Ухвала

від 28.11.2024 по справі 761/17455/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №761/17455/24 Провадження № 2/760/9293/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2024 року до Солом?янського районного суду міста Києва за ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

17 липня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники судового розгляду у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За положеннями ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що в судові в засідання, призначені на 25 вересня

2024 року, 18 жовтня 2024 року та 28 листопада 2024 року сторона позивач не з`являлась, причини неявки суду не повідомлено, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

При цьому, до суду не надходило доказів поважності неявки сторони позивача або заяв про розгляд справи за їх відсутності.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов`язок заявника полягає у тому, щоб проявити особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява №69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржій проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03 від 01 квітня 2008 року).

Вбачається, що справа перебуває в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва суду тривалий час, а саме з липня 2024 року, при цьому сторона позивача не з`являється в судові засідання (25 вересня 2024 року, 18 жовтня 2024 року та 28 листопада 2024 року). Доказів поважності неявки не надано, що унеможливлює всебічний розгляд справи та ухвалення по справі законного та обґрунтованого рішення.

За положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд зважає на те, що у учасників станом на сьогодні наявні альтернативні механізми для реалізації своїх прав на участь у судових засіданнях, зокрема участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, виклад своїх заперечень (пояснень) в письмовій формі, направлення доказів засобами електронного або поштового зв`язку.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причини неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явиться в судове засідання.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Належним чином повідомлений представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, письмових пояснень щодо причин неможливості прибути до суду, як і заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило. Неодноразове відкладення розгляду справи суперечить принципу ефективності судового процесу, який направлено на недопущення затягування строків розгляду справи. Неявку в засідання суд розцінює як виявлення неповаги до суду, зловживання процесуальними правами та свідоме затягування розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 658/1141/18 наголосив на тому, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Заяв про розгляд справи без участі позивача та/або його представника, а також заяв про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від сторони позивача до суду не надходило.

При цьому, втретє поспіль позивач та його представник в судове засідання не з`являються.

Однак, поважність причин неявки позивача та його представника в друге поспіль судове засідання не має значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду, оскільки поважність причин неявки в судове засідання пов`язується лише з першою неявкою, а при повторній неявці позов залишається без розгляду не залежно від причин такої неявки.

Суд ще раз наголошує, що аналіз норм ст. ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Тож у разі повторної неявки, суд має залишати позовну заяву без розгляду, адже вказані положення цивільного процесуального закону покликані дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення сторони позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі №310/12817/13.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень цивільно - процесуального закону на суд покладається обов`язок забезпечення усім учасникам процесу рівних можливостей для реалізації наданих їм прав. В той же час суд не може змусити таку сторону використовувати надані їй права та можливості.

Установивши всю сукупність передбачених законом обставин, ураховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити, що позивач має право звернутись до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 81, 158, 257, 259 - 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, особа, заяву якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя І. О. Тесленко