Рішення

від 28.11.2024 по справі 240/32558/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/32558/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Приватне підприємство "Контакт" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.10.2023 №UA403070/2023/000200/2;

- визнати протиправною і скасувати видану Тернопільської митниці Державної митної служби України картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.10.2024 № UA403070/2023/000313.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Тернопільської митниці Державної митної служби України митну декларацію для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив позивач вказав, що ним подано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № PFC1001 від 11.01.2010, укладеного між фірмою «Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd.» (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна), згідно із рахунком-проформою № EPA2312 від 02.08.2023, рахунком-фактурою (інвойс) №EPA2312 від 02.08.2023 Позивачем на митну територію України ввезено товари. 20 жовтня 2023 року Позивачем, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403070004730U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

Товар 1: «Верстати для різки каменю в комплекті з інструментом: модель ЕР-156 -4 к-та, потужність 22кВт, габаритний розмір: 6000х2900х3300мм; модель ЕР-153 верстат для різки колон, оновлена модель -2 к-та, потужність 11кВт, габаритний розмір: 3010х1020х1500мм. Всього: 6 комплектів. Верстати у розібраному вигляді для зручності транспортування. Не військового призначення та не подвійного використання. Виробник -

Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd, Китай.».

Товар 2: «Верстати полірувальні для каменю в комплекті з інструментом модель ЕР-157 - 2 к-та, гіро-радіус 2600мм, потужність 5,5кВт. Верстати шліфовальні для одноплощинної обробки каменю в комплекті з інструментом: модель ЕР-155 -2 к-та, робочий розмір: 1200х2000мм, потужність 7,5кВт. Точність позиціонування шліфовального інструменту, з усіма доступними компенсаціями +-1мм. Не військового призначення та не подвійного використання. Виробник -Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd, Китай.».

Товар 3: «Диски калібраційні для камня з вмістом штучного алмазу діам.350мм -3шт. Фікерти металеві для шліфовки граніта з вмістом штучного алмазу довж.14см -48шт. Призначені для встановлення на каменеобробне обладнання. Виробник -Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd, Китай.».

Товар 4: «Фікерти абразивні для шліфовки граніта карборундові довж.14см -4512шт. Шліфовані круги для камня карборундові діам.100мм -550шт. Диски для поліровки камня

карборундові діам.100мм -2200шт. Призначені для встановлення на каменеобробне обладнання. Виробник -Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd, Китай.».

Товар 5: «Вироби з чорних металів: Рейки направляючі до Документ сформований в каменерізальних верстатів нові, широкопідшовові, масою погонного метра більше 36кг, довжиною 7м -16шт. Призначені для використання з телігами каменерізальних верстатів. Не військового призначення. Виробник -Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd, Китай.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № EPA2312 від 02.08.2023;

- рахунок-проформа № EPA2312 від 02.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № EPA2312 від 02.08.2023;

- коносамент № NXMEC 230702155 від 13.08.2023;

- накладна УМВС № 040204 від 12.10.2023;

- декларація про походження товару № EPA2312 від 02.08.2023;

- бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - бухгалтерська довідка В-7

за серпень 2022р. від 14.03.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.12.2022;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою

експертною організацією № В-3178 від 19.10.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою

експертною організацією - додаток В-3178 від 19.10.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 04.04.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) № 8 від 11.01.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PFC1001 від 11.01.2010;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю № б/н від 20.10.2023;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/12782/21 від 08.11.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/17320/20 від 20.01.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/20040/20 від 03.02.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/21795/20 від 11.03.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/25571/22 від 22.03.2023;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/25573/22 від 23.01.2023;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/8916/21 від 10.11.2021;

- копія митної декларації країни відправлення № 370820230000416869 від 08.08.2023.

Під час митного оформлення позивачем було заявлено митну вартість за пунктом 1 частини першої статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) - по ціні договору.

Відповідачем позивачу 2.10.2023 надіслано повідомлення про надання додаткових документів. У повідомленні зазначено, що у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, тому необхідно відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ надати документи про вартість страхування. банківські платіжіні документи, інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, а також договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором про потавку товарів, митна вартість яких визначається. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

На вказану вимогу митного органу декларантом надано відповідачу лист-пояснення №1 від 20.10.2024, до якого надано:

- коносамент №NXMTC230702155 від 13.08.2023 (морський перевізний документ);

- накладну УМВС/СМГС №040204 від 12.10.2023 (залізничний перевізний

документ);

- супровідний документ форми Т-1 № 23PL322180NS675JC4 від 06.10.2023

(транзитна декларація переміщення товару в межах ЄС);

- доповнення до контракту №8 від 11.01.2023;

- МД №UA403030/2022/015779 від 11.08.2022 згідно якої Тернопільською

митницею було оформлено аналогічні товари, на аналогічних умовах по ціні

1,6667дол.за кг.

Також було повідомлено про те, що банківські платіжні документи не подавалися, оскільки угодою передбачено, що розрахунок за поставлені товари має здійснюватися після їх вивантаження на склад Покупця, і що страхування також контрактом не передбачено.

20.10.2023 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000200/2 та сформовано картку відмови 4 № UA403070/2023/000313.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням і карткою, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Разом з тим, судом безспірно встановлено, що 20.10.2023 позивачем було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ-40 № 23UA40307000473U0, у якій заявлено до митного оформлення: "Верстати для різки камня в комплекті з інструментом: модель ЕР-156 -4 комплекти і модель ЕР-153 - 2 комплекти. Всього 6 копмлектів" загальною вартістю 25440 дол. США, вага нетто 15000 кг, за кодом згдно УКТЗЕД 8464100000. При цьому позивачем визначено митну вартість товару за ціною договору (вартість операції), а саме: 1,6963 дол. США за 1 кг товару, на умовах поставки DAP Тернопіль згідно Правил Інкотермс.

Проте, 20.10.2023 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000200/2. 3а основу для обрахунку митної вартості товару взято ЕМД від 06.07.2022 №UA403030/2022/013120 на рівні 2,18 Дол. США за одиницю.

Додатково у відзиві відповідач вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Позивачем до митного оформлення було надано наступний перелік документів:

- пакувальний лист № EPA2312 від 02.08.2023;

- рахунок-проформа № EPA2312 від 02.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № EPA2312 від 02.08.2023;

- коносамент № NXMEC 230702155 від 13.08.2023;

- накладна УМВС № 040204 від 12.10.2023;

- декларація про походження товару № EPA2312 від

02.08.2023;

- бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - бухгалтерська довідка В-7

за серпень 2022р. від 14.03.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.12.2022;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою

експертною організацією № В-3178 від 19.10.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою

експертною організацією - додаток В-3178 від 19.10.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 04.04.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) № 8 від 11.01.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PFC1001 від 11.01.2010;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю № б/н від 20.10.2023;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/12782/21 від 08.11.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/17320/20 від 20.01.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/20040/20 від 03.02.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/21795/20 від 11.03.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/25571/22 від 22.03.2023;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/25573/22 від 23.01.2023;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції

№ 240/8916/21 від 10.11.2021;

- копія митної декларації країни відправлення № 370820230000416869 від 08.08.2023.

Крім того, на вимогу митного органу декларантом надано відповідачу лист-пояснення №1 від 20.10.2024, до якого надано:

- коносамент №NXMTC230702155 від 13.08.2023 (морський перевізний документ);

- накладну УМВС/СМГС №040204 від 12.10.2023 (залізничний перевізний

документ);

- супровідний документ форми Т-1 № 23PL322180NS675JC4 від 06.10.2023

(транзитна декларація переміщення товару в межах ЄС);

- доповнення до контракту №8 від 11.01.2023;

- МД №UA403030/2022/015779 від 11.08.2022 згідно якої Тернопільською

митницею було оформлено аналогічні товари, на аналогічних умовах по ціні

1,6667дол.за кг.

Також було повідомлено про те, що банківські платіжні документи не подавалися, оскільки угодою передбачено, що розрахунок за поставлені товари має здійснюватися після їх вивантаження на склад Покупця, і що страхування також контрактом не передбачено.

Всі ці документи були надані митниці та однозначно підтверджують вартість товару та суму, яка підлягала сплаті позивачем Продавцю.

Крім того, за умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов`язку позивача як покупця товару, щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач не зобов`язаний був включати в митну вартість імпортованого товару страхування і транспортні витрати Продавця та підтверджувати їх відповідачу.

Судом також звертає увагу, що коригування митної вартості було здійснено на підставі ЕМД від 06.07.2022 №UA403030/2022/013120 на рівні 2,18 дол. США за одиницю. Проте, як вбачається з вказаної МД, на підставі неї поставлялись верстати моделі DWSL-37-8H-1, які є відмінними від верстатів моделі,що поставляв позивач.

Суд зазначає, що використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах DAP Інкотермс, задекларованого в митній декларації, відповідач не мав підстав покладати на позивача обов`язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів та інших документів (в межах даних правовідносин).

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.10.2023 у справі №240/7958/23.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від від 20.10.2023 №UA403070/2023/000200/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України, митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.03.2024 № UA101070/2024/000045 складена на підставі рішення про коригування митної вартості від 20.10.2023 №UA403070/2023/000200/2, протиправність якого встановлена судом, тому така картка також підлягає скасуванню як протиправна.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Контакт" підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Контакт"(вул. Іршанська, 3, оф.20, смт. Нова Борова, Житомирський район, Житомирська область, 12114; код ЄДРПОУ 13559654)до Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, 38, м.Тернопіль, 46004; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.10.2023 №UA403070/2023/000200/2;

Визнати протиправною і скасувати видану Тернопільської митниці Державної митної служби України відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.10.2024 № UA403070/2023/000313.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Контакт" 6671,03 (шість тисяч шістсот свімесят одна грн, 03 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович

28.11.24