Рішення

від 28.11.2024 по справі 160/25012/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 рокуСправа №160/25012/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТИОН" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

16.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТИОН" (далі - позивач) до Київської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості від 22.05.2024 № UA100130/2024/000009/1, прийняте Київською митницею з дати його прийняття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення усі документи оформленні відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем було прийняте протиправне рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ч. 6 ст. 54, статтями 57-64 МК України Київською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 22.05.2024 №UA100130/2024/000009/1 за резервним методом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 відкрито провадження у справі № 160/25012/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11.10.2024 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Також, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2024 ТОВ «АСТИОН» (далі Покупець) уклало з компанією Vespa Limited S.A.C. (далі Продавець) контракт №22022024 (далі Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Контракті, продукцію, в подальшому по тексту «Товар» відповідно до Проформи Інвойс (Інвойс), які є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна Товару за одиницю і по позиціям фіксується у Проформі Інвойсі (Інвойсі).

Загальна сума Контракту становить 1 000 000,00 USD (п.2.2. Контракту).

Умови поставки товару визначені в розділі 3 Контракту.

За п. 4.1. Контракту оплата проводиться шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця згідно комерційних інвойсів у порядку та строки і на умовах, вказаних в Проформі інвойсі (інвойсі).

Умови пакування, маркування та якості Товару визначені розділом 5 Контракту.

На виконання умов Контракту Продавець склав та виставив Покупцю Проформу Інвойс № 220201 від 22.02.2024 до Контракту загальною вартістю 51 570,00 доларів США. Умови оплати попередня оплата 30% вартості Товару та 70% - по копіям документів. Умови поставки товару CFR, KLAIPEDA-LITHUANIA (КЛАЙПЕДА, ЛИТВА), згідно за правилам «Інкотермс 2010».

ТОВ «АСТИОН», як покупець. на виконання своїх зобов`язань, здійснив 01.03.2024 попередню оплату у сумі 15 471,00 доларів США, що складає 30% від загальної вартості Товару. Факт оплати підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 64 від 01.03.2024 з відміткою про оплату, зробленою АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

Відповідно до Комерційного Інвойсу № 47 від 18.03.2024 до Контракту, Продавець здійснював поставку Покупцю Товару двома партіями в різних контейнерах. Як наслідок, складений компанією Vespa Limited S.A.C. Комерційний Інвойс № 47 від 18.03.2024, скориговано шляхом оформлення Комерційного Інвойсу № 47/1 від 18.03.2024 на суму 37 245,00 доларів США та Комерційного Інвойсу № 47/2 від 18.03.2024 на суму 14 325,00 доларів США відповідно до фактично завантаженого товару в контейнери. Умови оплати - попередня оплата 30%, а 70% - по копіям документів. Умови поставки CFR, KLAIPEDA-LITHUANIA (КЛАЙПЕДА, ЛИТВА).

Так, з метою митного оформлення товару, ТОВ «АСТИОН» було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №24UA100130282794U1 від 22.05.2024.

Митна вартість товару підприємством визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із ЕМД №24UA100130282794U1 від 22.05.2024 позивачем надані митному органу наступні документи: Сертифікат якості № б/н від 06.03.2024; - Пакувальний лист № б/н від 25.03.2024; - Рахунок-проформа № 220201 від 22.02.2024; - Рахунок-фактура (інвойс) № 47 від 18.03.2024; - Рахунок-фактура (інвойс) № 47/2 від 18.03.2024; - Коносамент SNG0412335 від 15.03.2024; - Автотранспортна накладна № б/н від 17.05.2024; - Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво 1576896 від 06.03.2024; - Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво LT0351611/533 від 17.05.2024; - Сертифікат про походження товару № 4770021314 від 27.03.2024; - Некласифікований комерційний документ інформаційний лист № 1 від 22.05.2024; - Платіжна інструкція в іноземній валюті № 109 від 15.04.2024; - Платіжна інструкція в іноземній валюті № 64 від 01.03.2024; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору № 0059 від 20.05.2024; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору GTR №226593 від 07.05.2024; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору GTR №226637 від 20.05.2024; - Довідка про транспортні витрати № б/н від 20.05.2024; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 22022024 від 22.02.2024; - Договір про надання послуг митного брокера № 7/8-8 від 11.05.2023; - Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11463988 від 20.05.2024; - Інформаційний лист асоціації риби від 20.05.2024; - Копію митної декларації країни відправлення №24LTLUB00002А713В3 від 17.05.2024.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1) для підтвердження такої складової митної вартості, як транспортні витрати, декларантом надано довідку про транспортні витрати від 20.05.2024 № б/н та рахунок від 20.05.2024 № 0059, однак, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортноекспедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

2) відправник товару вказаний в копії декларації від 17.05.2024 № 24LTLUB00002A713B3 «UAB KLAIPEDOS SALDYTUVU TERMINALAS» не співпадає з вказаним в митній декларації «ARCV Ingenieria y Exportaciones spa».

3) декларантом подану довідку про транспортні витрати від 20.05.2024 № б/н та рахунок від 20.05.2024 № 0059, видану ТОВ «АВН-Транс», в транспортному документі CMR від 17.05.2024 № б/н в графі перевізник виступає ФОП « ОСОБА_1 ». Тобто відбулося залучення третіх осіб, без надання відповідних документів, які підтверджують дані відносини.

4) Також у інформаційному листі ТОВ "АСТИОН" від 22.05.2024 № 1 наведено розрахунок частини вартості експедиційних послуг, що припадає на задекларовану партію товару, яка переміщувалась на палетах у складі збірного вантажу, транспортним засобом держ. номер № AE4100OO/AE9786XX. Але вартість послуг з перевезення із Литви до кордону України розрахована для партії товару вагою брутто 7588 кг, що не відповідає інформації зазначеній у графі 35 «вага брутто» митної декларації від 22.05.2024 № UA100130/2024/282794 7753 кг. У транспортному документі CMR від 17.05.2024 № б/н також зазначено «Cross weigt with pallets» - 7753 кг.

5) Пункт 6.1 контракту від 22.02.2024 № 22022024 передбачає наявність в пакеті документів пакувальний лист, підписаний та пропечатаний виробником (оригінальний текст на англійській мові: «packing list signed and stamped by a manufacturer»), замість нього подано до митного оформлення пакувальний лист від 25.03.2024 № б/н, який підписано та пропечатано від імені відправника ARCV Ingenieria y Exportaciones spa.

Таким чином, Київською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Київська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (передбачені наказом МФУ від 24.05.2012 №599); 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування належної якості; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 6) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 7) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 8) виписку з бухгалтерської документації; 9) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ «АСТИОН» листом від 22.05.2024 повідомив митний орган, що додатково до митної декларації від 22.05.2024 №24UA100130282794U1 надано такі документи, а саме: 1. Заявку на перевезення № 16052024-1 від 16.05.2024; 2. Договір перевезення № 31/05-1ТР від 31.05.2023 (між ТОВ «АСТИОН» і ТОВ «АВН-ТРАНС»); 3. Договір перевезення №2АВН від 01.06.2019 (між ТОВ «АВН-ТРАНС і ФОП ОСОБА_2 ); 4. Контракт на експедування вантажу з UAB «NORDNIX» № EKS-23/11/02 від 14.11.2023, а також вказав, що декларантом надано всі необхідні наявні документи які відповідають переліку документів відповідно до ч.3 статті 53 МКУ та підтверджують митну вартість заявленого товару.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості твоару від 22.05.2024 № UA100130/2024/000009/1.

Вважаючи рішення Київської митниці про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі Контракту № 22022024 від 22.02.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТИОН» та компанією Vespa Limited S.A.C.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що заявлені декларантом відомості щодо відправника товару не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару, суд зазначає про таке.

Так, посилання відповідача на ненадання до митного органу відомостей щодо відправника товару є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України такі відомості не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.

Посилаючись на відсутність відомостей щодо відправника товару відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.

Отже, ненадання позивачем відомостей щодо відправника товару не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких відомостей не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання відомостей щодо відправника товару.

Крім того, щодо тверджень відповідача відносно відомостей, що вказані у копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.

Суд звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про те, що неточності саме в наданій копії митної декларації країни відправлення впливають на правильність визначенні позивачем митної вартості товару

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

За наведених обставин, зазначені доводи митниці щодо неточностей у митній декларації країни відправлення є необґрунтованими.

Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає про таке.

Відповідно до умов Контракту, поставка товару здійснювалась на умовах CFR (Інкотермс 2010).

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Отже такі складові митної вартості товару як витрати на транспортуванні навантаження/вивантаження та страхування не потребували додаткового підтвердження декларантом. Тобто, додаткових витрат, які б могли вплинути на митну вартість товару, Позивач в будь-якому випадку не поніс, оскільки всі зазначені витрати відповідно до умов поставки CFR (вартість та фрахт) включаються до ціни товару, що буде сплачена Позивачем на умовах визначених контрактом.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 04.09.2020 рооку справа № 825/573/17.

При цьому, суд окремо зазначає, що згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації товару позивачем надано: - Автотранспортна накладна № б/н від 17.05.2024; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору № 0059 від 20.05.2024; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору GTR №226593 від 07.05.2024; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору GTR №226637 від 20.05.2024; - Довідка про транспортні витрати № б/н від 20.05.2024; - Заявку на перевезення № 16052024-1 від 16.05.2024; - Договір перевезення № 31/05-1ТР від 31.05.2023 (між ТОВ «АСТИОН» і ТОВ «АВН-ТРАНС»); - Договір перевезення №2АВН від 01.06.2019 (між ТОВ «АВН-ТРАНС і ФОП ОСОБА_2 ); - Контракт на експедування вантажу з UAB «NORDNIX» № EKS-23/11/02 від 14.11.2023

Враховуючи доводи та твердження митного органу, саме щодо достатності документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд звертає увагу на таке.

У пункті 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, вказано, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Тому надані позивачем документи до митного оформлення про транспортні витрати та калькуляції транспортних витрат є належними та допустимими доказами понесених позивачем витрат на перевезення товару.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Щодо інших зауважень митного органу щодо неточностей у документах, які були надані до контролюючого органу задля митного оформлення, суд зазначає про таке.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, враховуючи той факт, що вимоги позивача підлягають задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТИОН" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування заявленої митної вартості від 22.05.2024 № UA100130/2024/000009/1, прийняте Київською митницею з дати його прийняття.

Стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТИОН" сплачені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко