будь-яких осіб, є недостовірними.

В 2014 році виконавча служба звернулась до Хустського районного суду з поданням про визначення частки майна боржника і в ході розгляду справи проводилась судова будівельно-технічна експертиза, яка визначила частку майна боржника в спірній житловій будівлі. 28.11.2016 року судом винесено ухвалу, якою визначено частку ТОВ «Полстар» в предметі іпотеки в розмірі 954/1000, даних про наявність інших мешканців в гуртожитку виявлено не було.

Гуртожиток належав позивачу ТОВ «Полстар» на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2001 року, зареєстрованому в Хустському ДПТІ 13.03.2002 року за №322. Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4162103 від 16.07.2004 року за ТОВ «Полстар» зареєстровано гуртожиток №10, форма власності колективна, відтак вказана будівля під дію Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та дію мараторію не підпадає.

27.07.2017 року, державною виконавчою службою, з дотриманням процедури, винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання, для участі у виконавчому провадженні та призначено експертом суб`єкта оціночної діяльності приватне підприємство «Алекс-Хуст».

14.08.2017 року експертом було виконано оцінку предмета іпотеки і висновок про оцінку майна направлено ДВС, рекомендованим листом на адреси стягувача та боржника. ТОВ «Полстар» вказу оцінку не оскаржувало.

За наведених обставин, представник АТ «Піреус Банк МКБ» Петюшка О.В. просив проводити розгляд справи без його участі, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача - відділу примусового виконання рішень УДВС, заступником начальника відділу ПВР УДВС ГТУЮ в Закарпатській області Ярош С.І. подано до суду відзив на позовну заяву ТОВ «Полстар» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович, ПАТ «Піреус Банк МКБ», державне підприємство «Сетам» про визнання прилюдних торгів недійсними.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Полстар» виходячи з наступного.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, знаходився наказ №14/46, виданий 10.09.2010 року Господарським судом Закарпатської області про стягнення на користь «Піреус Банк МКБ» заборгованості в сумі 3530676,93 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житлову будівлю (гуртожиток №10 літ.А) загальною площею 2389,5 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Полстар». Оскільки судове рішення не було виконано в добровільному порядку, державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду.

В результаті проведених державним виконавцем заходів щодо виконання рішення суду, було встановлено, що що в даній житловій будівлі знаходяться дві квартири на які оформлено право власності: квартира АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_12 та квартира АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_13 . Зважаючи на вказані обставини, 21.05.2014 року державним виконавцем внесено подання до суду про визначення частки майна боржника.

28.11.2016 року Хустським районним судом винесено ухвалу, якою визначено частку ТОВ «Полстар» в предметі іпотеки в розмірі 954/1000. З висновками судової будівельно-технічної експертизи, проведеної в ході розгляду справи, погодився стягувач ПАТ «Піреус Банк МКБ» та співвласники майна ОСОБА_12 , частка якої становла 23/10 та ОСОБА_13 , частка якої у спірному майні становила 23/100.

01.09.2017 року відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.41 Закону України «Про іпотеку» передано на реалізацію до ДП «Сетам» частину гуртожитку №10 літ.А, загальною площею будівлі 2389,5 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа ДП «Сетам» від 13.09.2017 року за №9059/18-18-17, який надійшов до відділу ПВР 21.09.2017 року, повідомлено сторонам виконавчого провадження та відділ ПВР про дату та час електронних торгів, а саме: 12.10.2017 року о 09:00 год., реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки та початкову ціну продажу майна.

Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 12.10.2017 року №290529, ДП «Сетам» переможцем визнано ОСОБА_6 , який придбав вказане майно боржника за 1000011,00 грн.

26.10.2017 року, державним виконавцем підготовлено бухгалтеру розпорядження №34312155 про перерахування коштів з депозитного рахунку суми виконавчого збору в розмірі 94310,12 грн., витрат виконавчого провадження в розмірі 909,25 грн. та коштів на користь стягувача ПАТ «Піреус Банк МКБ» в розмірі 854191,08 грн.

Цього ж дня, 26.10.2017 року державним виконавцем виготовлено акт про реалізацію предмета іпотеки, який 27.10.2017 року надіслано до ДП «Сетам», а 31.10.2017 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п.15 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», яка надіслана сторонам виконавчого провадження та до Господарського суду Закарпатської області разом з оригіналом виконавчого документу.

За наведених обставин, вважає, що державним виконавцем всі дії по виконанню судового рішення вжито у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про іпотеку» інших законодавчих актів, а вимоги позовної заяви не доведені та не підлягають задоволенню.

В судове засідання 22.11.2024 року сторони та їх представники не з`явились з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, подали до суду промови в судових дебатах у письмовому виді.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив завершити розгляд даної справи у відсутності сторін та їх представників без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобаму.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок реалізації майна з прилюдних торгів визначено Законом України «Про виконавче провадження» та спеціальними нормами - в даному випадку положеннями Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-IV.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.

Статтею 44 вказаного Закону визначено, що у прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна, що реалізується.

Учасники прилюдних торгів підлягають реєстрації організатором прилюдних торгів.

Реєстрація припиняється не раніше ніж за одну годину до початку прилюдних торгів. Для цілей реєстрації учасник надає організатору прилюдних торгів документ, що посвідчує його особу, заяву про участь у торгах, документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску. Під час проведення реєстрації учасник прилюдних торгів отримує картку із зазначенням його порядкового номера, згідно з яким цей учасник бере участь у торгах.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо конкуренції правових норм Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку" у правовідносинах, що склалися у виконавчому провадженні під час реалізації іпотечного майна боржника у постанові від 25 травня 2021 року в справі №923/971/19 зробила висновок, що норми Закону України "Про виконавче провадження" (зокрема, стаття 61) є загальними відносно до норм Закону України "Про іпотеку" (зокрема, статті 49), якими визначено особливості реалізації іпотечного майна з публічних торгів, зважаючи на правовий режим майна, що відчужується.

Частиною 5 статті 45 Закону України "Про іпотеку" визначено, що за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.

Згідно частини 8 статті 45 Закону України "Про іпотеку" якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Згідно частини 1 та 3 статті 46 Закону України "Про іпотеку" переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби.

Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і надалі - в редакції, чинній на час проведення прилюдних торгів) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Із матеріалів справи вбачається, що спірна будівля гуртожиток АДРЕСА_2 , належала ТзОВ «Полстар» на підставі договору купівлі продажу б/н від 11.06.2001 року, укладеного між юридичними особами (а.с.13,15,16 т.1).

04.09.2007 року між ПАТ «Піреус Банк МКБ» як іпотекодержателем та ТОВ "Полстар" як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король Н.І., зареєстрований в реєстрі за №4089 (а.с.21-22).

Згідно договору іпотеки в іпотеку передано житлову будівлю (гуртожиток №10 літ.А), загальною площею 2389,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Перед укладенням договору іпотеки, директором ТОВ «Полстар» Решетовим А.В., надано банку довідку №2003 від 03.09.2007 р., згідно якої в приміщенні предмету іпотеки, станом на вказану дату ніхто не зареєстрований та не проживає. Абзац 8 ч.1 п.13 Договору іпотеки передбачає, що відповідно до предмету іпотеки відсутні вимоги інших осіб, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. Абзац 9 ч.1 п.13 Договору іпотеки: іпотекодавець гарантує, що ним надано всі наявні документи, що стосуються повноважень, а також виникнення в майбутньому права на розпорядження предметом іпотеки.

Позивачі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, посилались на те, що станом на 11.12.2017 року вони є належними користувачами жилих приміщень у гуртожитку № НОМЕР_1 , який розміщений у АДРЕСА_1 . У встановленому законодавством порядку позивачі зареєстровані у житлових приміщеннях цього гуртожитку та проживають там разом із сім`ями.

На підтвердження даної обставини (реєстрації та проживання) в якості доказів, до матеріалів справи додано ксерокопії паспортів громадян України : ОСОБА_10 (т.1 а.с.26), ОСОБА_9 (т.1 а.с.27), ОСОБА_1 (т.1 а.с.28), ОСОБА_7 (т.1 а.с.29), де на сторінці 11 в графі місце реєстрації, зазначено місце реєстрації в будинку АДРЕСА_1 (відомості внесені 2005-2008 р). Відносно гр. ОСОБА_8 копію паспорта до матеріалів справи не долучено.

З посиланням на даний доказ, позивачі стверджували, що з часу реєстрації та на момент подання позову до суду (11.12.2017 року) зареєстровані та проживають у спірному будинку, відтак дії щодо реалізації частини гуртожитку АДРЕСА_2 з прилюдних торгів відбулися з грубим порушенням вимог чинного законодавства та їх особистих прав, зокрема порушено п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» яким запроваджено мораторій на відчуження гуртожитків протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2017-2021 років.

В ході розгляду справи представником відповідача ОСОБА_6 , додано до матеріалів справи копії актів, складених 19.02.2018 року, депутатом Хустської міської ради ОСОБА_14 , з яких вбачається, що гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в будинку АДРЕСА_1 тривалий час не проживають (більше року), в даному приміщенні ніхто не проживає, квартири відсутні, оскільки будівля не придатна для проживання: відсутнє електропостачання, газопостачання.

Зважаючи на викладене та за клопотанням представника відповідача, судом зобов`язано позивачів надати суду для дослідження в судовому засіданні оригінали паспортів громадян України та перевірки відповідності їх доданим до матеріалів справи копіям.

Оскільки на вимогу суду ні позивачами, ні їх представником не надано суду для дослідження оригінали доказів, на які вони посилались як на підставу позовних вимог і у суду виникли сумніви у їх належності та достовірності, суд не бере до уваги твердження позивачів, що вони є належними користувачами, проживать та проживали на час проведення прилюдних торгів по АДРЕСА_1 .

Посилання позивачів на п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», яким запроваджується мораторій на відчуження гуртожитків протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2017-2021 років, суд не бере до уваги, оскільки ст.4 п.1 Закону "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків " передбачено, що громадяни та члени їхніх сімей на яких поширюються дія цього закону мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього закону за рішенням місцевої ради. Однак, спірний гуртожиток №10 не перебував у власності територіальної громади, а належав на праві колективної власності ТОВ "Полстар", тому дана норма закону не розповсюджується на дане майно.

Частиною третьою статті першої Закону встановлено, що сфера його дії: гуртожитки, що є об`єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи оперативному управлінні військових частин закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей.

Решта доводів позовної заяви, пояснень та письмових дебатів зводиться до порушення з боку ОСОБА_6 прав ТзОВ «Полстар» як колишнього власника гуртожитку АДРЕСА_2 .

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203,215ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Визнавати недійсними можна торги, які відбулися, і якщо встановлено порушення порядку їх проведення.

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів) та встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Головною умовою, яку повинен встановити суд, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позивачами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не доведено порушення їх прав та законних інтересів, способ захисту яких є визнання результатів прилюдних торгів по реалізації частини гуртожитку АДРЕСА_6 , шляхом скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 26.10.2017 року та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5725 від 08.11.2017 року, виданого приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Гелеван С.І.

Прилюдні торги є спеціальною процедурою, за результатами якої укладається договір купівлі-продажу. Такий договір, як правочин, можна визнати недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст.215 зазначеного Кодексу).

При цьому, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5 (далі - Тимчасове положення).

Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд.4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Відповідно до пункту 3.12 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ( в редакції,чинній на час проведення торгів) для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації: заяву про участь у прилюдних торгах (додаток 2); документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску.

Організатор прилюдних торгів зобов`язаний забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах, а також забезпечити вільний доступ покупців до місця проведення прилюдних торгів.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відтак, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203,215ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Звертаючись до суду з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, ТзОВ «Полстар» зазначив, що будучи власником частини будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ТзОВ «Полстар» мало намір провести ремонтні роботи у вказаному гуртожитку з метою створення соціального житла для учасників АТО, про що було зареєстровано інвестиційний проект.

Однак 12.10.2017 року ДП «Сетам» провело прилюдні торги з реалізації іпотечного нерухомого майна, яке належало ТОВ «Полстар» - 954/1000 частина будівлі гуртожитку №10, літ. А, загальною площею - 2389,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за заниженою ціною. На момент укладення договору іпотеки вартість предмету іпотеки, у відповідності до висновку експерта від 21.08.2007 року становила 4609584,00 грн., що складає 912 788,91 дол. США по курсу НБУ.

12.10.2017 року гуртожиток продано гр. ОСОБА_6 , за 1 000 011 грн., що складало 37 693,59 дол. США по курсу НБУ, відтак, різниця у вартості гуртожитку з часу передачі в іпотеку та продажу становила 3 609 573,00 грн. та 875 095,32 у дол. США.

Всупереч ст.ст. 41, 43 Закону України "Про іпотеку", організатор торгів належним чином та своєчасно не повідомив іпотекодаця (боржника) про права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Про незаконний продаж за заниженою ціною свідчать подальші дії нового власника, які полягали у неодноразовому перепродажу майна, зміні його поштової адреси та переведення гуртожитку у житловий будинок. Такі дії вчинені з метою забезпечення неповернення такого майна первісному власнику. Вважає, що гуртожиток було виставлено на торги та продано за дуже заниженою ціною і порушує конституційні права ТОВ «Полстар».

Окрім того, вказаний гуртожиток було продано всупереч дії мораторію на продаж гуртожитків до 01.01.2022 року, який встановлений ст.19, п.3 Розділу VII Прикінцеві положення Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", відтак просивши задовольнити позовні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , фактично визнав їх позов.

Такі доводи позивача спростовані в ході розгляду справи, зокрема судом встановлено наступне.

Спірна будівля гуртожиток АДРЕСА_2 , належала позивачу ТзОВ «Полстар» на підставі договору купівлі продажу б/н від 11.06.2001 року, укладеного між юридичними особами, форма власності колективна.

04.09.2007 року між ПАТ «Піреус Банк МКБ» як іпотекодержателем та ТОВ "Полстар" як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король Н.І., зареєстрований в реєстрі за №4089. Згідно договору іпотеки в іпотеку передано житлову будівлю (гуртожиток №10 літ.А), загальною площею 2389,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначаючи, що на момент укладення договору іпотеки вартість предмету іпотеки, у відповідності до висновку експерта від 21.08.2007року становила 4609584,00 грн., що складає 912 788,91 дол. США по курсу НБУ, а гуртожиток продано ОСОБА_6 , 12.10.2017 року за 1000011 грн., що складало 37693,59 дол. США по курсу НБУ, відтак різниця у вартості гуртожитку з часу передачі в іпотеку та продажу становила 3 609 573,00 грн. та 875 095,32 у дол. США, позивач не вказує, що згідно ч.1 п.6 Договору іпотеки, вартість предмета іпотеки (спірного майна) згідно витягу з реєстру власності на нерухоме виданого Хустським ДПТІ за №15608145 (реєстраційний № 6277129) від 16.08.2007 року становила суму в розмірі 1009325 грн. (один міліон дев`ять тисяч триста двадцять п`ять грн.), (а.с.21 т.1). Також позивачем не вказано чи проводились ним за період з 2001 по 2007 рік будь-які ремонтні роботи у вказаному гуртожитку з метою створення соціального житла для учасників АТО, про що було зареєстровано інвестиційний проект як зазначено у позові, адже згідно матеріалів справи будівля станом на 2008 рік перебувала у непридатному для житла стані, відсутнє електро, газопостачання та водопостачання. Будинок знаходився в аварійному стані.

Зважаючи на наведені обставини, суд критично оцінює доводи позивача, щодо явно заниженої ціни вартості об`єкта, оскільки до матеріалів справи не додано доказів на їх підтвердження.

Крім того судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, знаходився наказ №14/46, виданий 10.09.2010 року Господарським судом Закарпатської області про стягнення на користь «Піреус Банк МКБ» заборгованості в сумі 3530676,93 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житлову будівлю (гуртожиток №10 літ.А) загальною площею 2389,5 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Полстар». Оскільки судове рішення не було виконано в добровільному порядку, державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду.

В результаті проведених державним виконавцем заходів щодо виконання рішення суду, було встановлено, що в даній житловій будівлі знаходяться дві квартири на які оформлено право власності: квартира АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_12 та квартира АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_13 . Зважаючи на вказані обставини, 21.05.2014 року державним виконавцем внесено подання до суду про визначення частки майна боржника.

28.11.2016 року Хустським районним судом винесено ухвалу, якою визначено частку ТОВ «Полстар» в предметі іпотеки в розмірі 954/100. Відповідно до ухвали Хустського районного суду по справі №309\43\12-14-ц було виправлено описку допущено в ухвалі Хустського районного суду замість частки 954\100 вказано 954\1000 часток будівлі. З висновками судової будівельно-технічної експертизи, проведеної в ході розгляду справи, погодився стягувач ПАТ «Піреус Банк МКБ» та співвласники майна ОСОБА_12 , частка якої становла 23/10 та ОСОБА_13 , частка якої у спірному майні становила 23/100.

01.09.2017 року відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.41 Закону України «Про іпотеку» передано на реалізацію до ДП «Сетам» частину гуртожитку №10 літ.А, загальною площею будівлі 2389,5 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Листом ДП «Сетам» від 13.09.2017 року за №9059/18-18-17, який надійшов до відділу ПВР 21.09.2017 року, повідомлено сторонам виконавчого провадження та відділ ПВР про дату та час електронних торгів, а саме: 12.10.2017 року о 09:00 год., реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки та початкову ціну продажу майна.

Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 12.10.2017 року №290529, ДП «Сетам» переможцем визнано ОСОБА_6 , який придбав вказане майно боржника за 1000011,00 грн.

26.10.2017 року, державним виконавцем підготовлено бухгалтеру розпорядження №34312155 про перерахування коштів з депозитного рахунку суми виконавчого збору в розмірі 94310,12 грн., витрат виконавчого провадження в розмірі 909,25 грн. та коштів на користь стягувача ПАТ «Піреус Банк МКБ» в розмірі 854191,08 грн.

Цього ж дня, 26.10.2017 року державним виконавцем виготовлено акт про реалізацію предмета іпотеки, який 27.10.2017 року надіслано до ДП «Сетам», а 31.10.2017 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п.15 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», яка надіслана сторонам виконавчого провадження та до Господарського суду Закарпатської області разом з оригіналом виконавчого документу (а.с.47-70 т.2).

Крім того, позивачем не доведено порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів та не доведено, що ці порушення вплинули на результати торгів. Так відповідно до пунктів 2,4 розділу II Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Доказів на підтвердження того, що торги відбулись з порушеннм приписів Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831 до матеріалів справи не додано.

На виконання приписів ЗУ «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, ДП «СЕТАМ» здійснило публікацію в місцевих газетах «Закарпатські оголошення» від 15.09.2017 року №37, «Наш Ужгород» від 15.09.2017 року №377 та направило повідомлення сторонам виконавчого провадження листом від 13.09.2017 року №9059/18-18-17, яким вказано час, дату, місце проведення торгів та за якою ціною.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи. За змістом ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень п.4 Типових правил усі розбіжності і суперечки щодо порядку проведення прилюдних торгів вирішуються під час його проведення ініциатором за погодженням з уповноваженою особою спеціалізованої організації. Під час прилюдних торгів ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: номер лота; назва лота; стартова та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати; пропозиції покупців; відомості про покупця, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (переможець торгів).

У разі потреби до протоколу можуть бути внесені й інші відомості.

Статтею 44 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна, що реалізується. Учасники прилюдних торгів підлягають реєстрації організатором прилюдних торгів. Реєстрація припиняється не раніше ніж за одну годину до початку прилюдних торгів. Для цілей реєстрації учасник надає організатору прилюдних торгів документ, що посвідчує його особу, заяву про участь у торгах, документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску. Під час проведення реєстрації учасник прилюдних торгів отримує картку із зазначенням його порядкового номера, згідно з яким цей учасник бере участь у торгах.

Доводи відповідача про незаконний продаж за заниженою ціною, про який на його думку свідчать і подальші дії нового власника, які полягали у неодноразовому перепродажу майна, зміні його поштової адреси та переведення гуртожитку у житловий будинок та вчинені з метою забезпечення неповернення такого майна первісному власнику не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки грунтуються на припущеннях позивача і не підтверджені належними та допустимими доказами.

За таких обставин при підготовці та проведенні прилюдних торгів з реалізації гуртожитку АДРЕСА_2 , що відбулися 12.10.2017 року о 09:00 год, не встановлено наявності порушень організатором прилюдних торгів - ДП «СЕТАМ», що могли вплинути на результат торгів, тобто не встановлено не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Таким чином, прилюдні торги проведені з дотриманням вимог чинного законодавства і порядок їх проведення відповідачами порушений не був, що виключає вплив на їх результати.

Щодо визнання позовних вимог ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з боку ТзОВ «Полстар» суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

При цьому на позивачів покладений обов`язок довести в суді ті обставини, що позивачі уповноважені звертатися до суду з відповідним позовом і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України. Тобто, позивачі повинні були довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 76-83 ЦПК України, зазначені ними обставини. Однак таких доказів позивачі не надали. Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивачі не довели тих обставин, на які вони посилались в підтвердження позовних вимог, позови не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_6 , ПАТ «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергія Івановича про визнання недійсними результатів прилюдних торгів відмовити.

В задоволенні позову ТОВ «Полстар» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович, ПАТ «Піреус банк МКБ», державне підприємство «Сетам» про визнання прилюдних торгів недійсними відмовити.

Повний текст рішення суду буде складено на протязі десяти днів з дня про проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та опубліковано 28.11.2024 року.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.