Ухвала

від 28.11.2024 по справі 420/11598/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11598/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

-Кравченка К.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІ-ДИСТРИБУШН» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІ-ДИСТРИБУШН» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволений.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що після отримання бюджетних асигнувань для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу по справі №420/11598/24 контролюючий орган здійснив повторне звернення, а саме сплативши судовий збір.

Перевіривши подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ДПС в Одеській області не зазначено.

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без руху та пропонує апелянту надати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши в ній поважні підстави для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім цього, вказана апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України.

Так, слід зазначити, що згідно до вимог ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Згідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімумі для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.

За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну (74) позовну вимогу немайнового характеру стосовно скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом, позивач повинен був сплатити судовий збір за одну (74) позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 224 072,00 грн.

Також, з урахуванням подачі позовної заяви в в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, отже розмір судового збору складає - 179 258,00 грн.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги апелянтом долучено платіжну інструкцію №3471 від 20.09.2024 року про сплату судового збору у розмірі 45 420,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, апелянтом недоплачено 169689,6 грн. (179 258,00 грн.*150% * 0,8 - 45 420,00 грн.)

Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака « 81» (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA678999980313101206081015758, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача 37607526.

У квитанції про сплату судового збору необхідно вказати: «Судовий збір, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІ-ДИСТРИБУШН», П`ятий апеляційний адміністративний суд, справа №420/11598/24».

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення процесуальних строків.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржнику у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька