Рішення

від 28.11.2024 по справі 340/6002/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6002/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАПРО ОЙЛ до Кропивницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КАПРО ОЙЛ (надалі позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кропивницької митниці Державної митної служби України (надалі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901020/2024/000081/1 від 03.07.2024 та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000302 від 03.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 03.07.2024 ним було подано до Кропивницької митниці митну декларацію №24UA901020005379U9 на товар №1: пальмову олію РДВ (рафінована дезодорована вибілена), без первинної упаковки за заявленою митною вартістю за ціною договору (контракту) 957,50 доларів США за одну метричну тону у кількості 500,00 метричних тон та на товар №2: пальмову олію РДВ (рафінована дезодорована вибілена), без первинної упаковки за заявленою митною вартістю за ціною договору (контракту) 942,50 доларів США за одну метричну тону кількості 500,00 метричних тон. Разом з митною декларацією ним були подані усі необхідні супровідні документи, які підтверджували вартість імпортованих товарів.

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці були спрямовані позивачу вимогу про надання додаткових документів у зв`язку з наявними сумнівами щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару. Зокрема, вказано про відсутність біржових котирувань за 10 днів, що передують даті інвойсу, товаросупровідних документів, серед яких коносамент, заявки на перевезення, в якій узгоджуються ціни на послуги з перевезення, документів, що підтверджують здійснення оплати за перевезення.

Вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для витребування будь-яких додаткових документів на підтвердження його вартості. Про відсутність інших документів декларант повідомив відповідача листом, однак той прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість товарів скориговано на підставі статті 59 Митного кодексу України (далі МК України) та визначено її за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Також відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яку вважає також протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням та карткою відмови, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного митного законодавства.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що за митною декларацією №24UA901020005623U9 від 03.07.2024 визначено форму митного контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів».

Вказує, що згідно пункту 2.2. контракту від 23.10.2019 № TG-CPRO/DAP-01 поставка Товару в обов`язковому порядку повинна супроводжуватися оригіналами та/або завіреними документами, серед яких зазначено і коносамент. Коносамент від 18.05.2024 PGIZT9C, згідно якого проводилась поставка продукції та який вказаний у комерційному рахунку, до митного оформлення декларантом подано не було, а «біржова сводка» код документу « 3017» по товару датується тільки 02.11.2023 та 01.11.2023 на дату укладання додатків №319 та №314. Біржових котирувань за період 10 днів, що передують даті складання рахунків фактур (інвойсів) або додатків (специфікацій) до зовнішньоекономічного договору також не подано.

Крім цього, договором про надання транспортних послуг від 18.07.2022 № 207/22 передбачено надання заявки на перевезення вантажу, а пунктом 4.2. розділу 4 «Ціна і порядок розрахунків» вказаного договору - оплату 50% вартості перевезення протягом одного дня після завантаження автомобіля, однак такі документи до митного оформлення подані не були. Подані до митного оформлення копії банківських платіжних документів не можливо однозначно ідентифікувати з даною поставкою товару (у документах посилання на декілька інвойсів).

Виявлені обставини у сукупності унеможливили здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. У зв`язку з чим, було запропоновано позивачу надати додаткові документи, наприклад: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/та/або інформація біржових організацій про вартість товару; копію митної декларації країни відправлення; коносамент.

Вказує, що оскільки необхідних документів позивачем до митного оформлення надано не було, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 59 МК України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні - 1,3098 дол. США /кг., для чого були використані відомості з митної декларації від 03.06.2024 №24UA901020004511U0.

Вважає відмову у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості законними та обґрунтованими.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

20.09.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між позивачем та TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia укладено контракт №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 на поставку пальмової продукції (далі контракт). Згідно із пунктом 2.1 контракту, поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 (а.с.47зв. - 49).

У межах контракту на підставі Додатку №314 від 01.11.2023 постачальник зобов`язався поставити рафіновану дезодоровану вибілену (РДВ) пальмову олію індонезійського та/або малазійського походження у кількості 500,00 метричних тон +/-5% за ціною 942,50 доларів США за одну метричну тону. Постачальник зобов`язався поставити товар на умовах DAP порт Ізміт Туреччина, згідно ІНКОТЕРМС 2010 (а.с. 24 зв.)

На підставі Додатку до контракту №319 від 02.11.2023 постачальник зобов`язався поставити рафіновану дезодоровану вибілену (РДВ) пальмову олію індонезійського та/або малазійського походження у кількості 500,00 метричних тон +/-5% за ціною 957,50 доларів США за одну метричну тону. Постачальник зобов`язався поставити товар на умовах DAP порт Ізміт Туреччина, згідно ІНКОТЕРМС 2010 (а.с. 25 зв.).

03.07.2024 позивач подав до Кропивницької митниці митну декларацію №24UA901020005623U9 з метою митного оформлення придбаного згідно Контракту товару, визначивши митну вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту) щодо товарів які імпортуються.

Водночас, 03.07.2024 до поданої декларації відповідач надіслав повідомлення із зазначенням необхідності надання позивачем додаткових документів: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/та/або інформація біржових організацій про вартість товару; копію митної декларації країни відправлення; коносамент (а.с. 52 зв.- 53).

У відповідь на вказане електронне повідомлення митного органу позивач направив лист №03/02 від 03.07.2024, у якому зазначив, що інших документів, ніж зазначені у митній декларації №24UA901020005379U9 від 03.07.2024 надати не має змоги (а.с. 41 зв.)

За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №24UA901020005379U9 від 03.07.2024 та доданих до неї документів, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості №UA901020/2024/000081/1 від 03.07.2024, яким було скориговано митну вартість пальмової олії РДВ до рівня 109750,79 доларів США, із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000302 від 03.07.2024 (а.с. 26 зв. - 29).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Згідно із частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1-2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації №24UA901020005379U9 від 03.07.2024, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (частини 5, 6 статті 55 МК України).

При цьому, частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. (частина 4 статті 57).

Натомість, відповідач фактично використав резервний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

З оспореного рішення про корегування митної вартості вбачається, що митним органом з використанням автоматизованої системи митного оформлення - ПІК «Інспектор» проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. У відповідності до положень статей 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену статтею 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 59 МК України методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні - 1,3098 USD за кг ( в зв`язку з відсутністю інформації щодо товаровиробника). Для визначення митної вартості для товару №1, №2 використані відомості з МД від 03.06.2024 №24UA401020004511U0, за якою здійснено митне оформлення товару «Рідка фракція пальмової олії, пальмовий олеїн РДВ (рафінований дезодорований вибілений), виробник PACIFIC OILS AND FATS INDUSTRIES SDN. BHD., країна походження, виробництва - Малайзія, МВВ 1, умови поставки DAP Ізміт (Туреччина), вага нетто 25200 кг».

Коригування митної вартості було здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру відповідної митної декларації, яка міститься у ПІК "Інспектор", при цьому відповідач визначив митну вартість товару, але не зазначив, у чому саме полягає сумнів у заниженні вартості товару, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено розбіжності, в яких із них наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що разом з митною декларацією №24UA901020005379U9 від 03.07.2024 позивачем були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: сертифікати якості; рахунки-фактури (інвойси); автотранспортні накладні; супровідні документи Т1; декларації про походження товару; банківські платіжні документи, що стосуються товару; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг; документи, що підтверджують вартість перевезення товару; документи, що містять інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; розрахунки ціни (калькуляції); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів з доповненнями; договір (контракт) про перевезення; інші документи.

Суд зазначає, що документи, необхідні для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів викладені, у тому числі, українською мовою, що дозволяє встановити їх дійсний зміст.

В Інвойсах (рахунках на оплату товару) №PILPO24INV00059 С від 18.06.2024 №PILPO24INV00059 С/7 від 21.06.2024, №PILPO24INV00059 С/8 від 21.06.2024, №PILPO24INV00059 С/9 від 21.06.2024, №PILPO24INV00059 С/10 від 21.06.2024, №PILPO24INV00059 С/10 від 21.06.2024 та №PILPO24INV00059 С/11 від 21.06.2024 митна вартість зазначена із розрахунку: 957,50 дол. США, що відповідає ціні вказаній у Додатку №319 від 02.11.2023 до Контракту.

В Інвойсах №PILPO24INV00061 А від 18.06.2024 та №PILPO24INV00061 А/1 від 21.06.2024 митна вартість зазначена із розрахунку: 942,50 дол. США, що відповідає ціні вказаній у Додатку №314 від 01.11.2023 до Контракту.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Підставою для витребування додаткових документів, яку відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні також є те, що згідно пункту 2.2. контракту від 23.10.2019 № TG-CPRO/DAP-01 поставка Товару в обов`язковому порядку повинна супроводжуватися оригіналами та/або завіреними документами, серед яких зазначено і коносамент. Коносамент від 18.05.2024 PGIZT9C DD, згідно якого проводилась поставка продукції та який вказаний у комерційному рахунку, до митного оформлення декларантом подано не було.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд зауважує, що Митний кодекс України не містить положень, які зобов`язують для підтвердження витрат на транспортування подавати виключно первинні документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таких вимог не містять і Правила заповнення декларації митної вартості.

Декларантом, на підтвердження вартості перевезення товару було надано Договір про надання транспортних послуг №207/22 від 18.07.2022, рахунки на оплату №422 від 27.06.2024, №424 від 27.06.2024, №426 від 27.06.2024, №428 від 27.06.2024 та №431 від 28.06.2024; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №0810 від 27.06.2024, №1126 від 27.06.2024, №1690 від 28.06.2024, №4337 від 27.06.2024, №4720 від 27.06.2024, у яких зазначено місце завантаження місто Ізміт Туреччина; довідки про транспортні витрати №27/06-01 від 27.06.2024, №27/06-02 від 27.06.2024, №27/06-03 від 27.06.2024, №27/06-04 від 27.06.2024, №28/06-01 від 28.06.2024, які містять номери транспортних засобів, що здійснювали перевезення.

Стосовно твердження митного органу про подачу коносаменту, суд зазначає, що коносамент це товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Відповідно під час перетину митного кордону України, коносамент не використовувався.

На підтвердження перетину кордону України, митному органу були надані міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), з відбитками печатки митного органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доданими до митної декларації документами в повній мірі підтверджено митну вартість товару.

Усі твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є не логічними, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки.

Достовірність документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за відповідною митною декларацією митним органом не спростована. Відомостей про те, що імпорт товару, фактично проведено за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.

У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

З огляду на наведене, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КАПРО ОЙЛ до Кропивницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901020/2024/000081/1 від 03.07.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000302 від 03.07.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вулиця Лавандова, будинок 27Б, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАПРО ОЙЛ (код ЄДРПОУ 36617706, проспект Промисловий, будинок 14, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25031) судовий збір у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю КАПРО ОЙЛ (код ЄДРПОУ 36617706, проспект Промисловий, будинок 14, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25031).

Відповідач - Кропивницька митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вулиця Лавандова, будинок 27 Б, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25030).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК