Рішення

від 18.11.2024 по справі 607/14510/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2024 Справа №607/14510/24 Провадження №2/607/3061/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « МАРИН-ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-113142, за умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язувався в порядку та на умовах визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором. Однак, відповідач своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка становить 146062,34 грн, яка складається із: строкового тіла 8834,16 грн; простроченого тіла 57368,73 грн; строкових відсотків 13534,13 грн; прострочених відсотків 66325,32 грн. 08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» на підставі договору факторингу.

Таким чином, оскільки відповідач має непогашену заборгованість, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № CL-113142 у розмірі 146062,34 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК«МАРИН-ФІНАНС»не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити. З приводу винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлялась у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернулись на адресу суду із відміткою про відсутність адресата. Крім того судом додатково вживались заходи повідомлення відповідача ОСОБА_1 через офіційний веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення оголошення про виклик останньої до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 22.05.2018 ОСОБА_1 звернулась до АТ «КРЕДОБАНК» із Анкетою-заявою №CL- 113142 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, відповідно до якої ОСОБА_1 виявила бажання отримати кредит в розмірі 100000,00 грн, зі строком кредитування 60 місяців, з процентною ставкою 49,99 % річних, на ціль рефінансування кредитів. У заяві ОСОБА_1 вказала особисті дані такі як, відомості про місце проживання, сімейний стан, інформацію про зайнятість, а також доходи та витрати. Крім того зазначив інформацію про кредити, які пропонуються для рефінансування, а саме: Кредит №1 за кредитним договором № SAMDN21000007374203 у ПАТ КБ«ПРИВАТБАНК», початкова сума кредиту 18000 грн, залишок по кредиту 13900 грн; Кредит № 1 за кредитним договором № 500607974 у ПАТ «АЛЬФА-БАНК», початкова сума кредиту 48000 грн, залишок по кредиту 41613,04 грн.

Підписуючи Анкету-заяву №CL-113142 від 22.05.2018, відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що з умовами надання кредиту, викладеними в Пам`ятці клієнту ознайомлена та примірник Пам`ятки отримала.

23.05.2018 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №CL-113142, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані, в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі.

Відповідно до п. 2.1-2.4 Кредитного договору, Банк видає позичальнику кредит у розмірі 100000 грн строком на 60 місяців терміном до 22.05.2023 на поточні потреби в розмірі: 29842,25 грн на поточні потреби позичальника; 28544,71 грн на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ КБ«ПРИВАТБАНК» по кредитному договору № SAMDN21000007374203 від 24.05.2006; 41613,04 грн на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «АЛЬФА-БАНК» по кредитному договору № 500607974 від 31.07.2017.

Згідно з п. 4.1, 4.2, 4.5 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 49,99 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) за ставкою, визначеною в п.4.1 Договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі. Орієнтована реальна річна процентна ставка 63,17 %.

У відповідності до п. 6.1 та п. 6.2 Договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені кредитним договором. Погашення заборгованості здійснюється згідно Графіку платежів (Додаток №1 до договору).

Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору за виконання зобов`язань за Кредитним договором Позичальник несе повну відповідальність перед Банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.

20.06.2020 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1, у якому сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором шляхом підписання нового Графіку платежів (Додаток №1 до цього Додаткового договору), якого Позичальник зобов`язується неухильно дотримуватися.

04.08.2020 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1, у якому сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором шляхом підписання нового Графіку платежів (Додаток №1 до цього Додаткового договору), якого Позичальник зобов`язується неухильно дотримуватися.

28.07.2021 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1, у якому сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором шляхом підписання нового Графіку платежів (Додаток № 1 до цього Додаткового договору), якого Позичальник зобов`язується неухильно дотримуватися, при цьому Сторони погодили, шо за Кредитним договором встановлюється термін повернення кредиту до 22.05.2024.

08.11.2023 між Клієнтом АТ «КРЕДОБАНК» та Фактором ТОВ «ФК«МАРИН ФІНАНС»,укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами.

Згідно із Додатком № 1 до Договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023, до ТОВ «ФК«МАРИН ФІНАНС»перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №CL-113142 від 23.05.2018, у розмірі 146062,34 грн.

Відповідного до розрахунку заборгованості за період з 02.11.2020 по 08.11.2023 виконаного ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС», заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №CL-113142 від 23.05.2018 станом на 08.11.2023 становить 146062,34 грн, яка складається із: сума заборгованості за тілом (строкова) 8834,16 грн; сума заборгованості за тілом (прострочена) 57368,73 грн; сума заборгованості за відсотками (строкова) 13534,13 грн; сума заборгованості за відсотками (прострочена) 66325,32 грн.

Як вбачається із Досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні від 30.01.2024 ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС» повідомило ОСОБА_1 про заміну кредитора у зобов`язанні за Кредитним договором №CL-113142 від 23.05.2018 з АТ «КРЕДОБАНК» на ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС» та про необхідність повернення заборгованість за договором у розмірі 146062,34 грн протягом 30-ти днів з дня отримання вказаного повідомлення, але в будь якому випадку, не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно дочастини першоїстатті 1048ЦК України,позикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

Відповідно до ч.2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що АТ «КРЕДОБАНК» свої зобов`язання за Кредитним договором №CL-113142 від 23.05.2018 виконав у повному обсязі.

Поряд з цим, доказами,які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи,оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити,якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства,від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції,одиницю виміру господарської операції; посади осіб,відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.

Проте у матеріалах даної справи виписки з карткових рахунків відсутні, як і відсутні будь-які інші первинні документи, які б підтверджували заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №CL-113142 від 23.05.2018.

Відтак позивач не довів належними та достатніми доказами, що зазначена позивачем заборгованість дійсно має місце та що вона виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідних кредитних договорів.

Окрім цього, згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (статті 517 ЦК України).

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.

Так, на підтвердження переходу до ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №CL-113142 від 23.05.2018, позивачем долучено до матеріалів справи Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023.

Разом з тим, вказаний договір факторингу є неповним, що не дає суду можливості встановити усі фактичні обставини із договору факторингу, зокрема, домовленість щодо предмету, ціни договору, підстав розірвання договору, моменту передачі права вимоги, прав та обов`язків сторін та інших обставин, які мають суттєве значення для встановлення домовленості між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС».

У Постанові ВС від 18.10.2023 року у справі № 905/306/17, а також постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Усупереч вищевикладеному, суду не надано повний текст договору факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023, що укладений між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС».

Так само позивачем не надано доказів, які підтверджують, що ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС» сплатило кошти за передані права вимоги за Договором факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023. Платіжні документи банківської установи, які б засвідчували факт безготівкового перерахування грошових коштів, суду не надані.

Верховний Суд у постановах від 20.02.2019 у справі № 910/16109/14 та 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 зробив висновок, що відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

На необхідність перевірки доводів перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постановах від 29.09.2021 у справі № 2-879/11, (провадження № 61-10005св21), від 03.11.2021 у справі № 301/2368/14-ц (провадження № 61-11546св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимоги до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Таким чином, позивачем ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС» не надано суду доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі за Кредитним договором №CL-113142 від 23.05.2018, укладеним між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку, що позов ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до задоволення не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1,2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 2 422 гривень 40 копійок покласти на позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 28.11.2024.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43231894, адреса місця знаходження: вул. Академіка Лазаренка, 4/4, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяН. Р. Кунець