Рішення

від 28.11.2024 по справі 509/5829/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5829/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом Обслуговуючого кооперативу «53 Жемчужина» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ :

8 жовтня 2024 року, представниця ОК «53 Жемчужина» звернулася до суду з названим позовом, в якому просила суд, стягнути з відповідача, якому, відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 12.04.2021 р. та Акту приймання-передачі 08.12.2021 року на квартира АДРЕСА_1 , належить вказана квартира - на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з лютого 2022 р. по 31.07.2024 р. у сумі 36989,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 1807,10 грн. та 3% річних у розмірі 96,3 грн., а всього 38892,75 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн., мотивуючи це наданням вищевказаних послуг відповідачу, який їх споживав, що свідчить про наявність між сторонами договірних відносин, за які він не розраховувався.

Представниця позивачів, в своєму позові просила суд, розглянути вказану малозначну справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с. 7).

У визначений ухвалою суду від 25.10.2024 р., згідно з якою, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали та матеріалів позову з додатками в порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав хоча вказані матеріали позову та ухвалу суду у відповідності до вимог ст.ст. 130,131 ЦПК України, направлялись за його останньою відомою судові адресою місця проживання об?єктом нерухомого майна, за яким виникла заборгованість за ЖКП, що підтверджується довідкою ВАДР ГУ ДМС України в Одеській області від 23.10.2024 р., згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований з 16.05.1995 р. за адресою : АДРЕСА_2 , а також зворотним поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 105-109).

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 10.05.2023 р. № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв?язку «відсутній за вказаною адресою» - вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, так як зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

На підставі ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач не подав відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає положенням ст.ст. 191 ч. 2 ст. 281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин - суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до приписів ст.ст. 15,16 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої п?ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

В силу специфіки предмету спору в таких справах, процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред?являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Квартира АДРЕСА_3 , за якою виникла заборгованість по оплаті вищевказаних ЖКП, знаходиться в межах територіальної юрисдикції Овідіопольського районного суду Одеської області.

Аналогічного висновку щодо підсудності дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження № 61-30812св18.

Матеріалами справи підтверджується, що Обслуговуючий кооператив «53 Жемчужина» створений на добровільних засадах для експлуатації та управління житловим комплексом, який об`єднаний спільною прибудинковою територією та складається з:

- багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 );

- багатоквартирного житлового комплексу з двох житлових будинків та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_5 (ЖК «57 Жемчужина»), та будинок 12 (ЖК «58 Жемчужина»).

З 01.02.2022 року обслуговуючий кооператив організовує та забезпечує утримання будинку АДРЕСА_5 , який переданий на баланс ОК за Актом приймання-передачі житлового комплексу, та відповідно сприяє співвласникам багатоквартирного будинку в належному та якісному утриманні їх спільного майна.

Обслуговуючий кооператив діє на підставі Статуту, нова редакція від 26.01.2022 р., та у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.3 Статуту, ОК здійснює експлуатацію і ремонт будинків та утримання прибудинкових територій за рахунок коштів Кооперативу на засадах самооплатності.

При цьому, п. 2.4, п. 2.5 Статуту визначено, що основна діяльність ОК полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав членів (асоційованих членів) Кооперативу на володіння та користування спільним майном, належне утримання будинків та прибудинкової території, сприяння членам (асоційованим членам) Кооперативу в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами. Видом діяльності ОК є комплексне обслуговування об`єктів.

ОК «53 Жемчужина» сприяє співвласнику будинку в отриманні житлово-комунальних послуг, а співвласник забезпечує своєчасну і в повному обсязі сплату внесків і платежів на умовах, визначених чинним законодавством України (а.с. 48-69).

Обслуговуючий кооператив «53 Жемчужина», як колективний споживач, використав своє право укладати договори про надання комунальної послуги відповідно до Статуту, в інтересах споживачів, об`єднаних таким колективним споживачем, як це передбачено ч.3 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (а.с. 71-101).

Відповідно до цього, з моменту утворення ОК є колективним споживачем комунальних послуг та забезпечує постачання комунальних послуг від межі централізованих інженерно-технічних систем до окремого приміщення з використанням спільного майна співвласників багатоквартирного будинку - внутрішньобудинкових мереж.

Кооператив є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами. Господарче забезпечення діяльності здійснюється самостійно та шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Обслуговуючий кооператив не є виробником, транспортувальником та постачальником комунальних послуг (виконавцем), а виступає колективним споживачем (замовником) таких послуг у розумінні ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно Кооперативом не встановлюються тарифи на будь-які комунальні послуги.

З метою забезпечення належної експлуатації житлового комплексу, обслуговуючим кооперативом «53 Жемчужина» укладено ряд прямих договорів з виконавцями (постачальниками) житлово-комунальних послуг, якими передбачено перерахування коштів за наданні послуги щомісячно. Кооператив за такими договорами несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих співвласниками багатоквартирного будинку послуг.

Позивачем самостійно або з залучення підрядних організацій здійснювався комплекс регламентних робіт з забезпечення утримання будинку та прибудинкової території, а саме: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання, газопостачання, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування димових та вентиляційних каналів, технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем відповідно до наказу Держкомітету з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», Наказу Мінрегіонрозвитку №190 від 27.07.18 року «Про затвердження Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території».

Крім того, позивачами постійно забезпечується поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території. А також поточний ремонт внутрішньобудинкових систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, інших внутрішньобудинкових інженерних систем, прибирання прибудинкової території, прибирання приміщень загального користування, придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 12.04.2021 р. та Акту приймання-передачі 08.12.2021 року квартира АДРЕСА_1 , належить відповідачу ОСОБА_1 (а.с. 9-15).

Відповідно до п. 1.5 Акту приймання-передачі від 08.12.2021 р., відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання з дати підписання цього Акту та і до реєстрації права власності на квартиру нести тимчасові експлуатаційні витрати, а саме, витрати відповідно до нормативно-правових актів в галузі цивільного, житлового законодавства, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за утримання Об`єкту нерухомості, прибудинкової території та Новозбудованого майна.

Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 656 ЦК України, майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Тобто, за договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.

Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Пунктом 6.1. Статуту ОК передбачено, що у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають Статут та внесли пай.

Згідно п. 6.2. Статуту ОК визначено, що асоційований член кооперативу це фізична чи юридична особа, яка набула у власність приміщення, чи майнові права на приміщення, що знаходяться у Будинку, користуються послугами кооперативу та бере участь у господарській діяльності кооперативу.

Відповідно до п. 7.2. Статуту ОК, асоційований член кооперативу зобов`язаний: сплачувати внески передбачені цим статутом у розмірах та в терміни, передбачені статутом, рішеннями загальних зборів членів кооперативу та відповідно до рахунків та персональних повідомлень (п.п. 7.2.2.); утримувати житлове та нежитлове приміщення, що перебуває у його власності, в належному технічному стані за власний рахунок (п.п. 7.2.5.); утримувати спільне майно (в т.ч. сплачувати відповідні внески на його утримання та обслуговування) не залежно від здійснення права на його використання (п.п. 7.2.7.).

Згідно п.п. 10.6., 10.7 статуту ОК, внески на експлуатацію житлових будинків і утримання прибудинкової території справляються з членів (асоційованих членів) Кооперативу у розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат виходячи з площі займаних приміщень. Внески з відшкодування витрат Кооперативу, понесеного ним як колективним споживачем комунальних послуг (електро, газо, водо постачання, водовідведення і т.д.) згідно договорів між Кооперативом та такими організаціями, справляються з членів (асоційованих членів) Кооперативу відповідно до показників засобів обліку по тарифам організацій-постачальників відповідних послуг.

Так, за період з лютого 2022 року по 31.07.2024 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачами ОК «53 Жемчужина» у загальній сумі 36989,35 грн., за комплекс житлово-комунальних послуг, надання яких забезпечують позивачі відповідно до договорів, укладених між ним та суб`єктами господарювання і фактичних витрат, що підтверджується витягом з особистого рахунку і показниками індивідуальних лічильників та розрахунком заборгованості (а.с. 16-48).

Частиною 10 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено обов`язок співвласника багатоквартирного будинку своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Фактично відповідачу надавались житлово-комунальні послуги за сприянням ОК «53 Жемчужина» та, відповідно, споживались відповідачем, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини.

Внаслідок фактичного споживання відповідачем вищевказаних послуг були здійсненні конклюдентні дії, які породжують юридичні наслідки.

Щомісяця ОК «53 Жемчужина» нараховувалась плата за отримані відповідачем житлово-комунальні послуги, однак останній протягом тривалого часу не виконував свої обов`язки і не сплачує регулярно і в повному обсязі житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла вказана вище заборгованість.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'?зана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що впродовж всього строку споживання житлово-комунальних послуг, надання яких забезпечувалось і забезпечується позивачами, будь-яких актів-претензій, заяв або звернень від відповідача щодо якості надання таких послуг або їх ненадання до обслуговуючого кооперативу, як об`єднання, що забезпечує надання таких послуг, не надходило.

Постановою КМУ № 1405 від 29.12.2023 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» припинено мораторій на нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за житлово-комунальні послуги, починаючи з 01.01.2024 р., а тому позивачами нараховано інфляційні втрати та 3% річних, за період з січня 2024 року по момент звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Сума інфляційних втрат становить: 1807,10 грн., сума 3% річних становить : 96,3 грн. згідно розрахунку, доданого позивачами до позову, з яким також погоджується суд (а.с. 18).

Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК, власнику зазначеної квартири на праві сумісної власності належать ще й площі загального користування та технічні засоби, що забезпечують належне функціонування будинку АДРЕСА_5 .

Відповідно до ст. ст. 322,360 ЦК України на власника майна покладено тягар його утримування, та передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном, а зобов?язання, згідно ч. 2 ст. 509, ст. 526 ЦК України, має виконувати належним чином.

Статтями 67,68,151,179 ЖК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 24.01.2006 р. № 45, передбачено, що власник зобов?язаний забезпечувати схоронність будинку, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію та своєчасно оплачувати відповідні внески та платежі з відшкодування вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території (інших експлуатаційних витрат) та отриманих комунальних послуг.

Відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_6 , яка фактично була споживачем послуг, надання яких забезпечується позивачами - несе обов`язок по їх відшкодуванню як співвласник багатоквартирного будинку та асоційований член кооперативу.

Відповідно до п. 6.2, п. 6.5 Статуту, асоційований член кооперативу це фізична чи юридична особа, яка набула у власність приміщення, чи майнові права на приміщення, що знаходяться у будинку, користується послугами кооперативу та бере участь у господарській діяльності Кооперативу. Асоційовані члени кооперативу можуть бути притягнені до цивільно-правової відповідальності згідно з чинним законодавством України, зокрема у випадку несплати внесків, у порядку визначеному Статутом кооперативу.

Пунктом 7.2 Статуту визначено, що асоційований член ОК зобов`язаний : виконувати вимоги чинного законодавства, що стосуються діяльності кооперативу, Статут кооперативу, рішення Загальних зборів членів кооперативу та Голови кооперативу; сплачувати внески передбачені цим Статутом у розмірах та в терміни, передбачені Статутом, рішеннями загальних зборів членів кооперативу та відповідно до рахунків та персональних повідомлень; утримувати житлове та нежитлове приміщення, що перебуває у його власності, в належному технічному стані за власний рахунок; утримувати спільне майно (в т.ч. сплачувати відповідні внески на його утримання та обслуговування) не залежно від здійснення права на його використання.

Таким чином, для фінансування самозабезпечення обслуговуючого кооперативу співвласники/члени (асоційовані члени) кооперативу мають сплачувати відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами ОК та законодавством.

Визначені Статутом та законом мета і предмет діяльності ОК не передбачають провадження кооперативом діяльності, а тому ОК не є суб`єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», відповідно, може бути лише споживачем цих послуг.

Також, кооператив не надає і не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органам місцевого самоврядування.

Вищевикладене підтверджується позицією Мінрегіону у листі від 01.10.2012 року № 7/10-15750 та листі від 30.11.2012 року № 7/10-19373.

Так, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, відповідачка має право: виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг за договорами із постачальниками житлово-комунальних послуг., а заявник відповідно до вказаних договорів несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих співвласниками комунальних послуг (а.с. 34-102).

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, відповідач сприяє співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг та забезпечує опалення та утримання будинку та прибудинкової території (далі «УБПТ»), а власник забезпечує своєчасну і в повному обсязі сплату внесків і платежів на умовах, визначених чинним законодавством України, статутом ОК та рішеннями загальних зборів ОК.

Розмір внесків та платежів співвласника встановлюється відповідно до чинного законодавства України: вартість житлово-комунальних послуг, спожитих Співвласником як власником квартири: електропостачання, газопостачання, холодне водопостачання та водовідведення встановлюється по тарифам організацій-постачальників відповідних послуг згідно договорів між ОК та такими організаціями; внески на опалення квартири та гаряче водопостачання у розмірі, який визначається на підставі кошторису фактичних витрат ОК, понесених на здійснення опалення та гарячого водопостачання.

Розмір внесків та платежів відповідно підлягає коригуванню у випадках, що не залежать від ОК, а саме у разі:

1) зміни державними органами тарифів на комунальні послуги, що підлягають державному регулюванню;

2) прийняття рішень органами влади, що впливають на витрати ОК УБПТ чи наявність таких рішень, в разі настання обставини, що обумовлюють необхідність їх виконання ОК (підвищення розміру мінімальної заробітної плати, введення в штат відповідних посад працівників тощо);

3) зміна розміру матеріальних витрат для робочого виконавця, адміністративного, загальновиробничого персоналу, які нараховуються за фактичними витратами у поточному місяці (у тому числі у зв`язку з придбанням видаткових матеріалів, та зміною місячного фонду заробітної плати).

Розмір внесків та платежів вказано у щомісячних рахунках на сплату за житлово-комунальні та інші послуги, що надавалися відповідачеві підтверджується особовим рахунком відповідача (а.с. 16-17).

Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Частиною 4ст.319ЦК Українипередбачено,що власністьзобов?язує.Одночасно вимогамист.322ЦК Українивстановлено,що власникзобов`язанийутримувати майно,що йомуналежить,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Згідно доположень ст.360ЦК Україниспіввласник відповіднодо своєїчастки управі спільноїчасткової власностізобов`язанийбрати участьу витратахна управління,утримання тазбереження спільногомайна,у сплатіподатків,зборів (обов`язковихплатежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно довимог ст.67ЖК України,плата закомунальні послугибереться крімквартирної платиза затвердженимив установленомузаконом порядкутарифами.Відповідно доположень ч.1ст.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги»,споживач здійснюєоплату заспожиті житлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, який підлягає задоволенню повністю із стягненням з відповідача на користь позивачів документально підтверджених судових витрат по сплаті судового з бору в сумі 3028 грн. (а.с. 8).

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,89,95,133,141,142,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,280-283 ЦПК України, ст.ст. 15,16,202-204,207,218,257,258,525,526,610,625,638,901-903,905,906 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позов Обслуговуючого кооперативу «53 Жемчужина» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити ;

2.Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «53 Жемчужина» (ЄДРПОУ : 44458324) заборгованість за надані ЖКП у розмірі 38892,75 та судовий збір у сумі 3028 грн. ;

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28.11.2024 р.

Суддя Д.М. Гандзій