Рішення

від 28.11.2024 по справі 500/6379/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6379/24

28 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відновити йому та нарахувати пільги з 01.01.2024 за житлово-комунальні послуги як учаснику війни відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII);

Позов обґрунтований тим, що позивач є учасником війни та має право на пільгу у розмірі 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, передбачену статтею 14 Закону №3551-XII. Нарахування пільги здійснювалося на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі № 500/3625/20, яким зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області призначити ОСОБА_1 як учаснику війни пільгу з оплати послуг за користуванням житлом, комунальних послуг, паливом та скрапленим газом, що надається відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 06.10.2020.

Проте з січня 2024 року вказана пільга позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не нараховується у зв`язку з тим, що його середньомісячний дохід (8589,61 грн) перевищує величину податкової соціальної пільги (4240 грн на 2024 рік).

Позивач не погоджується з такими діями відповідача та звертає увагу, що дії відповідача порушують його право як учасника війни на отримання визначених законодавством пільг, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

13.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідач проти позовну заперечує. Зазначає, що згідно з пунктом 3 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі Порядок №389) пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

У 2024 році розмір величини доходу (соціальної податкової пільги) складає 4240 грн. Оскільки середньомісячний дохід позивача перевищує зазначений розмір, тому прав на пільги позивач не має. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.25-26).

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 27.08.2002 Підволочиським управлінням праці та соціального захисту населення та має право та пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників війни (а.с.15).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №500/3625/20, яке набрало законної сили 29.01.2021, зокрема, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області, в порядку, межах, спосіб та строки, передбачені законодавством, здійснити з 06.10.2020 нарахування ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4 - 6 частини першої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни (а.с.11-13).

На підставі вказаного судового рішення позивачу до 31.12.2023 нараховувалась та виплачувалась пільга у розмірі 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами як учаснику війни.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №3700-3301/Б-02/8-1900/24 від 04.04.2024 позивача повідомлено, що відповідно до пункту 3 Порядку №389 пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, яка станом на 01.01.2024 становить 4240,00 грн. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 з 01.01.2024 не призначено пільги, оскільки середньомісячний дохід перевищує 4240,00 грн, а саме становить 8589,61 грн (а.с.4).

Не погодившись з такими діями відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу як учаснику війни пільги у розмірі 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами та вважаючи їх протиправними, він звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом №3551-ХІІ.

Згідно із статтею 1 Закону № 3551-ХІІ Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 8 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 14 Закону № 3551-ХІІ учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги: 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону №3551-XII пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені, зокрема, пунктом 5 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Частиною третьою статті 14 Закону №3551-XII передбачено, що площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім`ї осіб, які не мають права на знижку плати.

Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 (далі Закон №76-VIII) (абзац другий підпункту 2 пункту 9 розділу І Закону № 76-VIII) статтю 14 Закону №3551-ХІІ доповнено частиною шостою, яка передбачала, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з прийняттям Закону №76-VIII затверджено Порядок №389, у пункті 1 якого вказано, що цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

За приписами пункту 3 Порядку № 389 пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Згідно із пунктами 9, 12 Порядку № 389 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення до 30.11.2022 з урахуванням отриманої інформації, зазначеної у пунктах 6-8 цього Порядку, визначають протягом десяти днів з дня отримання такої інформації середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім`ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї. Органи Пенсійного фонду України з урахуванням отриманої інформації, зазначеної в пунктах 6-8 цього Порядку, визначають із 01.12.2022 середньомісячний сукупний дохід у розрахунку на одну особу сімей пільговиків, інформацію про яких внесено до Реєстру, шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного із членів сім`ї пільговика, на яких поширюються пільги, за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї. У разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, уповноважений орган письмово або через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: абзац другий підпункту 2 пункту 9 розділу І Закону № 76-VIII; частину шосту статті 14 Закону №3551-ХІІ.

Так, у рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, підриває довіру до держави.

Конституційний Суд України вважає, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 18.12.2018 № 12-р/2018 вказано, що Конституційний Суд України виходить із того, що для відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг потрібно передбачити кошти у Державному бюджеті України, внести відповідні зміни до законів України. Отже, встановивши невідповідність Конституції України (неконституційність) абзацу другого підпункту 1, абзацу другого підпункту 2, абзаців другого, третього, четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII , частини шостої статті 14, частини другої статті 16 Закону №3551-ХІІ, Конституційний Суд України вважає за доцільне відтермінувати втрату чинності цими положеннями на три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пункт 2 резолютивної частини цього Рішення передбачає, що положення Закону №76-VIII та Закону №3551-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 19.03.2019 (після збігу тримісячного строку з дня прийняття рішення Конституційного Суду України) частина шоста статті 14 Закону №3551-XII втратила чинність та застосуванню не підлягає.

Починаючи з 19.03.2019, при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена частиною шостою статті 14 Закону №3551-XII, згідно із якою розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому посилання відповідача на норми Порядку №389, є безпідставними, оскільки Порядок був прийнятий на реалізацію приписів Закону №76-VIII, які визнані неконституційними.

Таким чином, позивач, як учасник війни, має право на отримання пільги у розмірі 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, що передбачена пунктом 5 частини першої статті 14 Закону №3551-XII, а дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування комунальними послугами відповідно до пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є протиправними.

Також суд звертає увагу на те, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №500/3625/20, яке набрало законної сили, вже досліджувалося дане питання, позивачу було поновлено право на пільги з 06.10.2020. Відповідно до пункту шостого постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення проводили нарахування пільг на оплату житло-комунальних послуг по грудень 2022 року. Для забезпечення нарахування пільг на оплату житло-комунальних послуг Пенсійним фондом України здійснено міграцію баз даних про одержувачів пільг станом на 01.01.2023. Електронна особова справа ОСОБА_1 передана від органу соціального захисту до Пенсійного фонду України, в якій призначені суми пільг на плату житлово-комунальних послуг. Протягом 2023 року пільги були нараховані та виплачені. Ця обставина не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи, що відповідач допустив порушення прав позивача, припинивши з 01.01.2024 нарахування та виплату ОСОБА_1 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування комунальними послугами наведене, то суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог відповідно до статті 9 КАС України з метою захисту порушених прав позивача та прийняття рішення про визнання таких дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправними і зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити з 01.01.2024 ОСОБА_1 пільгу у розмірі 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами відповідно до статті 14 Закону №3551-XII.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви, підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 9,72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 пільги у розмірі 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами відповідно до пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відновити та нарахувати ОСОБА_1 з 01.01.2024 пільгу у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування комунальними послугами відповідно до пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.