ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2024 рокуСправа №160/29103/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АГРО+» до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна служба України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АГРО+» до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі відповідач), в якій позивач просить:
-визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ломаєвої С.М. про відкриття виконавчого провадження №76331165 від 22.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.06.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову серії ПШ № 041182, якою було постановлено стягнути з ТОВ «ТРАНС-АГРО+» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що 22.10.2024 відповідачем відкрито виконавче провадження по відношенню до ТОВ «ТРАНС-АГРО+», стягувачем якого є Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (№ АСВП: 76331165). 24.10.2024 направлено адвокатський запит до Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на який отримано копії документів виконавчого провадження. Позивач вважає, що державним виконавцем порушено порядок примусового виконання виконавчого документу. Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Виконавчі документи були отримані Павлоградським відділом ДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у четвер 17.10.2024, а постанову про відкриття виконавчого провадження було винесено на наступному тижні, у вівторок 22.10.2024, хоча виконавець повинен був винести постанову не пізніше п`ятниці 18.10.2024 (наступного робочого дня), тобто відкриття виконавчого провадження відбулось з порушенням встановлених строків. Також, зважаючи, що заяву ВДН (контролю) у Дніпропетровській області ДСУ з безпеки на транспорті про відкриття виконавчого провадження направлено відповідачу 26.08.2024, то така заява на протязі з 26.08.2024 по 17.10.2024 знаходилась у відповідача без розгляду та вжиття заходів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Діями державного виконавця з неповідомлення про наявність відкритого виконавчого провадження №76331165 від 22.10.2024 обмежено права та законні інтереси боржника. За таких обставин, постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, що зумовило звернення до суду.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29103/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей, передбачених статтею 287 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою суду витребувано від відповідача засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №76331165.
Також, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державну службу України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.
Учасники належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
07.11.2024 та 11.11.2024 засобами електронного зв`язку на електронну пошту суду Павлоградським відділом державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подано відзиви аналогічного змісту, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні з наступного. На виконанні відділу перебувало виконавче провадження №76331165 за постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №041182 від 26.06.2024 про стягнення з ТОВ «ТРАНС-АГРО+» на користь держави штрафу в сумі 17000,00 грн. На підставі ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» ВП № 76331165 відкрито 22.10.2024, копію постанови про відкриття направлено сторонам з урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованим поштовим відправленням за вих.№202839. Згідно з статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Так, згідно з чинним законодавством 22.10.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ТОВ «ТРАНС-АГРО+» виконавчого збору у розмірі 10% від суми заборгованості, а саме у розмірі 1700,00 грн. В результаті проведення виконавчих дій виявлено розрахункові рахунки в банківських установах. Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» винесені постанови про арешт коштів з метою забезпечення виконання рішення суду та направлені до банків-учасників електронного документообігу. 05.11.2024 на рахунок Павлоградського відділу державної виконавчої служби надійшли кошти в сумі 19070,00 грн., які були розподілені та перераховані, а саме: 370грн. витрати на проведення виконавчих дій, 1700,00грн. - виконавчий збір, 17000,00 грн. - штраф відповідно до постанови №041182 за платіжною інструкцією № 21886 від 05.11.2024 року. 05.11.2024 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, виконавче провадження ВП №76331165 завершено.
До відзиву долучені матеріали виконавчого провадження №76331165.
11.11.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій повторно зазначає, що державним виконавцем порушено порядок примусового виконання виконавчого документу, що є наслідком визнання його незаконним та скасуванню у судовому порядку. Винесення постанови про завершення виконавчого провадження ВП №76331165 не унеможливлює оскарженню незаконних дій державного виконавця під час виконання стягнень в рамках виконавчого провадження та не підтверджує його законність. Також вказує, що грошові кошти в сумі 19070,00грн. були зараховані на рахунок Павлоградського відділу державної виконавчої служби в примусовому порядку, однак, відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження було відкрито з порушенням строку відкриття виконавчого провадження. Тобто, усі подальші дії державного виконавця, під час здійснення примусових заходів, є незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Здійснення стягнення грошових коштів з банківських установ в примусовому порядку підтверджує факт продовження незаконної діяльності державного виконавця.
Третя особа у справі - Державна служба України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, своїм правом на подання пояснень щодо позову або відзиву не скористалась.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АГРО+» зареєстроване 05.08.2019, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 43153712; адреса місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, буд. 10; основний вид діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
26.06.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АГРО+» складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №041182, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Постанова №041182 від 26.06.2024 набрала чинності 12.08.2024, строк пред`явлення до виконання 12.11.2024.
Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови №041182 від 26.06.2024 (від 26.08.2024 №73940/25/24-24).
До вказаної заяви долучено постанову №041182 від 26.06.2024.
Супровідним листом від 05.09.2024 №2785/05.2-08/вд від 05.09.2024 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено заяву та постанову Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №041182 відносно ТОВ «ТРАНС-АГРО+» для прийняття рішення відповідно до закону, та відповідно до відбитку штемпеля вхідної кореспонденції документи зареєстровано у відділі 17.10.2024 за вх.28.29/15517.
22.10.2024 на підставі заяви стягувача головним державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ломаєвою С.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76331165 з примусового виконання постанови №041182, виданої 26.06.2024; боржник: ТОВ «ТРАНС-АГРО+» (адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, буд. 10; код ЄДРПОУ 43153712); стягував: Державна служба України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, (адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24).
У вказаній постанові зазначено про обов`язок боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Супровідним листом від 22.10.2024 №202839 копію постанови про відкриття виконавчого провадження надіслано учасникам провадження.
Також, 22.10.2024 головним державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ломаєвою С.М. в рамках виконавчого провадження №76331165 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 370,00грн. та постанову арешт коштів боржника - ТОВ «ТРАНС-АГРО+» (адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, буд. 10; код ЄДРПОУ 43153712) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 19070,00грн.
Згідно із платіжною інструкцією 321886 від 05.11.2024, на рахунок Павлоградського відділу державної виконавчої служби надійшли кошти в сумі 19070,00грн. з призначенням платежу: кошти по ВП № 76331165 за ВД по №041182 від 26.06.2024, стягнуті на користь держави з ТОВ «ТРАНС-АГРО+».
05.11.2024 головним державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ломаєвою С.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №76331165 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 2 вказаної постанови припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.10.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Під виконавчим провадженням як завершальної стадії судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті статті 1 Закону №1404-VIII, розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Статтею 60 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» передбачено, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону).
Частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII зазначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пункт перший частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII указує, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (статті 56 Закону № 1404-VIII).
Згідно із частиною восьмою статті 26 Закону № 1404-VIII, у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час спірних відносин не припинений та не скасований.
15.03.2022 прийнято Закон України №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до абзацу 10 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, доповненого Законом № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з-поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 15.03.2023 у справі №260/2595/22.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.06.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №041182, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд зазначає, що вказана постанова є виконавчим документом, за якою стягувачем є держава, внаслідок чого остання підлягає пред`явленню до примусового виконання протягом трьох місяців.
Постанова №041182 від 26.06.2024 набрала чинності 12.08.2024, строк пред`явлення до виконання 12.11.2024.
В матеріалах виконавчого провадження №76331165 міститься заява Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови №041182 від 26.06.2024 (від 26.08.2024 №73940/25/24-24).
Вказана заява адресована Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а не відповідачу.
Згідно із супровідним листом від 05.09.2024 №2785/05.2-08/вд від 05.09.2024, заяву разом із постановою №041182 від 26.06.2024 Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та відповідно до відбитку штемпеля вхідної кореспонденції такі документи зареєстровані у відділі 17.10.2024 за вх.28.29/15517.
За таких обставин, доводи позивача про бездіяльність відповідача, яка полягає у залишенні без розгляду виконавчого документа (постанови №041182 від 26.06.2024) у період з 26.08.2024 по 17.10.2024, безпідставні та не узгоджуються з фактичним обставинами, оскільки виконавчий документ разом із заявою від 26.08.2024 надійшов до відділу 17.10.2024.
Щодо доводів позивача про порушення державним виконавцем встановлених строків відкриття виконавчого провадження №76331165, суд враховує, що оскільки вчинення державним виконавцем процесуальних дій, в тому числі прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, регулюються Законом №1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, яким передбачено, що на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, тобто усі строки, які є в Законі, перериваються до припинення або скасування воєнного стану.
Суд також зазначає, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватися з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.
Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення процедури - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно процедурних порушень - в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Таким чином, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення постанови про відкриття виконавчого провадження, суд вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, в постанові від 26.10.2023 у справі № 380/11770/21.
Разом з цим, суд вважає, що прийняття оскаржуваної постанови не 18.10.2024, а 22.10.2024, не могло вплинути на правильність такого рішення, оскільки правових підстав, які б не дозволяли відповідачу прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №041182 від 26.06.2024 у спірних правовідносинах позивачем не зазначено, а судом таких не встановлено.
Посилання позивача на неотримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, не приймаються судом, оскільки матеріали виконавчого провадження містять відомості про її надіслання учасникам провадження.
Крім того, як самостійно зазначено позивачем у позові, про відкриття виконавчого провадження позивач дізнався з автоматизованої системи виконавчого провадження, що стало причиною звернення вже 24.10.2024, тобто через два дні після прийняття оскаржуваної постанови, з адвокатським запитом до державного виконавця.
За викладених обставин, суд не вбачає порушень прав позивача бути обізнаним щодо відкритого виконавчого провадження №76331165.
З приводу зауважень позивача про передчасність постанови про арешт коштів, суд звертає увагу, що постанова про арешт майна (коштів) боржника, відповідно до положень Закону №1404-VIII, виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна, а відтак прийняття постанови про арешт коштів в один день з постановою про відкриття не свідчить про порушення процедури, які б впливали на правильність прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження.
Отже, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваної постанови, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірною постанови відповідача судом не встановлено.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є правомірною, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АГРО+» (код ЄДРПОУ 43153712; адреса місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, буд. 10) до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 44896461, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 338), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна служба України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43153712, місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Воскресенська,24) про визнання протиправною та скасування постанови -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123370618 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бухтіярова Марина Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бухтіярова Марина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні