ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 рокуСправа №160/20828/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфанової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації відповідачем витрат на правничу допомогу у справі №160/20828/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» 01.08.2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017;
стягнути на мою користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача по справі судові витрати по сплаті судового збору та сплаті послуг, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Ухвалою суду від 06.08.24 року у справі було відкрите спрощене позовне провадження, відповідачу запропоновано надати відзив. Цією ж ухвалою роз`яснено учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
До суду в ході розгляду справи судом отримано відзив на позов від представника відповідача, відповідь на відзив надана позивачем, заперечення на відповідь на відзив.
Разом з позовною заявою суду надано:
Відповідь з відмовою у виплаті індексації від 23.07.2024 року (на ім`я ОСОБА_2 )
Супровідний лист до довідок про грошове забезпечення (на ім`я ОСОБА_2 )
Довідки про грошове забезпечення 2015-2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022.
Заява з проханням виплатити індексацію 2015-2017 (підписано ОСОБА_3 )
Заява з проханням виплатити індексацію 2015-2017 (підписано ОСОБА_3 )
Інформаційний запит про грошове забезпечення (підписано ОСОБА_3 )
Ідентифікаційні документи позивача (ІПН, Наказ №413, Паспорт)
Рішенням від 04.10.2024 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено:
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017.
Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
20.11.2024 року на адресу суду через систему Електронний суд надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до заяви надано:
1). Фотоскрин Акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 01.10.2024 року;
2). Договір №07/01-2023 від 16.01.2023р. про надання правничої допомоги;
3). Ордер на ім`я адвоката від 16.01.2023 року на надання правничої допомоги у судах усіх інстанцій передбачених ЗУ «Про судоустрій»;
4) копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю адвоката.
Проте, незважаючи на надані документи суд вважає заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
По-перше: ч.4 ст.134 КАС України передбачено, що учасник справи повинен надати детальний опис робіт (наданих послуг) здійснених адвокатом.
Так, згідно акту приймання-передачі виконаних робіт №1від 01.10.2024 року перелік робіт за договором №07/01-2023 від 16.01.2023р наступний:
1.Консультації та роз`яснення з правових питань 3 години -2500,00 грн
2.Складання заяв, відповідей, інформаційних запитів, скарг та інших документів правового характеру 3 години -2500 грн.
3.підготовка позовної заяви про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, а також підготовка відповіді на відзив 6 годин 5000,00 грн.
Загальна вартість послуг складає 10000,00 грн.
Всі ці роботи (послуги) зайняли 12 годин та коштують 10000,00 грн. Однак, якщо виконання робіт погодинне, скільки коштує 1 година роботи окремо в акті відсутня інформація.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.06.2020 у справі №640/22250/19 (адміністративне провадження №К/9901/10848/20, №К/9901/10804/20) склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №№К/9901/11333/19, К/9901/12479/19) та інших.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позивачем не надано чіткого (детального) розрахунку заявлених витрат. Також в розрахунку заявлених витрат відповідач посилається на складання заяв, відповідей, інформаційних запитів, скарг та інших документів правового характеру проте всі заяви та запити здійснені до подачі позовної заяви і надіслані від імені позивача.
По-друге: консультації та роз`яснення з правових питань є складовими частинами послуги (роботи) по підготовки позову та не є самостійними послугами.
По-третє: відповідь на відзив, заява про стягнення витрат на правничу допомогу підписані особисто позивачем. Всі документи, що додавались до справи, сформовані та надсилались до установи-відповідача та до суду також вказаною особою. Будь-яких доказів того, що Адвокатом Раднським Максимом Геннадійовичем вчинялись дії по підготовці вищезазначених документів суду не надано.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Лавентс проти Латвії» наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначено ЄСПЛ у п.268 Рішення по справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V).».
Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пп.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, справа «Неділенько та інші проти України».
Враховуючи, що всі заяви та позов та додані до нього документи від імені позивача підписані безпосередньо позивачем, а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази надання послуг адвокатом то витрати на правничу допомогу не можуть вважатися «фактичними і неминучими», а їхній розмір «обґрунтованим».
З урахуванням викладеного, беручи до уваги правову позицію Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №160/20828/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123370754 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні