Ухвала

від 22.11.2024 по справі 757/53970/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53970/24-к

пр. 1-кс-45885/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відаовідальністю «СТОУНСЕНД», на бездіяльність уповноваженої особи Печерського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023102060000285 від 06.12.2021,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відаовідальністю «СТОУНСЕНД», на бездіяльність уповноваженої особи Печерського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023102060000285 від 06.12.2021.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2024 року у кримінальному провадженні № 42023102060000285 18 січня 2024 року був проведений обшук у приміщенні, в якому знаходиться ТОВ «СТОУНСЕНД» та, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Адвокат зазначив, що з ухвали від 11.01.2024 вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на вилучення виключно документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ПрАТ «АК «Київводоканал» код ЄДРПОУ 03327664 з ТОВ «Стоунсенд» код ЄДРПОУ 41769323 та з ТОВ «Капітал-Рост» (код ЄДРПОУ 33400188) протягом 2021-2023 років.

Відтак, ухвала від 11.01.2024 не містить дозволу на відшукання та вилучення комп`ютерної техніки, цифрових носіїв інформації, засобів зв`язку та їх частин.

Таким чином, адвокат стверджує, що ухвалою слідчого судді не було надано прямого дозволу на вилучення комп`ютерної техніки, цифрових носіїв інформації, засобів зв`язку та їх частин, а відтак дане майно має статус тимчасово вилученого, оскільки арешт на нього не накладено.

Адвокат в судове засідання подала заяву про розгляд скарги у її відсутність, вимоги підтримала.

Прокурор/слідчий у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Печерського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному 06.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102060000285 за фактом привласнення грошових коштів посадовими особами ПрАТ «АК «Київводоканал», вчинене в умовах воєнного стану під час організації водопостачання та водовідведення в м. Києві за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

11.01.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі 757/1405/24-к було надано дозвіл на проведення обшуку слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 42023102060000285 від 06.12.2023 року дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення діяльності ТОВ «Стоунсенд» (код ЄДРПОУ 41769323) та ТОВ «Капітал-Рост» (код ЄДРПОУ 33400188), а саме в адміністративних приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, власниками яких є ТОВ «АС-БІОПАВЕР», код ЄДРПОУ 42324443; ТОВ «КОНТИНЕНТ ТВ», код ЄДРПОУ 37080799; ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ТОВ «БІОТЕХПРОМ», код ЄДРПОУ 40399627; ТОВ «РСР УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 36522177, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, з можливістю вилучення документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ПрАТ «АК «Київводоканал» код ЄДРПОУ 03327664 з ТОВ «Стоунсенд» код ЄДРПОУ «41769323» та ТОВ «Капітал-Рост» (код ЄДРПОУ 33400188) протягом 2021-2023 років, зокрема документи щодо формування оціночної вартості предметів закупівлі, проведення моніторингу цін та комерційних пропозицій на предмети закупівлі; договори постачання товарів, надання послуг, виконання робіт із доповненнями та специфікаціями; акти приймання - передачі товарів, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення на перерахування коштів, банківські виписки; видаткові накладні; гарантійні талони, листи; документи щодо походження товару (інвойс, CMR, ВМД, укладених договорів із контрагентами, видаткових накладних, актів приймання - передачі, рахунків-фактур, довіреності або витяги з книги виданих довіреностей на отриманий товар, тощо); податкова звітність в рамках вказаних товарних операцій; сертифікати якості на товар; копії функціональних чи посадових обов`язків осіб та наказів про призначення, що складали, підписували акти прийому-передачі, накладні та осіб, відповідальних за прийом та сплату коштів відповідно до договорів; документи, блокноти, чорнові записи в яких міститься інформація, що стосується фінансово-господарських взаємовідносин ПрАТ «АК «Київводоканал» код ЄДРПОУ 03327664 з ТОВ «Стоунсенд» код ЄДРПОУ «41769323» та ТОВ «Капітал-Рост» (код ЄДРПОУ 33400188) протягом 2021-2023 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Так, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку про її необгрунтованість, оскільки адвокатом не надано слідчому судді актуальної інформації щодо того чи звертався орган досудового розслідування до суду з клопотанням про арешт майна, а тому слідчий суддя позбавлений належним чином надати оцінку щодо того чи дане майно має статус тимчасово вилученого.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відаовідальністю «СТОУНСЕНД», на бездіяльність уповноваженої особи Печерського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023102060000285 від 06.12.2021, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1