ЄУНСС: 453/1882/24
НП: 2/453/691/24
РІШЕННЯ
іменем України
26 листопада 2024 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Микитина В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,
сторони та інші учасники справи:
позивачка 1 - ОСОБА_1 ;
позивач 2 - неповнолітній ОСОБА_2 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Служба у справах дітей виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області;
відповідачка 1 - ОСОБА_3 ;
відповідач 2 - ОСОБА_4 ;
зміст позовних вимог - про визнання права спільної часткової власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом;
розглянувши дану цивільну справу у підготовчому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за правилами загального позовного провадження, за відсутності сторін та інших її учасників, -
в с т а н о в и в:
Стислий виклад позицій сторін у справі.
Позивачка ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах, та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.11.2024 року через канцелярію подала у Сколівський районний суд Львівської області позовну заву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 7585, в якій просить ухвалити рішення про визнання за ними у рівних частинах - по за кожним у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка/батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області, право спільної часткової власності на: - земельну ділянку площею 1,5300 га, кадастровий номер: 4624555300:07:000:0008, розташовану в урочищі «Опір» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області , із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - земельну ділянку площею 0,7800 га, кадастровий номер: 4624555300:01:000:0083, розташовану в урочищі «Під ялинка» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Питання щодо стягнення на свою користь з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судових витрат у справі, котрі полягають у справлянні судового збору у загальному розмірі 2 661 грн. 20 коп., позивачі ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 не порушують.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішення Сколівського районного суду Львівської області, ухваленого 10.04.2024 року у цивільній справі за єдиним унікальним номером 453/270/24 та номером провадження 2/453/263/24, котре 16.05.2024 року набрало законної сили, за позивачами ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_2 визнано право спільної часткової власності - по частині за кожним, на домоволодіння у складі будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) загальною площею 49,1 кв. м., з котрої житлова площа - 15,8 кв. м., з верандою (позначена у технічній документації літерою «а»), господарської будівлі (позначена у технічній документації літерою Б) та колодязя (позначений у технічній документації літерою К), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка/батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області. Цим судовим рішенням було, зокрема, встановлено, що саме позивачка 1 ОСОБА_1 та позивач 2 - неповнолітній ОСОБА_2 за законом першої черги вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини після його смерті і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, оскільки інші спадкоємці, - обоє відповідачів у справі як мати та ще один син спадкодавця ОСОБА_5 , із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті зазначеного спадкодавця не верталися, а, навпаки, подали заяви про відмову від спадщини. Проте, вже після набрання цим судовим рішенням законної сили, позивачці 1 ОСОБА_1 стало відомо, що спадкодавцю ОСОБА_5 , окрім права на згадане вище домоволодіння, за життя також належали й права на земельні ділянки, одна з котрих площею 1,5300 га, кадастровий номер: 4624555300:07:000:0008, розташована в урочищі «Опір» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а інша - площею 0,7800 га, кадастровий номер: 4624555300:01:000:0083, розташована в урочищі «Під ялинка» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З метою спадкування таких земельних ділянок вона невідкладно у своїх інтересах, та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , проте отримала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки. За таких обставин, позивачка ОСОБА_1 змушена була звертатися за захистом своїх та свого неповнолітнього сина - позивача 2 ОСОБА_2 спадкових прав до суду із даним позовом.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 - Служба у справах дітей виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області своїм правом на подачу письмових пояснень на їх позовну заяву до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом, у запропоновані судом строки та порядку не скористалась
Відповідачка 1 ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Служби у справах дітей виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області, до неї та до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом, у запропоновані судом строки та порядку не подала. Однак зазначена відповідачка у своїй поданій на адресу суду письмовій заяві про проведення підготовчого засідання за її відсутності, одночасно зазначила про те, що викладені позивачкою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , у своїй позовній заяві обставини не оспорює, а позов визнає. Зазначена відповідачка вказала також про обізнаність із наслідками визнання позову.
Відповідач 2 ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Служби у справах дітей виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області, до нього та до ОСОБА_3 про визнання права спільної часткової власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом, у запропоновані судом строки та порядку не подав. Однак зазначений відповідач у своїй поданій на адресу суду письмовій заяві про проведення підготовчого засідання за його відсутності, одночасно зазначив про те, що викладені позивачкою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , у своїй позовній заяві обставини не оспорює, а позов визнає. Зазначений відповідач вказав також про обізнаність із наслідками визнання позову.
Заяви та клопотання сторін у справі.
Відповідачка 1 ОСОБА_3 25.11.2024 року через канцелярію подала у Сколівський районний суд Львівської області заяву про визнання позову, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 8007, в якій одночасно просила проводити підготовче засідання у цій справі за її відсутності, обізнана із наслідками визнання нею позову та можливості ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог у підготовчому засіданні.
Відповідач 2 ОСОБА_2 25.11.2024 року через канцелярію подав у Сколівський районний суд Львівської області заяву про визнання позову, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 8006, в якій одночасно просив проводити підготовче засідання у цій справі за його відсутності, обізнаний із наслідками визнання нею позову та можливості ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог у підготовчому засіданні.
Позивачка ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах, та в інтересах неповнолітнього позивача ОСОБА_2 , у порядку представництва, котре здійснює адвокатка Комарницька М.В., 26.11.2024 року через канцелярію подала у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № 8035, в якому просила проводити розгляд цієї справи за їх відсутності та, одночасно, висловила позицію на підтримання позовних вимог з тих підстав, котрі викладені у пред`явленому позові.
Інших заяв чи клопотань від сторін у цій справі до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Оскільки обома відповідачами у вищевказаній позовній заяві зазначені фізичні особи, кожен з яких не мають статусу підприємця, то суддею, на виконання вимог частин 6, 7 ст. 187 ЦПК України, 07.11.2024 року було вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання/перебування таких фізичних осіб - відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 07.11.2024 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 26.11.2024 року, 12:30 год..
Сторони та інші часники цієї справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного у ній підготовчого засідання.
Судом також було задоволено заяви сторін/представників сторін про проведення підготовчого засідання за їх відсутності та, виходячи з положень ч. 3 ст. 200, ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, а також враховуючи неявку у підготовче засідання усіх учасників справи, суд не вбачав перешкод для здійснення розгляду цієї справи у підготовчому засіданні за відсутності сторін та інших учасників справи, й ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України). Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Своєю чергою, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи у підготовчому засіданні порушення прав обох позивачів за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, зокрема щодо спадкування, та причетність до порушення таких їх прав обох відповідачів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Сторонами у цій справі у позовній заяві та у наданих ними на адресу суду письмових заявах про визнання позову визнаються, а, отже, в силу приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню ті обставини, згідно з котрими позивачка 1 ОСОБА_1 є дружиною, відповідачка 1 ОСОБА_3 є матір`ю, а позивач 2 - неповнолітній ОСОБА_2 та відповідач 2 ОСОБА_2 є синами ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області, й суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання сторонами у справі.
Своєю чергою, на підставі рішення Сколівського районного суду Львівської області, ухваленого 10.04.2024 року у цивільній справі за єдиним унікальним номером 453/270/24 та номером провадження 2/453/263/24, котре 16.05.2024 року набрало законної сили, за позивачами ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_2 визнано право спільної часткової власності - по частині за кожним, на домоволодіння у складі будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) загальною площею 49,1 кв. м., з котрої житлова площа - 15,8 кв. м., з верандою (позначена у технічній документації літерою «а»), господарської будівлі (позначена у технічній документації літерою Б) та колодязя (позначений у технічній документації літерою К), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка/батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області. Цим судовим рішенням було, зокрема, встановлено, що саме позивачка 1 ОСОБА_1 та позивач 2 - неповнолітній ОСОБА_2 за законом першої черги вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини після його смерті і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, оскільки інші спадкоємці, - обоє відповідачів у справі як мати та ще один син спадкодавця ОСОБА_5 , із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті зазначеного спадкодавця не верталися, а, навпаки, подали заяви про відмову від спадщини. Наведені обставини, в силу приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, оскільки у ній беруть участь ті ж сторони, що й у справі за єдиним унікальним номером 453/270/24 та номером провадження 2/453/263/24.
Проте, при розгляді даної справи, встановлено, що після набрання згаданим вище судовим рішенням законної сили, позивачці 1 ОСОБА_1 стало відомо, що спадкодавцю ОСОБА_5 , окрім права на згадане вище домоволодіння, за життя також належали й права на земельні ділянки, одна з котрих площею 1,5300 га, кадастровий номер: 4624555300:07:000:0008, розташована в урочищі «Опір» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а інша - площею 0,7800 га, кадастровий номер: 4624555300:01:000:0083, розташована в урочищі «Під ялинка» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Так, детально перевіряючи відповідні права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на земельні ділянки, одна з котрих площею 1,5300 га, кадастровий номер: 4624555300:07:000:0008, розташована в урочищі «Опір» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а інша - площею 0,7800 га, кадастровий номер: 4624555300:01:000:0083, розташована в урочищі «Під ялинка» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, котрі є предметом спору у межах пред`явлених позовних вимог, судом встановлено, що такі земельні ділянки за життя належали дідусеві спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , що стверджується отриманими позивачкою 1 ОСОБА_1 у Відділі № 5 ГУ Держгеокадастру у Львівській області примірниками Державних актів на право власності на земельну ділянку на бланках серія ЯЕ № 561571 та серія ЯД № 464875, виданими головою Сколівської районної державної адміністрації Львівської області та начальником Управління земельних ресурсів у Сколівському районі Львівської області 15.12.2008 року та 14.01.2009 року відповідно, а згодом, виходячи з обставин щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 спершу його дружиною, а бабусею ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , а, опісля її смерті, за її заповітом, - їх онуком ОСОБА_5 , належали спадкодавцеві ОСОБА_5 , який за життя своє відповідне право на спірні земельні ділянки не оформив.
З метою спадкування таких земельних ділянок позивачка 1 ОСОБА_1 у своїх інтересах, та в інтересах неповнолітнього позивача ОСОБА_2 , зверталася у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки, проте отримала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки.
Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
Встановлені судом цивільні правовідносини щодо визнання права на об`єкти нерухомого мана, у тому числі й на земельні ділянки, у порядку їх спадкування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), іншими актами цивільного законодавства.
Так, за загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (договорів). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України особа може пред`явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В силу статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, які прийняли спадщину, та той з подружжя, який пережив іншого.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 1268, частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу.
Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.
Враховуючи ту обставину, що незаконність набуття за життя ані спершу дідусем та бабусею спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ані у подальшому самим спадкодавцем ОСОБА_5 у порядку спадкування за заповітом після смерті останньої, права власності на спірні земельні ділянки не встановлена судом і такий факт не оспорюється сторонами та іншими учасниками цієї справи, то суд вважає, що таке право на спірні земельні ділянки було набуте спадкодавцем ОСОБА_5 правомірно.
Оскільки судом на підставі зібраних та перевірених у підготовчому засіданні письмових доказів у їх сукупності та взаємозв`язку встановлено, що спірні земельні ділянки належали спадкодавцю ОСОБА_5 на праві власності, котрі він успадкував після смерті своєї бабусі ОСОБА_7 за її заповітом, при цьому оригінали правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки були ними за життя втрачені, що, відповідно, унеможливлює здійснити спадкування обома позивачами прав та обов`язків на ці земельні ділянки у нотаріуса, то у суду немає перешкод для можливості захисту зазначених порушених прав обох позивачів як єдиних спадкоємців першої черги за законом, які прийняли спадщину, після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , у спосіб визнання за ними відповідних прав у рівних частинах у порядку спадкування.
Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі. Зокрема, слід визнати за позивачами право спільної часткової власності - по частині за кожним, на: - земельну ділянку площею 1,5300 га, кадастровий номер: 4624555300:07:000:0008, розташовану в урочищі «Опір» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області , із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - земельну ділянку площею 0,7800 га, кадастровий номер: 4624555300:01:000:0083, розташовану в урочищі «Під ялинка» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка/батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.
Отож, судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою 1 ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із двома вимогами майнового характеру, у загальному розмірі 2 661 грн. 20 коп. і підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки одного з відділень АТ КБ «ПриватБанк» від 07.11.2024 року за № 0.0.3988967248.1, з урахуванням наведених вище роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», слід покласти на позивачку 1 ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах позивача 2 - неповнолітнього ОСОБА_2 , як єдиних спадкоємців першої черги за законом усього спірного майна, які не відмовилися у встановленому порядку від спадщини.
Доказів понесення сторонами у справі інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду, відповідні матеріали не містять.
Керуючись статтями 4-5, 12-13, 77-82, 89-90, 95, 133, 141, 200, 206, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Служби у справах дітей виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання права спільної часткової власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_2 право спільної часткової власності - по частині за кожним, на: - земельну ділянку площею 1,5300 га, кадастровий номер: 4624555300:07:000:0008, розташовану в урочищі «Опір» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області , із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - земельну ділянку площею 0,7800 га, кадастровий номер: 4624555300:01:000:0083, розташовану в урочищі «Під ялинка» на території Верхньосиньвидненської селищної ради Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка/батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивачка 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.
Позивач 2: неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Служба у справах дітей виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області, код у ЄДРПОУ: 44528820; місцезнаходження юридичної особи: м-н. Незалежності, 1, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600; адреса електронної пошти: ssdskoletg@ukr.net; електронний кабінет: наявний.
Відповідачка 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.
Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.
Дата складення повного судового рішення: 26 листопада 2024 року.
Суддя Володимир МИКИТИН
Суд | Сколівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123367900 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Сколівський районний суд Львівської області
Микитин В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні