Рішення

від 14.11.2024 по справі 200/10586/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року Справа№200/10586/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

19 серпня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (далі Центральне ОУ ПФУ м. Маріуполя), надісланий на адресу суду 17 серпня 2021 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального ОУ ПФУ м. Маріуполя від 28 травня 2021 року № 914110822426 щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії в розмірі 60% (замість 90%) від суми місячної (чинної) заробітної плати і в частині застосування при здійсненні перерахунку пенсії обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Центральне ОУ ПФУ м. Маріуполя здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України від № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру відповідно до довідки Донецької обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року № 21-85-154, з урахуванням раніше проведених виплат; виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

25 серпня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою суд допустив процесуальне правонаступництво на стороні відповідача, замінивши Центральне ОУ ПФУ м. Маріуполя на його правонаступника Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі відповідач 1, Маріупольське ОУ ПФУ); залучив до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Донецькій області); встановив строк для подання заяв по суті справи та витребував у відповідачів докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

На час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

14 листопада 2024 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви відповідача 2 ГУ ПФУ в Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 17 жовтня 2003 року йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі Закон № 1789) в розмірі 90% місячної заробітної плати за посадою начальника відділу прокуратури Донецької області без обмеження її максимального розміру.

14 вересня 2020 року Верховний Суд ухвалив рішення у зразковій справі № 560/2120/20 про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року.

За наслідками розгляду зразкової справи Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що з 13 грудня 2019 року особи, яким призначені пенсії відповідно до Закону № 1789 або Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697), мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» (далі Постанова КМУ № 657)).

25 травня 2021 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, яка йому призначена відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789, у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати, визначеної в довідці Донецької обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року № 21-85-154, без обмеження пенсії її максимальним розміром.

Позивач стверджував, що 28 травня 2021 року Центральне ОУ ПФУ м. Маріуполя прийняло рішення № 914110822426 про перерахунок пенсії за його заявою від 25 травня 2021 року.

Згідно з цим рішенням пенсія перерахована з 01 жовтня 2020 року, виходячи з 60% (замість 90%) місячної (чинної) заробітної плати, а також застосовано обмеження пенсії її максимальним розміром.

Вважаючи протиправним і таким, що підлягає скасуванню, рішення Центрального ОУ ПФУ від 28 травня 2021 року № 914110822426 про перерахунок пенсії в частині проведення перерахунку, виходячи з 60% місячної (чинної) заробітної плати, та застосування обмеження пенсії її максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач доводив, що має право на перерахунок пенсії в розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимальним розміром, оскільки при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто ст. 50-1 Закону № 1789, а норма ч. 2 ст. 86 Закону № 1697 регулює правовідносини щодо призначення, а не перерахунку пенсій.

Позивач зазначив, що новий порядок призначення та виплати пенсій не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності таким порядком, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати норму ст. 50-1 Закону № 1789 в редакції, чинній на момент призначення йому пенсії.

Відтак, на переконання позивача, після перерахунку його пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром.

Позивач доводив, що зменшення відсоткового розміру його пенсії до 60% місячної (чинної) заробітної плати та обмеження пенсії максимальним розміром порушує гарантії незалежності прокурорів та становить втручання в його майнові права в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Просив задовольнити позов.

Відповідач 1 Маріупольське ОУ ПФУ правом на подання відзиву не скористався.

Відповідач 2 ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Зазначив, що з 01 червня 2021 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» (далі Постанова КМУ № 925) і наказу Пенсійного фонду України від 02 листопада 2020 року № 115 «Про заходи у зв`язку із реорганізацією деяких територіальних органів Фонду» проведена реорганізація територіальної органів Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Маріупольське ОУ ПФУ реорганізовано шляхом приєднання до ГУ ПФУ в Донецькій області, яке є його правонаступником.

Відповідач 2 зазначив, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697.

Відповідно до Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019 визначений порядок його виконання до врегулювання Верховною Радою України вказаного питання на законодавчому рівні, а саме з дня ухвалення цього Рішення застосуванню підлягає ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 в первинній редакції.

Крім того, 26 березня 2020 року Конституційний Суд України прийняв рішення № 6-р/2020 (далі Рішення КСУ № 6-р/2020) про невідповідність Конституції України (неконституційність) окремого положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, яким установлено, що норми і положення ст. 81 Закону № 1697 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Рішенням КСУ № 6-р/2020 оплата праці прокурорів, які займають посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, регулюється нормами ст. 81 Закону № 1697.

Наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11 вересня 2020 року визначено днем початку роботи обласних прокуратур.

Відтак, саме з 11 вересня 2020 року оплата праці прокурорів обласних прокуратур здійснюється відповідно до ст. 81 Закону № 1697 та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій.

Відповідач 2 зазначив, що 29 березня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Маріупольського ОУ ПФУ з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років у зв`язку із збільшенням розміру складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури; надав довідку Донецької обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року № 21-85-154 про розмір заробітної плати за посадою начальника відділу прокуратури Донецької області (начальника відділу Донецької обласної прокуратури).

27 травня 2021 року пенсійний орган прийняв рішення про перерахунок ОСОБА_2 пенсії за вислугу років з 01 жовтня 2020 року із розрахунку 60% від складових заробітної плати, визначених в довідці від 30 листопада 2020 року № 21-85-154.

Після перерахунку загальний розмір пенсії позивача збільшився до 50 083,60 грн. Розмір пенсії до виплати з урахуванням вимог абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 з 01 жовтня 2020 року склав 17 690,00 грн, з 01 липня 2021 року 18 540,00 грн, з 01 грудня 2021 року 19 340,00 грн.

Вимоги позивача про обчислення пенсії в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати відповідач 2 вважав безпідставними.

Зауважив, що до 01 жовтня 2020 року пенсія позивача була обчислена, виходячи з 80% місячної заробітної плати діючого працівника прокуратури.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697, відповідно до розділу XII «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789, крім ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, які втратили чинність з 15 грудня 2015 року.

Ч. 2 ст. 86 Закону № 1697 установлено, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 20211 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Аргументи позивача про те, що норми ст. 86 Закону № 1697 не підлягають застосуванню при перерахунку його пенсії, оскільки вона призначена до набрання чинності цим Законом, відповідач 2 вважав безпідставними.

Відповідач 2 виходив з того, що встановлення різного відсотку місячної заробітної плати для обчислення пенсії за вислугу років працівникам прокуратури, які вийшли на пенсію до 15 липня 2015 року, та після цієї дати, суперечитиме нормам ст. 3 Закону № 1697.

Також відповідач 2 вказував на безпідставність доводів позивача про те, що його пенсія підлягає перерахунку без обмеження максимальним розміром, оскільки до спірних правовідносин належить застосовувати норму ч. 15 ст. 86 Закону № 1697, відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 03 вересня 2004 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

У зв`язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений залишити місце свого постійного проживання і набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено відповідною довідкою від 13 вересня 2016 року № 1411038361.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (ідентифікаційний код 41250795) було зареєстроване як юридична особа 31 березня 2017 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) був внесений відповідний запис.

08 листопада 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» (далі Постанова КМУ № 821), п. 1 якої передбачав реорганізацію деяких територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1.

Зокрема, внаслідок реорганізації шляхом злиття Центрального ОУ ПФУ м. Маріуполя та Лівобережного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя утворено Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до ЄДР був внесений відповідний запис.

27 вересня 2019 року проведена державна реєстрація припинення Центрального ОУ ПФУ м. Маріуполя як юридичної особи.

09 жовтня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» (далі Постанова КМУ № 925), п. 2 якої передбачав реорганізацію територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком.

Так, на підставі Постанови КМУ № 925 Маріупольське ОУ ПФУ реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа 26 липня 2002 року, про що 09 червня 2005 року до ЄДР внесений відповідний запис.

28 червня 2023 року проведена державна реєстрація припинення Маріупольського ОУ ПФУ як юридичної особи.

Таким чином, ГУ ПФУ в Донецькій області є правонаступником Маріупольського ОУ ПФУ.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області.

З 17 жовтня 2003 року позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Управлінням Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області 15 грудня 2003 року.

Як свідчить розпорядження від 08 листопада 2016 року № 54183 за пенсійною справою позивача, на час виникнення спірних правовідносин його пенсія становила 80% місячної заробітної плати.

30 листопада 2020 року Донецька обласна прокуратура видала ОСОБА_1 довідку № 21-85-154 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Згідно з цією довідкою відповідно до Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 та ст. ст. 81, 86 Закону № 1697 станом на 11 вересня 2020 року розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працюючого працівника, з якої прокуратурою Донецької області сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу прокуратури Донецької області (начальник відділу Донецької обласної прокуратури) складає:

посадовий оклад 45160,00 грн;

надбавка за вислугу років (40%) 18464,00 грн;

надбавка за роботу з таємними документами (15%) 6924,00 грн;

матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) 5962,33 грн;

матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (1/12) 5962,33 грн;

усього 83472,66 грн.

29 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії по стажу.

Як свідчить розписка-повідомлення, разом з заявою від 29 березня 2021 року, яка зареєстрована за № 2911, позивач надав паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи і трудову книжку.

В розписці-повідомленні позивач власноруч зазначив, що просить перерахувати пенсію в розмірі 90% від суми заробітної плати згідно зі ст. 50-1 Закону № 1789, Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019 та довідкою від 30 листопада 2020 року № 21-85-154, без обмеження її максимальним розміром та з виплатою різниці між фактично отриманою і перерахованою пенсією з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією з 13 грудня 2019 року.

31 березня 2021 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 березня 2021 року Маріупольське ОУ ПФУ прийняло рішення № 209 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років.

Цим рішенням позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років як непрацюючій особи по стажу відповідно до ст. 86 Закону № 1697 та Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019.

Відмовляючи в перерахунку пенсії, пенсійний орган виходив з того, що право на перерахунок виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року.

Разом з цим згідно з даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач не працює з 20 вересня 2014 року.

Крім того, пенсійний орган вказав, що довідка від 30 листопада 2020 року № 21-85-154 для перерахунку пенсії відповідно до ст. 86 Закону № 1697, на яку покликається заявник, в матеріалах його пенсійної справи відсутня.

28 квітня 2021 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 березня 2021 року Маріупольське ОУ ПФУ Донецької області прийняло рішення № 241 про відмову в перерахунку пенсії.

Цим рішенням позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років як непрацюючій особи по стажу відповідно до ст. 86 Закону № 1697 та Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 з підстав, аналогічних тим, що вказані у рішенні від 31 березня 2021 року № 209.

Докази, які б свідчили, що позивач оскаржував рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 31 березня 2021 року № 209 та від 28 квітня 2021 року № 241 суду не надані; також ці рішення не є предметом спору у справі, що розглядається.

25 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням заробітної плати на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року № 21-85-154.

За результатами розгляду цієї заяви Маріупольське ОУ ПФУ прийняло рішення № 914110822426 про перерахунок пенсії (дата-час розрахунку: 27 травня 2021 року 13:59).

Згідно з цим рішенням пенсія ОСОБА_1 перерахована, виходячи з такого:

шифр та вид пенсії 215 за вислугу років;

умови призначення Закон України «Про прокуратуру»;

середньомісячний заробіток 83472,66000;

дата перерахунку, вік та ознака роботи 25 травня 2021 року, 66 років 07 місяців 22 дні, не працює;

вид перерахунку макетна обробка;

підстава зміна % заробітної плати;

особливості ВПО зареєстрована з 12 вересня 2016 року довічно;

тривалість стажу:

страховий стаж (повний) 31 рік 04 місяці 10 днів;

страховий стаж до 01 січня 2004 року 30 років 03 місяці 23 дні;

страховий стаж після 01 січня 2004 року 01 рік 00 місяців 17 днів;

в тому числі: прокурори/слідчий склад 26 років 02 місяці 17 днів;

загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 60,00;

01 жовтня 2020 року 30 листопада 2020 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 жовтня 2020 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 17120,00 грн;

01 грудня 2020 року 31 грудня 2020 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 жовтня 2020 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 17690,00 грн;

01 січня 2021 року 28 лютого 2021 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 жовтня 2020 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 17690,00 грн;

01 березня 2021 року 30 червня 2021 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 жовтня 2020 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 17690,00 грн;

01 липня 2021 року 30 листопада 2021 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 жовтня 2020 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 18 540,00 грн;

01 грудня 2021 року довічно

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 жовтня 2020 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 19 340,00 грн.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача від 25 травня 2021 року Маріупольське ОУ ПФУ прийняло рішення про перерахунок пенсії 27 травня 2021 року.

Цим рішенням пенсія за вислугу років ОСОБА_1 перерахована з 01 жовтня 2020 року на підставі ст. ст. 81, 86 Закону № 1697 та Рішення КСУ № 7-р(ІІ) в розмірі 60% місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу прокуратури Донецької області (начальник відділу Донецької обласної прокуратури) станом на 11 вересня 2020 року згідно з довідкою Донецької обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року № 21-85-154 із застосуванням обмеження пенсії її максимальним розміром.

28 травня 2021 року Маріупольське ОУ ПФУ прийняло рішення про перерахунок пенсії № 914110822426 (дата-час розрахунку: 27 травня 2021 року 14:00) у зв`язку з індексацією.

