Постанова

від 20.11.2024 по справі 681/1463/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 681/1463/21

Провадження № 22-ц/4820/1472/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Демчук В. М.,

з участю прокурора ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Хмельницької обласної прокуратури на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року (суддя Горгулько Н. А., повне судове рішення складено 21.05.2024) у справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням права власності, права оренди з одночасним припиненням усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень та державної реєстрації земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У грудні 2021 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради, звертаючись до суду із вказаним позовом та з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 12.04.2024 зазначав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13090-СГ від 26.05.2016 ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Білецької сільської ради Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-14020-СГ від 04.07.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,8700 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 та надано земельну ділянку відповідачці у власність. На підставі вказаного наказу ОСОБА_2 18.07.2017 зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1306112068236, номер запису про право власності 36240653). В подальшому за договором оренди б/н від 01.07.2017 ОСОБА_2 передала зазначену земельну ділянку в оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37155780 від 19.09.2017, номер запису про інше речове право - право оренди 22411208).

Проте спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, оскільки відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району, в тому числі, на території Білецької сільської ради, вона належить до деградованих і малопродуктивних земель, які підлягають консервації шляхом заліснення, що підтверджено також висновком земельно-технічної експертизи № 541/21-22 від 19.10.2021. Передача такої земельної ділянки у приватну власність та зміна її цільового призначення заборонена.

Тому прокурор просив: витребувати у ОСОБА_2 і ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 площею 1,87 га; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку, припинивши право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та право оренди ТОВ «А.Т.К.» із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6823680300:02:001:0144.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в задоволенні позову керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки відмовлено.

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_2 на користь Полонської міської ради земельну ділянку площею 1,0296 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05.05.2023, виготовленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», яка розміщена в межах земельної ділянки кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 площею 1,8700 га. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року позовну вимогу керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ТОВ «А.Т.К.» про припинення права оренди ТОВ «А.Т.К.» задоволено в частині земельної ділянки площею 1,0296 га, межі та конфігурація якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05.05.2023, виготовленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», яка розміщена в межах земельної ділянки кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 площею 1,8700 га. У задоволенні позовної вимоги про одночасне припинення усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень у зв`язку з припиненням права оренди ТОВ «А.Т.К.» відмовлено.

Хмельницька обласнапрокуратура,не погоджуючисьз рішеннямсуду першоїінстанції уапеляційній скарзіпросить йогоскасувати вчастині відмовив позовнихвимогах провитребування вТОВ «А.Т.К.»земельної ділянкиплощею 1,0296га,межі таконфігурацію якоївизначено увисновку експертногодослідження №532/23від 05.05.2023,виготовленого ТОВ«Підприємство «Житомирземлепроект»,яка розміщенав межахземельної ділянкикадастровий номер6823680300:02:001:0144площею 1,8700га тапро скасуваннядержавної реєстраціїправа власності ОСОБА_2 на земельнуділянку ідержавної реєстраціїземельної ділянкита постановитинове судоверішення,яким позовзадовольнити повністю.Посилається нанеправильне застосуваннясудом нормматеріального права.Суд невзяв доуваги те,що необхідністьвитребування спірноїземельної ділянкив орендаряобумовлена потребоюу припиненніїї подальшоговикористання.Витребування земельноїділянки безоскарження договоруоренди узгоджуєтьсяз позицієюВеликої ПалатиВерховного Суду,що викладенав постановівід 23.02.2022у справі№ 672/362/20,та відповідаєметі віндикаційногопозову.У випадкуне скасуваннядержавної реєстраціїправа власностіна земельнуділянку кадастровийномер 6823680300:02:001:0144,складовою частиноюякої єдеградована земельнаділянка площею1,0296га,межі таконфігурацію якоївизначено увисновку експертногодослідження №532/23від 05.05.2023,реєстрація прававласності Полонськоїміської радина неїна підставісудового рішенняпро їївитребування відвідповідачів буденеможливою,оскільки вонане сформованаяк окремийоб`єкт цивільнихправ тапідлягає включеннюдо єдиногомасиву земельплощею 55,82га натериторії Білецькоїсільської радидля здійсненнязаходів зїї подальшогозаліснення тавикористання ужеяк землілісогосподарського призначення.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

У засіданні апеляційного суду прокурор апеляційну скаргу підтримала.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції правильно установив, що розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 06.08.2010 № 314/2010-р «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель»надано Державному підприємству «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території: Полонської міської, Понінківської селищної, Буртинської, Білецької, Онацьковецької, Прислуцької сільських рад Полонського району Хмельницької області (а. с. 62, т. 1).

Відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району Хмельницької області, виготовленої у липні-серпні 2010 року, на підставі вище вказаного розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації № 314 від 06.08.2010, проектом передбачено консервацію загальної площі земельних ділянок 160,85 га, зокрема, земельних ділянок на території Білецької сільської ради - 55,82 га (рілля - 55,46 га, пасовищ - 0,36 га), шлях консервації - заліснення, термін консерваціїпостійно.

Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 31.08.2010 № 582, затвердженим начальником Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області Лахмотовим О. П., проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель не у повній мірі відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, та повертається на доопрацювання. Контроль за виправленням зауважень покладено на начальника відділу Держкомзему у Полонському районі Хмельницької області (а. с. 20-229).

Розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 24.11.2010 № 477/2010-р затверджено вказаний проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, яким передбачено вилучити з активного господарського обігу 160,85 га сільськогосподарських угідь та здійснити їх консервацію шляхом заліснення, у тому числі на території Білецької сільської ради - 55,82 га (а. с. 62-63, т. 2).

ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовно площею 2 га для ведення особистого селянського господарства (а. с. 8, т. 2).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 26.05.2016 № 22-13090-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населеного пункту Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області (6823680300:02:001) орієнтовним розміром 2 га для ведення особистого селянського господарства (а. с. 7, т. 2).

17.06.2017 відповідачка звернулася із заявою до ГУ Держгеокадастру про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,87 га (а. с. 237, т. 2).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.07.2017 № 22-14020-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,87 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області (кадастровий номер земельної ділянки 6823680300:02:001:0144) та надано у власність ОСОБА_2 цю земельну ділянку (а.с. 235-236, т. 1).

На підставі вказаного наказу за ОСОБА_2 18.07.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1306112068236, номер запису про право власності 36240653) (а. с. 233, т. 1).

В подальшому земельну ділянку площею 1,8700 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 ОСОБА_2 на підставі договору оренди б/н від 01.07.2017 передала в оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37155780 від 19.09.2017, номер запису про інше речове право право оренди 22411208) (а. с. 234, т. 1).

За інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2021 зареєстровано кримінальне провадження № 42021242250000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України. Зі змісту витягу вбачається, що вивченням даних публічної кадастрової карти України прокурором встановлено, що на території Полонської ОТГ (Білецька сільська рада) розташована земельна ділянка загальною площею 21,14 га, яка згідно з розпорядженням Полонської районної державної адміністрації від 24.11.2010 підлягає консервації шляхом заліснення. Вказана земельна ділянка всупереч вимогам законодавства розділена на окремі земельні ділянки, які на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області передані у приватну власність (а. с. 53 т. 2).

У межах досудового розслідування кримінального провадження № 42021242250000001 була призначена земельно-технічна експертиза, відповідно до висновку якої № 541/21-22 від 19.10.2021 земельна ділянка кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 накладається на земельну ділянку № НОМЕР_1 на території Білецької сільської ради Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області, яка згідно з проектом землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, затвердженого розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації № 477/2010-р від 24.11.2010, підлягає консервації шляхом заліснення. Площа накладення складає 1,87 га ( а. с. 238-254, т. 1).

Відповідно до інформації Державного підприємства «Шепетівське лісове господарство» від 24.12.2021 (вих. № 887) заходи по залісненню земельних ділянок, які підлягають консервації не проведено (а. с. 51, т. 2).

Згідно з висновком експертного дослідження № 532/23 від 05.05.2023, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Житомирземлепроект», земельна ділянка кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 площею 1,87 га, розташована в межах агровиробничих ґрунтів: 53д площею 0,8404 га та 56д площею 1,0296 га (а.с. 194-204, т. 2).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки суд мотивував обранням прокурором неефективного способу захисту порушеного права.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

ЦК України передбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справа № 504/2864/13-ц, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 466/8649/16-ц звернуто увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 року у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18).

Тому колегія суддів погоджується з тим, що належним способом захисту у даній справі є витребування земельної ділянки, яка належить до земель лісогосподарського призначення, а одночасне витребування та скасування державної реєстрації та відомостей про право власності є взаємовиключним та неналежним способом захисту, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими (постанови Верховного Суду від 29.05.2024 року у справі № 447/2521/20, 23.05.2024 року у справі № 395/916/22).

Зазначені висновки Верховного Суду відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України апеляційний суд враховує при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Разом з тим, суд першої інстанції допустив порушення правил юрисдикції.

На підставі договору оренди землі від 01.07.2017 ОСОБА_2 передала ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку кадастровий номер 6823680300:02:001:0144 у платне користування строком на 15 років.

Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Орендар земельної ділянки є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України).

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

Ухвалюючи рішення у справі в частині вимог до ТОВ «А.Т.К.», суд першої інстанції не врахував, що учасником спору є приватна юридична особа. Спір у частині позовних вимог пред`явлених до юридичних осіб є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно, державної реєстрації таких прав.

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині вимог в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 04 травня 2022 року у справі № 676/7424/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 676/7426/19-ц, від 25 жовтня 2023 року в справі № 676/1919/20, від 22 травня 2024 року у справі № 676/180/20.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до ТОВ «А.Т.К.» необхідно скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити.

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

У зв`язку із скасуванням рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до ТОВ «А.Т.К.» втрачає чинність і додаткове рішення суду від 23 липня 2024 року, ухвалене щодо позовних вимог до ТОВ «А.Т.К.».

Керуючись статтями 374, 375, 377, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити.

В решті рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

Повідомити прокурора, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» віднесений до юрисдикції господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта