Рішення

від 27.11.2024 по справі 320/2257/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року № 320/2257/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод препаративних форм" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод препаративних форм" (ЄДРПОУ:38452492, адреса: вул. Леваневського, буд.85, м. Біла Церква, Київська область, 09108) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ:44096797, адреса: вул. Святослава Хороброго, буд.5а, м. Київ, 03151) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №11015/0709 від 15.11.2022 р.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №11015/0709 від 15.11.2022 є протиправним та таким. що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. Позивачем наголошено на тому, що останнім вчинено усіх можливих дій щодо доведення факту наявності форс-мажорних обставин, які підтвердженні достатніми доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що під час проведеної позапланової документальної виїзної перевірки уповноваженими особами контролюючого органу встановлення порушення позивачем частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного надходження валютних коштів за контрактами від 19.09.20219 №RU-2019/9-BZPF та від 26.11.2020 №RU-2020/11-BZPF з компанією ТОВ «АльфаХимГруп».

В підготовчому судовому засіданні, 10 квітня 2023 року, судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У подальшому, представником позивача подано клопотання про долучення додаткових доказів та за клопотанням учасників справи, суд перейшов до розгляду справи по суті у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 05.10.2022 №4169/10-36-07-09, виданого Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод препаративних форм» (податковий номер 38452492) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 22.01.2021 №RU-2021/12-BZPF, від 26.11.2020 №RU-2020/11-BZPF, від 19.09.2019 №RU-2019/9-BZPF з компанією ТОВ «АЛЬФАХИМГРУПП», у зв?язку з повідомленням ДПС України від 09.06.2022 №4849/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у Київській області від 12.07.2022 №1175/8), від 12.07.2022 №7028/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС У Київській області від 12.07.2022 №1617/8), від 10.08.2022 №8856/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у Київській області від 10.08.2022 №2070/8) за період з 05.03.2022 по 11.10.2022.

За результатами перевірки складено акт №10409/10-36-07-09/38452492 від 18.10.2022, відповідно до висновків якого позивачем порушено частину другу статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного надходження валютних коштів за контрактом від 19.09.2019 №RU-2019/9-BZPF та за контрактом від 26.11.2020 №RU-2020/11-BZPF з компанією ТОВ «АльфаХимГрупп».

На підставі складеного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №11015/0709 від 15.11.2022, яким нараховано пеню в розмірі 3308694,10 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 18.01.2023 №1371/6/99-00-06-01-02-06 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове-повідомлення рішення без змін.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Також судом встановлено, згідно матеріалів справи, а саме акту перевірки, між ТОВ «Білоцерківський завод препаративних форм» та ТОВ «АЛЬФАХІМГРУПП» укладено контракт від 19.09.2019 №RU-2019/9-BZPF.

Предмет контракту - даний контракт встановлює загальні умови купівлі-продажу між продавцем та покупцем.

Товар: пестициди, мікродобрива. Валюта- долар.

Загальна сума контракту 2821200 доларів США.

Умови поставки - Інкотермс 2010.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості 362 рахунку за вищезазначеним контрактом з ТОВ «АЛЬФАХИМГРУПП» на період перевіряємого періоду обліковується дебіторська заборгованість в сумі 301 150 доларів США (еквів. 8 358 839,86 грн.).

Так, на виконання умов даного контракту за перевіряємий період Позивачем відвантажено товар нерезиденту ТОВ «АЛЬФАХИМГРУП» в загальному розмірі 2368161,92 доларів США (еквів. 65 167 526,94), згідно митних декларацій.

Також, під час перевірки встановлено, що ТОВ «АЛЬФАХИМГРУП» здійснено оплати на загальну суму 2669311,92 доларів США (еквів. 74227659,49 грн).

При цьому, відповідачем встановлено порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями, згідно з наступними митними деклараціями:

1. Митна декларація від 18.03.2021 №100500/2021/442019, поставлено товар на суму 131010.92 доларів США.

Так, передбачений законодавством, граничний термін надходження коштів - 17.03.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки здійснено 20.05.2022 у сумі 9250 доларів США, тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 64 дні (з 18.03.2022 до 20.05.2022) та 24.05.2022 у сумі 121760,92 доларів США, тобто з порушенням строків розрахунків на 68 днів (з 18.03.2022 до 24.05.2022);

2. Митна декларація від 26.03.2021 №100500/2021/442295, поставлено товар на суму 131956 доларів США.

Так, передбачений законодавством, граничний термін надходження коштів - 25.03.2022

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки на суму 131956 доларів США здійснено 26.05.2022, тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 62 дні (з 26.03.2022 до 26.05.2022);

3. Митна декларація від 01.04.2021 №100500/2021/442481, поставлено товар на суму 114210 доларів США.

Так, передбачений законодавством, граничний термін надходження коштів - 27.05.2022.

При цьому, розрахунки в сумі 114210 доларів США здійснено 31.05.2022, тобто з порушенням граничних строків на 61 день (з 01.04.2022 до 31.05.2022);

4. Митна декларація від 28.05.2021 №100500/2021/444077, поставлено товару на суму 45540 доларів США.

Так, передбачений законодавством, граничний термін надходження коштів - 27.05.2022.

Контролюючим органом встановлено, що розрахунки здійснено 02.06.2022, тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 6 днів (з 28.05.2022 до 02.06.2022).

Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «Білоцерківський завод препаратних форм» при здійсненні експортних операцій за договором від 19.09.2019 №RU-2019/9-ВZPF, порушено законодавчо встановлені п. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Білоцерківський завод препаративних форм» та ТОВ «АЛЬФАХІМГРУПП» укладено контракт від 26.11.2020 №RU-2020/11-BZPF.

Предмет контракту - даний контракт встановлює загальні умови купівлі-продажу між продавцем та покупцем.

Товар: пестициди, мікродобрива.

Валюта-долар.

Загальна сума контракту 502500 доларів США.

Умови поставки - Інкотермс 2010.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості 362 рахунку за вищезазначеним контрактом з ТОВ «АЛЬФАХИМГРУПП» на період перевіряємого періоду не обліковується дебіторська або кредиторська заборгованість.

Так, на виконання умов даного контракту за перевіряємий період Позивачем відвантажено товар нерезиденту ТОВ «АЛЬФАХИМГРУП» в загальному розмірі 148743,6 доларів США (еквів. 4122525,36), згідно митних декларацій.

Також, під час перевірки встановлено, що ТОВ «АЛЬФАХИМГРУП» здійснено оплати

на загальну суму 148743,6 доларів США (еквів. 4351479,14 грн.).

При цьому, ГУ ДПС у Київській області встановлено порушення позивачем граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями, згідно з наступними митними деклараціями:

1. Митна декларація від 05.03.2021 №100500/2021/441685, поставлено товар на суму 50250 доларів СЩА.

Так, передбачений законодавством, граничний термін надходження коштів 04.03.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки здійснено 13.06.2022 (загальна сума платежу 148743,6 доларів США), тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 101 день (з 05.03.2022 до 13.06.2022);

2. Митна декларація від 11.03.2021 №100500/2021/441812, поставлено товар на суму 57620 доларів США.

При цьому, розрахунки здійснено 13.06.2022 (загальна сума платежу 148 743,6 доларів США), тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 95 днів (з 11.03.2022 до 13.06.2022);

3. Митна декларація від 12.03.2021 №100500/2021/441889, поставлено товар на суму 15832 доларів США.

Так, передбачений законодавством, граничний термін надходження коштів -11.03.2022.

При цьому, розрахунки здійснено 13.06.2022 (загальна сума платежу 148743,6 доларів США), тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 94 дні (з 12.03.2022 до 13.06.2022);

4. Митна декларація від 01.04.2021 №100500/2021/442466, поставлено товар на суму 16556,8 доларів США.

Так, передбачений законодавством, граничний термін надходження коштів -31.03.2022.

При цьому, розрахунки здійснено 13.06.2022 (загальна сума платежу 148 743,6 доларів США), тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 74 дні (з 01.04.2022 до 13.06.2022);

5. Митна декларація від 01.04.2021 №100500/2021/442480, поставлено товар на суму 1945,6 доларів США.

Так, передбачений законодавством, граничний термін надходження коштів -31.03.2022.

При цьому, розрахунки здійснено 13.06.2022 (загальна сума платежу 148 743,6 доларів США), тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 74 дні (з 01.04.2022 до 13.06.2022).

Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «Білоцерківський завод препаратних форм» при здійсненні експортних операцій за договором від 26.11.2020 №RU-2020/11-BZPF, порушено законодавчо встановлені п. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» терміни розрахунків.

Вирішуючи спір суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону № 2473-VIII.

Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (ч. 8 ст. 16 Перехідні положення Закону № 2473-VIII).

За правилами частини 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14 прим 2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з наступними змінами, - граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, за операціями з експорту товарів.

Відповідно до частини 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до розпорядження ТТП України № 3 від 25.02.2022 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 3 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Суд зазначає, що надання Сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

В постанові Верховного Суду у справі № 560/9742/22 від 13.07.2023 зроблено висновок, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Дія форс-мажорних обставин охоплює увесь період нарахування податковим органом пені за порушення граничних строків за операціями з експорту товару.

Таким чином, позивач на підтвердження дії форс-мажорних обставин, надав сертифікат Київської обласної Торгово-промислової палати №3200-22-1465 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 18 листопада 2022 року №214/03.23, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія проти України, що стало підставою введення воєнного стану; товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод препаративних форм», щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: здійснення оплати за поставлений товар у строки, зазначені в контракті, але не пізніше строку та в обсязі, встановленому Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення поставки, виконання яких становить 365 календарних днів (за контрактом купівлі-продажу №RU-2019/9-BZPF від 19.09.2019), у термін: 04 березня 2022 року, за ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018; перед Національним Банком України, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, період дії форс-мажорних обставин дата настання: 24 лютого 2022, дата закінчення: 03 червня 2022 року.

А також, сертифікат Київської обласної Торгово-промислової палати №3200-22-1466 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 18 листопада 2022 року №213/03.23, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія проти України, що стало підставою введення воєнного стану; товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод препаративних форм», щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: здійснення оплати за поставлений товар у строки, зазначені в контракті, але не пізніше строку та в обсязі, встановленому Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення поставки, виконання яких становить 365 календарних днів (за контрактом купівлі-продажу №RU-2020/11-BZPF від 26.11.2020), у термін: 04 березня 2022 року, за ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018; перед Національним Банком України, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, період дії форс-мажорних обставин дата настання: 24 лютого 2022, дата закінчення: 14 червня 2022 року.

Верховний Суд у Постанові від 06.09.2023 у справі № 910/6234/22 зазначив, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1ст.617 ЦК, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу та ст.141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Суд зазначає, що Верховний Суд у своєму рішенні від 19.10.2022 у справі №160/8762/21 зазначив наступне: «Суд оцінює критично твердження апеляційного суду про те, що оскільки на час проведення перевірки позивачем зазначені документи перевіряючим особам надано не було, а отже були відсутні, та жодних заперечень з цього приводу позивачем щодо акта перевірки заявлено не було, а вказані довідки було надано лише після проведення перевірки.

Натомість, суд зазначає, що у вказаних правовідносинах норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки платник податків може довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу».

З огляду на викладене, події, які відбулись з вини контрагента та які призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання суду, виключають юридичну відповідальність ТОВ «Білоцерківський завод препаративних форм» за ст.112 ПК України.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 21 розділу II Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» № 5 від 02 січня 2019 року (далі Постанова № 5) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року ( далі Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Постанову було доповнено новим пунктом 14-2 згідно з Постановою Національного банку України № 68 від 04 квітня 2022 року; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку №113 від 07 червня 2022 року, № 142 від 07 липня 2022 року.

Отже, станом на сьогодні існують дві норми, закріплені актами одного і того самого органу та мають однакову юридичну силу, що встановлюють різні строки.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 КАС України одним з принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, при конкуренції норм застосуванню підлягає норма, яка є більш прийнятною для платника податку.

Аналогічне положення міститься у постанові Верховного Суду у справі № 380/671/20 від 10 лютого 2021 року.

Зважаючи на те, що відповідно до пункту 21 Постанови № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, за поставками, які мали місце у 2021 році, згідно наявних у матеріалах справи митних декларацій, за контрактами №RU-2019/9-BZPF від 19.09.2019 та №RU-2020/11-BZPF від 26.11.2020 такі строки ще не настали, таким чином відсутні підстави для притягнення ТОВ «Білоцерківський Завод Препаративних Форм» до відповідальності у цій частині.

Крім того, згідно з пунктом 2 Постанови № 18 постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування. Відповідно до статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» Закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях.

Згідно з указом Президента України № 503 від 10 червня 1997 року закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п`ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями, в яких мають оприлюднюватися закони України інші акти Верховної Ради України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України є: «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур`єр», «Голос України», «Відомості Верховної Ради України», а також інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України». Слід враховувати, що нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають лише інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування.

Натомість, Постанову Національного банку України № 68 від 04 квітня 2022 року було офіційно опубліковано лише 22 квітня 2022 року.

Отже, станом як на дату укладання контрактів, так і поставки за контрактами (2021 рік), законом було чітко визначено граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів 365 днів. У зв`язку з початком повномасштабної війни на території країни постачальника та введенням певних обмежень у господарській діяльності, сторонами було погоджено строк оплати поставленого товару в межах, дозволених актуальним чинним законодавством України.

Європейський Суд у рішенні по справі «Ольссон проти Швеції», зазначив, що норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін.).

У справі Стіл та інші проти Сполученого Королівства Суд вказує: Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зважаючи на те, що на час здійснення поставки граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів становив 365 календарних днів, ТОВ «Білоцерківський завод препаративних форм» не може бути притягнуто до відповідальності за нездійснення розрахунків за контрактами №RU-2019/9-BZPF від 19.09.2019 та №RU-2020/11-BZPF від 26.11.2020.

Крім того суд зазначає, що згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган

Отже, Податковим Кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року (в редакції постанови № 97 від 04 лютого 2023 року) дію карантину продовжено до 30 квітня 2023.

Таким чином, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01 січня 2021 року суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Дана позиція узгоджується з усталеною практикою судів, викладеною, зокрема, у Постанові Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/7484/21 від 06 грудня 2021 року, П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/9871/21 від 06 грудня 2021 року, Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/11418/21 від 14 грудня 2021 року, Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/8630/21 від 21 вересня 2022 року. Усі ці постанови було оскаржено податковими органами до Верховного Суду, проте відмовлено у відкритті проваджень, у зв`язку з відсутністю підстав для оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 26840,00 грн згідно платіжної інструкції від 30.01.2023 №12, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №11015/0709 від 15.11.2022 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод препаративних форм" (ЄДРПОУ: 38452492, адреса: вул. Леваневського, буд.85, м. Біла Церква, Київська область,09108) судовий збір у сумі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: ВП 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 27.11.2024

Суддя Панченко Н.Д.