Постанова

від 27.11.2024 по справі 460/27424/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Справа № 460/27424/23 пров. № А/857/21558/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року (суддя Дорошенко Н.О., м.Рівне, повний текст складено 22 липня 2024 року), -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (далі ТОВ) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці (далі Митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.05.2023 №UA205050/2023/000237/2 (далі Рішення).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами. Вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 20.08.2021 між ТОВ (Покупець) та компанією UFI Filters SPA (далі Продавець), зареєстрованою в Італійській Республіці, укладено контракт №ІТ200821 від 20.08.2021 (далі Контракт), відповідно до якого предметом цього договору є продаж і поставка автомобільних запасних частин (далі Товар) продавцем покупцю, а також придбання і приймання даного товару покупцем.

На виконання умов Контракту Продавець поставив позивачу партію Товарів (запасні частини для легкових автомобілів - фільтри в асортименті) за інвойсами: №23001069 від 12.05.2023 на загальну суму 4584,67 євро на умовах FСА Хелм, Польща; №23001070 від 12.05.2023 на загальну суму 46796,10 євро на умовах FСА Хелм, Польща. Загальна сума поставки склала 51380,77 євро.

24.05.2023 позивачем була здійснена оплата за Товар в повному обсязі згідно з платіжним документом (SWIFT) від 24.05.2023 на суму 51380,77 євро.

На виконання умов поставки, Продавець поставив Товар на митний склад SUKCES SP.Z.O.O. (Хелм, Польща).

Згідно з рахунком-фактурою SUKCES SP.Z.O.O. №0096/05/23/FVW/А від 25.05.2023 вартість складських витрат по Товару UFI Filters SPA становить 303,75 євро

За договором автомобільного транспортного експедирування №63 від 24.05.2023 між ТОВ та експедитором SUKCES SP.Z.O.O. було узгоджено перевезення збірного вантажу-автомобільних запчастин (від кількох постачальників, у т.ч. UFI Filters SPA) з митного складу SUKCES SP.Z.O.O., м.Хелм, Польща, на митну територію України (до м.Луцьк) транспортним засобом АС2303СВ/ НОМЕР_1 .

Перевезення Товарів UFI Filters SPA за інвойсами №23001069 від 12.05.2023 та №23001070 від 12.05.2023 з митного складу SUKCES SP.Z.O.O., м. Хелм, Польща, на митну територію України здійснено за автотранспортною накладною СМR №24052023/UFI від 24.05.2023 т.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_1 .

Згідно з рахунком-фактурою №0101/05/23/FVW від 24.05.2023 транспортні витрати т.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_1 по товарах UFI Filters SPA за маршрутом Хелм - Дорогуськ (пункт митного пропуску) (до місця ввезення на митну територію України) становить 379,68 євро.

25.05.2023 з метою митного оформлення імпортованого Товару уповноважений представник позивача подав до Митниці митну декларацію №23UА205050036981U0 (далі МД).

Відповідно до графи 31 МД заявленим товаром є запасні частини для легкових автомобілів - фільтри в асортименті, що становлять 34 товарні позиції торгівельної марки «SOFIMA», виробник: UFI Filters SPA.

У поданій позивачем МД була заявлена митна вартість товару за ціною Контракту в сумі 2051850,13 грн, що складається з вартості товару 51380,77 євро (2024916,15 грн по курсу 39,41), складських витрат у розмірі 303,75 євро (11970,79 грн по курсу 39,41) та витрат на транспортування товару у розмірі 379,68 євро (14963,19 грн по курсу 39,41).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідачу було надано: зовнішньоекономічний договір - Контракт; інвойс №23001069 від 12.05.2023; інвойс №23001070 від 12.05.2023; автотранспортна накладна (СМR) № 24052023/UFI від 24.05.2023; декларація про походження товару - інвойс №23001070 від 12.05.2023; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером - інвойс №23001069 від 12.05.2023; договір автомобільного транспортного експедирування №63 від 24.05.2023; рахунок-фактура №0101/05/23/FVW від 24.05.2023 про транспортні витрати; довідка ASSA Sр. z.o.o. про транспортні витрати Б/Н від 24.05.2023; рахунок-фактура №0096/05/23/FVW/А від 25.05.2023 про вартість складських витрат; договір доручення на декларування та митне оформлення товарів №557 від 25.04.2018.

25.05.2023 відповідачем було надіслано позивачу вимогу, де зазначалось, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.

У зв`язку з наведеними розбіжностями митний орган зобов`язав позивача в 10-ти денний термін надати: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів; 8) копію митної декларації країни відправлення.

