Рішення

від 27.11.2024 по справі 500/6038/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6038/24

27 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: судді Осташа А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи (далі відповідач, ТОЦ МСЕК), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Тернопільської обласної МСЕК №1 Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо ненадання позивачу індивідуальної програми реабілітації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати позивачу індивідуальну програму реабілітації;

- визнати протиправною бездіяльність Тернопільської обласної МСЕК № 1 Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо не надання позивачу рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи позивача;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати позивачу рекомендації щодо можливих для особи позивача за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, отримав травму, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби та захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

Тернопільською обласною комісією МСЕК №1 ТОЦ МСЕ згідно довідки від 28.08.2024 року встановлено факт втрати позивачем професійної працездатності, але обов`язкова індивідуальна програма реабілітації та рекомендації щодо можливих для особи-позивача за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи останньому не надано.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, у відзиві, який надійшов на адресу суду 30.10.2024, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зсилаючись на те, що відповідно до довідки ВЛК № 8628 від 01.07.2024 позивачу встановлено 15% втрати професійної працездатності «травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини», та встановлено 10% втрати професійної працездатності «захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби». З огляду на це, підстав для визнання його особою з інвалідністю немає, а тому у відповідача немає обов`язку видавати ОСОБА_1 індивідуальну програму реабілітації.

З огляду на викладене, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

28.08.2024 р. Тернопільська обласна МСЕК № 1 заочно розглянула медичну документацію, а саме направлення на МСЕК форма №088/о, оформлене лікарсько - консультативною комісією (ЛКК) КНП «Теребовлянська міська лікарня», у зв`язку із неможливістю позивача прибути на огляд МСЕК.

Відповідно до поданої медичної документації (направлення на МСЕК форма №088/о), довідки ВЛК №8628 від 01.07.2024, виписок із медичних карт стаціонарного хворого та з урахуванням чинного законодавства, наявна у Позивача патологія призводить до обмеження здатності до пересування 0-1 ст., трудової діяльності 0-1 ст., до самообслуговування 0-1 ст.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №124612 від 28.08.2024 встановлено 15% втрати професійної працездатності «травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини», та 10% втрати професійної працездатності «захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби»

Не погоджуючись із рішенням обласної МСЕК №1, 19.09.2024 позивач просив провести повторний огляд та винести нове рішення щодо надання йому групи інвалідності або згідно вимог чинного законодавства у 3 - денний строк всі наявні документи стосовно нього передати до комісії вищого рівня.

Відповідно до п.24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою КМУ №1317 від 2009, по оскарженню рішення, медико - експертна справа ОСОБА_1 була направлена до комісії вищого рівня - Центральної МСЕК МОЗ України, що підтверджується листом від 20.09.2024.

Позивач не погоджується з таким висновком відповідача, вважає, що за наслідком медичного огляду відповідач зобов`язаний був видати позивачу індивідуальну програму реабілітації та надати рекомендації щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи, а тому звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про медико-соціальну експертизу), це Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Відповідно до п. п. 3-6 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Відповідно до п. п. 15-22 Положення про медико-соціальну експертизу комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я представляє хворого, що досяг повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який направляється на комісію вперше, документи цієї особи у разі заочного проведення медико-соціальної експертизи. Для вирішення соціальних питань і створення з урахуванням ступеня втрати життєдіяльності та професії потерпілого спеціальних умов для виконання роботи запрошується представник власника підприємства, установи та організації, де працює хворий, що досяг повноліття, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, або представник уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків затверджено наказ Міністерства охорони здоров`я України 05.06.2012 № 420 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 за № 1387/21699 (далі - Порядок № 420).

Згідно п. п. 12-13 Порядку та умов встановлення інвалідності причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов`язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках з метою виплати страхових сум за державним обов`язковим особистим страхуванням у день розгляду комісією таких документів:

1) копії свідоцтва про хворобу, виданого за затвердженою Міноборони формою військово-лікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у разі визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця або військовозобов`язаного в період проходження служби (зборів) не придатним за станом здоров`я для подальшого проходження служби (зборів) унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Ступінь втрати працездатності застрахованого військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов`язаного з військової служби;

2) довідки про придатність військовослужбовця або військовозобов`язаного до військової служби, що видана військоволікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за затвердженою Міноборони формою, якщо:

застрахованого визнано обмежено придатним до військової служби (зборів) або професійної діяльності у разі втрати ним здоров`я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного у період проходження військової служби (зборів), але не підлягає звільненню з військової служби (зборів);

ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється на підставі поданих військово-лікарською комісією документів;

застрахованого визнано військово-лікарською комісією придатним до військової служби (зборів) у разі втрати ним здоров`я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного у період проходження військової служби (зборів). Ступінь втрати працездатності застрахованого встановлює комісія після закінчення його лікування.

Відповідно до п. п. 23-25 Порядку та умов встановлення інвалідності у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Статтею 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII, порядок та умови визначення потреб у зв`язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов`язковою для виконання державними органами, підприємствами (об`єднаннями), установами і організаціями

Відповідно до статті 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06 жовтня 2005 року №2961-IV індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю розробляється відповідно до Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю для повнолітніх осіб з інвалідністю - медико-соціальною експертною комісією, для дітей з інвалідністю - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Визначення конкретних обсягів, методів і термінів проведення реабілітаційних заходів, які повинні бути здійснені щодо особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, кошторис витрат за рахунок бюджетних коштів чи загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також контроль за виконанням індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю в межах своїх повноважень здійснюють медико-соціальні експертні комісії (лікарсько-консультаційні комісії лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей з інвалідністю), місцева державна адміністрація, служби зайнятості, реабілітаційні установи, розпорядники відповідних коштів. Обсяг реабілітаційних заходів, що передбачається індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, не може бути меншим від передбаченого Державною типовою програмою реабілітації осіб з інвалідністю. Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов`язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності. Індивідуальна програма реабілітації має для особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю рекомендаційний характер. Особа з інвалідністю (законний представник дитини з інвалідністю) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених її індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Особа з інвалідністю (законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю) бере участь у виборі конкретних технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, реабілітаційних послуг і санаторно-курортного лікування тощо в межах її індивідуальної програми реабілітації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, порядок її фінансування та реалізації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання та фінансування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №757 (далі по тексту - Положення) відповідно до пункту 3 якого індивідуальна програма розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1686.

Пунктом 4 цього Положення передбачено, що індивідуальна програма для повнолітніх осіб з інвалідністю розробляється медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК), для дітей з інвалідністю - лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за зареєстрованим місцем проживання або лікування осіб з інвалідністю.

Згідно пункту 5 Положення індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення особи з інвалідністю до МСЕК, а законного представника дитини з інвалідністю - до ЛКК щодо встановлення інвалідності. Фахівці МСЕК або ЛКК роз`яснюють особі з інвалідністю чи законному представнику дитини з інвалідністю мету індивідуальної програми, її завдання, очікувані результати та порядок виконання, а також інформують про її рекомендаційний характер.

Індивідуальна програма складається за формою, затвердженою в установленому порядку МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики, МОН і Мінсім`ямолодьспортом, та на підставі відомостей акта огляду МСЕК або медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років (пункт 6 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №124612 від 28.08.2024, зазначена втрата працездатності, виражена у відсотках, не дає підстави відповідачу для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю.

Більше того, в позовній заяві ОСОБА_1 жодним чином не наводить обставин, які б свідчили про порушення відповідачем процедури його огляду, не взяття до уваги медичних документів, не ознайомлення з порядком, умовами та критеріями встановлення інвалідності, не надання роз`яснення з інших питань, що пов`язані з встановленням групи інвалідності, на вимогу особи (законного представника) або у разі її незгоди з рішенням МСЕК тощо.

Наведене в сукупності спростовує твердження позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала у не розробленні, на його думку, індивідуальної програми інваліда та рекомендацій щодо можливих для особи-позивача за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

При цьому, суд наголошує на тому, що у відповідача і не було обов`язку видавати позивачу індивідуальну програму реабілітації, оскільки останньому не було встановлено групу інвалідності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відповідно, про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизипро визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

Головуючий суддяОсташ А.В.