Згідно з цим рішенням позивача перерахована, виходячи з такого:

шифр та вид пенсії 215 пенсія за вислугу років;

умови призначення Закон України «Про прокуратуру»;

середньомісячний заробіток 83472,66000;

дата перерахунку, вік, ознака роботи 25 травня 2021 року, 66 років 07 місяців 22 дні, не працює;

вид перерахунку індивідуально (масовий), індексація заробітку;

особливості ВПО зареєстрована з 12 вересня 2016 року довічно;

тривалість стажу:

страховий стаж (повний) 31 рік 04 місяці 10 днів;

страховий стаж до 01 січня 2004 року 30 років 03 місяці 23 дні;

страховий стаж після 01 січня 2004 року 01 рік 00 місяців 17 днів;

в тому числі: прокурори/слідчий склад 26 років 02 місяці 17 днів;

загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 60,00;

01 березня 2021 року 30 червня 2021 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 березня 2021 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 17690,00 грн;

01 липня 2021 року 30 листопада 2021 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 березня 2021 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 18540,00 грн;

01 грудня 2021 року довічно

основний розмір пенсії від середнього заробітку 50083,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 березня 2021 року;

розмір пенсії з надбавками 50083,60 грн;

максимальний розмір пенсії 19340,00 грн.

Отже, позивач дійшов помилкових висновку про те, що рішення про перерахунок пенсії за його заявою від 25 травня 2021 року було прийнято Центральним ОУ ПФУ м. Маріуполя 28 травня 2021 року.

Матеріали пенсійної справи позивача свідчать, що рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 25 травня 2021 року було прийнято 27 травня 2021 року Маріупольським ОУ ПФУ.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі Закон № 1789) у редакції, чинній до 01 жовтня 2011 року, передбачала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, у ст. 50-1 Закону № 1789 внесені зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі Закон № 1166), який набрав чинності 01 квітня 2014 року, у ст. 50-1 Закону № 1789 у ч. ч. 2 і 5 цифри « 80» замінено цифрами «70».

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, у ст. 50-1 Закону № 1789 у ч. ч. 2 та 5 цифри « 70» замінено цифрами « 60».

За правилами ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789 (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

З 01 січня 2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.

Водночас 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697), відповідно до Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789, крім ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.

З набранням чинності Законом № 1697 пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями ст. 86 цього Закону.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 86 Закону № 1697 прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 установлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому ч. ч. 2, 3 та 4 цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Суд встановив, що пенсія за вислугу років призначена ОСОБА_1 з 17 жовтня 2003 року на підставі ст. 50-1 Закону № 1789.

27 травня 2021 року за наслідками розгляду заяви позивача від 25 травня 2021 року Маріупольське ОУ ПФУ прийняло рішення № 914110822426 про перерахунок пенсії (дата-час розрахунку: 27 травня 2021 року 13:59).

Цим рішенням пенсія за вислугу років ОСОБА_1 перерахована з 01 жовтня 2020 року на підставі ст. ст. 81, 86 Закону № 1697 та Рішення КСУ № 7-р(ІІ) в розмірі 60% місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу прокуратури Донецької області (начальник відділу Донецької обласної прокуратури) станом на 11 вересня 2020 року згідно з довідкою Донецької обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року № 21-85-154 із застосуванням обмеження пенсії її максимальним розміром.

Отже, в контексті спірних правовідносин саме це рішення пенсійного органу створює для позивача правові наслідки і потребує перевірки судом на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати «рішення Центрального ОУ ПФУ м. Маріуполя від 28 травня 2021 року № 914110822426 щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії в розмірі 60% (замість 90%) від суми місячної (чинної) заробітної плати і в частині застосування при здійсненні перерахунку пенсії обмеження пенсії максимальним розміром».

Однак, матеріали пенсійної справи позивача свідчать, що рішення про перерахунок пенсії за його заявою від 25 травня 2021 року прийнято не Центральним ОУ ПФУ м. Маріуполя, а Маріупольським ОУ ПФУ; і не 28 травня 2021 року, а 27 травня 2021 року.

До позовної заяви долучене рішення про перерахунок пенсії, прийняте Маріупольським ОУ ПФУ 28 травня 2021 року у зв`язку з індексацією пенсії.

Наявність у позивача прав на перерахунок пенсії за вислугу років з 01 жовтня 2020 року сторонами не заперечується.

Спірні правовідносини виникли з приводу розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, яка призначена працівнику прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789, а також щодо наявності/відсутності підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.

Подібні правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду.

21 грудня 2021 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справи щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду прийняв постанову у справі № 580/5962/20, в якій навів такі висновки:

«[…]

11. Щодо розміру відсотків, який підлягає застосуванню при перерахунку призначеної працівнику прокуратури пенсії, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформував правовий висновок про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а положення ч. 2 ст. 86 Закону України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697), якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, то при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

12. Такий правовий висновок викладено, зокрема у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 580/5238/20.

[…]

21. Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд виходить із такого.

22. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

23. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

24. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

25. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697 не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.

26. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697 принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.

27. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697 порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697.

28. У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 зазначено, що положення ч. 1 ст. 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

29. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.

30. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема ч. 2 ст. 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

31. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії ст. 50-1 Закону № 1789 відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1697 у частині перерахунку пенсії втратила чинність.

32. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення ч. 2 ст. 86 Закону № 1697, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

33. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

34. Окрім того, аналізуючи судові рішення Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність єдності судової практики щодо питання застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

35. Ухвалюючи постанови від 15 травня 2019 року у справі № 554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 161/14321/16-а, від 02 травня 2020 року у справі № 704/87/17, від 10 вересня 2021 року у справі № 580/5238/20 та від 03 червня 2021 року у справі № 359/3736/17, Верховний Суду виходив із того, що при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789, пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії.

36. Водночас у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 589/3997/16-а викладено висновок про те, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01 січня 2016 року, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абз. 6 ч. 15 ст. статті 86 Закону № 1697.

[…]

38. За змістом ст. 2 Закону № 3668, (який набрав чинності 01 жовтня 2011 року), максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

39. Цим Законом було внесено зміни до ст. 50-1 Закону № 1789, положення ч. 15 якої викладено в аналогічній редакції.

40. При цьому абз. 1 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

41. Абз. 2 цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень ч. ч. 2 та 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

42. На думку колегії суддів, положення п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону № 3668 стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

43. Закон № 1789 утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом № 1697, за правилами абз. 6 ч. 15 ст. 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

44. Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697 питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема ст. 86, ч. 15 якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

45. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених ст. 50-1 Закону № 1789, а з 14 жовтня 2014 року абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697.

46. Суди попередніх інстанцій у справі, судові рішення в якій є предметом касаційного перегляду, встановили, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

47. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

48. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

49. Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.

50. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

51. Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.

52. Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з`ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.

53. За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)).

54. Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.

55. Водночас розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном.

56. При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».

[…]».

Подібні висновки висловлені Верховним Судом в постановах від 22 серпня 2023 року у справі № 140/7066/21, від 31 серпня 2023 року у справі № 380/25629/21, від 19 вересня 2023 року у справі № 420/14885/21, від 19 грудня 2023 року у справі № 140/2555/21, від 19 грудня 2023 року у справі № 340/1053/21, від 28 лютого 2024 року у справі № 240/20830/21, від 12 березня 2024 року у справі № 420/20965/21 та інших.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки Маріупольське ОУ ПФУ, приймаючи рішення від 27 травня 2021 року № 914110822426 про перерахунок пенсії (дата-час розрахунку: 27 травня 2021 року 13:59), правомірно застосувало норму ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 для визначення відсоткового розміру пенсії та обмежило розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697.

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, тобто станом на 25 травня 2021 року, ст. 50-1 Закону № 1789 у частині перерахунку пенсії втратила чинність на підставі п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1697, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати норми абз. 6 ч. 15 та ч. 20 ст. 86 Закону № 1697.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що зменшення відсоткового розміру його пенсії до 60% місячної (чинної) заробітної плати, а також обмеження його пенсії максимальним розміром порушує гарантії незалежності прокурорів та становить втручання в його майнові права в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у спірних правовідносинах пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством, з дотриманням критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 2 КАС, і не допускав порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасувати рішення Центрального ОУ ПФУ м. Маріуполя від 28 травня 2021 року № 914110822426 щодо перерахунку його пенсії в розмірі 60% (замість 90%) від суми місячної (чинної) заробітної плати і в частині застосування при здійсненні перерахунку пенсії обмеження пенсії максимальним розміром та про зобов`язання Центрального ОУ ПФУ м. Маріуполя здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789 (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру відповідно до довідки Донецької обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року № 21-85-154, з урахуванням раніше проведених виплат, з виплатою різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою, належить відмовити повністю.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42150795, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Повне судове рішення складено 14 листопада 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко