Рішення

від 27.11.2024 по справі 445/2276/23

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/2276/23

провадження № 2/445/181/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 листопада 2024 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочів Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Нива" про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, у 2019 році померла ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки кадастровий номер 4621882804:15:000:0006 площею 1,3885 га відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом 2722 від 24.10.2019 року. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав вказана земельна ділянка перебуває в користуванні ТЗОВ «НИВА» на підставі цивільно-правового договору від 01.02.2008, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем строком на 7 років та зареєстрованого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Плотицею Г.Д. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 21.10.2019 зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку. Таким чином, з часу відкриття спадщини на зазначену вище земельну ділянку позивач набула статусу орендодавця за договором оренди землі, укладеним і попереднім власником, тобто набув усіх прав та обов?язків за договором оренди, в тому числі й право на отримання орендної плати. У 2020 році відповідач сплачував плату за користування земельною ділянкою, відтак був обізнаним про набуття права власності на землю. Проте з 2021 року свої обов?язки не виконує. Примірника договору позивачка не має. З метою його отримання та повідомлення реквізитів для сплати орендної плати, нею було неодноразово направлено відповідні листи, проте станом на дату подання позову ані відповіді, ані орендної плати не надійшло. Також з метою отримання примірника договору оренди було направлено адвокатський запит від 25.05.2023, який відповідач отримав 06.06.2023 відповіді також не надав. Позивач вважає, що систематична несплата відповідачем орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі. За таких обставин просить розірвати договір та повернути йому земельні ділянки в належному агротехнічному стані.

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала заяву, у якій просить розглянути справу у її відсутності, вимоги позову про розірвання договору оренди землі підтримує.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки кадастровий номер 4621882804:15:000:0006 площею 1,3885 га відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 2722 від 24.10.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав вказана земельна ділянка перебуває в користуванні ТЗОВ «НИВА» на підставі цивільно-правового договору від 01.02.2008, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем строком на 7 років та зареєстрованого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Плотицею Г.Д. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 21.10.2019 зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку. Таким чином, з часу відкриття спадщини на зазначену вище земельну ділянку позивач набула статусу орендодавця за договором оренди землі, укладеним і попереднім власником, тобто набув усіх прав та обов?язків за договором оренди, в тому числі й право на отримання орендної плати.

Відповідно до ч. 3ст. 148-13К України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов?язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім?я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто відповідно до ст. 1220 Ц України- у день смерті особи.

Таким чином, з часу відкриття спадщини на зазначену вище земельну ділянку позивач набула статусу орендодавця за договором оренди землі, укладеним і попереднім власником, тобто набув усіх прав та обов?язків за договором оренди, в тому числі й право на отримання орендної плати.

У 2020 році відповідач сплачував плату за користування земельною ділянкою, відтак був обізнаним про набуття права власності на землю. Проте з 2021 року свої обов?язки не виконує.

Примірника договору позивач не мала. З метою його отримання та повідомлення реквізитів для сплати орендної плати, нею було неодноразово направлено відповідні листи, проте станом на дату подання позову ані відповіді, ані орендної плати не надійшло.

Також з метою отримання примірника договору оренди було направлено адвокатський запит від 25.05.2023, який відповідач отримав 06.06.2023 відповіді також не надав.

19.03.2024 предствник позивача подала заяву про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копію договору оренди з ТзОВ «НИВА» від 01.02.2008.Позивач вважає, що систематична несплата відповідачем орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі. За таких обставин просить розірвати договір та повернути йому земельні ділянки в належному агротехнічному стані.

Відповідно до ч. 3 ст. 148-13К України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов?язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім?я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження факту сплати орендної плати та факту ухилення позивача від отримання такої плати. Під час розгляду справи заборгованість по орендній платі також не була сплачена.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору є також орендна плата.

Відповідно до ст. 21 Закону України, «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з правилами ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій, натуральній та відробітковій ( надання послуг орендодавцю) формах. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі статтями 3, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Частиною першою ст. 43 Закону України «Про оренду землі» передбачено обов`язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку у разі припинення договору оренди землі.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11.10.2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати орендну плату за користування орендарем земельною ділянкою.

Відтак, систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, може бути підставою для розірвання такого договору. Разове порушення умов договору оренди не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Розглядаючи можливість дострокового розірвання договору оренди, слід виходити із приписів та умов самого договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до змісту ст. ст. 629, 526, 530 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом, установленим ч.1 ст. 651 ЦК, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином, для вирішення спору у наданій справі необхідно встановити наявність або відсутність систематичного (неодноразового) порушення зобов`язань орендаря щодо виплати орендної плати та істотність цього порушення в аспекті такого обмеження права орендодавця на одержання благ, визначених договором, яке призводить до втрати інтересу з його сторони на підтримання договірних правовідносин.

Судом на підставі наявних доказів встановлено систематичне порушення ТзОВ "Нива" умов сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє сторону договору можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, враховуючи, вищевказане, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для дострокового розірвання договору б/н земельної ділянки, укладеного 01.02.2008 між ОСОБА_2 та ТзОВ «НИВА» площею 1,73 га, яка розташована на території Єлиховецької сільської ради Золочівського району Львівської області, та стягнення з ТзОВ «НИВА», на користь позивача заборгованості по орендній платі за 2021-2023 роки, в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, слід покласти на ТзОВ «НИВА».

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзОВ "Нива" про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 01.02.2008 та додаткові угоди до нього укладені між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НИВА».???Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА» поверну земельну ділянку кадастровий номер 4621882804:15:000:0006 площею 1,3885 власнику ОСОБА_1 в належному агротехнічному стані.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 1000 (одна тисяча) 00 коп. за період 2021 - 2023 років.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 27.11.2024 року

Суддя М.В. Бакаїм