Ухвала

від 28.11.2024 по справі 760/30609/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/30609/24 1-кс/760/14443/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024110000000287 від 15.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.239, ч.2 ст.239-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Вимоги за клопотанням

1.1. Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, у якому просив накласти на належне на праві власності ТОВ «ОРЕОЛА «КУА» зі встановленням обмежень із забороною відчуження, розпорядження таким майном шляхом заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно такого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2564026663120, адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2563942863120, адреса: АДРЕСА_2 .

1.2. В обгрунтування зазначає, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000287 від 15.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.239, ч.2 ст.239-1 КК України.

1.3. За твердженням сторони обвинувачення, на території України здійснюють свою діяльність ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», код ЄДРПОУ 00851376, керівником якої є громадянка України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , основним видом діяльності підприємства є розведення свійської птиці, АТ «Володимир-Волинська торгівельна компанія», код ЄДРПОУ 43306823, керівником якої є громадянка України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , основним видом діяльності підприємства є розведення свійської птиці, ТОВ «Луцька аграрна компанія», (код ЄДРПОУ 39910709), керівником якої є громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основним видом діяльності підприємства виробництво м`яса свійської питці, АТ «Володимир-Волинська аграрна компанія» (код 43306561) директором якої є ОСОБА_6 , основним видом діяльності підприємства є виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння.

1.4. Крім того, 70% корпоративних прав ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», а також 66,66% корпоративних прав АТ «Володимир-Волинська аграрна компанія» належить ТОВ «ОРЕОЛА «КУА» (код ЄДРПОУ 37094052), основним видом діяльності підприємства є управління фондами.

1.5. Разом з цим, службові особи ПРАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», АТ «Володимир-Волинська торгівельна компанія», ТОВ «Луцька аграрна компанія», АТ «Володимир-Волинська аграрна компанія» вчиняють дії направлені на підтримку та фінансування діяльності військових формувань країни-агресора з метою вчинення останніми насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади та здійснення підривної діяльності на території України організувавши протиправну схему постачання продовольчих товарів на окуповану територію Луганської області.

1.6. Крім того, з показів свідка ОСОБА_7 від 13 вересня 2024 року вбачається, що представники АТ «Володимир-Волинська торгівельна кампанія», ПРАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», ТОВ «Луцька аграрна компанія» упродовж 2019-2021 років більшу частину виготовленої продукції з птиці, з метою отримання надприбутків постачали для реалізації на тимчасово окупованих територіях Луганської області за готівкові кошти.

1.7. Також за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено факти експорту продукції з птиці ПРАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» до Туреччини та Узбекистану з метою подальшого реекспорту товарів до рф, а також встановлено факти передачі значних сум готівкових коштів здобутих ймовірно неправомірним шляхом, зокрема внаслідок постачання продукції до тимчасово окупованої території Луганської області та рф.

1.8. У ході досудового розслідування встановлено, що у володінні ТОВ «ОРЕОЛА «КУА» (код ЄДРПОУ 37094052) перебуває наступне майно, яке було знаряддям вчинення злочину, відповідно зберегло на собі його сліди та містить ознаки речових доказів, а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2564026663120, адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2563942863120, адреса: АДРЕСА_2 .

1.9. Вищевказане нерухоме майно за твердженням сторони обвинувачення є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, адже з його допомогою здійснюється виготовлення, зберігання продовольчих товарів на окуповану російськими військами, територію Луганської області та території рф.

1.10. 26.11.2024 постановою слідчого нерухоме майно ТОВ «ОРЕОЛА «КУА» (код ЄДРПОУ 37094052) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

2. Рух справи

2.1. 26.11.2024 клопотання надійшло до Солом`янського районного суду міста Києва.

2.2. 28.11.2024 прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

3. Правове обґрунтування

3.1. Конституція України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст.41).

3.2. У відповідності до положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

3.3. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі наведеної вище статті 1 Першого протоколу.

3.4. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п.69, 73, Series A N 52).

3.5. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n.50, Series A N 98).

3.6. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України (ч.1 ст.16 КПК України).

3.7. Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

3.8. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

3.9. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

3.10. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).

3.11. Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

3.12. Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.13. Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

3.14. Частиною 2 ст.173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; крім того можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

3.15. Відтак, правомірність та обґрунтованість такого арешту визначається наявністю передбачених законом підстав, зв`язком з обставинами кримінального правопорушення, що розслідується, та належним мотивуванням клопотання.

3.16. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).

3.17. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

3.18. Згідно із ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

3.19. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч.2 ст.22 КПК України).

3.20. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).

4. Встановлені судом обставини та оцінка доказів

4.1. Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000287 від 15.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.239, ч.2 ст.239-1 КК України.

4.2. 26.11.2024 постановою слідчого нерухоме майно ТОВ «ОРЕОЛА «КУА» (код ЄДРПОУ 37094052) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

4.3. Норми ст.110 КПК України щодо процесуальної форми та змісту постанови дізнавача, слідчого та прокурора мають не лише імперативний, а й бланкетний характер, тобто відсилають для з`ясування деяких істотних вимог до інших норм Кримінального процесуального закону та інших нормативних актів.

4.4. Якщо в постанові не викладено підстав, мотивів і обґрунтувань прийняття процесуального рішення, то постанова є відповідно не вмотивованою. Отже, підставою прийняття постанови є фактичні та юридичні передумови прийняття процесуального рішення. Мотивами прийняття постанови є мета, цілі та завдання, які переслідуються при прийнятті процесуального рішення. Обґрунтуванням прийняття постанови є зазначення обставин, які свідчать, що у випадку прийняття постанови мета, цілі і завдання будуть досягнуті. Значення постанови полягає у тому, що вона, як процесуальне рішення, впливає на права та обов`язки учасників кримінального провадження. Відтак необхідно дотримуватись процесуальної форми та змісту постанови, чітко зазначати всі обов`язкові відомості.

4.5. Із постанови про визнання речовим доказом вбачається, що вона є формальною, у ній не наведено всіх необхідних підстав та належного обґрунтування.

4.6. Відтак, слідчий суддя, крім іншого, враховує: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб (ч.2 ст.173 КПК України).

4.7. Тобто, таке обмеження прав третьої особи не є розумним та співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

4.8. Крім того, прокурором не доведена необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

4.9. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024110000000287 від 15.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.239, ч.2 ст.239-1 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1