Рішення

від 27.11.2024 по справі 640/16240/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м.Київ № 640/16240/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ІНТЕРБУД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБК ІНТЕРБУД» з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач -1, ГУ ДПС у місті Києві), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-2, ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.04.2020 про анулювання реєстрації ТОВ «ВБК ІНТЕРБУД» код ЄДРПОУ 42870745) платником податку на додану вартість та зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві поновити реєстрацію ТОВ «ВБК ІНТЕРБУД» як платника ПДВ із 01.04.2019 шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників ПДВ та відновити суми податкового кредиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав неподання протягом 12 календарних місяців податкової звітності з ПДВ, що на думку відповідача свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту протягом періоду з квітня 2019 року до березня 2020 року, є безпідставним та необґрунтованим. Позивач не згодний з посиланням відповідача на те, що начебто відсутній факт постачання/придбання товарів у вказаний період, оскільки у березні 2020 року позивачем проведено господарські операції з метою формування податкових зобов`язань чи податкового кредиту з ПДВ, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами. Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність в діях позивача такого обов`язкового елементу, без якого неможливо прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додатку вартість, - наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Відповідач, ГУ ДПС у місті Києві, позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, оскільки спірне рішення відповідає вимогам підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, адже за результатами аналізу подання податкової звітності позивачем за період з квітня 2019 року до березня 2020 року встановлено відсутність здійснення господарських операцій протягом 12 послідовних календарних місяців.

Представник відповідача Державної податкової служби України надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що у спірних правовідносинах контролюючі органи діяли згідно чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято справу до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 20.11.2024 витребувано від Головного управління ДПС у м.Києві рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.04.2020 про анулювання реєстрації ТОВ «ВБК ІНТЕРБУД» (код ЄДРПОУ 42870745) платником податку на додану вартість; довідку про подання/неподання ТОВ «ВБК ІНТЕРБУД» (код ЄДРПОУ 42870745) контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців; реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) ТОВ «ВБК ІНТЕРБУД» (код ЄДРПОУ 42870745) за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Позивач зареєстрований в ЄДР від 23.09.2019 та був платником податку на додану вартість з 01.04.2019.

27.04.2020 відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.

Підставою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стало не надання позивачем податковому органу декларації з податку на додану вартість та надання звітності з ПДВ, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту протягом дванадцяти послідовних місяців.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із пунктом 184.2 статті 184 ПК України, анулювання реєстрації на підставі, на підставах, визначених у підпунктах «б-з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Згідно п. 1.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за №1456/26233 (далі - Положення №113), Положенням визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» пункту 5.1 Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до абз.3 п.5.2 Положення №1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно із пп.3 п.5.5 Положення №1130, рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Пунктом 5.6 Положення № 1130 передбачено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Таким чином, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2019 (справа № 826/6603/16), 05.11.2018 (справа № 820/2294/16), 16.11.2018 (справа № 808/291/16), 19.06.2018 (справа № 817/3725/13-а).

З визначеної причини прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, стало не надання позивачем податковому органу декларації з податку на додану вартість та надання звітності з ПДВ, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту протягом дванадцяти послідовних місяців (п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п.49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з п.49.10, п. 49.11 ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З аналізу наведених норм судом встановлено, що підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ за підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України, є саме неподання протягом 12 послідовних податкових місяців державній податковій службі декларації з податку на додану вартість або подання подання декларації, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового кредиту чи зобов`язання.

Як встановлено матеріалами справи, підставою для прийняття податковим органом оскаржуваного рішення стало те, що платник подає та/або не подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 01.04.2019 по 01.04.2020 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій "0" гривень.

До матеріалів справи позивачем додано копії декларацій з ПДВ за січень-березень 2020 року із додатками, які прийнято відповідачем.

Разом з тим, такі декларації містять нульові показники, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів.

Під час розгляду даної справи, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростував підстави прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

У той же час, щодо посилання позивача на здійснення ним господарських операцій у березні 2020 року, за результатом яких позивач у квітні та травні 2020 року зареєстрував операції з ПДВ, судом не беруться до уваги оскільки вказані дії було вчинено поза межами періоду, який встановлено в оскаржуваному рішенні, а саме квітня 2019 по березень 2020 року включно.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 14.04.2020 №3610/26-15-04-13-18 прийнято ГУ ДПС у м. Києві правомірно та не підлягає скасуванню.

Як наслідок, не підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов`язання податковий орган поновити реєстрацію як платника податку на додану вартість із 01.04.2019, у зв`язку з чим відновити суми податкового кредиту у зв`язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість, що обліковується за позивачем, у відповідних автоматизованих системах обліку за період із 01.04.2019 до моменту набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Як наслідок, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.