Ухвала

від 22.11.2024 по справі 463/10624/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/10624/24

Провадження №2-з/463/82/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

при секретарі судового засідання Заверуха О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву про забезпечення позову у цивільній справі №463/10624/24 (провадження №2-з/463/82/24) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом про визнання незаконним та скасування наказу ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від 08 жовтня 2024 року №428/кз/тр «Про звільнення з роботи Володимира Гриновця»

в с т а н о в и в:

головуючий суддя Нор Н.В. з метоюуникнення будь-якихсумнівів устороннього спостерігачащодо безсторонностісуду підчас розглядуданої справи подав заяву про самовідвід, яку мотивує тим, що позивачем у вказаній цивільній справі є ОСОБА_1 , який перебуває у складі суду разом із суддею Нором Н.В. як присяжний у цивільних справах №463/6875/24, №463/4470/23, №463/7263/24.

Крім того, як вбачається зі змісту заяви про самовідвід, позивач ОСОБА_1 згідно з ухвалою Львівської міської ради від 25.05.2023 року №3153 та відповідного додатку до неї (затверджений список присяжних) призначений присяжним в Личаківському районному суді м.Львова строком на 3 роки, а відтак, бере участь в розгляді та вирішенні визначеної чинним законодавством відповідної категорії судових справ колегіальним складом суду разом із суддями Личаківського районного суду м.Львова, в якому і ОСОБА_2 займає посаду судді.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави для заявлення самовідводу головуючому по справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Оскільки в справі яка розглядається, позивачем є присяжний, який перебуває у складі суду разом із суддею Нором Н.В. у справі бере участь у розгляді колегіальних справ №463/6875/24, №463/4470/23, №463/7263/24, вважаю, що така обставина створює об`єктивний сумнів в безсторонності суду.

З врахуванням наведеного, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, головуючий по справі підлягає самовідводу.

Керуючись ст. 40, 260, 261 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

заяву головуючого судді Нора Н.В. - задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_2 від розгляду заяви про забезпечення позову у цивільній справі №463/10624/24 (провадження №2-з/463/82/24) за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького про визнання незаконним та скасування наказу ректора ЛНМУ ім. Данила Галицького від 08.10.2024 №428/кз/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_3 ».

Заяву про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького про визнання незаконним та скасування наказу ректора ЛНМУ ім. Данила Галицького від 08.10.2024 №428/кз/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_3 » - передати для повторного авторозподілу згідно з положенням ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: Нор Н.В.