Ухвала

від 28.11.2024 по справі 500/2015/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

Справа № 500/2015/23

28 листопада 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою, поданою в порядку статті 382 КАС України, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №500/2015/23.

Ухвалою від 18.11.2024 суд прийняв до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №500/2015/23, ухвалив розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження та зобов`язав відповідача - Державну податкову службу України подати суду у строк до 24.11.2024 письмові пояснення щодо поданої заяви стосовно виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у цій справі та їх документальне підтвердження (разом із доказом направлення їх копій заявнику).

25.11.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення представника Державної податкової служби України щодо заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій відповідач заперечив проти її задоволення мотивуючи свою позицію тим, що рішення суду у такій категорії спорів виконується у спеціально врегульованому порядку та залишається не виконаним з підстав необхідності значного часу для такого виконання.

25.11.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення представника позивача, у яких він на спростування пояснень податкового органу, вказав, що державним виконавцем вжито всіх залежних від нього заходів, однак, судове рішення залишається не виконаним ні в добровільному ні в примусовому порядку. Зазначає про безпідставність доводів податкового органу щодо обставин невиконання рішення суду у цій справі та називає їх необґрунтованими.

Розглянувши подані учасниками справи заяви щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі суд зазначає наступне.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №500/2015/23 за позовом Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області №7614816/30749378 від 11.11.2022, №7614818/30749378 від 11.11.2022 та №7614817/30749378 від 11.11.2022, яким відмовлено Приватному агропромисловому підприємству "Поділля-Агро" у реєстрації податкової накладної №5 від 26.07.2022, податкової накладної №6 від 28.07.2022 та податкової накладної №7 від 29.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані на реєстрацію Приватним агропромисловим підприємством "Поділля-Агро", податкові накладні №5 від 26.07.2022, №6 від 28.07.2022 та №7 від 29.07.2022 датою їх фактичного подання.

Рішення суду набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024.

09.02.2024 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі.

До суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просить суд встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - Державну податкову службу України подати звіт про виконання судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №500/2015/23, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів).

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №500/2015/23 набрало законної сили, було відкрито виконавче провадження №74799495 по примусовому виконанню виконавчих листів виданих Тернопільським окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі №500/2015/23, та надано боржнику - Державній податковій службі України строк зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 26.07.2022, №6 від 28.07.2022 та №7 від 29.07.2022, подані приватним агропромисловим підприємством "Поділля-Агро". Позивач зазначає, що постановою державного виконавця накладено на боржника - Державну податкову службу України штраф в сумі 5100 грн в зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин. Через подальше невиконання рішення суду постановою державного виконавця накладено на боржника - Державну податкову службу України штраф в сумі 10200 грн в зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин. Надалі, постановою державного виконавця від 12.09.2024 закінчено виконавче провадження №74799495 по примусовому виконанню виконавчого листа про зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 26.07.2022, №6 від 28.07.2022 та №7 від 29.07.2022, на підставі п. 11 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». В постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець вказав про неможливість виконання рішення суду без участі боржника.

Позивач вказує, що на час звернення із даною заявою рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист Тернопільським окружним адміністративним судом у цій справі не виконано, а податкові накладні не зареєстровано, в підтвердження чого надає відомості із електронного кабінету платника податку.

Так, статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року та від 06 травня 2019 року у справі №826/9960/15.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд у додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а.

Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом, а саме, Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до приписів статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 63 Закону).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону).

При цьому, відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Отже, приписами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Як слідує з матеріалів справи, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А від 12.09.2024 закінчено виконавче провадження ВП №74799495 з примусового виконання виконавчого листа від 09.02.2024, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом у справі №500/2015/23, про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані на реєстрацію Приватним агропромисловим підприємством "Поділля-Агро", податкові накладні №5 від 26.07.2022, №6 від 28.07.2022 та №7 від 29.07.2022 датою її фактичного подання, на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». В постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець вказав про неможливість виконання рішення суду без участі боржника ДПС України.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про невиконання без поважних причин боржником Державною податковою службою України рішення суду, не зважаючи на накладення на нього штрафів в порядку приписів Закону України «Про виконавче провадження».

За наведених обставин, на переконання суду існують підстави стверджувати, що примусове виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №500/2015/23, не дало очікуваних результатів, що у свою чергу є підставою для встановлення судового контролю за виконанням Державною податковою службою України вказаного рішення суду та зобов`язання Державної податкової служби України подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі №500/2015/23.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.

У даному випадку вжиття спеціальних (примусових) заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, не дало жодних результатів і рішення суду залишилось не виконаним, що не спростовано боржником станом на час розгляду даної заяви судом.

При цьому, зважаючи на матеріали справи, суд має обґрунтовані підстави вважати, що в разі не встановлення судового контролю шляхом зобов`язання боржника подати звіт про виконання ним рішення суду, - останнє може залишитися невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро", про встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній судовій справі.

Слід окремо звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Суд зауважує, що норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього. У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

До того ж, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі №800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №500/2015/23 та зобов`язати Державну податкову службу України подати до Тернопільського окружного адміністративного суду, у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про його виконання.

Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 26.07.2023 у справі №500/2015/23 за позовом Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Зобов`язати Державну податкову службу України протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання даної ухвали суду подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 26.07.2023 у справі №500/2015/23 за позовом Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили згідно вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 28 листопада 2024 року.

Головуючий суддяМірінович У.А.