Постанова

від 28.11.2024 по справі 320/15094/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15094/23 Головуючий у 1 інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (далі - ТОВ «Віта-Текс») звернувся до суду з позовом до Київської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000111/2 від 03.04.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000111/2 від 03.04.2023.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Київська митниця звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Також, апелянт вказує, що з поданих позивачем документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

03 січня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.12.2015 між Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі - Продавець), та ТОВ «Віта-Текс» (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №VT0112-15 (далі - Договір), відповідно до якого, Продавець продає ТОВ «Віта-Текс» тканини виробництва Китайської Народної Республіки.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 Договору, Продавець і Покупець погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором.

Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Морський порт на митній території України, до якого продавець зобов`язується поставити товар позивачу, узгоджується сторонами окремо.

Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка.

Оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом сплати виставленого продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

23 листопад 2018 року Продавець та Покупець уклали Додаткову угоду №2 до Договору, якою, зокрема продовжили строк дії Договору до 31.12.2021 та виклали пункт 5.2 Договору в новій редакції, відповідно до якої, сторони домовилися, що разом із товаром Продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаросупровідні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат про походження товару.

03 грудня 2021 року Продавець та Покупець уклали Додаткову угоду №4 до Договору, якою, зокрема, продовжили строк дії Договору до 31.12.2024, а також внесли зміни до адреси місцезнаходження позивача.

21 грудня 2022 року Продавець та Покупець уклали Додаток №VT425 до Договору (далі - Додаток), відповідно до пункту 1 якого, Продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити на умовах додатку наступний товар виробництва Китайської Народної Республіки (далі - товар): трикотажне полотно (100% поліестер, сток), товарна позиція 60019200 відповідно до діючої на момент укладення додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), в кількості 716 кг, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг; тканина пофарбована (100% поліестер, сток), завширшки 150 см, товарна позиція 54075200 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 2 656 кг, за ціною 2,78 долари США за 1 (один) кг; тканина пофарбована (75% поліестер, 20% віскоза та 5% спандекс, сток), завширшки 150 см, товарна позиція 54075200 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 9 576 кг, за ціною 2,78 долари США за 1 (один) кг; тканина пофарбована (95% поліестер та 5% спандекс, сток), завширшки 150 см, товарна позиція 54075200 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 696 кг, за ціною 2,78 долари США за 1 (один) кг; тканина пофарбована (60% поліестер та 40% вовна, сток), завширшки 150 см, товарна позиція 54079200 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 4 214 кг, за ціною 2,78 долари США за 1 (один) кг; тканина вибивна (100% віскоза, сток), завширшки 150 см, товарна позиція 55161400 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 4 569 кг, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг; трикотажне пофарбоване полотно (100% поліестер, сток), товарна позиція 60063200 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 705 кг, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість товару, згідно з пунктами 1-3 Додатку та інвойсом №PWK2300.2303 від 22.12.2022, склала 68 704,26 долари США, а його поставка відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару був Shaoxing Pawuke Import and Export Co., Ltd.

03 квітня 2023 року ТОВ «Віта-Текс» до Київської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за інвойсом №PWK2300.2303 від 22.12.2022, митна вартість якого склала 68 704,26 долари США й була визначена позивачем із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту). Поставка товару відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 22.12.2022;

- (0380) рахунок-фактура (інвойс) №PWK2300.2303 від 22.12.2022;

- (0730) автотранспортна накладна №А110313 від 28.03.2023;

- (3014) прайс-лист продавця б/н від 22.12.2022;

- (4103) додаток;

- (4103) Додаткова угода №2 від 23.11.2018 до Договору;

- (4103) Додаткова угода №4 від 03.12.2021 до Договору;

- (4104) Договір.

Розглянувши подані ТОВ «Віта-Текс» документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9 від 03.04.2023 митної вартості товару, митний орган направив Товариству електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним за результатами опрацювання документів, поданих разом із митною декларацією, встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статей 54, 57 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію тощо); копію митної декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 МК України; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів; коносамент №COSU8027539820.

На вказаний запит, 03 квітня 2023 року ТОВ «Віта-Текс» була надана додаткова інформація разом із супровідним листом №0304/23-01 (далі - лист).

Так, позивач надав відповідачу наступну інформацію:

1) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та виписки з бухгалтерської документації (видаткових накладних, калькуляції тощо) - позивач звернув увагу відповідача на те, що відповідно до пункту 2 додатку оплата за товар згідно з інвойсом здійснюється відповідно до пункту 4.1 договору, який, у свою чергу, передбачає, що оплата за товар буде здійснюватися шляхом оплати позивачем виставленого інвойса за товар продавцем протягом 60 календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачене відповідним додатком до цього договору.

Таким чином, позивач зазначив, що так як умови Додатку не визначають інші умови для оплати товару згідно з інвойсом №PWK2300.2303 від 22.12.2022, то останній, у силу пункту 4.1 Договору, підлягав оплаті протягом 60 календарних днів із дня отримання товару позивачем на митній території України.

ТОВ «Віта-Текс» своїм листом повідомило відповідача, що інвойс №PWK2300.2303 від 22.12.2022 станом на день підписання листа був неоплаченим, а відтак, позивач не міг надати витребовувані банківські платіжні документи щодо товару через їх відсутність.

Також, позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які інші платіжні та/або бухгалтерські документи, пов`язані з поставкою спірного товару, адже сам товар не брався на бухгалтерській облік позивача, так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача та не був випущений у вільний обіг.

Крім того, ТОВ «Віта-Текс» повідомило про відсутність у нього калькуляції, витребуваної в запиті, адже такий документ не надався йому продавцем.

2) щодо копії митної декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 МК України, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання листа копія митної декларації країни відправлення та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання вищезазначених документів лише за умови їх наявності в позивача;

3) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - ТОВ «Віта-Текс» вказало, що в нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця щодо товару, крім того, прайс-листа продавця б/н від 22.12.2022, який було надано позивачем разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9 від 03.04.2023.

Разом із тим, ТОВ «Віта-Текс» звернуло увагу відповідача, що може надати лише той прайс-лист виробника товару, який є в його наявності.

Більше того, позивач зазначив, що чинне законодавство не містить обов`язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.

У той же час, позивач вказав, що, відповідно до частини третьої статті 53 МК України, надання прайс-листа позивачем у відповідь на запит ставиться законодавцем у пряму залежність від його наявності в позивача, тобто, обов`язок щодо надання прайс-листа виникає в позивача лише за умови його наявності.

ТОВ «Віта-Текс» також зазначило, що прайс-лист носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, адже він не міститься в переліку документів, визначеному в частині другій статті 53 МК України;

4) щодо коносамента №COSU8027539820, документів, що підтверджують витрати щодо проходження експортних митних процедур, - ТОВ «Віта-Текс» звернуло увагу відповідача, що, відповідно до пункту 3 Додатку, товар відвантажувався змішаним транспортом на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010) та навело витяг зі статті А.6 Розділу СРТ.

Також, позивач вказав, що вартість витрат, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, вартість витрат щодо проходження експортних митних процедур, а також, усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару, на умовах поставки СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010) були включені до ціни товару та були понесені продавцем, а не позивачем, оскільки, саме на продавця покладений обов`язок щодо сплати необхідних зборів при здійсненні експортних митних процедур. Відтак, позивач не повинен був додатково надавати відповідачу документи, які підтверджують такі витрати, адже вони були включені до ціни товару та не підлягають додатковому виокремленню та включенню до митної вартості товару.

ТОВ «Віта-Текс» повідомило відповідача про неможливість надання йому копії коносамента №COSU8027539820, оскільки, такий був відсутня в позивача та не був наданий йому зі сторони перевізника Продавця, так як товар був ввезений на митну територію України не в контейнері на вантажному автомобілі, а в самому вантажному автомобілі, що підтверджується наданою до митного оформлення міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №А110313 від 28.03.2023 і графами 19, 25 та 26 митної декларації ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9 від 03.04.2023;

5) з приводу сертифіката про походження товару - ТОВ «Віта-Текс» додатково звернуло увагу відповідача, що, відповідно до частин першої, другої та шостої статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Позивач також зазначив, що Продавець, як виробник товару, з метою підтвердження країни походження товару зробив відповідну заяву на інвойсі №PWK2300.2303 від 22.12.2022, що повністю узгоджується з приписами чинного законодавства України та підтверджує країну походження товару.

Що стосується твердження митного органу про те, що ТОВ «Віта-Текс» документально не підтвердило сортність товару, то позивач зазначив, що товар, який постачався, не було класифіковано продавцем на його сортність, а приналежність товару до певного сорту не впливає та не може вплинути на розмір митної вартості товару.

03 квітня 2023 року Київською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000111/2, згідно якого, відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9 від 03.04.2023 скоригував із 2 183,80 доларів США до рівня 2 835,36 доларів США, товару №2 - з 38 719,84 доларів США до рівня 77 029,03 доларів США, товару №3 - з 11 714,92 доларів США до рівня 23 306,34 доларів США, товару №4 - з 13 935,45 доларів США до рівня 26 776,08 доларів США, а товару №5 - з 2 150,25 доларів США до рівня 2 791,80 долару США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9 від 03.04.2023, ним встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно пункту 3 Додатку, інвойсом №PWK2300.2303 від 22.12.2022 та графи 20 митної декларації, поставка товарів здійснюється за умовами CPT м. Київ, Україна. Відповідно до Incoterms 2010, міжнародний торговий термін (умова) «CРТ (Carriage Paid To (named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, але пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість товару включає лише вартість товару, пакування, маркування, доставку.

В інвойсі №PWK2300.2303 від 22.12.2022 зазначено, що імпортований товар є стоковим, тобто, залежалим на складі, нереалізованим у період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, відсутні дані щодо встановлення його сортності, що в свою чергу впливає на ціну товару.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що разом із товаром продавець зобов`язаний надати позивачу наступні документи: товаросупровідні документи; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; копію експортної митної декларації продавця; сертифікат походження товару. Копія експортної митної декларації продавця та сертифікат походження до митного оформлення не надано.

Пунктом 4.1 Договору передбачено оплату за товар протягом 60 днів від дня отримання товару, а пункт 4.3 договору передбачає можливість здійснення попередньої оплати (авансу), проте, в інвойсі №PWK2300.2303 від 22.12.2022 умови, порядок та термін оплати за товар не визначені, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відсутні.

Митний орган зазначив, що ціни в прайс-листі б/н від 22.12.2022 визначені на умовах поставки CPT м. Київ, Україна, таким чином, прайс-лист являється адресним, тобто, є пропозицією тільки на дану поставку для певного покупця. Разом із тим, у відповідності до положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Наданий прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, отже він прийнятий до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості.

Відповідач також вказав, що в графі 44 митної декларації ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9 від 03.04.2023 зазначений інвойс №PWK2300.2303 від 22.12.2022, який містить посилання на коносамент №COSU8027539820, однак, такий до митного оформлення не було надано.

У зв`язку з цим, декларанту, відповідно до статті 53 МК України, запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. За результатом опрацювання запиту митниці декларант не надав запитувані документи, викладені в електронному повідомленні. Декларантом надано лист №0304/23-01 від 03.04.2023 щодо неподанням інших додаткових документів.

Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до частини четвертої статті 57 МК України.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних та аналогічних товарів відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю в митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами статей 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей у даному випадку не можуть бути застосовані. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №476 від 01.07.2021, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів із рівнями митної вартості схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: товар №1 - митна декларація №23UA500500007764U3 від 10.03.2023 (вартість згідно з джерелом інформації - 3,96 долари США за 1 кг), товар №2 - митна декларація №23UA807200002258U2 від 03.03.2023 (вартість згідно з джерелом інформації - 5,53 доларів США за 1 кг), товар №3 - митна декларація №UA100230/2022/603315 від 15.02.2022 (вартість згідно з джерелом інформації - 5,53 доларів США за 1 кг), товар №4 - митна декларація №UA500110/2022/004430 від 17.04.2022 (вартість згідно з джерелом інформації - 5,86 доларів США за 1 кг), товар №5 - митна декларація №23UA100380672064U3 від 13.02.2023 (вартість згідно з джерелом інформації - 3,96 долари США за 1 кг). Ураховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини восьмої статті 57 та частини першої статті 55 МК України, відповідач вказав на можливість застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівнях митної вартості.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця видала ТОВ «Віта-Текс» картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000295 від 03.04.2023.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, ТОВ «Віта-Текс» з урахуванням коригувань подало нову митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380604526U4 від 03.04.2023 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 494 766,43 грн.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 1 та 2 статті 51 МК України закріплено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За приписами ч. ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Приписами ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

В силу вимог ч. ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Положеннями статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 квітня 2023 року ТОВ «Віта-Текс» до Київської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за інвойсом №PWK2300.2303 від 22.12.2022, митна вартість якого склала 68 704,26 долари США й була визначена позивачем із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту). Поставка товару відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (а.с. 78 звор. - 80).

Однак, Київською митницею було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від №UA100380/2023/000111/2 від 03 квітня 2023 року, відповідно до якого, визначено митну вартість товару за резервним методом (а.с. 36-37).

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що, згідно пункту 3 Додатку від 21.12.2022 № VT425 до зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2015 № VT0112-15, інвойсу від 22.12.2022 №PWK2300.2303 та графи 20 митної декларації, поставка товарів здійснюється за умовами CPT м. Київ, Україна. Відповідно до Incoterms 2010, міжнародний торговий термін (умова) «CРТ (Carriage Paid To (named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, але пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість товару включає лише вартість товару, пакування, маркування, доставку.

З даного приводу, колегія суддів зазначає, що, відповідно до пункту 3 Додатку від 21.12.2022 № VT425, Продавець зобов`язався поставити товар позивачу змішаним транспортом на умовах поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

Умови поставки CPT згідно з Incoterms 2010 передбачають те, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Продавець зобов`язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.

Продавець також зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

Також, в обов`язки продавця включена сплата витрат щодо експортних митних процедур, а також усіх мит, податків та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Таким чином, за умовами поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010) саме на продавця, а не на позивача покладались обов`язки щодо сплати й забезпечення митного очищення спірного товару позивача при його транспортуванні до м. Києва, Україна.

При цьому, слід звернути увагу на те, що спірний товар переміщувався через митний кордон України не в контейнері на вантажному автомобілі, а в самому вантажному автомобілі, що підтверджується наявною в матеріалах справи автотранспортною накладною №А110313 від 28.03.2023 і графами 19, 25 та 26 митної декларації ІМ40ДЕ №23UA100380604462U9 від 03.04.2023, тому,, надання позивачем до митного оформлення спірного товару коносамента, зазначеного в інвойсі №PWK2300.2303 від 22.12.2022, не вимагається приписами статті 53 МК України для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно скоригував заявлену позивачем митну вартість спірного товару, так як позивач не підтвердив включення вартості митного очищенню товару для експорту до митної вартості товару, адже такі витрати вже були включені до ціни товару та були понесені продавцем, а не позивачем.

Доводи апелянта про те, що в поданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо встановлення сортності товару, що, в свою чергу, впливає на ціну товару, є необґрунтованими, адже, як в Додатку до Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01.12.2015, так і в інвойсі Продавець і позивач узгодили, що товар за митною декларацією є стоковим.

З приводу доводів апелянта про відсутність банківських платіжних документів щодо оплати спірного товару, слід зазначити, що пунктом 4.1 Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01.12.2015 визначено, що оплата за товар буде здійснюватися шляхом оплати Покупцем виставленого інвойсу за Товар Продавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання Товару Покупцем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачене відповідним додатком до цього Договору.

Тобто, з вищевказаного вбачається, що на час розмитнення товару, оплата за товар ще не була здійснена, водночас, на переконання колегії суддів, наданий позивачем митному органу інвойс є достатнім для підтвердження митної вартості товару.

З приводу доводів апелянта про ненадання позивачем копії експортної митної декларації продавця та сертифікату походження до митного оформлення, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до частин 1, 2 та 6 статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Декларація про походження товару це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Матеріали справи свідчать, що продавець зробив відповідну заяву про країну походження спірного товару на Інвойсі, що повністю узгоджується з приписами чинного законодавства України та підтверджує країну походження товару, а саме: Китайську Народну Республіку.

Посилання апелянта на ненадання при митному оформленні товару коносаменту, є необгрунтованим, оскільки, коносамент є документом, який підтверджує перевезення товарів водним транспортом (а не автомобільним), у той час, як факт перевезення вантажу автомобільним транспортом підтверджує міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

Щодо доводів апелянта про те, що наданий позивачем прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, як наслідок, він прийнятий до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.

Так, чинне законодавство не містить обов`язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.

Таким чином, позивач може надати відповідачу лише той прайс-лист виробника товару, який є в його наявності.

При цьому, прайс-лист носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, адже він не міститься в переліку документів, визначеному в частині другій статті 53 МК України.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача №UA100380/2023/000111/2 від 03.04.2023 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Отже, доводи апелянта про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України є необґрунтованими.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000111/2 від 03.04.2023.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.