Ухвала

від 25.11.2024 по справі 756/14678/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/14678/24

Провадження № 2/756/6024/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2024 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО РОЛІДАС»</a>, третя особа: Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ, про визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабаєва Я.О., через систему «Електронний суд» звернулася до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО РОЛІДАС, в якому просить: визнати за позивачем право власності на транспортний засіб марки FORD, модель FIESTA, модельний рік випуску - 2019, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.175 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Отже, позовні вимоги про визнання права власності на майно мають вартісну оцінку, а відтак носять майновий характер.

Проте, указаним вимогам процесуального закону позовна заява ОСОБА_1 не відповідає.

Ураховуючи майновий характер предмету спору, а саме, щодо визнання права власності на майно, зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем майна, а саме: вартістю автомобіля марки «FORD FIESTA», 2019 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , що має підтверджуватися звітом про оцінку цього майна, чинного станом на день звернення позивача з даним позовом до суду (не більше шести місяців з дня оцінки). Так, позивачем зазначено ціну позову 56152,17 грн, при цьому зазначена ціна позову не підтверджується відповідними доказами.

Відтак позивачу слід надати звіт про оцінку автомобіля марки «FORD FIESTA», 2019 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 , чинного станом на день звернення позивача з даним позовом до суду (не більше шести місяців з дня оцінки).

Частиною 4 ст. 177 ЦПК зазначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно із документів, доданих до матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір, відповідно до зазначеної ціни позову у розмірі 968,96 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8), як за вимоги майнового характеру, не врахувавши, що вона розрахована без визначення дійсної ціни позову, тому позивачем має бути сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру (з урахуванням визначення за цією ухвалою суду ціни позову, відсутність якої позбавляє суд можливості зазначити точну суму судового збору), з урахуванням вже оплаченої суми судового збору.

Отже, позивач має визначити розмір ціни позову, яка має відповідати дійсній вартості спірного майна станом на дату подачі позову та відповідно до нього вирахувати та сплатити судовий збір у розмірі за ставкою судового збору визначеного ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням вже оплаченої суми судового збору, та надати до суду оригінал квитанції або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

За ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини 3 статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року №2р-2018 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року №5029-VI, зі змінами, визнаний неконституційним, втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації того), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята ст. 10 Конституції України).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладенні державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

До заяви в якості доказів додано документи, викладені іноземною мовою, що унеможливлює дослідження їх змісту у судовому засіданні.

З огляду на зазначене, позивачем має бути поданий переклад на державну (українську) мову документів, що долучені до позовної заяви, що викладені іноземною мовою, а саме: «SALVAGE CERTIFIKATE», квитанція ПриватБанку, платіжне доручення в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIRT)» та інші.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО РОЛІДАС»</a>, третя особа: Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ, про визнання права власності - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ткач