Рішення

від 22.11.2024 по справі 688/4868/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/4868/24

№ 2/688/1256/24

Рішення

Іменем України

22 листопада 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участюсекретаря судовогозасідання Гошовської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката СахнюкаОлександра Володимировичав інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок ДТП,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

21.10.2024 року адвокат Сахнюк О.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок ДТП. В обґрунтування позову зазначає, що 20.05.2024 року о 20 год. 20 хв. в с. Судилків по вул. Героїв Майдану 82, під час руху по другорядній дорозі водій ОСОБА_2 , керуючи атомобілем марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «Audia 4», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.06.2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки «Audia 4», державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_1 та її чоловікові ОСОБА_3 , було пошкоджено, а ОСОБА_1 госпіталізовано до КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», де їй провели обстеження рентгенологічно, клінічно та дозволили залишити лікувальний заклад. Наступного дня, 21.05.2024 року після наростання больового синдрому, позивач повторно звернулась за медичною допомогою та була госпіталізована в травматологічне відділення у зв`язку із виявленою припухлістю, болючістю, флуктуацією в ділянці правого надколінника, кульгавістю в правій нижній кінцівці, де їй було поставлено діагноз забій правого колінного суглобу, препателярна гематома. Позивач виписалася з стаціонару 24.05.2024 року, після чого продовжила амбулаторне лікування до 05.06.2024 року.

Вказує, що в результаті грубого порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_2 позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає у заподіяних їй фізичних та моральних страждань пов`язаних з фізичним болем від отриманих травм та лікуванням, у витраченому часі на стаціонарне лікування та реабілітацію від отриманих травм, у обмеженні її у реалізації загально-соціальних, побутових можливостей та потреб, у порушенні звичайного способу життя. Крім того, втратила змогу тривалий час працювати на роботі та отримувати дохід, обслуговувати домашнє господарство. Також під час ДТП вона отримала тяжкий психологічний стрес від страху за своє життя, певний час перебувала у шокованому стані, що призвело до втрати душевного покою, дратівливості, погіршення самопочуття. Окрім цього, позивач була позбавлена можливості тривалий час реалізовувати свої потреби без автомобіля, не мала можливості його використати за призначенням, що викликало стан пригнічення. Чоловік позивача ОСОБА_3 отримав матеріальне грошове страхове відшкодування за шкоду заподіяну пошкодженням автомобіля у розмірі 89394,04 грн лише 27.08.2024 року, тобто 3 місяці сім`я позивача була позбавлена можливістю користуватися ним, що призводило до незручностей, а надана грошова компенсація повністю не покрила ремонт транспортного засобу. Також з моменту ДТП їй та її близьким довелося користуватися громадським транспортом, що викликало суттєві незручності у пересуванні та створило додаткові витрати для сім`ї. При цьому, відповідач у добровільному порядку заподіяну шкоду відшкодувати не намагався. А тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позивач вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 80000 грн є достатнім, обґрунтованим та справедливим з урахуванням отриманих фізичних, психічних та моральних страждань завданих ОСОБА_1 внаслідок ДТП та просить його стягнути з відповідача.

Також зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , як винної особи, за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент настання ДТП була застрахована ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до умов договору розмір франшизи становить 3200 грн. Відповідач добровільно вказаний розмір франшизи не відшкодував, а тому з урахуванням положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача франшизу в розмірі 3200 грн. та понесені судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, адвокат Сахнюк О.В. до канцелярії суду подав заяву, в якій просив розгляд справи провести у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав письмове клопотання, в якому просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2024 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження об 11 год. 00 хв. 22.11.2024 року.

15.11.2024 року судом отримано від відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву, в якому останній позов визнав частково. Зазначає, що після ДТП, яка сталася 20.05.2024 року, він неодноразово намагався порозумітися з позивачем та відшкодувати завдані збитки в добровільному порядку, однак досягнути згоди так і не вдалося. Вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 80000 грн є завищенним, не доведеним належними та допустимими доказами з огляду на обсяг та глибину моральних страждань. У позовній заяві відсутні будь-які докази, на підставі яких можна встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги про те, що позивачу діями відповідача було завдано моральної шкоди. Крім того, позивач у своєму позові не навела з яких саме міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в травматологічному відділенні всього 4 дні, а саме з 21.05.2024 року по 24.05.2024 року з діагнозом забій колінного суглобу, препателярна гематома, після чого перебувала на амбулаторному лікуванні вдома. Щодо розміру витрат, пов`язаних з правничою допомогою в сумі 10000 грн зазначає, що вказаний розмір витрат є необґрунтованим, значно завищеним, документально непідтвердженим та неспівмірним відносно складності справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, обсягом наданих ним послуг. А тому просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу вдвічі, що відповідатиме критеріям реальності та розумності.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 20.05.2024 року о 20 год. 20 хв. в с. Судилків по вул. Героїв Майдану 82, під час руху по другорядній дорозі водій ОСОБА_2 , керуючи атомобілем марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «Audia 4», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Також, 20.05.2024 року о 20 год 20 хв в с. Судилків по вул. Героїв Майдану 82, водій ОСОБА_2 керувавав атомобілем марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння зі згоди водія проводився у медичному закладі черговим лікарем КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за що постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.06.2024 року був визаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова набрала законної сили 17.06.2024 року.

З даної постанови вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.05.2024 року було пошкоджено, в тому числі автомобіль марки «Audia 4», державний номерний знак НОМЕР_3 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Вказаний транспортний засіб позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 придбали будучи в шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданим 11.11.2017 року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Відповідно до відповіді ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» №240001027005 від 25.06.2024 року на адвокатський запит, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Opel Vectra» державний номерний знак НОМЕР_1 , забезпечена в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-216082260. За договором страхування страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`я 320000 грн, за шкоду заподіяну майну 160000 грн, розмір франшизи 3200 грн.

27.08.2024 чоловік позивача ОСОБА_3 отримав від ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування за пошкоджений транспортний засіб у розмірі 89394,04 грн згідно із платіжною квитанцією від 27.08.2024 року.

З 21.05.2024 року по 24.05.2024 року позивач ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні в КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» Шепетівсьої міської ради Хмельницької області з діагнозом забій колінного суглобу, препателярна гематома, після чого перебувала на амбулаторному лікуванні до 05.06.2024 року, що також підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого травматологічного відділення №7488 від 21.05.2024 року та інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров`я №Х734-ВМН8-КЕЕС-7АВР від 22.05.2024 року. Згідно виписки з Центру магнітно-резонансної томографії від 21.05.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено МРТ правого колінного суглобу, згідно якого виявлено сигнальні зміни заднього рогу медіального меніска тип ІІ В по Stoller. Хондромаляція наколінника Іст. Препателярний бурсит з геморагічними включеннями, ймовірніше пошкодження Морель-Лавеля. Дисплазія блоку стегнової кістки, тип А (Dejour). Латеральне відхилення наколінника. Рекомендовано консультацію лікуючого лікаря.

Застосовані норми права

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу Українимайнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно частини другоїст. 1187 Цивільного кодексу Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно доп.1.3Правил дорожньогоруху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10жовтня 2001р.№ 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.п. ґ п.2.1).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відносини у сфері обов`язкового страхуванняцивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правовоївідповідальності власників наземних транспортних засобів».

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правовоївідповідальності є майнові інтереси, що не суперечатьзаконодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідокексплуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За правилами п. 12.1 ст. 12 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

П. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Нормою ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пункти 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Мотиви та висновки суду.

З`ясувавши думки сторін, викладені у письмових заявах, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Пленум ВССУ в п.4 Постанови від 01.03.2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», визначив наступне: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Зважаючи на вищевикладені положення закону та виходячи з того, що згідно постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.06.2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ним не спростовано свою вину у вчиненні ДТП, яка сталася 20.05.2024 року, то саме відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_1 завдану шкоду.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Також законодавцем визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася 20.05.2024 року було пошкоджено автомобіль марки «Audia 4», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , а її госпіталізовано до КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» Шепетівської міської ради Хмельницької області, у зв`язку із чим з 21.05.2024 року по 24.05.2024 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з діагнозом «Забій правого колінного суглобу, препателярна гематома», а з 24.05.2024 року по 05.06.2024 року на амбулаторному лікуванні. Окрім цього ОСОБА_1 зазначає, що саме з вини ОСОБА_2 вона зазнала значних фізичних та душевних страждань, що пов`язані з фізичним болем від отриманих травм, з витраченим часом на стаціонарне лікування та реабілітацію, з обмеженням її у реалізації загально-соціальних, побутових можливостей та потреб, з порушенням звичайного способу життя. Також під час ДТП вона отримала тяжкий психологічний стрес від страху за своє життя, певний час перебувала у шокованому стані, що призвело до втрати душевного покою, дратівливості, погіршення самопочуття. Окрім цього, була позбавлена можливості тривалий час реалізовувати свої потреби без автомобіля, не мала можливості його використати за призначенням, що викликало стан пригнічення. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які позивач зазнала внаслідок ДТП, в тому числі через пошкодження її автомобіля, який має істотну цінність як засіб пересування, без якого було обмежене вільне і швидке пересування, яке призводило до незручностей, матеріальна шкода та відновлювальний ремонт, який повністю не відшкодовано, що призвело до втрати душевного покою, дратівливості, погіршення самопочуття.

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно завдано душевних страждань, що є підставою для відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки з вини останнього вчинено ДТП.

Так, згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

У постанові від 03.10.2019 року у справі №709/1173/17 Верховний Суд зазначив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

А тому, враховуючи вищевказане, виходячи з принципу розумності та справедливості, а також з огляду на часткове визнання відповідачем позову, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн, оскільки зазначений розмір відшкодування є достатнім для розумного задоволення потреби позивача у відшкодуванні моральної шкоди та не призведе до її збагачення, при встановлених судом обставинах справи.

Вирішуючи питання щодо обов`язку відшкодувати суму франшизи, суд виходить з того, що у відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Тобто, франшиза в будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення та її наявність у договорі обумовлена згодою сторін. Встановлюючи розмір франшизи страхувальник фактично погоджується, що у разі настання страхового випадку визначена шкода не буде покриватися сумою франшизи.

Верховний Суд в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, від 12.12.2018 року у справі № 758/2356/17-ц та 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 виклав правову позицію, згідно з якою володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона була встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

За договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-216082260 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника транспортного засобу марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , забезпечена в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Відповідно до зазначеного договору страхування передбачена страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`я в розмірі 320000 грн, за шкоду заподіяну майну в розмірі 160000 грн та франшиза в розмірі 3200 грн, а тому ОСОБА_1 , як потерпіла у ДТП, має право вимоги про стягнення франшизи з ОСОБА_2 , як завдавача шкоди.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача франшизи в розмірі 3200 грн підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно доположень ч.1,п.п.1,2ч.3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно доч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому згідно вимог ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 2422,40 грн, що складається із судового збору в розмірі 1211,20 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди та судового збору в розмірі 1211,20 грн за вимогу про стягнення франшизи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У поданому до суду відзиві відповідач вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, а тому просить зменшити стягнення таких витрат на правничу допомогу на половину.

Відповідно до правової позиції, висловленої ОП КГС ВС у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджено договором-довіреністю про надання правової допомоги від 28.05.2024 року, довідкою про розрахунок витраченого часу та вартості правничих робіт під час надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 18.10.2024 року з описом робіт та розрахунком їх вартості, квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 28.05.2024 року на суму 10000 грн, суд враховує клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу і виходить з того, що затрати часу на підготовку та подання даної позовної заяви про стягнення шкоди,заподіяної внаслідокДТП, в розмірі 10000 гривень є завищеними, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

На підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов адвоката СахнюкаОлександра Володимировичав інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну внаслідокДТП моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (пять тисяч) гривень.

В задоволенні решти вимог позовувідмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя: Світлана КОЗАЧУК