Постанова

від 27.11.2024 по справі 320/16674/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16674/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 09 лютого 2023 року № 104430410 та від 20 квітня 2023 року № 275490410 у частині нарахування 404 453,64 грн орендної плати за землю з юридичних осіб та 2174,48 грн фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що висновки акта перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20 квітня 2023 року № 275490410.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.11.2024.

07.10.2024, під № 39255 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

20.11.2024 розгляд апеляційної скраги не здійснювався, у звґязку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік ТОВ «Перший трубний завод», податковий номер 34427263, за результатами якої, складено акт від 16 січня 2023 року № 2284/ж5/26-15-04-10-03/34427263.

Актом перевірки встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600) зазначена ТОВ «Перший трубний завод» в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний № 9278234763 від 26 грудня 2022 року за 2022 рік, є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

У подальшому, на підставі результатів камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2023 року № 104430410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 505567,05 грн, з яких 404 453,64 грн - податкове зобов`язання, 101113,41 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Державної податкової служби України від 14 квітня 2023 року № 9148/6/99-00-06-03-02-06 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 09 лютого 2023 року № 104430410 в частині застосування штрафу у розмірі 98938,93 грн, в іншій частині вказане ППР залишено без змін, скарга задоволена частково.

Ураховуючи вказане вище рішення та висновки акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2023 року № 275490410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 406627,12 грн, з яких 404453,64 грн - податкове зобов`язання, 2174,48 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2023 року № 104430410 вважається відкликаним в силу приписів статті 60 ПК України, а тому, відсутні підстави для визнання його протиправним та скасуванню в судовому порядку.

Київська міська рада своїм рішенням від 13 вересня 2022 року № 5449/5490 внесла зміни до рішення Київради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», встановивши, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотків.

За висновками суду першої інстанції, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю за період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк ГУ ДПС у місті Києві на підставі підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України, згідно порядку встановленого статтею 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від № 9278234763 від 26.12.2022 за 2022 рік, наданою ТОВ «ПЕРШИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД», з питань догримання вимог податкового законодавства в частині заниження податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за податковий період рік 2022, а саме січень-листопад 2022 року. Апелянт наголошує на тому, що внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування, зокрема з місцевих податків і зборів, мають бути прийняті за правилами, встановленими Кодексом. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік. та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (пп. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Між Київською міською радою та позивачем укладено договір оренди, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів за № 78-6-00361, дата початку договору 13.04.2006, при цьому, станом на дату складання акта та податкового повідомлення-рішення договір чинний, інформація у ГУ ДПС у м. Києві щодо внесення змін до договору оренди відсутня. До Головного управління ДПС у м. Києві заяви щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання свого податкового обов`язку відповідно до Порядку від позивача не надходило. Отже, камеральною перевіркою правомірно встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб визначена за результатами подання позивачем уточнюючої податкової декларації з плати за землю на 2022 рік № 9278234763 від 26.12.2022 є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки за податкові періоди, термін сплати по яким настав на час проведення перевірки січень - листопад 2022 року, на суму 404453 грн. 64 коп.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно норм підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата для цілей розділу XII Податкового кодексу України - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до положень статті 269 ПК України, платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно змісту підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Статтею 285 ПК України, визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно приписів пункту 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до приписів пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з положеннями статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Слід звернути увагу на те, що Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, період введення в Україні воєнного стану продовжувався у визначеному законом порядку.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України 15 березня 2022 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнено, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту: «Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 4 цього Закону, Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Тож, не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): 1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та: - розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або - на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації; 2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

При цьому, для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі «велися».

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні визначеного Кабінетом Міністрів України переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, що стала наслідком бездіяльності Уряду, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян чи юридичних осіб, які наділені такими правами.

У той же час, факт ведення з 24 лютого 2022 року на території міста Києва та Київської області бойових дій є загальновідомим. Загальновідомість вказаних обставин, у свою чергу, надавала позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, незалежно від того, визначений Кабінетом Міністрів України відповідний перелік територій чи ні.

При цьому, слід врахувати, що 06 грудня 2022 року, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

22 грудня 2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно цього Переліку, з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.

Так, рішенням Київської міської ради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» були установлені мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва.

Київська міська рада своїм рішенням від 13 вересня 2022 року №5449/5490 внесла зміни до рішення Київради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», встановивши, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотків.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що вказаним рішенням Київська міська рада надала юридичним та фізичним особам пільгу з орендної плати за землю комунальної власності територіальної громади міста Києва на період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, в той же час, з акту перевірки вбачається, що відповідачем визнано безпідставним заниження позивачем розміру плати орендної плати за земельну ділянку за період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року на суму 404453,64 грн, на підставі чого, оскаржуваним рішенням від 20 квітня 2023 року було збільшено податкове зобов`язання позивача на таку суму та додатково застосовано штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю за період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.

Позивач вважав, що він правомірно скористався своїм правом на застосування вказаних положень ПК України та Рішення Київради від 13.09.2022 № 5449/5490 з внесеними пільговими змінами військового часу стосовно орендної плати за землю. Саме для того, позивачем були подані уточнюючі податкові декларації із земельного податку та орендної плати за березень - травень 2022 року, якими зменшена сума нарахованої орендної плати на 404453,64 грн, а не допущена арифметична помилка. У апеляційній скарзі відповідач не наводить аргументів, які б доводили, що положення п. п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та Рішення Київради від 13.09.2022 року № 5449/5490 не розповсюджуються на позивача та не дають йому права на зменшення орендної плати за земельну ділянку за березень - травень 2022 року, яке прямо встановлює ставку орендної плати за землю у м. Києві на березень - травень 2022 року у розмірі 0 відсотків.

Тож, апелянтом не зазначено посилання щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні рішення. Також, скаржником не вказано що саме не було досліджено чи не встановлено судом.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко