Постанова
від 27.11.2024 по справі 810/1274/17
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1274/17 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,

представника відповідача - Топал Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (Державної інспекції архітектури та містобудування України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК», гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (Державної інспекції архітектури та містобудування України) (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_1 (далі - апелянт), про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 427 від 29.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт зі змінами та декларації про готовність об`єкта до експлуатації»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 450 від 29.12.2016;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016 № С-2312/1;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 23.12.2016 № С2312/1;

- зобов`язати відповідача подати в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України дані для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а саме - інформацію про наступні зареєстровані декларації: декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 за № КС083143150258, декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № КС143163061086, декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 за № КС083143150261, декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № КС143163063106; декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 за № КС083143150263, декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ складності від 01.11.2016 № КС143163061068.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення про скасування декларації прийнято відповідачем через помилковість висновку про те, що об`єкт будівництва належить не до І-ІІІ категорії складності, як це зазначено позивачем у скасованих деклараціях про початок виконання будівельних робіт, а до V категорії складності. При цьому відповідачем не враховано положення вимог законодавства, відповідно до якого віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією та замовником будівництва. Класи наслідків (відповідальності) будівель та споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних витрат, пов`язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об`єкта. ДАБІ може здійснювати віднесення об`єкта будівництва до V категорії складності у разі виявлення самочинного будівництва лише за умови відсутності такого визначення проектною організацією та замовником та виключно на підставі висновку експертної організації, чого не було дотримано у даному випадку. Вказує, що висновки відповідача про віднесення об`єкта будівництва до V категорії складності суперечать приписам ДСТУ та Закону №3038, оскільки категорія складності повинна визначатися щодо кожного об`єкта окремо. Зазначає на порушення процедури при прийнятті спірних рішень. Зокрема, про те, що позивачу не було вручено направлення на перевірку, яка тривала понад встановлений строк; не було складено протокол про порушення, який разом з актом є підставою для прийняття спірних рішень; спірні рішення прийнято до завершення строку, визначеного у приписах для усунення виявлених порушень та подання інформації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, третя особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що у випадку, коли проектна документація на об`єкт будівництва відсутня чи об`єкт їх не відповідає, віднесення такого об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме ДАБІ України та її територіальних органів. За відсутності технічних умов на дату оформлення і подання на реєстрацію Декларацій про початок виконання будівельних робіт, неможливо було скласти завдання на проектування об`єкта та належним чином розробити і затвердити проектну документацію на об`єкт (враховуючи, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були видані замовнику одночасно із затвердженням ним проекту), тобто у Деклараціях про початок виконання будівельних робіт на момент їх подання на реєстрацію до відповідача були зазначені недостовірні дані.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 427 від 29.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт зі змінами та декларації про готовність об`єкта до експлуатації».

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 450 від 29.12.2016.

Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016 № С-2312/1.

Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 23.12.2016 № С2312/1.

Зобов`язано Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подати в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України дані для внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію про наступні зареєстровані декларації: декларація про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 року за № КС083143150258, декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № КС143163061086, декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 за № КС083143150261, декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № КС143163063106; декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 за № КС083143150263, декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ складності від 01.11.2016 № КС143163061068.

Стягнуто з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26-а, код ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір сплачений за подання позовної заяви у розмірі 3200,00 грн (три тисячі двісті гривень).

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 05.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Приймаючи вказану постанову, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції при наданні оцінки конкуруючим висновкам експертиз не звернув уваги на той факт, чи є об`єкти будівництва відокремленими, чи мають вони між собою проходи (проїзди), чи мають місця та об`єкти спільного користування, чи застосовано до об`єктів спільні вимоги щодо схем транспортно-пішохідних зв`язків, єдиний план трас зовнішніх (внутрішніх) інженерних мереж та комунікацій, як і не перевірив наявність вихідних даних на будівництво, а саме технічних умов на інженерне забезпечення об`єктів, на підставі яких також розраховується клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об`єктів будівництва. Крім того, суд апеляційної інстанції, не маючи однозначного висновку експертів з питань, поставлених перед ними, всупереч положень частини п`ятої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України - не викликав експертів для надання усних пояснень щодо сформованих висновків, та всупереч положень статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України не призначив додаткової чи повторної експертизи.

Суд зазначив, що у вказаній справі правильне визначення категорії складності будівництва є основою як для висновку про наявність порушень законодавства з боку позивача, так і протилежного висновку про його невинуватість у вчиненні інкримінованих йому порушень.

Із огляду на викладене, Верховний Суд зауважив, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суд не вчинив всіх дій з метою всебічного та повного дослідження обставин справи та не надав належної оцінки всім наявним в матеріалах справи доказам.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи до цього суду для встановлення наведених вище обставин.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 дану справу прийнято до провадження судді-доповідача Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О. та Грибан І.О., призначено до розгляду на 07.08.2024.

У судовому засіданні від 07.08.2024 колегія судів, порадившись на місці ухвалила задовольнити клопотання про продовження строку розгляду та продовжити строк розгляду апеляційної скарги на розумний термін, відкласти розгляд справи, повторно викликати учасників справи та їхніх представників з метою надання їм можливості висловити думку з приводу тих обставин, які зазначені в постанові касаційного суду від 05.06.2024 по даній справі та висловлення думки щодо заявлених у судовому засіданні представником позивача клопотань, розгляд справи призначити на 28.08.2024 об 11:40 год.

У судовому засіданні від 28.08.2024 відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та постанови Верховного Суду від 05.06.2024 здійснено виклик на наступне судове засідання для надання усних пояснень експертів: ОСОБА_7 , ОСОБА_10, ОСОБА_9; порадившись на місці колегія суддів ухвалила задовольнити оголошені клопотання та відкласти розгляд справи на наступне судове засідання, яке відбудеться 18.09.2024 об 11:30 год.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 залучено до участі у справі Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК» (Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 9, код 44575729) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; замінено Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, будинок 26, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840); оголошено перерву у розгляді справи до 18.09.2024.

Судове засіданні від 18.09.2024 знято з розгляду. Подальший розгляд справи призначено на 02.10.2024.

У судове засідання 02.10.2024 прибули експерти ОСОБА_10. та ОСОБА_7 , розгляд справи відкладено до 23.10.2024 з огляду на клопотання представника позивача.

У судове засідання 23.10.2024 прибули представник позивача та експерти: ОСОБА_10., ОСОБА_9. і ОСОБА_7., відповідали на запитання колегії суддів, надавали пояснення та підтримали висновки власних експертиз. Надалі, колегія судів, порадившись на місці ухвалила задовольнити клопотання представника позивача - надати час на примирення, відкласти розгляд справи до 27.11.2024 та продовжити строк розгляду апеляційної скарги.

07.08.2024 від представника апелянта ОСОБА_8 надійшло клопотання, за змістом якого зазначає про те, що ОСОБА_1 у повному обсязі підтримує свою апеляційну скаргу та просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності особи, яка подала апеляційну скаргу (без участі ОСОБА_1 та її представників) за наявними у справі матеріалами.

16.09.2024 від експерта ОСОБА_9. найшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17.09.2024 від представника Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК» надійшли пояснення, за змістом яких просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року по адміністративній справі №810/1274/17 відмовити та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року по адміністративній справі №810/1274/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції архітектури та містобудування залишити без змін.

За змістом пояснень, представник зазначає, що позивачем у деклараціях про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 ,(корпуси 1, 2 та 3» було внесено всі необхідні відомості та реквізити, які стали підставою для внесення інформації до відповідного реєстру відповідачем. В оспорюваних рішеннях відповідачем не наведено жодних обґрунтувань, які б свідчили про неповноту чи недостовірність даних, наданих замовником. При цьому в обґрунтування наявності порушень законодавства відповідачем стверджувалося, що позивачем наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт, які дають підстави вважати об`єкт будівництва незаконним і самочинним будівництвом, а саме наведення недостовірних даних в частині класу наслідків, категорії складності. Під час проведення відповідачем перевірки вказані вимоги дотримані не були і жодної із визначених пунктом 7 Порядку № 557 умов відповідачем встановлено не було. Об`єкти, щодо яких винесені оскаржувані рішення, не є побудованими самочинно, підтвердженням цього є наявна проектна документацією з визначеною категорією складності, деклараціями про початок будівництва та про готовність об`єктів до експлуатації. Категорію складності таких об`єктів визначено сертифікованими архітекторами та проектувальниками, будівництво об`єктів розпочалося після реєстрації відповідних декларацій і змін до них, тобто з дотриманням встановленого порядку.

18.09.2024 від експерта ОСОБА_9 надійшла заява про неможливість прибуття у судове засідання від 02.10.2024.

23.09.2024 від представника Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшли додаткові пояснення, за змістом яких останній зазначає, що критично ставиться до доводів позивача, що він здійснював будівництво окремих багатоповерхових житлових будинків, оскільки зведення житлових будинків здійснювалось на підставі окремих будівельних проєктів. Така позиція позивача суперечить вищезазначеним та наявним в матеріалах справи висновкам експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . За змістом пояснень, представник підтримує висновки експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , водночас аргументи на підставі, яких експерт ОСОБА_9. дійшов свого висновку вважає помилковими. Таким чином представник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №810/1274/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 .

30.09.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.10.2024 від представника позивача надійшло клопотання про надання часу позивачу та відповідачу для примирення.

22.10.2024 під представника третьої особи ОСББ «ЕХО ПАРК» надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи ОСББ «ЕХО ПАРК» та його представника.

25.11.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення та клопотання про подальший розгляд справи без участі позивача та його представника.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до фактичних обставин справи, відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації 05.11.2014 видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва трьох багатоквартирних будинків: № 238/2014 від 05.11.2014, № 239/2014 від 05.11.2014, № 240/2014 від 05.11.2024.

У листопаді 2014 року Департаментом зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме:

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 № КС 083143150258 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_3 ;

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 № КС 083143150261 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_4 ;

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 № КС 083143150263 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу» за адресою: АДРЕСА_5 .

Замовником будівництва у зазначених деклараціях вказано фізичну особу - ОСОБА_12 , який є попереднім власником земельної ділянки.

30.03.2016 між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку загальною площею 0,9 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3222485901:01:049:0049, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 30.03.2016.

У зв`язку з цим право на будівництво вказаних об`єктів нерухомого майна перейшло до позивача.

У квітні 2016 року відповідачем зареєстровано Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт: № КС103160962036 від 05.04.2016; № КС103160962025 від 05.04.2016; № КС103160962032 від 05.04.2016. Відповідно до цих повідомлень право на будівництво об`єктів передано ОСОБА_2 .

У жовтні 2016 року на підставі заяви ОСОБА_2 до вказаних вище містобудівних умов та обмежень внесені відповідні зміни згідно з рішеннями відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 320 від 03.10.2016, № 321 від 03.10.2016, № 322 від 03.10.2016.

У листопаді 2016 року Департаментом зареєстровані декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме:

- декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 № КС143163061086 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_3 ;

- декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 № КС143163061106 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_4 ;

- декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 № КС143163061068 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу» за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підтверджено факт реєстрації 19.12.2016 права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_6 .

23.12.2016 на підставі звернення ОСОБА_1 від 13.10.2016 та направлень для проведення позапланової перевірки від 03.11.2016 № 860.16/01 та від 22.12.2016 № 860.16/01/11 у період з 03.11.2016 по 09.11.2016 та з 23.12.2016 по 26.12.2016 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єкта будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_2 ».

За результатом перевірки контролюючим органом встановлено (та вказано в акті перевірки), що проєктантом МПП «АДК» розроблено проєктну документацію «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями», яка затверджена замовником ( ОСОБА_12 ) 05.11.2014 № 05/11/2014. У подальшому відповідачем зареєстровано: декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 № КС083143150258, № КС083143150261, № КС083143150263, ІІІ категорія складності.

В акті перевірки відповідач дійшов висновку, що за критеріями таблиці 1 ДСТУ вищезазначена будівля (об`єкт будівництва) відноситься: до класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки), та відповідно до таблиці А.1, ДСТУ належить до V категорії складності. Отже, замовником будівництва виконано будівельні роботи з будівництва даного багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено статтю 37 Закону № 3038-VI, а у деклараціях від 11.11.2014 № КС083143150258, № КС083143150261, № КС083143150263 та від 01.11.2016 № КС143163061106, № КС143163061086, № КС143163061068 занижена категорія складності об`єкта будівництва, у зв`язку з чим наведено недостовірні дані, чим порушено пункт 8 статті 36 Закону № 3038-VI.

В Акті перевірки наведено опис виявлених порушень:

- під час проведення перевірки інспектору не було надано (пред`явлено) в повному обсязі затверджену в установленому порядку проєктну документацію, завдання на проєктування та накази про затвердження проєктної документації;

- на земельній ділянці виконано будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями (корпус 1, 2, 3), а саме влаштовано залізобетонний фундамент, зовнішні та внутрішні стіни, перекриття, покрівлю. За обрахунками інспектора збудована будівля відноситься до V категорії складності, при цьому позивачем було зазначено про категорію складності ІІІ, тобто вказано у деклараціях про початок будівельних робіт та про готовність об`єктів до експлуатації недостовірні дані.

У зв`язку з установленими порушеннями відповідач виніс припис від 23.12.2016 № С-2312/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проєкту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Вказаним приписом виконання будівельних робіт на об`єкті «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 » зупинене з 23.12.2016.

23.12.2016 відповідачем також прийнято припис № С-2312/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов`язано усунути виявлені під час перевірки порушення до 25.03.2017, а також у той самий строк повідомити відповідача про виконання вимог цього припису.

29.12.2016 відповідач виніс рішення № 427 та наказ № 450 від 29.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт», якими скасовано реєстрацію:

- декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 № КС 083143150258 зі змінами на об`єкт «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_3 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № КС143163061086;

- декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 № КС 083143150261 зі змінами на об`єкт «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_4 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № КС143163061106;

- декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 № КС 083143150263 зі змінами на об`єкт «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу» адреса: АДРЕСА_5 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № КС 143163061068.

У рішенні від 29.12.2016 № 427 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт зі змінами до них та реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації» зазначено, що під час проведення перевірки уповноваженою особою замовника будівництва не було надано в повному обсязі затверджену в установленому порядку проєктну документацію та накази про затвердження проєктної документації. Тому інспектор дійшов висновку, що замовником здійснюється будівництво об`єкта без належним чином розробленої проєктної документації.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що об`єкт будівництва відноситься до V категорії складності, а тому виконано будівельні роботи з будівництва багатоквартирного будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за вказаною вище адресою без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 37 Закону № 3038-VI.

Також зазначено, що замовник будівництва в деклараціях про початок виконання будівельних робіт зі змінами до неї та деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації навів недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а саме: замовником виконуються будівельні роботи без належно затвердженого проєкту та без дозволу на виконання будівельних робіт.

Позивач, вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 на підставі клопотання представника позивача було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручалось судовому експерту.

На виконання вказаної ухвали суду судовим експертом ОСОБА_9. за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 02.11.2017 № 38/25-17 встановлено таке:

«Враховуючи зміст вимог ч. 7, 8, 11 ст. 1, ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» (в редакції у період проектування та будівництва об`єктів дослідження), п. 3.1, 3.3, 3.12 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», додаток Б ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» наявність містобудівних умов та обмежень, наданих в якості вихідних даних для проектування відповідним спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, слід вважати окремими об`єктами будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 », «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 », «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 ».

Враховуючи, що будівництво об`єктів за адресою АДРЕСА_2 , корпуси 1, 2, 3 здійснювалось не за єдиною проєктною документацією, як це передбачено п. 3.8 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а за проєктною документацією, розробленою на кожний окремий об`єкт будівництва, на які отримані містобудівні умови та обмеження, надані в якості вихідних даних для проєктування відповідним спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, то це будівництво не може відноситись до комплексного будівництва.

За результатами проведених розрахунків відповідно до вимог передбачених пунктами 4.2, 4.4, таблиці 1 пункту 4.5, пункту 5.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва»:

- об`єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 » відноситься до ІІІ категорії складності;

- об`єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 » відноситься до ІІІ категорії складності;

- об`єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_5 » відноситься до ІІІ категорії складності.

За вказаними висновками експерта Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 , корп. 1, 2, АДРЕСА_7 не є об`єктом комплексного будівництва та відноситься до ІІІ категорії складності.

Також в матеріалах справи наявний висновок судового експерта ОСОБА_7 від 28.05.2018 № 07/05-2018, складений за результатами будівельно-технічної експертизи відповідно до договору № 07/05-2018 від 14.05.2018, укладеного із ОСОБА_1 щодо проведення будівельно-технічної експертизи з питань, які зазначені в заяві, а саме: «Чи є спорудження об`єктів будівництва: житлових будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями (корпусів № 1, № 2 та № 3), розташованих по АДРЕСА_2 створенням комплексу будівель (житлового комплексу) чи комплексною забудовою території земельної ділянки за вказаною вище адресою? До якої категорії складності належить забудова земельної ділянки будівлями житлового призначення із вбудованими та прибудованими приміщеннями нежитлового призначення, розташованої по АДРЕСА_2 »

У вказаному висновку від 28.05.2018 № 07/05-2018 зазначено:

«За своїми ознаками нове будівництво, яке полягало у спорудженні житлових будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 фактично є створенням житлового комплексу, до складу якого входить група будівель житлового призначення (корпуси №№ 1, 2, 3), тобто є створенням об`єкта будівництва, до складу якого входить декілька будівель, поєднаних у одному архітектурному ансамблі з одним функціональним (цільовим) призначенням, аналогічними між собою об`ємно-планувальними та конструктивними рішеннями, розташованих в межах однієї (спільної для всіх будівель) земельної ділянки (кадастровий номер 3222485901:01:049:0047), яка, у свою чергу, має єдині рішення з благоустрою (у т.ч. спільний для всіх корпусів дворовий простір і вулично-дорожню мережу).

Забудова земельної ділянки (кадастровий номер 3222485901:01:049:0047), розташованої по АДРЕСА_2 будівлями житлового призначення із вбудованими та прибудованими приміщеннями нежитлового призначення (житловим комплексом у складі корпусів №№ 1- 3), за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників відповідно до класифікуючих ознак Табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 є об`єктом будівництва V категорії складності та має клас наслідків (відповідальності) будівель)».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 на підставі клопотання представника позивача та представника третьої особи ОСОБА_1 призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, яку направлено для виконання Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та експертиз Служби безпеки України. На розгляд поставлено такі питання:

- Чи є «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 », «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_4 » та «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу по АДРЕСА_5 » об`єктом будівництва в цілому (комплексним будівництвом) в розумінні ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013?

- До якої категорії складності (класу наслідків (відповідальності)) на підставі вихідних даних належить будівництво «Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 », «Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_4 » та «Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу по АДРЕСА_5 »?

За результатами проведеної повторної судової будівельно-технічної експертизи складено висновок від 16.02.2021 № 104/8.

Відповідаючи на перше питання експерт зазначив, що «спорудження об`єктів будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 », «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 », «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 », розташованих в межах однієї (спільної для всіх будівель) земельної ділянки (кад. № 3222485901:01:049:0047), яка має єдині рішення з благоустрою (у т.ч. спільний для всіх вказаних будівель дворовий простір та внутрішньодворові проїзди та спільні проїзди на вулично-дорожню мережу загального користування, місця парковки тощо) є створенням будівель, поєднаних у одному архітектурному ансамблі з одним функціональним (цільовим) призначенням, аналогічними між собою об`ємно-планувальними та конструктивними рішеннями, спільним для всіх будівель інженерним забезпеченням тощо, а відповідно є створенням житлового комплексу, до складу якого входить група будівель житлового призначення, а також елементи благоустрою та інші, тобто є комплексною забудовою (комплексним будівництвом) в розумінні ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013».

Щодо другого питання експерт визначив таке:

«Станом на дату затвердження проектної документації об`єктів будівництва, комплексна забудова території земельної ділянки кад. № 3222485901:01:049:0047 у т.ч. спорудження об`єктів будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 » (проектна документація затверджена 05 листопада 2014 року наказом № 05/11/2014), «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 » (проектна документація затверджена 06 листопада 2014 року наказом № 06/11/2014) та «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 » (проектна документація затверджена 06 листопада 2014 року наказом № 06/11/2014) за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників, відповідно до класифікуючих ознак табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 належить до об`єктів будівництва V категорії складності будівель та мала клас наслідків (відповідальності) будівель СС3 (значні наслідки);

Станом на дату видачі декларацій про початок виконання будівельних робіт, а саме: сер. КС № 083143150258 від 11 листопада 2014 року, сер. КС № 083143150261 від 11 листопада 2014 року, сер КС №083143150263 від 11 листопада 2014 року, відповідно, комплексна забудова території земельної ділянки кад. № 3222485901:01:049:0047 у т. ч. спорудження об`єктів будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 », «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 » та «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 » за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників, відповідно до класифікуючих ознак табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 була об`єктом будівництва V категорії складності будівель та мала клас наслідків (відповідальності) будівель СС3 (значні наслідки);

Станом на дату видачі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме: від 01 листопада 2016 року сер. КС № 143163061086, від 01 листопада 2016 року сер. КС №143163061106, від 01 листопада 2016 року сер. КС № 143163061068, відповідно, комплексна забудова території земельної ділянки кад. № 3222485901:01:049:0047 у т.ч. спорудження об`єктів будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 » (проектна документація затверджена 05 листопада 2014 року наказом № 05/11/2014), «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 » (проектна документація затверджена 06 листопада 2014 року наказом № 06/11/2014) та «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 », за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників, відповідно до класифікуючих ознак табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 є об`єктом будівництва V категорії складності будівель та має клас наслідків (відповідальності) будівель СС3 (значні наслідки)».

Колегія суддів за наслідками перегляду даної справи в апеляційному порядку зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом № 3038-VI та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проєктування та будівництво об`єктів здійснюються власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проєктної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

За приписами частин сьомої та восьмої статті 36 Закону № 3038-VI декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (замовником), смерті фізичної особи-замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проєктній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

За змістом частин першої та другої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За визначенням частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищенаведеної правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За змістом пунктів 7, 9 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 14 Порядку № 553 закріплено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Нормами пунктів 16 - 19, 21 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до статті 32 Закону № 3038-VI усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проєктною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядком віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27.04.2011 (далі - Порядок № 557, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що віднесення об`єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Пунктом 6 Порядку № 557 передбачено, що до V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно з Законом України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» є об`єктами підвищеної небезпеки; розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 50 000 осіб, які перебувають поза об`єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150 000 мінімальних розмірів заробітних штат; можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини національного значення.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ. Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або лінійного об`єкта інженерно-транспортної інфраструктури окремо. Клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

Характеристики можливих наслідків є підставою для класифікації об`єктів будівництва за трьома класами наслідків (відповідальності) - СС1, СС2 та ССЗ та п`яти категоріях складності - І, II, III, IV та V. Характеристики є загальними і обов`язковими для об`єктів будівництва і не залежать від їх функціонального призначення.

Пунктом 7 Порядку № 557 передбачено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проєктної документації) та на об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об`єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до висновків Верховного Суду у даній справі, одним із основних моментів, який передував винесенню спірних рішень, є визначення статусу об`єктів будівництва, а саме: чи відносяться об`єкти, що будуються, до одного будівельного комплексу чи кожен є окремим об`єктом будівництва.

Колегія суддів наголосила на необхідності визначення наступних обставин: чи є об`єкти будівництва відокремленими, чи мають вони між собою проходи (проїзди), чи мають місця та об`єкти спільного користування, чи застосовано до об`єктів спільні вимоги щодо схем транспортно-пішохідних зв`язків, єдиний план трас зовнішніх (внутрішніх) інженерних мереж та комунікацій.

Колегія суддів касаційного суду виснувала, що у вказаній справі правильне визначення категорії складності будівництва є основою як для висновку про наявність порушень законодавства з боку позивача, так і протилежного висновку про його невинуватість у вчиненні інкримінованих йому порушень.

Таким чином, апеляційним судом здійснено виклик та допит експертів ОСОБА_10., ОСОБА_9. і ОСОБА_7, які повністю підтримали висновки та доводи власних експертних висновків.

В контексті висновків касаційного суду щодо призначення додаткової чи повторної експертизи, колегією суддів з`ясовано позицію сторін, однак відповідних клопотань від сторін, зокрема апелянта, судом не отримано.

Відповідно до частини 3 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта (частина 5 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до приписів статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, сторони на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначають докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

За правовими висновками Верховного Суду у справі № 465/4873/20, суд не може вчиняти активних дій для забезпечення явки свідків, призначення експертиз оскільки це суперечитиме засадам змагальності сторін.

На підставі вищенаведеного, підстав для призначення додаткової чи повторної експертизи, колегією суддів не встановлено.

В контексті надання оцінки оскаржуваним рішенню № 427 та наказу № 450 від 29.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт», якими скасовано реєстрацію наступних документів: декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 року за №КС 083143150258; декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 року за №КС 083143150261; декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 року за №КС 083143150263, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI).

Згідно із частиною першою, третьою статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Своєю чергою, механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 466).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 466 надання (отримання, реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 16 Порядку № 466 унормовано, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.

Пунктом 17 Порядку № 466 урегульовано, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2014 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області були зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 083143150258, №КС 083143150261, №КС 083143150263.

З урахуванням приписів пункту 17 Порядку № 466 вбачається, що відповідачем здійснювалась перевірка повноти даних, зазначених у декларації, та відповідно враховуючи подальшу реєстрацію таких декларацій, відповідач не вбачав допущених позивачем порушень або неповноти даних.

Колегія суддів зазначає, що правовим підґрунтями для практичної реалізації принципу належного урядування є стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає критерії, яким мають відповідати дії (бездіяльність) та рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, такі рішення (дії або бездіяльність) вважаються правомірними, якщо вони прийняті (вчинені): 1) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, колегія суддів акцентує увагу на тому, що з моменту реєстрації декларацій про готовність об`єктів до експлуатації № КС143163061086, № КС143163061106, № КС143163061068, з якими пов`язується закінчення будівництва об`єктів містобудування, декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 083143150258, №КС 0831431 50261, №КС 083143150263 вичерпали свою дію, оскільки є актами одноразового застосування, які потягнули за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Відповідно, їх скасування не відновлює становища, що існувало до реєстрації декларацій та не припиняє права власності на зареєстрований об`єкт права власності.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19.

Важливість принципу належного врядування для формування правової держави, обумовлює необхідність у розкритті його змісту з урахуванням практики застосування цього принципу у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Своєю чергою, аналізуючи рішення ЄСПЛ, можна виокремити такі основні складові принципу належного урядування, які становлять його зміст: 1) на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) у разі, якщо йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам; 4) принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; такі помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавленої особи, особливо там, де немає конфлікту приватних інтересів.

Крім того, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20.10.2011, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що приймаючи оскаржуване рішення від 29.12.2016 № 427 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт зі змінами до них та реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації» та наказ № 450 від 29.12.2016», відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не дотримано баланс між загальним інтересом співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК», зокрема їх майновими правами та інтересами держави.

Суд наголошує, що нерухоме майно, стосовно якого здійснена державна реєстрація права власності, набуває певного правового статусу і перебуває під захистом держави, яка офіційно визнала і підтвердила факт набуття речових прав на таке нерухоме майно.

Відповідно, вбачається допущення відповідачем непропорційного втручання у право мирного володіння майном співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК» (Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 9), які набули таке право покладаючись на легітимність добросовісних дій державного органу, зокрема у вигляді надання дозволу на початок будівельних робіт.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що виникненню права власності у третіх осіб, зокрема залучених до участі у справі ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття такого права на новостворене нерухоме майно, слугувала та передувала активна участь в такому процесі держави в особі відповідних органів архітектурно-будівельного контролю, які спочатку надали дозвіл на будівництво, процес якого вони були уповноважені контролювати, а потім прийняли до експлуатації закінчені після будівництва об`єкти. У зв`язку з чим, враховуючи, що право власності було набуте в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, керуючись принципом юридичної визначеності, відповідальність за вказані процедури не може покладатися на співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК», які розраховували на їх належність та легітимність.

Крім того, в контексті надання оцінки процедурним порушенням при прийнятті оскаржуваних актів відповідача в сукупності, судом встановлено наступне.

01.11.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області були зареєстровані декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 за №КС 143163061086, за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_3 ; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 за №КС 143163061106, за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_4 ; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 за №КС 143163061068, за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до частини 4 статті 39 Закону № 3038-VI прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч.5).

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації (ч.6).

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (ч.9).

Колегія суддів зауважує, що реєструючи декларації №КС 143163061086, №КС 143163061106, №КС 143163061068 про готовність об`єктів до експлуатації, органи ДАБІ в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як самі об`єкти нерухомого майна, які вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самих деклараціях про готовність об`єктів до експлуатації.

З урахуванням вищенаведеного вбачається, що відповідачем зауважень до поданих позивачем декларацій про готовність об`єктів до експлуатації №КС 143163061086, №КС 143163061106, №КС 143163061068 не висловлювалось, з огляду на подальшу реєстрацію таких декларацій.

Разом з тим, відповідно до фактичних обставин справи, 13.10.2016 ОСОБА_1 (відповідно до вхідного штампу отриманої кореспонденції) звернулась до відповідача із письмовим зверненням про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства.

Надалі, 23.12.2016 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі звернення ОСОБА_1 від 19.10.2016 № 10/10-1019/7 та направлень для проведення позапланової перевірки від 03.11.2016 №860.16/01 та від 22.12.2016 №860.16/01/11 у період з 03.11.2016 по 09.11.2016 та з 23.12.2016 по 26.12.2016 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єкта будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_2 ». Замовник - ОСОБА_2 , АДРЕСА_8 .

З вищенаведеного вбачається, що станом да дату реєстрації відповідачем декларацій позивача про готовність об`єктів до експлуатації №КС 143163061086, №КС 143163061106, №КС 143163061068 - 01.11.2016, письмове звернення ОСОБА_1 від 13.10.2016 уже було отримано відповідачем та відповідно вказане звернення не було перешкодою для реєстрації відповідних декларацій позивача.

Разом з тим, за приписами статті 36 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції чинній на час звернення ОСОБА_1 ) підставами для здійснення позапланових заходів є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів висновує, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача могла бути лише обґрунтована заява ОСОБА_1 про порушення позивачем її законних прав та за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Так, зі змісту письмового звернення апелянта від 13.10.2016 (том 2 а.с.136-140) вбачається, що мотиви звернення наступні: ОСОБА_1 як мешканець села Петропавлівська Борщагівка заінтересована у збереженні зелених насаджень цього населеного пункту, недопущенні проведення незаконної забудови та у забезпеченні сталого розвитку його територій і екологічної безпеки; ОСОБА_1 має конституційне право на безпечне життя і здоров`я довкілля.

З вищенаведеного не вбачається чіткого та конкретизованого формулювання, яким саме чином позивач порушив законні права ОСОБА_1 .

При цьому колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 14.05.2019 у справі № 826/2598/18, в якій зазначено, що у разі здійснення органом державного архітектурно-будівельного контролю позапланового заходу, перевірці підлягають лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами архітектурно-будівельного контролю у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Натомість, зі змісту спірної перевірки не вбачається надання оцінки відповідачем питанню збереження зелених насаджень села Петропавлівська Борщагівка, недопущенню проведення незаконної забудови та забезпеченню сталого розвитку його територій і екологічної безпеки, конституційним правам ОСОБА_1 на безпечне життя і здоров`я довкілля.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вбачає невідповідність підстав перевірки та її фактичним висновкам.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, МПП «АДК» розроблено проектну документацію «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями», яка затверджена замовником ( ОСОБА_12 ) 05.11.2014 № 05/11/2014.

Вищенаведене спростовує висновки акту перевірки стосовно відсутності у позивача належними чином затвердженого проекту об`єктів будівництва.

Крім того, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про відсутність у позивача розробленої проектної декларації станом на момент реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт (11.11.2014), оскільки така розроблена лише у 2016 році з наступних підстав.

У зв`язку з придбанням позивачем земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.03.2016 право на будівництво вказаних об`єктів нерухомого майна перейшло до позивача.

У квітні 2016 року відповідачем зареєстровано Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт: №№ КС 103160962036 від 05.04.2016; КС 103160962025 від 05.04.2016; КС 103160962032 від 05.04.2016. Відповідно до цих Повідомлень про зміну даних у Деклараціях право на будівництво об`єктів передано ОСОБА_2 .

У жовтні 2016 року на підставі заяви ОСОБА_2 до вказаних вище містобудівних умов та обмежень внесені відповідні зміни згідно з Рішеннями Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №320 від 03.10.2016, №321 від 03.10.2016, №322 від 03.10.2016.

Відповідно до зазначеної в деклараціях про початок виконання будівельних робіт інформації проектна документація затверджена попереднім замовником ОСОБА_12 у 2014 року та знову затверджена замовником ОСОБА_2 у 2016 році.

Таким чином, проектна декларація, затверджена замовником ОСОБА_2 у 2016 році не є первісною, а є зміненою проектною документацією від 2014 року у зв`язку із зміною замовника будівництва.

При цьому відповідно до частини 8 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Тобто, отримання нових містобудівних умов та обмежень (за умови дії раніше виданих) на забудову однієї і тієї ж земельної ділянки законодавством не передбачено.

Відповідно твердження апелянта про виключну необхідність дослідження проектної документації на будівництво об`єкту 2014 року та подальший висновок про те, що не вирішення судом першої інстанції клопотання про витребування відповідної документації призвело до неправильного вирішення справи є безпідставними.

Колегія суддів визнає необґрунтованими аргументи про отримання позивачем містобудівних умов та обмежень 05.11.2014 та подальшої реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт 11.11.2014 в контексті нетривалого строку між цими подіями, оскільки апелянтом не зазначено, які законодавчі норми при цьому порушувались позивачем.

Крім того, відповідач при реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт №КС 083143150258, №КС 083143150261, №КС 083143150263 жодних зауважень щодо проектної документації на будівництво об`єктів та їх змісту не зазначав.

Доводи апелянта про спорудження об`єктів за відсутності розробленої та затвердженої проектної документації в цілому та подальші твердження про відсутність у інженера-проектувальника ОСОБА_13 права на розроблення та підписання проектної документації, що надана позивачем до матеріалів справи, колегією суддів відхиляються як очевидно безпідставні.

З аналогічних підстав колегія суддів відхиляє посилання апелянта на невідповідність проектної документації на будівництво об`єктів вимогам ДБН України щодо гранично допустимої поверховості забудови земельної ділянки.

В контексті доводів апелянта про скасування відповідачем містобудівних умов та обмежень на підставі рішень від 11.12.2017, колегія суддів зазначає, що дані обставини не охоплюються предметом позову та темпоральними межами спірних правовідносин.

Разом з тим, за змістом акту перевірки відповідач дійшов висновку, що замовником будівництва виконано будівельні роботи з будівництва даного багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено статтю 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зі змісту статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що отримання дозволу на виконання будівельних робіт є необхідним у разі виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Натомість, позивачем за проектною документацією було визначено категорії об`єктів «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_2 , корп. 1, 2, АДРЕСА_7 як об`єкти, які належать до I-III категорії, відтак відповідно до даної класифікації та в силу приписів статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивачем подано декларації про початок виконання будівельних робіт, які в подальшому і були зареєстровані відповідачем, що відповідно спростовує висновки акту перевірки в даній частині.

Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

23.12.2016 відповідачем прийнято припис № С-2312/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов`язано усунути виявлені під час перевірки порушення до 25.03.2017, а також у той самий строк повідомити відповідача про виконання вимог цього припису.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 затверджено Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт (далі - Порядок № 466, в редакції, яка була чинною на час проведення перевірки і прийняття спірних рішень).

За змістом пункту 24 Порядку №466 декларацію може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Натомість, 29.12.2016 відповідачем винесено Рішення № 427 та Наказ № 450 від 29.12.2016, тобто до завершення строку наданого приписом № С-2312/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме до 25.03.2017.

Вищенаведене в сукупності свідчить про очевидну передчасність винесення спірного рішення № 427 та Наказу № 450 від 29.12.2016 та відповідно обмеження права позивача на усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до законодавчо наданого терміну.

В контексті надання оцінки припису відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016 № С-2312/1, колегія суддів зазначає, що прийняттям відповідачем Рішення № 427 та Наказу № 450 від 29.12.2016 право на виконання вимог даного припису та його реалізацію (з огляду на надання терміну до 25.03.2017) було перервано та фактично нівельовано його правове значення.

Крім того, за змістом акту перевірки відповідач вказує, що під час проведення перевірки Інспектору не було надано в повному обсязі затверджену в установленому порядку проектну документацію, завдання на проектування та накази про затвердження проектної документації; замовником під час перевірки проектну документацію у повному обсязі не надано, відтак відповідач згідно з даними, визначеними в деклараціях про початок виконання будівельних робіт, встановив порушення п. 4.2 ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», оскільки об`єкти не є окремими будівлями, а є єдиним будівельним комплексом.

Разом із тим, відповідачем не повідомлено обставин звернення до позивача із відповідним запитом про надання затвердженої в установленому порядку проектної документації, завдань на проектування та наказів про затвердження проектної документації та відмови позивача у наданні цих документів.

Натомість, у акті перевірки міститься посилання на складену проектну документацію.

Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підтверджено факт реєстрації 19.12.2016 права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_6 .

Факт реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.01.2019 у справі № 916/1986/18, від 13.12.2023 у справі № 640/21210/19.

З огляду на вищенаведене, висновки відповідача про віднесення збудованих позивачем будинків за адресою: АДРЕСА_2 , корп. 1,2, 3 до самочинного будівництва спростовуються прийняттям 01.11.2016 декларацій про готовність даних об`єктів до експлуатації.

Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 826/17907/17, від 17.10.2019 у справі №824/64/16-а, від 03.11.2022 у справі № 522/20135/17 викладено висновок про те, що наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі відповідного повідомлення, та для скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

Крім того, за приписами частини 1 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, не надавши позивачу можливості внести зміни до поданих ним декларацій, відповідачем також порушено і приписи частини 1 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В контексті визначення категорії складності будівництва, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі-Закон 3038-VI) клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Частинами п`ятою-восьмою цієї ж статті визначено, що усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3. Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Під час проведення перевірки за обрахунками інспектора збудовані будівлі відносяться до V категорії складності, оскільки влаштовано залізобетонний фундамент, зовнішні та внутрішні стіни, перекриття, покрівля; можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті.

При цьому категорія складності інспектором визначена як для суцільного комплексного будівництва.

Пунктом 6 Порядку №557 передбачено, що до V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно із Законом України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" є об`єктами підвищеної небезпеки; розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об`єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних штат; можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини національного значення.

Серед вищенаведеного такі підстави віднесення об`єкту до V категорії складності як влаштування залізобетонного фундаменту, зовнішніх та внутрішніх стіни, перекриття, покрівлі відсутні.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ. Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або лінійного об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури окремо. Клас наслідків (відповідальності) об`єкту будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

Характеристики можливих наслідків є підставою для класифікації об`єктів будівництва по трьох класах наслідків (відповідальності) - СС1, СС2 та ССЗ та п`яти категоріях складності - І, II, III, IV та V. Характеристики є загальними і обов`язковими для об`єктів будівництва і не залежать від їх функціонального призначення.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що кількість квартир за декларацією №КС143163061103 - 96 квартир, №КС143163061086 - 100 квартир, №КС143163061068 - 118 квартир, відтак за розрахунками в сукупності кількість квартир становить 314; розраховані на постійне перебування 613 осіб, відтак інспектор дійшов висновку про наявність підстав віднесення даних об`єктів до V категорії.

Однак, з огляду на наведені приписи ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013, клас наслідків (відповідальності) мав бути визначений для кожного будинку окремо.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку № 557, категорія складності об`єктів, щодо яких здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, може визначатись як органом державного архітектурно-будівельного контролю самостійно без експертного висновку так і органом державного архітектурно-будівельного контролю разом з експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

За матеріалами справи, категорія складності об`єктів визначена відповідачем самостійно без експертного висновку.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також висновки Верховного Суду у даній справі про наявність у відповідача повноважень щодо самостійного визначення категорій складності об`єкта будівництва, колегія суддів зауважує, що відповідне визначення здійснено ним без дотримання обов`язкових умов, передбачених пунктом 6 Порядку №557 та ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013.

В контексті окресленого вище, висновки експерта ОСОБА_9 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 02.11.2017 № 38/25-17 є обґрунтованими.

На підставі вищенаведеного в сукупності колегія суддів висновує, що оскаржувані рішення № 427 від 29.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт зі змінами та декларації про готовність об`єкта до експлуатації», наказ № 450 від 29.12.2016, припис від 23.12.2016№ С-2312/1 видані та прийняті відповідачем з порушенням вимог законодавства, процедурними порушеннями, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегією суддів при цьому враховано правові висновки Верховного Суду у справі № 640/1622/20 від 14.03.2024, відповідно до яких суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

За наведеного правового регулювання, висновків Верховного Суду та встановлених у справі обставин, колегія суддів висновує, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого.

Враховуючи встановлені апеляційним судом процедурні порушення при прийнятті оскаржуваних актів відповідача в сукупності, підстав для з`ясування інформації про те чи мають об`єкти будівництва між собою проходи (проїзди), чи мають місця та об`єкти спільного користування, чи застосовано до об`єктів спільні вимоги щодо схем транспортно-пішохідних зв`язків, єдиний план трас зовнішніх (внутрішніх) інженерних мереж та комунікацій; перевірки наявності вихідних даних на будівництво, а саме технічних умов на інженерне забезпечення об`єктів, колегія суддів не вбачає.

Окрім вищенаведеного, при вирішенні даного спору, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" зазначено, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державної влади у безперешкодне користування своїм майном повинно бути законним: друге речення першого абзацу дозволяє позбавлення майна тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення дотримання "законів". Більш того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, властивий всім статтям Конвенції. Принцип законності передбачає, що відповідні положення національного законодавства є досить доступними, точними і передбачуваними в їх застосуванні.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

В питаннях оцінки "пропорційності" Європейський суд з прав людини, як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії"). Таким чином, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

При розгляді даної справи колегією суддів також враховано висновки Верховного Суду у справі № 204/7396/16-а від 05.11.2024, №464/4151/22 від 26.03.2024, № 640/1622/20 від 14.03.2024, № 640/21210/19 від 13.12.2023.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, водночас вважає необхідним змінити вказане судове рішення у мотивувальній частині, в іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року слід залишити без змін.

Водночас, інших процесуальних підстав для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, апелянтом не наведено та відповідно колегією суддів не встановлено.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі № 810/1274/17 - змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків, викладених апеляційним судом у даній постанові.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі № 810/1274/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2024 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан


Суд	Шостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	27.11.2024
Оприлюднено	02.12.2024
Номер документу	123375729
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Кучма Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 27.11.2024 по справі 810/1274/17ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —810/1274/17

Постанова від 27.11.2024

Постанова
від 27.11.2024 по справі 810/1274/17
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД