Ухвала

від 27.11.2024 по справі 463/10944/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/10944/24

Провадження №1-кс/463/9382/24

УХВАЛА

про накладення арешту

27 листопада 2024 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000987, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

встановила:

дізнавач відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000987, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про накладення арешту.

В обґрунтуванняклопотаннядізнавачвідділу дізнанняЛьвівськогорайонногоуправління поліції№1ГоловногоуправлінняНаціональної поліціїуЛьвівськійобласті ОСОБА_3 покликаласянате,щовідділомдізнання Львівськогорайонногоуправлінняполіції №1ГУНПу Львівськійобластіпроводитьсядосудове розслідування вкримінальномупровадженні №12024142360000987, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.11.2024 у ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення працівника ТСЦ 4651, про те, що 22.11.2024 за адресою м. Львів, вул. Богданівська, 44, під час складання практичного іспиту для отримання посвідчення водія гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , пред`явила медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 від 07.09.2023 видану ТОВ "МЕДДРАЙВ ПЛЮС" на ім`я ОСОБА_5 , з явними ознаками підробки.

Відповідні відомості внесено дізнавачем 22.11.2024 до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024142360000987, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358КК України.

Дізнавачем відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , за результатами проведеного 22 листопаду 2024 року огляду місця події, вилучено медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 від 07.09.2023 видане ТОВ "МЕДДРАЙВ ПЛЮС" на ім`я ОСОБА_5 , яка відповідно до листа ГУНП у Львівській області про те що медичні довідки щодо придатності до керування транспортними засобами серії ААЖ і ААЗ видані Львівською філією ТОВ ЛаянВіннер, Оздоровчо-лікувальний центр святителя Луки (ЄДРПОУ 37415512) та ТОВ Меддрайв плюс (ЄДРПОУ 43855107)можуть містити ознаки підробки. Крім цього в подальшому опитана ОСОБА_5 , яка в порядку ст. 63 Конституції України відмовилася від надання будь-яких пояснень.

В подальшому, дізнавачем відділу дізнання Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області прийнято рішення про визнання вказаної матеріальних довідки речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.

Довідку, яку було вилучено за результатами проведеного огляду, є матеріальним об`єктам, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матеріальними об`єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім цього, вказані речові докази ймовірно у подальшому будуть використані у даному кримінальному провадженні в якості об`єктів експертних досліджень. Враховуючи вищевикладене, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження згаданих речей виникла необхідність у накладені арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судове засідання дізнавач відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області сержант поліції ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 не прибули, присутність власника майна не забезпечили, подали клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за їх відсутності.

Проте неприбуття слідчого, прокурора та власника майна не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ст. 172 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під часрозглядупитаньслідчим суддею,крімвирішенняпитання пропроведеннянегласнихслідчих (розшукових)дій,та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступних висновків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131КПКУкраїни заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПКУкраїни арештом майнаєтимчасове,доскасуванняу встановленомуцимКодексомпорядку,позбавленнязаухвалою слідчогосуддіабосуду праванавідчуження,розпорядженнята/абокористуваннямайном,щодоякогоіснує сукупністьпідставчирозумних підозрвважати,щовоноє доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2, 3 ст.170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачаєтьсязвитягуз ЄРДР,23.11.2024доЄРДРза №12024142360000987внесеновідомостіпро вчиненнякримінального правопорушення,передбаченеч.4ст.358ККУкраїни /а.с. 4/.

Слідчим суддею встановлено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що в 22.11.2024 у ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення працівника ТСЦ 4651, про те, що 22.11.2024 за адресою АДРЕСА_2 , під час складання практичного іспиту для отримання посвідчення водія гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , пред`явила медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 від 07.09.2023 видану ТОВ "МЕДДРАЙВ ПЛЮС" на ім`я ОСОБА_5 , з явними ознаками підробки. ІКС ІПНП №38826 від 22.11.2024/а.с. 5/.

Також слідчим суддею встановлено, що 22.11.2024 дізнавачем відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області було проведено огляд місця події, в ході вилучено медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 від 07.09.2023 видане ТОВ "МЕДДРАЙВ ПЛЮС" на ім`я ОСОБА_5 , яка відповідно до листа ГУНП у Львівській області про те що медичні довідки щодо придатності до керування транспортними засобами серії ААЖ і ААЗ видані Львівською філією ТОВ ЛаянВіннер, Оздоровчо-лікувальний центр святителя Луки (ЄДРПОУ 37415512) та ТОВ Меддрайв плюс (ЄДРПОУ 43855107)можуть містити ознаки підробки. /а.с. 6-9/.

Відповідно до частини 2 статті 237Кримінальний процесуальний Кодекс Українипередбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Слідчий, прокурор має право до постановлений ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише: у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 3 ст. 233КПК України); за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233КПК України).

При проведенні огляду дозволяється вилучення лишеречей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.

Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту. Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).

Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.

Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.

Крім того, вимогами ч. 1 ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, огляду має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов`язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.

В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).

Постановою дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про визнання предметів речовими доказами та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 23.11.2024 вказану довідку визнано речовим доказами в кримінальному провадженні №12024142360000987 від 23.11.2024 /а.с. 14-15/.

Таким чином, арешт майна, що ініціюється слідчим, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження. У разі повернення майна власникові (користувачеві) речові докази та сліди на них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вилучене майно має важливе значення, зокрема, надасть можливість використати вказане майно як доказ у кримінальному провадженні, вилучене майно саме по собі або в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечить проведення необхідних експертиз (в тому числі почеркознавчої). Є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

На підставі вищенаведеного слідча суддя, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та врахувавши правові підстави для накладення арешту на майно, а також те, що вищевказане майно визнано речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, з урахуванням зазначених положень діючого КПК України дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на майно, яке вилучено 22.11.2024 під час огляду.

Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст.173КПКУкраїни слідчий довів необхідність накладення арешту на вищевказане майно.

Відтак слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту підлягає до задоволення.

Одночасно слід роз`яснити власнику чи володільцю майна, що ч. 2 ст.174КПКУкраїни передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя

постановила:

Клопотання дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000987, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на документ, а саме медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобомсерії ААЖ №980023від07.09.2023 видану ТОВ "МЕДДРАЙВ ПЛЮС" на ім`я ОСОБА_5 , який був вилучений в ході огляду місця події по кримінальному провадженні № 12024142360000987 від 23.11.2024, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, з метою проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали доручити дізнавачу відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1