Рішення

від 20.11.2024 по справі 603/595/24

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/595/24

Провадження №2/603/222/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання Сандалюка О. В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат АндрусенкоІгор Ярославович

відповідач: Монастириська міська рада

предмет позову: визнання права на завершення процедури приватизації,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Представник позивача адвокат Андрусенко І. Я., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області до Монастириської міської ради з позовом, в якому просить визнати за нею право на завершення приватизації та право на реєстрацію права власності (речового права) на:

- земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були їй передані у приватну власність згідно рішення 22 скликання 3 сесії Лядської сільської ради від 10.03.1995 року «Про розгляд заяв» де ОСОБА_2 зазначена як ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з:

-житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А», загальною площею 51,8 кв.м, житловою 20,2 кв.м, Літня кухня «Б», Сарай «В», Ворота №1, Огорожа №2, Огорожа №3;

-земельної ділянки площею 0,72 га, які були їй передані у приватну власність згідно рішення 22 скликання 3 сесії Лядської сільської ради від 10.03.1995 року «Про розгляд заяв», де ОСОБА_2 зазначена як ОСОБА_2 .

На вказане майно ОСОБА_2 було складено заповіт на ім`я позивача та ОСОБА_3 . ОСОБА_3 дану спадщину не прийняла. Вказана обставина підтверджується матеріалами спадкової справи.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2739 га, кадастровий номер 6124285900:01:001:0200.

Ухвалою Монастириського районного суду від 13.06.2023 року у справі № 603/181/23 затверджено мирову угоду між сторонами та визнано за позивачем право власності на:

- житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А», загальною площею 51,8 кв.м, житловою 20,2 кв.м, Літня кухня «Б», Сарай «В», Ворота №1, Огорожа №2, Огорожа №3.

30.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Монастириської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у с.Бобрівники орієнтовний розмір площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та земельної ділянки у с. Бобрівники орієнтовний розмір площею 0,60 га. для ведення особистого селянського господарства.

23.02.2024 року ОСОБА_1 було надано відповідь у якій зазначено, що із поданих документів не вбачається що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також ім`я та по батькові ОСОБА_2 у трьох поданих документах зазначено по різному. Тому для вирішення даної ситуації їй рекомендовано звернутись із відповідною позовною заявою до суду.

Також за життя ОСОБА_2 не розробила технічну документацію на вказані ділянки та не зареєструвала речове право на них.

ОСОБА_1 вважає що має право на завершення процедури приватизації земельної ділянки після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 .

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 12.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представником позивача подано заяву про розгляд справи в відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують повністю просять їх задовольнити.

Відповідач - представник Монастириської міської ради в судове засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що з обставинами викладеними в позові Монастириська міська рада погоджується та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенніпідготовчого судового засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років в с. Бобрівники Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №3.

За життя ОСОБА_2 належали:

-житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А», загальною площею 51,8 кв.м, житловою 20,2 кв.м, Літня кухня «Б», Сарай «В», Ворота №1, Огорожа №2, Огорожа №3;

-земельні ділянки площею 0,72 га, які були їй передані у приватну власність згідно рішення 22 скликання 3 сесії Лядської сільської ради від 10.03.1995 року «Про розгляд заяв», де ОСОБА_2 зазначена як ОСОБА_2 , що підтверджується архівним витягом із протоколу третьої сесії двадцять другого скликання Лядської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 10.03.1995 року.

Згідно із складеним ОСОБА_2 в с. Лядське Монастириського району Тернопільської області 24.06.2015 року заповіту остання на випадок смерті заповіла все майно, що буде належати їй на день смерті де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що за законом матиме право ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 своєю заявою від 26.07.2016 року відкликала заяву подану нею ОСОБА_4 приватному нотаріусу Монастириського нотаріального округу 19.07.2016 року за №75, де вказала, що спадкувати як за законом так і за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бажає, що підтверджується витягом копій документів із Спадкової справи №36, заведеної приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та наданих суду приватним нотаріусом Пивоварчук О. Є. від 19.11.2024 року за №65/02-16.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Окрім зазначеного судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А», загальною площею 51,8 кв.м, житловою 20,2 кв.м, Літня кухня «Б», Сарай «В», Ворота №1, Огорожа №2, Огорожа №3 належить ОСОБА_1 , що підтверджується ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 13.06.2023 року (Справа №603/181/23).

Згідно архівного витягу із протоколу третьої сесії двадцять другого скликання Лядської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 10.03.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам села Бобрівники» передано ОСОБА_2 безоплатно у власність ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель та для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,72 га, з яких 0.15 для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та 0.57 для ведення особистого підсобного господарства.

Проте, як встановлено з матеріалів справи спадкодавець не набула права власності на вказані земельні ділянки та не отримала на них правовстановлюючих документів в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не було закінчено процедури приватизації вказаних земельних ділянок. Результатом цього стало те, що спадкоємець отримала відмову Монастириської міської ради від 23.02.2024 року №397/02-20.

Окрім цього судом встановлено, що існують розбіжності в документах виданих ОСОБА_2 .

Так,Рішенням 22скликання 3сесії Лядськоїсільської радивід 10.03.1995року «Пророзгляд заяв» ОСОБА_2 переданоу власністьземельну ділянкуплощею 0.72га,з яких0,15га.для обслуговуванняжитлового будинкуі господарськихбудівель та0.57га дляведення особистогопідсобного господарства.Рішенням 22скликання 3сесії Лядськоїсільської радивід 10.03.1995року «Пророзгляд заяв» ОСОБА_2 розширено площу присадибної ділянки для ведення особистого підсобного господарства до 0.20 га.

У данихрішеннях допущенапомилка,а самезамість іменіпо батькові ОСОБА_2 вказано ім`я по батькові ОСОБА_2 .

30.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Монастириської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у с. Бобрівники орієнтовний розмір площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та земельної ділянки у с. Бобрівники орієнтовний розмір площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства.

23.02.2024 року ОСОБА_1 було надано відповідь у якій зазначено, що із поданих документів не вбачається що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також ім`я та по батькові ОСОБА_2 у трьох поданих документах зазначено по різному. Тому для вирішення даної ситуації рекомендовано їй звернутись із відповідною позовною заявою до суду.

Факт родинних відносин спадкодавця із позивачем підтверджується матеріалами спадкової справи. Факт належності спадкодавцю ОСОБА_2 рішення 22 скликання 3 сесії Лядської сільської ради від 10.03.1995 року «Про розгляд заяв» підтверджується відповіддю Монастириської міської ради від 06.06.2024 року №598. З даної відповіді вбачається, що ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рішення Лядської сільської ради від 10.03.1995 року було передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,72 га. При передачі земельних ділянок у приватну власність в списках громадян було дійсно допущено помилку, а саме зазначено ОСОБА_2 замість правильно ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та просила Визнати за нею право на завершення приватизації та право на реєстрацію права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були їй передані у приватну власність згідно рішення 22 скликання 3 сесії Лядської сільської ради від 10.03.1995 року «Про розгляд заяв» де ОСОБА_2 зазначена як ОСОБА_2 .

V. Джерела права й акти їх застосування.

Визначаючись із встановлення юридичного факту, а саме належності правовстановлюючого документу, суд враховує таке.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно позивачу для визнання права на завершення процедури приватизації та прийняття спадщини, оскільки вона претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Беручи вищевказане до уваги та аналізуючи всі подані позивачем докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 » є одна і та ж особа.

Визначаючись із заявленою вимогою позивача щодо права на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , а саме права на завершення приватизації в порядку спадкування суд враховує таке.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 та набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, позивачу було відмовлено Монастириською міською радою щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Положеннями статей6 ЗК України 1990 року(у редакції, чинній на час надання ОСОБА_2 дозволу на приватизацію) передбачено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), ведення особистого підсобного господарства.

Статтею 23 ЗК України 1990 року(у вказаній редакції) визначено, що право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Приватизація земельних ділянок передбачена постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 року №2200-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі та Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок»та(далі - Декрет).

Разом із тим порядок виготовлення та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку було зазначено в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року №43(далі Інструкція №43).

Тобто на час вирішення питання про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 у власність та затвердження акту про виніс земельної ділянки в натурі (на місцевості) порядку послідовних дій процедури та форми державного акту затверджено не було, як не було затверджено і самого нормативного акту, яким би регулювалися ці правовідносини.

Законом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ прийнято нову редакціюЗК України, який набрав чинності 01.01.2002 року.

Відповідно до п. 1 розділу Х «Прикінцевих положень ЗК України»2002 року рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цьогоКодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК Українивстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом «а» ч. 3ст. 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1ст. 1225 ЦК України.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. У п. 3.5 - вказано, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки яку розпочав за життя спадкодавець, та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

21.10.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 137/731/17, провадження №61-10528св21 (ЄДРСРУ № 100490889) досліджував питання щодо права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, яким дійшли висновку, якщо на день смерті спадкодавця була розпочата процедура оформлення земельної ділянки, яка увійшла до складу спадщини, то спадкоємець має право на дооформлення цієї частини спадкового майна.

Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.11.2022 року у справі № 692/769/21 (провадження № 61-6245св22).

З урахуванням викладеного у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Враховуючи ту обставину, що з 01.01.2013 року Державні акти не видаються, а право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього прав, яке реєструється, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ефективним способом захисту буде визнання за позивачем права на завершення процедури приватизації

VІ. Висновки за результатами розгляду справи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_2 набула право на спадкування усіх її прав та обов`язків, що належали останній, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки, яка згідно протоколу третьої сесії двадцять другого скликання Лядської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 10.03.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам села Бобрівники», була передана ОСОБА_2 , тому захищаючи охоронювані законом права позивача, таке право в порядку спадкування слід визнати за ОСОБА_1 .

На підставі викладеного керуючись ст. 14 Конституції України, ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 16, 345 1216, 1218, 1222, 1223, 1225, 1233, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст. 6, 67, 23 ЗК України (в ред. 1990 року), ст. 12, 81, 125, 152 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та право на реєстрацію права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були їй передані у приватну власність згідно рішення 22 скликання 3 сесії Лядської сільської ради від 10.03.1995 року «Про розгляд заяв» де ОСОБА_2 зазначена як ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Повний текст судового рішення складено 27.11.2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Монастириська міська рада (Код ЄДРПОУ 04058433), юридична адреса місцезнаходження відповідача: вул. Шевченка, №19, м. Монастириська Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян