Постанова

від 28.11.2024 по справі 620/3565/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3565/24 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» (далі - позивач/апелянт/ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області (далі - відповідач/апелянт) про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати у повному обсязі постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 034109 від 13 грудня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що чинним законодавством України передбачено обов`язок облаштування транспортного засобу тахографом лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів. Разом з тим, позивач послуги з перевезення вантажу не надавав, оскільки здійснював доставку власного товару покупцеві. Позивач зазначив, що законодавець хоч і передбачив наявність відповідного обов`язку, проте не визначив процедури його дотримання для окремої категорії осіб, до якої відноситься і товариство, оскільки воно не надає послуг з перевезення. Наведене виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративний позов ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13 грудня 2023 року № 034109.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» судові витрати в сумі 7 028,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач в даних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ, а тому не може бути суб`єктом відповідальності за порушення, наведені у частині першій статті 60 цього Закону.

В апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що навіть за умови того, що позивач здійснював перевезення вантажу за власний рахунок для власних потреб, використовуючи найману працю водія, такий водій зобов`язаний був пред`явити: щоденні листи режиму праці та відпочинку; протокол перевірки та адаптації тахометра. Окрім того, дія пункту 1.4. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженго наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, на позивача не розповсюджується, оскільки водій ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» і повинен був мати при собі та пред`явити вказані документи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. На його думку, скаржник в апеляційній скарзі не навів жодних підстав для скасування рішення суду. Зазначив, що підставою для притягнення учасника господарських відносин до господарсько-правової відповідальності є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а у спірних правовідносинах ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», що в свою чергу призвело до безпідставного застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до оскаржуваної постанови та абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» є суб`єктом господарювання та основним видом економічної діяльності є КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Інші (код КВЕД): 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 31.02 Виробництво кухонних меблів; 31.09 Виробництво інших меблів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, інша допоміжна діяльність у сфері оптової торгівлі.

02 листопада 2023 року старшим інспектором ВДН(к) у Київській області Макарчуком О.П. та старшим державним інспектором Романченком П.О. , діючи на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 26 жовтня 2023 року № 000492, о 12:40 на дорозі а/д М-06 Київ-ЧОП км. 23 здійснено зупинку та перевірку транспортного засобу МАН д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , власник ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ», під керуванням водія ОСОБА_1 , який мав при собі посвідчення водія НОМЕР_3 , видане ДАІ ГУ УМВС України від 21 січня 2004 року, та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 012077.

У даному акті посадовими особами зазначено, що на момент перевірки у водія ОСОБА_1 відсутні: щоденні реєстраційні листи режиму праці та відпочинку за 02.11.2023 та попередніх 28 днів; відсутній протокол перевірки та адаптації тахометра, абзац 3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на час перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті Петренко Русланом винесено постанову від 13 грудня 2023 року № 034109 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким на ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» накладено штраф у сумі 17 000, 00 грн за порушення абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (перевезення вантажу без наявності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ).

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) врегульовано відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з статтею 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (пункти 12, 17 цього Порядку).

Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки суб`єкта господарювання перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Стаття 39 Закону № 2344-ІІІ встановлює перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Положеннями статті 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

До таких згідно із пунктом 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, відносяться протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, передбаченому ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Такі документи повинні мати при собі водії транспортних засобів, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 3,5 тонн.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року № 340.

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.1).

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.2).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що його приписи не поширюються на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров`я України; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

Згідно з пунктом 1.5 Положення № 340 тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб (далі - ТЗ) для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340, зокрема, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Приписами пункту 6.2 Положення № 340 встановлено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Згідно з пунктом 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, повинен мати протокол про перевірку та адаптацію тахографа, а у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія, наявність якої є обов`язковою.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача про те, що пункти 6.1, 6.3 Положення № 340 не поширюють свою дію на спірні правовідносини, оскільки належний позивачу транспортний засіб використовувався для перевезення вантажу для власних потреб в межах України і через це ТЗ не зобов`язаний бути облаштованим тахографом, а водій, який керує таким ТЗ, не повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія. З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб МАН д.н.з. НОМЕР_1 має повну масу більше 3,5 тонн, а пункт 6.1 Положення містить імперативну норму про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пункт 1.4 Положення № 340 має вичерпний перелік випадків не поширення його приписів на перевезення, зокрема, вантажів, до яких не належать перевезення позивачем власного вантажу.

Також, слід зазначити, що ТОВ «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» для перевезення вантажу використовувало найманого працівника, а тому відсутні підстави для застосування пункту 1.4. Положення щодо здійснення перевезень фізичними особами за власний рахунок для власних потреб.

Окрім того, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, заповнені тахокарти - щоденні реєстраційні листи режиму праці та відпочинку (у кількості, що передбачена ЄУТР (994 016) (частина восьма статті 53 Закону № 2344-III, пункт 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20 жовтня 2010 року за № 946/18241).

Однак, під час перевірки у водія ОСОБА_1 був відсутній щоденний реєстраційний лист режиму праці та відпочинку - тахокарта, який відповідно до статті 48 Закону № 2344-III, пункту 6.1 Положення № 340 та пункту 3.3. Інструкції № 385 повинен знаходитись у водія та надаватись під час перевірки.

На підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наявність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортних засобів, який лише в подальшому був наданий безпосередньо до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області, не дає підстави для звільнення від адміністративно-господарської відповідальності, оскільки санкція абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачає відповідальність саме за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Статтею 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Ці вимоги закону відповідачем дотримані.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, то відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «БЮС ГАРАНТІЯ» у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Штульман І.В.