Рішення

від 27.11.2024 по справі 120/5103/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 листопада 2024 р. Справа № 120/5103/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до:Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України про:

- визнати бездіяльність протиправною, а саме рішення Міністерства внутрішніх справ України, у формі повідомлення Департаменту пенсійних питань та соціального захисту від 27.11.2023 № 86509/49-24763-2023 на лист Ліквідаційної комісії від 09.10.2023 за вих. №129/22-2023, яким повернуто матеріали до ліквідаційної комісії МВС України у Вінницькій області, щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, так як суперечить вимогам п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року;

- зобов`язати ліквідаційну комісію УМВС у Вінницькій області в 15-денний строк, подати повний пакет документів (в тому числі : завірену належним чином копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), що видається страхувальнику, заяву встановленого зразка, яка написана та подана мною та висновок про виплату грошової допомоги), щодо виплати мені одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ-ї групи інвалідності, відповідно до п.8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути, відповідно до п.9 Порядку в місячний строк після надходження від Ліквідаційної комісії зазначених документів у п.8 Порядку, прийняти рішення по моїй заяві та провести виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням 28.07.2022 року II-ї групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ згідно висновку про виплату грошової допомоги, який складений ліквідаційною комісією або у випадках, передбачених п.14 Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати її разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови, щодо виплати грошової допомоги.

До суду від представника Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач проти позову заперечив та просить у його задоволенні відмовити. В обґрунтування свої правової позиції представник зазначив, що відповідно до п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи, зокрема, довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках)

Перевіривши надісланні документи МВС України виявило ряд невідповідностей документів вимогам законодавства що у свою чергу позбавляє МВС України можливості в повній мірі опрацювати документи та прийняти відповідне рішення.

За результатами розгляду вищезазначених документів Міністерством було виявлено наступні невідповідності матеріалів вимогам законодавства, а сама:

1. У порушення вимог п. 7 Порядку № 850 до надісланих матеріалів не було додано довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

При цьому додано Довідку про результати визначення у застраховано особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), що видається застрахованому, у якій не передбачено та не визначено причину втрати працездатності, що не дозволяє визначити згідно з Порядком № 850 день виникнення права на отримання грошової допомоги у зв`язку з установленням другої групи інвалідності позивачу. Форма довідки (форма № 158/о) та інструкція стосовно її заповнення була затверджена наказом МОЗ України від 30.07.2012 № 577 «Про затвердження форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 № 1504/21816.

Пунктом 2 Інструкції передбачено, що Форма № 158/о заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов`язків.

Форма № 158/о складається з двох частин: одна видається страхувальнику, друга видається застрахованій особі.

З огляду на вищевикладене позивач маючи довідку за формою 158/о з незрозумілих підстав для МВС не долучив вищезазначену довідку до матеріалів стосовно призначення одноразової грошової допомоги чим порушив вимог п. 7 Порядку № 850.

Представник Ліквідаційної комісії УМВС у Вінницькій області також скористався правом та подав до суду відзив, просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач 18.06.2024 подав до суду відповідь на відзиви відповідачів. Так, зазначив, що увесь пакет необхідних документів було разом з іншими матеріалами вручено під підпис співробітнику Ліквідаційної комісії , яка прийняла без зауважень заяву із додатками, відповідно дані документи мали б бути направлені до МВС України у повному обсязі однак МВС України повідомило листом від 27.11.2023, що вони відсутні, тобто Ліквідаційна комісія могла б їх не направити, що свідчить про те, що дії Ліквідаційної комісії можуть містити ознаки бездіяльності.

Щодо пояснень представник МВС України позивач у відповіді на відзив зазначив, що згідно з вказаною нормою якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вишу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Слід зазначити, що Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені п. 4 Порядку. Вказана норма Порядку не позбавляє мене права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Повернення ж документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства не передбачено Порядком, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ україни документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить п.14 порядку, яким встановлений вичерпний перелік випадків та умов, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17 та від 10 жовтня 2018 року у справі №733/1290/16-а.

Таким чином, моментом виникнення мого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ з 18 червня місяця 1984 року по 18 червня 1998 року в званні старшини міліції .

В період з 05 травня 1986 року по 19 травня 1986 року виконував службові обов`язки з ліквідації наслідків на ЧАЕС.

14.12.2006 року за наслідком проходження повторного огляду медико-соціальної експертної комісії мені присвоєно ІІІ групу інвалідності, яка пов`язана із захворюванням під час виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварі на ЧАЕС безстроково та встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50 відсотків.

28.07.2022 року за наслідком проходження повторного огляду медико-соціальної експертної комісії мені присвоєно II групу інвалідності, яка пов`язана із захворюванням під час виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково.

25.05.2023, керуючись п. 2 та п. 7 Порядку ОСОБА_1 звернувся до голови ліквідаційної комісії МВС у Вінницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Листом від 12.06.2023 Ліквідаційна комісія повідомила позивача, що для розгляду заяви та подальшого направлення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги до УМВС України потрібно додатково направити документи, що передбачені п. 5 та п. 7 Порядку , а саме: - оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (частини, що видається страхувальнику, у якій зазначено причину втрати працездатності);

- довідки, що підтверджують відсутність або виплату згідно з іншими законами.

Листом від 09.10.2023 Ліквідаційною комісією УМВС у Вінницькій області повідомлено позивача про те, що відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою КМУ від 21.10.2015 №850, надіслані Вам документи були направлені до Міністерства внутрішніх справ України для розгляду та прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Листом від 05.12.2023 Ліквідаційною комісією УМВС у Вінницькій області повідомлено позивача про те, що за результатами розгляду його матеріалів Міністерством внутрішніх справ України повернуто матеріали, як такі, що е відповідають вимогам законодавства. Долучено копію листа МВС України Департаменту пенсійних справ та соціального захисту №86509/49-247-2023 від 27.11.2023 відповідно до якого за результатами надісланого пакету документів виявлено, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 складений за відсутності відповідної заяви, а додані до нього копії документів надіслані з грубим порушенням вимог Порядку, що унеможливлює прийняття Міністерством рішення за ними. Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги повертаються, як такі що не відповідають вимогам законодавства.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність у неприйнятті рішення за результатами розгляду його матеріалів щодо призначення дноразової гршової допомоги, а тому звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII), відповідно до частини 1 статті 97 якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Вказаними абзацами пункт 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII доповнено згідно із Законом № 900-VIII від 23.12.2015, який прийнято з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, реалізації конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності й недискримінаційності під час унормування Законом соціального й правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членів їх сімей, інших осіб.

Таким чином, особа, яка втратила працездатність у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.

До набрання чинності Законом № 580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормами статті 23 Закону України Про міліцію та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Так, відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII (в редакції Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 07.03.2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21.06.2018 року у справі №822/31/18, від 28.08.2018 року у справі № 804/6297/17 та від 05.11.2019 року у справі № 405/705/17.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 18.10.2018 у справі № 369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 17 квітня 2020 у справі № 822/736/17, від 16 березня 2020 у справі № 641/10426/16-а.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8, 9 Порядку № 850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям МВС відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Неприйняття жодного рішення свідчить про недотримання МВС встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Як наслідок, така процесуальна дія як повернення документів через невідповідність вимогам законодавства Порядком № 850 не передбачена, а тому дії МВС щодо повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а та 5 лютого 2020 року у справі № 580/103/19.

Проте, як установлено судом вище, Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України повернуло позивачу матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги листом.

Відтак, Міністерством внутрішніх справ України при розгляді матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатами розгляду таких матеріалів відповідно до вимог п. 9 Порядку.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 16.05.2019 у справі №822/2518/17, від 24.10.2019 у справі №817/713/16, від 13.06.2019 у справі №826/6354/18, від 30.01.2018 у справі №822/1579/17 та від 13.02.2018 у справі №808/1866/16.

Принагідно, суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 слугувало ненадання довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності (у відсотках), що видається страхувальнику. А також зазначено, що висновок про призначення такої допомоги складений за відсутності відповідної заяви.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи та підтверджується представником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії МВС України у Вінницькій області у відзиві на позовну, що надійшов до суду 29.05.2024, 12.06.2023 ліквідаційною комісією було направлено відповідь щодо розгляду заяви позивача та повідомлено його, що відповідно до Порядку №850 у наданих матеріалах відсутній оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності ( частина, що видається страхувальнику, у якій зазначено причину втрати працездатності), та відсутня довідка, що підтверджує відсутність або здійснення виплат згідно з іншими законами. А ому ліквідаційна комісія не має підстав для направлення до МВС України матеріалів.

15.09.2023 позивач подав до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області заяву із оригіналом довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності, лист від 16.08.2023 за №/383-22, оригінал довідки управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області, оригінал листа ГУ Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

В свою чергу, 09.10.2023 за вих. №132/22-2023 ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області повідомлено позивача про направлення до МВС У країни матеріалів та висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги для розгляду та прийняття рішення.

З урахуванням встановлених вище обставин справи, посилання Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України у листі від 27.11.2023 щодо ненадання позивачем документів та невідповідність надісланих матеріалів вимогам п. 4 Порядку не знайшли свого підтвердження, та спростовані матеріалами справи.

При визначенні способу судового захисту порушеного права суд враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі- Конвенція) (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited" проти України (№ 19336/04) Європейський суд з прав людини указує, що дія статті 13 Конвенції вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням.

Межі обов`язків за відповідною правовою нормою різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин, суд робить висновок, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, без прийняття відповідного рішення, та зобов`язання відповідача повторно розглянути документи про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України Про міліцію та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку №850 та прийняти рішення.

В той час, суд не знайшов підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання ліквідаційну комісію УМВС у Вінницькій області в 15-денний строк, подати повний пакет документів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ-ї групи інвалідності, з огляду на те, що така є порядком виконання рішення суду та не входить до меж доказування в розрізі спірних правовідносин.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв`язку з чим суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, без прийняття рішення відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за №850.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути документи, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за №850, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 08592106), Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 00032684)

СуддяКомар Павло Анатолійович