Рішення

від 19.11.2024 по справі 944/3981/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/3981/24

Провадження №2/944/1351/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря - Василиці Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Новояворівської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 23.05.2018 у справі №460/409/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано.

У зв`язку із не виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських обов`язків, відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитину службою у справах дітей Новояворівської міської ради на підставі наказу №25/02-01 від 16.04.2024, було вз`ято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Мати дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 .

Згідно висновку служби у справах дітей Белзької міської ради Львівської області ОСОБА_1 , безробітній, зловживає алкоголем, у нього наявні ознаки девіантної поведінки, з 2018року з дитиною не спілкується.

Рішенням виконавчого комітету Новояврівської міської ради №507 від 10.07.2024, було затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітньої сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини просить позовні вимоги задовольнити. Позбавити відповідача ОСОБА_1 , батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, шляхом перераховування коштів на особистий рахунок дитини з дня подачі заяви до суду і до досягнення ним повноліття.

В судове засідання представник позивача не з`явився, скерував на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить такі задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, на адресу суду скерував заяву, в якій позовні вимоги визнає, просить такі задовольнити, справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи

здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали даної справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками значаться: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2013 року.

З наказу «Про взяття на облік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » №25/02-01, виданого 16.04.2024 року Службою у справах дітей Новояворівської міської ради вбачається, що дитина проживає за адресою: АДРЕСА_1 взята на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25 червня 2024року Виконавчим комітетом Новояворівської міської ради, слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла, ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З акту обстеження умов проживання відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вбачається, що такий проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 разом з бабусею, не працює, доходу немає. В ході складання даного акту обстеження умов проживання була проведена бесіда щодо можливості виховання дитини батьком. Зі слів ОСОБА_1 , заперечень щодо призначення опікуном над малолітнім сином близької родички дружини у нього не має.

Як вбачається з матеріалів справи, служба у справах дітей Белзької міської ради Львівської області надала висновок оцінки потреби ОСОБА_1 , згідно якого, відповідач є безробітним, із шкідливими звичками, а саме, зловживає алкоголем, у нього наявні ознаки девіантної поведінки, з дитиною не спілкується з 2018року.

Рішенням №507 Виконавчого комітету Яворівської міської ради від 10 липня 2024року «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 », затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідує, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків ОСОБА_3 був взятий на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах службою у справах дітей Новояворівської міської ради згідно наказу №25/02-01 від 16.04.2024 року. Мати дитини ОСОБА_2 померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач ОСОБА_1 написав заяву проте, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 на засідання комісії з питань захисту дитини не з`явився. За результатом розгляду даного питання, комісія вирішила рекомендувати органу опіки та піклування визнати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .

Із змісту принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 слідує що дитині Законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

За змістом принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.

У ст.150 СК України закріплені, наступні обов`язки батьків по вихованню дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 СК України - підставою позбавлення батьківських прав

У статті 164 СК України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відповідно до ч.8 ст.7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини (ЄСПЛ) було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини».

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Крім того, у ч.4 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст.182 СК України, а саме:

- стан здоров`я та матеріальне становище дітей;

-стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

-наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

-наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

-доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно вимог ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, слід прийти до висновку, що відповідач ОСОБА_1 будучи батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самоусунувся від виховання, спілкування та утримання дитини, відтак, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, позовні вимоги слід задовольнити. Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, шляхом перераховування коштів на особистий рахунок дитини з дня подачі заяви до суду і до досягнення ним повноліття.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,7, 141, 189, 223, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, 180 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, шляхом перераховування коштів на особистий рахунок дитини з дня подачі заяви до суду і до досягнення ним повноліття.

Згідно з п.1 ст.430 ЦПК України стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягають негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету

Новояворівської міської ради

юридична адреса: 81053, м.Новояворівськ вул.Т.Шевченка, 2

Яворівського району Львівської області.

Відповідач: ОСОБА_1 ,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_3 .

СУДДЯ: Швед Н.П.