Ухвала

від 27.11.2024 по справі 320/47535/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 листопада 2024 року м. Київ № 320/47535/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ-Систем Трак"

до 1) Головного управління ДПС у м. Києві;

2) Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень від 11.05.2023 №8789859/41089483

та №8789859/41089483, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АКБ-Систем Трак" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) від 11.05.2023 за №8789859/41089483 та від 11.05.2023 за №8789859/41089483;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ-Систем Трак" №1 від 03.04.2023 та №2 від 03.04.2023, датами їх надходження на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.

У вказаній ухвалі зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

До суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду зазначено, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який дії по сьогоднішній день. Окрім того, позивач просить врахувати ту обставину, що бухгалтер ТОВ "АКБ-Систем Трак" з початком війни в Україні, залишила країну та перебувала за кордоном, підготувати документи належним чином для подачі до суду не було змоги, бо керівник не міг зібрати необхідний пакет документів для звернення до суду. Також позивачем зазначено, що платником подається як пояснення так і скарга в електронній формі до контролюючого органу, та вже для підготовки самого позовну потрібен був час, надати всі копії документів в паперовому вигляді, відстежити кожну деталь товару, який було придбано, а потім реалізовано на території України.

Окрім того в умовах воєнного стану, ТОВ "АКБ-Систем Трак" без електроенергії, під звуки сирен, підприємство працює по цей час, жодного працівника не було звільнено, податкової заборгованості не мають, сумлінно сплачують податки, з усіх сил стараються тримати свій бізнес, бо він лише є єдиним джерелом доходу як для власника, директора так і для працівників підприємства.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.

Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Так, як встановлено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 08.11.2024, позивач оскаржує рішення, які були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Отже, тримісячний строк на звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися з 20.06.2023, а саме з наступного дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги, і закінчується 20.09.2023, а саме в останній день тримісячного строку на оскарження рішення.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 06.09.2024.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не заперечує, що ним пропущено строк звернення до суду з цим позовом та просить його поновити, посилаючись на воєнний стан в Україні перебування бухгалтера за межами країни, та на те, що на території міста Києва відбувались відключення електроенергії.

Щодо тверджень позивача про перебування бухгалтера за межами країни з початком ведення воєнного стану, суд зазначає, що це не є поважними причинами пропуску звернення до суду.

Згідно з п. 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарський кодекс України поділяє господарську діяльність на два основних види: підприємницьку (комерційну ) та непідприємницьку (некомерційну).

Підприємство це самостійна, ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємствами з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, господарська діяльність здійснюється самостійно, на власний ризик та має здійснюватися належним чином.

Відсутність у штаті підприємства головного бухгалтера не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не позбавлений можливості щодо звернення до спеціалістів у відповідній галузі. Доказів щодо неможливості такого звернення позивачем до суду не надано.

З приводу тверджень позивача, що на території міста Києва відбувались відключення електроенергії, суд зазначає таке.

Необхідно зазначити про те, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21 та від 28.02.2023 у справа №400/6312/21, від 20.04.2023 у справі №560/12377/21, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов`язки позивача.

В ухвалі Верховного суду від 10.03.2023 у справі №540/1285/22 колегія суддів зазначила, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на відключення електроенергії, які мали частий та інколи довготривалий характер не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки такі відключення не носили постійного і безперервного характеру, що не виключало можливості вчасного звернення до суду як позивачем у порядку самопредставництва, так і його представником.

Суд зазначає, що сторони в адміністративному судочинстві наділені рівним обсягом процесуальних прав та обов`язків, а тому відповідні обставини не можуть надавати певних переваг одній із сторін в контексті можливості звернення до суду понад строки, встановлені Законом, оскільки в даному випадку буде порушено принцип правової визначеності.

Поряд з цим, Київський окружний адміністративний суд знаходиться на одній території з позивачем і здійснює судочинство в аналогічних умовах, а тому виникнення організаційних складнощів у юридичної особи для своєчасного подання позову є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, стосуються виключно належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника й працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом тримісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ-Систем Трак" про поновлення строку звернення до суду, відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ-Систем Трак", - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жук Р.В.