Рішення

від 28.11.2024 по справі 640/29861/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року № 640/29861/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про застосування заходів реагування.

Суть спору: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі по тексту відповідач АТ "Українська залізниця") про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом зобов`язання АТ "Українська залізниця" відключити джерела електроживлення (розподільчих електрощитів) та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, розташованих за адресою: вул. Лисенка, 6 у Шевченківському районі міста Києва, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що під час здійснення перевірки відповідача встановлено, що об`єкт перевірки приміщення АТ "Українська залізниця", експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

06.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, подав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із досягненням примирення між сторонами. В обґрунтування цієї заяви відповідач надає докази виконання вимог позивача згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22.07.2021, та стверджує про виконання робіт по усуненню виявлених порушень.

Як зазначає відповідач, з 37 пунктів зазначеного припису по пунктах 3, 7, 8 роботи перенесено через введення воєнного стану, пункти 5, 9 вимог наразі також не можуть бути виконано, так як об`єкт перевірки приміщення за адресою: місто Київ, вул. Лисенка, 6, є будівлею, яка має статус «Пам`ятка історії», що унеможливлює здійснення конструктивних змін споруди без відповідних дозволів та проведення комплексних експертиз.

Відповідач вказує, що виконані заходи затверджено односторонньо зі сторони відповідача, тому що наразі підписати її зі сторони позивача немає можливості у зв`язку із запровадженням мораторію на проведення планових перевірок на період воєнного стану згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303.

На думку відповідача, наданих ним доказів достатньо, щоб встановити факт, що станом на 15.05.2024 відповідачем здійснено максимально можливий об`єм робіт по усуненню порушень, виявлених у ході перевірки.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

АТ "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081221, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гейдройця, 5) зареєстровано як юридична особа 21.10.2015, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.07.2021 по 16.07.2021 ГУ ДСНС у м. Києві проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки АТ "Українська залізниця" Регіональна філія "Південно-Західна Залізниця" за адресою: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, за результатами якого складено відповідний акт від 16.07.2021 №887.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки виявлено 37 порушень АТ "Українська залізниця" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України шляхи евакуації по коридорах будівлі (головний корпус, малий флігель) захаращені меблями, обладнанням тощо;

2) пункт 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України шляхи евакуації з приміщень 1-го та цокольного поверху (головний корпус) та 1-го поверху (малий флігель) влаштовано турнікети;

3) пункт 2.27 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України двері на шляхах евакуації (з сходової клітки №3 цокольний поверх та з коридору 1-го поверху на сходову клітку №3) відчиняються не у напрямку виходу людей);

4) пункт 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України на підлозі з коридору 3-го поверху на сходову клітку №3 (головний корпус) влаштовано перепад висоти, виступ;

5) пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.23, 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України у віконних прорізах сходових кліток №№2, 3 головного корпусу не влаштовані створи або фрамуги, що відчиняються, площею не менше 1,2 м2 на кожному поверсі, які обладнуються пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів (порушення ДБН В.2.2-9);

6) пункт 2.30 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України на сходовій клітині №2 головного корпусу прилади опалення, що виступають за площину стін встановлені на висоті менше 2,2 м від сходових площадок;

7) пункт 2.23 розділу IIІ, пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України коридор (2 поверх флігель головного корпусу), який не має природного освітлення, не обладнано системою проти димного захисту;

8) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України двері з кабінетів (юридична служба флігель головного корпусу 2-поверх) відчиняються в бік коридору, чим зменшено нормовану ширину евакуаційних шляхів по коридору (не менше 1 м);

9) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України з 3-го поверху (малий флігель) відсутній другий евакуаційний вихід;

10) пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.23, 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України двері на сходові клітки для відділення коридорів від поверхів, не виконані суцільними або з армованим склом, з ущільненнями в притулах та пристроями самозачинення (головний корпус, флігель головного корпусу, малий флігель);

11) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України складські (підсобні), технічні приміщення (електрощитові, вентиляційні, серверні тощо) не відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу;

12) пункти 2.3, 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України двері, що ведуть на горище (головний корпус) та люк (флігель головного корпусу) не виконано протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30;

13) пункти 2.23, 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки на шляхах евакуації 1-го поверху (флігель головного корпусу) влаштована вбудована електрощитова;

14) пункт 1.2 розділу ІV Правил пожежної безпеки України не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

15) пункт 1.6 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

16) пункт 1.8 розділу ІV Правил пожежної безпеки України допускається використання тимчасових дільниць електромережі;

17) пункт 2.31 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням; світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

18) пункт 2.26 розділу ІV Правил пожежної безпеки України лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів не забезпеченні автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

19) пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України не всі евакуаційні виходи з коридорів на сходові клітки не обладнано світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

20) пункт 2.32 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України існуючі світлові покажчики «ВИХІД» знаходяться в несправному стані;

21) пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України приміщення (служба капітальних вкладень) не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією;

22) пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України серверну не обладнано автоматичною системою пожежогасіння;

23) пункти 1.1, 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України не надано акт технічного обстеження систем протипожежного захисту (СПЗ) та функціонально пов`язаних з СПЗ інженерних систем та технологічного обладнання (ІСтаТО) відповідно до ДСТУ 9047:2020 Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності;

24) пункт 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України ручні пожежні сповіщувачі пожежної сигналізації не опломбовані;

25) пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України сигнал від приймально-контрольно приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт цілодобового пожежного спостереження;

26) пункт 2.2 розділу ІІІ, пункти 1.1, 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України системи протипожежного захисту експлуатуються з несправностями, керівником об`єкту не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування;

27) пункт 2.2 п/п 6 розділу V Правил пожежної безпеки України шафи пожежних кран-комплектів не мають отвори для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

28) пункт 2.2 п/п 8 розділу V Правил пожежної безпеки України на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

29) пункт 2.2 п/п 2 розділу V Правил пожежної безпеки України всі пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля;

30) пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ, пункти 1.2, 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки України внутрішній протипожежний водопровід не забезпечує подачу води на пожежогасіння в кожну точку найвіддаленіших приміщень з розрахунку 2 струменя з мінімальною витратою води 2,5 л/с;

31) пункти 16, 20 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України посадові особи та особи, відповідальні за протипожежний стан, не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

32) пункт 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України не розроблені та не вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (флігель головного корпусу, малий флігель);

33) стаття 20 пункт 3 частина перша Кодексу цивільного захисту України (далі також КЦЗ України) не обладнані сучасні куточки цивільного захисту населення;

34) стаття 20 пункт 8 частина перша КЦЗУ не проведено навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

35) пункт 2.7 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України наказом не призначена посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву;

36) пункт 2.8 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву не менше одного разу на рік комісією, за результатами якої складається акт перевірки;

37) пункт 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки автотранспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі; порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, порядок відключення вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.

Виявлення відповідачем вказаних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877).

Частина перша статті 1 Закону №877 визначає, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються КЦЗ України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 КЦЗ України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Стаття 70 КЦЗ України закріплює, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що КЦЗ України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як підставу для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 16.07.2021 №887 встановлено 37 окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому суд звертає увагу, що відповідач не заперечує проти порушень, виявлених перевіркою та зафіксованих в акті перевірки, а зазначає про усунення деяких порушень та неможливість здійснення заходів на усунення частини порушень з підстав, які, на думку відповідача, не залежать від нього.

На підтвердження усунення порушень пунктів №№1, 2, 4, 6, 10, 11, 15, 17-22, 24-29, 32 відповідач надав суду роздруковані фотографії, на яких зображені коридори, стіни, підлога, двері, сходові клітки, турнікети, електрощитки та інші елементи.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 74 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги надані фотографії в якості допустимих доказів усунення відповідачем виявлених порушень, оскільки зі вказаних світлин неможливо зробити висновок щодо дати їх створення, ідентифікувати зображені об`єкти та місця їх розташування та, відповідно, зв`язок цих світлин з обставинами даної справи.

У постанові від 03.03.2021 у справі №580/954/20 Верховний Суд зауважив, що надані відповідачем фотографії з приводу часткового усунення порушень не відповідають ознакам достовірності та належності доказу. Зокрема, відсутні докази відношення їх до спірних обставин справи, відсутні докази щодо суб`єкта та дати їх виготовлення.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 у справі №826/26644/15.

Таким чином, відповідач не довів усунення ним порушень, зафіксованих в акті перевірки за №№1, 2, 4, 6, 10, 11, 15, 17-22, 24-29, 32.

В частині порушень під №№3, 7, 8 відповідач зазначає про перенесення робіт по усуненню таких порушень у зв`язку із воєнним станом. Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач жодним чином не обґрунтовує неможливість усунення виявлених порушень і такі обставини, навіть при наявності, не відміняють виявлені порушення та не звільняють АТ «Українська залізниця» від обов`язку їх усунути.

Що стосується пунктів №№5, 9 виявлених порушень, то відповідач зазначає про неможливість виконання робіт, у зв`язку з тим, що об`єкт АТ "Українська залізниця" є будівлею зі статусом «Пам`ятка історії», що унеможливлює здійснення конструктивних змін споруди без відповідних дозволів та проведення комплексних експертиз, на підтвердження чого надав суду копію аркушів історичної довідки.

Із наявної у справі копії історичної довідки вбачається, що будинок Управління Південно-Західних залізниць за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, №6, є пам`яткою історії згідно з рішенням Київського міськвиконкому від 17.11.1987 №1112.

Однак, суд звертає увагу, що належність об`єкта будівлі (приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, №6, до пам`ятки історії не звільняє відповідача від обов`язку виконання правил пожежної безпеки та усунення виявлених порушень.

Таким чином, відповідач не довів усунення ним порушень, зафіксованих в акті перевірки за №№3, 5, 7, 8, 9.

В частині порушення за пунктом №14 в акті перевірки зазначено про порушення пункту 1.2 розділу ІV Правил пожежної безпеки України в частині не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу ІV Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року №476 (далі - ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року №91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за №93/2533.

Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

На підтвердження усунення виявленого порушення відповідач надав копію першої сторінки технічного звіту по вимірюванням електрообладнання виконані по підприємству філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» СП Адміністративно-господарська служба; копію протоколу вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземлення магістралей і устаткування на об`єкті будівля управління залізниці за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 6, від 03.08.2022, згідно з яким опір заземлень справний та придатний; копію протоколу перевірки ізоляції у розподільному пристрої на об`єкті будівля управління залізниці за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 6, від 03.08.2022, згідно з яким ізоляція силової та освітлювальної мережі відповідає нормам та придатна для нормальної експлуатації.

Дослідивши зміст наданих доказів, суд приходить до висновку, що відповідач усунув порушення за пунктом №14.

В частині порушення за пунктом №34 в акті перевірки встановлено порушення пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗ України в частині не проведення навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

У пункті 8 частини першої статті 20 КЦЗ України встановлено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

В якості доказів усунення вказаного порушення відповідач надав суду копію сторінок посвідчень заступника начальника служби, інженера з охорони праці та начальника відділу з відмітками про результати перевірки знань правил пожежної безпеки.

Проте, суд звертає увагу, що наданий відповідачем документ не підтверджує проведення навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, зокрема, з його змісту неможливо встановити період та теми навчання, а ідентифікувати осіб, які проводили та проходили навчання.

В частині порушення за пунктом №34 в акті перевірки встановлено порушення відповідачем пункту 2.8 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, а саме: не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву не менше одного разу на рік комісією, за результатами якої складається акт перевірки.

Як зазначено у пункті 2.8 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).

Відповідач надав суду копію акта про перевірку обробки дерев`яних конструкцій, складеного працівниками технічного відділу адміністративного-господарської служби та затвердженого заступником начальника адміністративно-господарської служби регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» 30.04.2024, згідно з яким проведено перевірку оброки дерев`яних конструкцій даху та вказано, що деревина не горить, а лише обвуглилась зовні.

Наведене дає суду підстави вважати, що відповідач усунув порушення пункту під №34.

В частині порушення за пунктом №37 в акті перевірки зазначено про порушення пункту 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України, а саме: на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки автотранспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технінчого мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі; порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, порядок відключення вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.

Пункт 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України встановлює, що на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає:

порядок утримання шляхів евакуації;

визначення спеціальних місць для куріння;

порядок застосування відкритого вогню;

порядок використання побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил.

Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

Відповідач на підтвердження усунення виявлених порушень надав суду копії наказу про визначення спеціально відведеного місця для куріння від 30.08.2023 №НЗ-1-01/53, інструкції №3 про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях адміністративної будівлі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» та інструкції №4з пожежної безпеки під час користування електропобутовими приладами адміністративно-господарської служби регіональної філії «Південно-Західна залізниця», які затверджені начальником адміністративно-господарської служби регіональної філії «Південно-Західна залізниця» 02.11.2022, а також копію документа без назви та дати затвердження, а також ідентифікуючих ознак об`єкта, який містить обов`язки відповідального за пожежну безпеку службового приміщення, вимоги пожежної безпеки та обов`язки працівника при виникненні пожежі.

Наведене свідчить про часткове усунення порушення, зафіксованого у пункті №37 акта перевірки лише в частині визначення спеціальних місць для куріння та встановлення порядку використання побутових нагрівальних приладів.

Що стосується порушень пунктів за №№12, 13, 16, 21, 23, 30, 31, 33, 35, суд звертає увагу, що відповідач взагалі не надав пояснень з приводу таких порушень та не надав доказів, які б підтверджували їх усунення.

Суд зазначає, що виявлені позивачем порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

На переконання суду, виявлені позивачем порушення у своїй сукупності сприяють виникненню та швидкому розповсюдженню пожежі, можуть перешкодити успішній евакуації людей з приміщення та ускладнити оперативну ліквідацію пожежі пожежно-рятувальними підрозділами, а також створюватимуть загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають та працюють на перевіреному об`єкті відповідача.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що виконані заходи затверджено односторонньо зі сторони відповідача, тому що наразі підписати її зі сторони позивача немає можливості у зв`язку із запровадженням мораторію на проведення планових перевірок на період воєнного стану згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303, оскільки пунктом 2 вказаної постанови дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

Крім того, сам позивач зазначив у своєму поясненні, що ГУ ДСНС у м. Києві рекомендує відповідачу звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки для підтвердження факту повного усунення виявлених під час перевірки порушень.

Докази звернення до позивача із заявою про проведення позапланового заходу, з метою перевірки усунення виявлених порушень, відповідач суду не надав.

В частині доводів відповідача про відсутність на об`єкті АТ «Українська залізниця» з дати складання акта перевірки аварій чи надзвичайних ситуацій з причин порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також, що вжиття заходів реагування створить істотну перешкоду для оперативного контролю за організацією руху вантажних та пасажирських поїздів, суд звертає увагу на таке.

Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

За визначенням пункту 24 частини першої статті 1 КЦЗ України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пункт 26 частини першої статті 2 КЦЗ України визначає, що небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 №162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

Слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/589/16.

Оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено повне усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час перевірки, то на даний час існує загроза життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Вищезазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено також у статті 27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Суд зауважує, що виявлені порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

Суд вважає непереконливими твердження відповідача про те, що обраний позивачем захід реагування не є пропорційним до виявлених порушень та можливих негативних наслідків від них.

Додатково суд звертає увагу, що відповідний захід реагування передбачений Законом №877 та КЦЗ України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникнення та поширення надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров`я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов`язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки.

Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об`єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування відповідачем будівлями може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерію «пропорційності» втручання.

При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №826/1024/18.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації відповідачем приміщень, розташованих за адресою: вул. Лисенка, 6 у Шевченківському районі міста Києва, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.07.2021 №887.

У той же час, суд не вбачає за доцільне зазначати у судовому рішенні конкретний спосіб його виконання шляхом зобов`язання АТ "Українська залізниця" відключити джерела електроживлення (розподільчих електрощитів) та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, оскільки мета застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації відповідачем приміщень може бути досягнена способом, який буде гарантувати повне виконання судового рішення, без його конкретизації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДСНС у м. Києві підлягають частковому задоволенню.

Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про покладення на нього обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення та контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, оскільки позивачем не доведено наявність передумов для цього.

У свою чергу, суд вважає достатнім та ефективним способом захисту застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації відповідачем приміщень.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

В частині заяви відповідача про закриття провадження у справі, у зв`язку із досягненням примирення між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

Як передбачено у частині першій статті 190 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини третьої цієї статті умови примирення сторони викладають у заяві про примирення сторін. Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення.

Однак, суд звертає увагу на відсутність у справі доказів дотримання сторонами процедури примирення, зокрема відповідної заяви про примирення сторін (чи то у формі єдиного документа, чи то у формі окремих документів).

Більше того, позивач не виявляв наміру примиритися у межах спірних правовідносин, що вказує про відсутність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із досягненням примирення між сторонами, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (ідентифікаційний код 40081221, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гейдройця, 5), розташованих за адресою: вул. Лисенка, 6 у Шевченківському районі міста Києва, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.07.2021 №887.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.