На виконання вимоги позивачем додатково було надано наступні документи: договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020 між ASSA Sр. z.o.o. та ТОВ; договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №2.01.2023 від 02.01.2023 між ASSA Sp. z.o.o. та ФОП ОСОБА_1 ; SWIFT від 24.05.2023; договір складського зберігання №01/08 від 01.08.2022 між ТОВ та SUKCES SP.Z.O.O.; договір оренди нерухомого майна №5/10-21 від 01.10.2021; митна декларація країни відправлення №23ІТQ1V1Т0300779Е8 від 19.05.2023; прайс-лист; видаткова накладна №401975 від 24.02.2023; видаткова накладна №898814 від 28.04.2023; видаткова накладна №225776 від 02.02.2023; видаткова накладна №1024446 від 12.05.2023; видаткова накладна №838431 від 21.04.2023; лист-пояснення ТОВ на повідомлення від Митниці вих. №364 від 26.05.2023;

26.05.2023 відповідач прийняв Рішення та сформував картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205050/2023/032655 (далі Картка відмови).

За Карткою відмови позивачу було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД з таких причин: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідність до Рішення.

Рішення містить наступний опис підстав для коригування митної вартості:

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

В рахунку на оплату транспортних послуг вказано договір міжнародного перевезення вантажів від 19.06.2020 №19/06/20, який фактично не надано.

Терміни оплати, вказані в п.4.1 Контракту не відповідають терміну оплати в інвойсах.

Згідно з Контрактом, договір заключено з фірмою UFI Filters SPA, а відправку здійснює SUKCES SP.Z.O.O.

В СМR №24052023/UFI перевізник YAROSLAVA SAVCHUK, а договір про перевезення заключено №63 з ASSA Sp. z.o.o.

Адреса місця розвантаження вказана в договорі про перевезення не співпадає з юридичною адресою отримувача.

Відповідно до Рішення, митну вартість товару скориговано за другорядним резервним методом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини першої статті 246 Митного кодексу України (далі МК) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статей 49, 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною першою статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.

За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК).

За правилами частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частиною першою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частини друга-третя статті 54 МК).

Частиною четвертою статті 54 МК встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Водночас частиною п`ятою статті 54 МК передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, в силу приписів статті 55 МК орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.

Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом (далі ВС) у постанові від 29 січня 2019 року у справі №815/6827/17.

Як уже встановлено вище, на обґрунтування спірного Рішення за результатами розгляду додатково наданих декларантом на запит митного органу документів відповідач вказав, що в рахунку на оплату транспортних послуг вказано договір міжнародного перевезення вантажів від 19.06.2020 №19/06/20, який фактично не надано.

З матеріалів справи видно, що на виконання умов вказаного договору сторонами було погоджене перевезення вантажу зазначеного в інвойсах №23001069 від 12.05.2023, №23001070 від 12.05.2023, про що було складено заявку у формі договору автомобільного транспортного експедирування №63 від 24.05.2023, який був поданий декларантом разом із МД.

Оскільки транспортно-експедиційні послуги для ТОВ надаються «ASSA Sр. z.o.o.» за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020, саме тому зазначений договір було вказано в рахунку на оплату транспортних послуг.

Щодо твердження відповідача про відсутність заявки на перевезення, передбаченої договорами міжнародного перевезення вантажів від №19/06/20 від 19.06.2020, №2.01.2023 від 02.01.2023, суд апеляційної інстанції зазначає, що така заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару.

Відповідно до підпункту 6 частини другої статті 53 МК, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому суд враховує правову позицію ВС, викладену у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, де зазначено наступне: якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Отже, належними та достатніми документами, в частині складових витрат на транспортування в розумінні вказаної статті за МД є: СМR №24052023/UFI від 24.05.2023, договір автомобільного транспортного експедирування №63 від 24.05.2023, рахунок-фактура №0101/05/23/FVW від 24.05.2023 про транспортні витрати, довідка ASSA Sp. z.o.o. про транспортні витрати Б/Н від 24.05.2023, які містять повні та достовірні відомості щодо витрат на транспортування та які були надані митному органу.

Оскільки заявку на перевезення вантажу було складено у формі договору автомобільного транспортного експедирування №63 від 24.05.2023, то саме в ньому визначені всі необхідні відомості про перевезення, у тому числі вартість, відомості про вантаж, дата та адреса завантаження, дата та місце розвантаження (доставки), траспортні засоби, місце розмитнення, контактні особи. Вказаний договір було надано митному органу.

Отже, позивачем надано необхідні документи, які дозволяють перевірити достовірність декларування позивачем витрат на транспортування товарів.

Окрім того, в оскаржуваному Рішенні Митниця зазначала про те, що терміни оплати, вказані в пункті 4.1 Контракту, не відповідають терміну оплати в інвойсах.

З даного приводу ВС висловився в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року (справа №540/2605/18), від 06 травня 2020 року (справа №140/1713/19).

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наведені митним органом обставини щодо умов оплати жодним чином не впливають на митну вартість товарів, а митний орган не навів жодних обґрунтувань, яким чином умови оплати за товар впливають на ціну товару.

Ще однією з підстав прийняття Рішення було твердження відповідача, що згідно з Контрактом договір заключено з фірмою UFI Filters SPA, а відправку здійснює SUKCES SP.Z.O.O.

Суд першої інстанції правильно встановив, що між ТОВ та компанією SUKCES SP.Z.O.O. укладено договір складського зберігання №01/08 від 01.08.2022, за яким остання надає позивачу послуги з приймання, зберігання та видачі товарів з митного складу.

В подальшому товари було видано з митного складу SUKCES SP.Z.O.O. перевізнику, який доставив їх на митну територію України відповідно до укладеного договору автомобільного транспортного експедирування №63 від 24.05.2023 за СМR №24052023/UFI від 24.05.2023.

У зв`язку із наведеним, оскільки видача (відправлення) товару зі складу здійснювалась SUKCES SP.Z.O.O., відповідно, відправником товару зазначено SUKCES SP.Z.O.O. (Хелм).

Таким чином, компанія SUKCES SP.Z.O.O. була відправником товарів за договором складського зберігання №01/08 від 01.08.2022, а не за Контрактом.

На підтвердження зазначених обставин декларантом було надано митному органу договір складського зберігання №01/08 від 01.08.2022 із SUKCES SP.Z.O.O. та рахунок- фактуру №0096/05/23/FVW/А від 25.05.2023 про вартість складських витрат, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, дані щодо відправника товарів узгоджуються з умовами поставки товарів, визначених Контрактом та інвойсами, та підтверджуються належними документами, що були надані позивачем митному органу та задекларовані декларантом у встановленому порядку.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товару виникли також у зв`язку з тим, що в СМR №24052023/UFI перевізником вказана YAROSLAVA SAVCHUK, а договір про перевезення заключено №63 з ASSA Sp. z.o.o.

За приписами статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно із підпунктом 3.2.7 договору №19/06/20 від 19.06.2020 Виконавець відповідно до умов даного договору та окремої заявки матиме право попросити третю сторону виконати послуги.

Згідно з пунктом 13 договору №63 від 24.05.2023 якщо із замовлення на організацію перевезення або транспортування не випливає нічого іншого, експедитор може без необхідності отримання згоди Замовника делегувати виконання договору транспортного експедирування іншим експедиторам, як повністю (заміна експедитора), так і частково (субекспедитор), перевізникам, а також має повну свободу залучати будь-яких інших осіб, необхідних або корисних для надання транспортно-експедиційних послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020 та договору автомобільного транспортного експедирування №63 від 24.05.2023, Виконавець, ASSA Sp. z.o.o. залучив до здійснення перевезення безпосереднього перевізника Фізичною особою-підприємцем (далі ФОП) ОСОБА_1 .

На підтвердження зазначених обставин на запит митного органу позивачем було надано договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 2.01.2023 від 02.01.2023 між ASSA Sp. z.o.o. і ФОП ОСОБА_1 .

Окрім того, відповідач стверджував, що адреса місця розвантаження, вказана в договорі про перевезення не збігається з юридичною адресою отримувача суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Фактично товар доставлявся на адресу позивача за місцезнаходженням його складських приміщень: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди нерухомого майна №5/10-21 від 01.10.2021, який було надано позивачем митному органу.

Позивач надав відповідачу повну інформацію щодо відповідної адреси, за якою розташовані орендовані складські приміщення ТОВ, у листі вих. №364 від 26.05.2023 та надав відповідний договір оренди.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до частини десятої статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, тому для визначення митної вартості товарів не має значення конкретне місце доставки на митній території України, а позивачем були включені у повному обсязі понесені транспортні витрати до місця ввезення на митну територію України, що підтверджується наданими документами.

Відповідачем не надано обґрунтувань, що наведені обставини мають вплив на правильність визначення декларантом митної вартості чи її складових.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

ВС у постанові від 8 лютого 2019 року у справі №825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на наведене, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не обґрунтував числове значення митної вартості товару, не зазначив фактів, які вплинули або повинні вплинути на таке коригування.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич