Постанова

від 28.11.2024 по справі 480/8590/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 р. Справа № 480/8590/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 17.10.24 по справі № 480/8590/24

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Сумської митниці, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Сумської митниці щодо невиплати позивачу щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу в період з 24 липня 2023 року по 15 липня 2024 року;

- стягнути з Сумської митниці на користь позивача 23 472 грн недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 24 липня 2023 року по 15 липня 2024 року;

- стягнути з Сумської митниці на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2024 року по день винесення рішення судом;

- зобов`язати Сумську митницю здійснити перерахунок позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з 24 липня 2023 року по 15 липня 2024 року;

- зобов`язати Сумську митницю виплатити позивачу по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році;

- зобов`язати виплатити позивачу різницю між донарахованими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році.

Ухвалою суду від 04.10.2024 вказана позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання її копії шляхом направлення до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та наданням відповідних доказів;

- належним чином завірену копію паспорта, всіх сторінок трудової книжки та документа на підтвердження РНОКПП.

08 жовтня 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено копії паспорта, картки платника податків та трудової книжки позивача.

У вказаній заяві представник позивача зазначає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналася 15.07.2024 у день звільнення, а письмове повідомлення Сумської митниці про суми нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні отримано представником позивача 25.09.2024.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Сумської митниці по невиплаті позивачу щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу в період з 24.07.2023 по 31.05.2024; стягнення з Сумської митниці на користь позивача 23472 грн недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 24.07.2023 по 31.05.2024; зобов`язання Сумської митниці здійснити перерахунок позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з 24.07.2023 по 31.05.2024; зобов`язання Сумську митницю виплатити позивач у різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачу різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2024 році.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернулася до суду з даним позовом в частині позовних вимог після закінчення встановленого ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку та не надала заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, просить ухвалу суду в частинні повернення позову скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у день звільнення 15.07.2024 з позивачем проведено розрахунок не в повному обсязі, про що вона дізналась лише після надання відповіді на звернення його адвоката від 25.09.2024 до Сумської митниці.

Зазначила, що тримісячний строк звернення до суду відліковується з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, отже такий строк нею не пропущено, оскільки таке повідомлення вручене позивачу лише 25.09.2024 у відповідь на адвокатський запит.

А тому, позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом.

Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 ст. 122 КАС України.

Водночас указані положення КАС України не містять норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка на момент їх виникнення була викладена у такій редакції: "Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Аналогічна правові позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 380/14039/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 380/8154/23.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності з 19.07.2022 року) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).

Судовим розглядом встанволено, що позивача 15.07.2024 звільнено зі служби в Сумській митниці, до суду з позовом щодо неповного розрахунку при звільненні позивач звернулась 30.09.2024, отже в межах строків визначених ч.1, 2 ст.233 КЗпП України.

Колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відліку строку звернення до суду за період з 24 липня 2023 року по 15 липня 2024 року від дати отримання позивачем в ці місяці заробітної плати, зазначаючи про обізнаність позивача порушення своїх прав.

Колегія суддів зазначає, що дійсно позивач мала можливість дізнатися про порушення своїх прав під час щомісячного отримання заробітної плати, грошової допомоги на оздоровлення, проте вказані обставини не звільняють відповідача, як роботодавця провести всі належні працівнику виплати в день звільнення, незалежно від його звернень або наявності коштів у підприємства, а у працівника - право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Сумській митниці від 08.07.2024 № 279-о позивача звільнено зі служби з 15.07.2024, повідомлення про нараховані та виплачені суми під час звільнення ОСОБА_1 не видано .

Про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми під час звільнення позивач дізналася з листа Сумської митниці 25.09.2024, а з адміністративним позовом про порушення своїх прав звернулася до суду 30.09.2024, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже, саме з дати остаточного розрахунку під час звільнення слід відліковувати строк звернення до суду з вимогами в справах про виплату всіх сум, що належать працівникові.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки її право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України ще не сплинув.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв`язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі № 480/8590/24 - скасувати.

Адміністративну справу № 480/8590/24 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова Л.В. Мельнікова