Постанова

від 28.11.2024 по справі 140/1929/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1929/24 пров. № А/857/16323/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуді-кейтеринг» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні в місті Луцьку суддею Мачульським В. В.) в адміністративній справі № 140/1929/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуді-кейтеринг» до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про визнання протиправними і скасування постанови про накладення штрафу та припису про усунення порушень вимог законодавства,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуді-кейтеринг» (далі також - ТОВ «Фуді-кейтеринг», Товариство, позивач) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області (далі також - ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області, відповідач) № 1 від 16.01.2024 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя травин винесений ТОВ «Фуді-кейтеринг»;

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області № 1 від 13.02.2024 про накладення на ТОВ «Фуді-кейтеринг» штрафу в розмірі 71 000,00 грн.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що позаплановий захід контролю, на підставі якого були винесені оскаржувані припис та постанова, був проведений безпідставно, позаяк розпочався за скаргою ОСОБА_1 , яка до відповідача не направлялася, а надійшла до Рівненської обласної ради. Тобто, фактично контрольний захід протиправно розпочався за дорученням Рівненської обласної ради. Також контрольний захід розпочався за анонімною скаргою, позаяк така не містить усіх реквізитів скаржника; у скарзі не вказано жодного відношення скаржника до позивача і скарга не містить жодного слова про проведення перевірки ТОВ «Фуді-кейтеринг». Крім того, перевіряючими були перевищені межі проведення заходу контролю та було проведено комплексну перевірку роботи Товариства з метою відшукання хоч якихось порушень. Також посадові особи ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області не забезпечили повного, всебічного та безперервного фіксування ходу здійснення позапланового заходу контролю.

Також позивач вважає безпідставними виявлені порушення, позаяк перевірка температурного режиму їжі здійснювалася без вимірювальних приладів; також було забезпечено захист їжі від забруднення, що підтверджено відеозаписом; також було належним чином марковано продукти, у зв`язку з чим було відсутнє порушення у виді вилучення з обігу немаркованих продуктів. З приводу обігу простроченої олії зазначає, що така зберігалася окремо та була підготовлена для її утилізації, а з приводу обігу олії без маркування українською мовою вказує, що така олія була доставлена як зразок, а не для використання.

Вважає безпідставними покликання щодо ненадання доказів про проходження навчання персоналом в частині дотримання гігієнічних вимог, позаяк такі були надані Товариством, проте не були зафіксовані перевіряючими в актів перевірки. Також були відсутні порушення правил товарного сусідства, позаяк уся молочна продукція була герметично запакована та розміщувалася окремо від яєць. З приводу відсутності засобів температури в морозилках, відсутності обліку температури та вологості вказує, що вимога законодавства стосується дотримання температурного режиму (тобто, справності обладнання), а не наявності термометра на полиці морозилки. Також наявність на холодильнику таблиці термінів зберігання молочної продукції з даними, відмінними від даних виробника, не є порушенням, оскільки дані такої таблиці містять універсальні усереднені показники (якщо виробником не передбачено довший строк зберігання продукції). Не відповідає дійсності й інформація про наявність начищеної цибулі, картоплі та натертої моркви без маркування «вжити до», позаяк вказані продукти були виготовлені безпосередньо під час проведення перевірки. Також було присутнє маркування на курячому філе та хеку. Безпідставними є покликання на невідповідність складу супу технологічним картам, позаяк дослідження узятих зразків не проводилося, а в замовника не було жодних претензій до складу та якості супу. Крім того, є безпідставними покликання на порушення ведення (заповнення наперед) бракеражного журналу. Помилковим є й висновок про ненадання доказів калібрування термометра для вимірювання температури готових страв, позаяк станом на дату перевірки триває гарантійний строк, термометр новий і ніякого калібрування не потребував.

Зважаючи на факт примирення сторін і зафіксований надалі факт відсутності порушень в роботі позивача, а також протиправні підстави для проведення перевірки, відповідач протиправно не закрив справу на підставі статті 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» та статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ТОВ «Фуді-кейтеринг», яке вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права щодо дослідження доказів, у результаті чого неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; окремі обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними; також висновки суду не відповідають обставинам справи. Окрім того, суд першої інстанції неправильно застосував на матеріального права, що сукупно призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, чим порушено право позивача на справедливий суд. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Також воно просило здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та обов`язкової участі апелянта.

Проте, враховуючи, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а матеріали справи матеріли адміністративної справи чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування є як у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, а тому є достатніми для вирішення справи по суті апеляційних вимог та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення; тобто, є можливим апеляційний розгляд справи у відсутності учасників справи (їх представників), тобто підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні, у зв`язку з чим розгляд справи призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Вимоги апеляційної скарги ТОВ «Фуді-кейтеринг» обґрунтовувало тим, що суд першої інстанції не дослідив обставини примирення позивача зі скаржником ОСОБА_1 , що має наслідком закриття адміністративного провадження. Крім того, контрольний захід протиправно було проведено на підставі анонімної скарги.

Також суд першої інстанції не дослідив обставини щодо фабрикації порушень з боку відповідача, зокрема, звинувачень позивача у порушенні температурного режиму готових страв, мнимої відсутності маркування на окремих запасах, ведення бракеражного журналу, ненадання доказів калібрування обладнання, відсутності засобів контролю температури в морозилках, а лише обмежився дублюванням тверджень, відображених в акті перевірки. Натомість, відеозапис спростовує вказані порушення. У бракеражному журналі наперед було заповнено лише колонки, що стосуються номенклатури страв згідно з меню та заповнюються самим позивачем, однак інші графи були пусті. Також обладнання (термометри) не підлягало калібруванню, бо тривав гарантійний строк.

З приводу покликань суду на порушення в роботі позивача в силу функціонування експериментального цеху зазначає, що відповідно до договору оренди харчоблоку позивач використовує харчоблок під розміщення закладу харчування, їдальні, бару, кафе на власний розсуд та не обмежений нічим в цих питаннях; а наявність експериментального цеху не суперечить не лише умовам договору оренди, але й законодавству. Оглядаючи морозильні камери експериментального цеху, посадові особи відповідача вийшли за межі перевірки, а відтак будь-які висновки відповідача в цій частині взагалі не стосуються предмету доказування, отже не може служити належним доказом будь-якої вини позивача.

Безпідставним є й висновок про порушення позивачем встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів відповідно до експертного висновку, при тому, що показники калорій, білків, жирів та вуглеводів були більші, аніж заявлено в технологічній карті. Позивач також не оскаржував експертний висновок, позаяк такий є нікчемним. Також експертний висновок не може бути належним та допустимим доказом будь-яких порушень у роботі позивача і тим більше не може бути підставою для покладання на позивача штрафу, позаяк такий виданий лабораторією, підвідомчою самому ж відповідачу.

ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області подало відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, позаяк мотиви та підстави, зазначені в цій скарзі щодо скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, а натомість рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до вимог законодавства, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та правильно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, які надавалися суду, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Тому просило апеляційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив мотивований, зокрема, тим, що посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не дослідив обставини примирення позивача зі скаржником ОСОБА_1 , посилаючись на частину третю статті 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» є безпідставними, позаяк встановлені в ході перевірки порушення порушують права громадян на безпечне та якісне отримання послуг з надання харчування; у зв`язку з цим були відсутні підстави для закриття провадження відповідачем.

Безпідставними є твердження апелянта щодо фабрикування відповідачем порушень, позаяк таке спростовується відеозаписом ходу перевірки та виявлених порушень. Також безпідставними є звинувачення апелянта щодо не дослідження судом першої інстанції обставин справи, позаяк вказане спростовується дослідженням судом всіх наданих доказів, в тому числі й відео перевірки.

Позивач намагається ввести суд в оману, вказуючи про належне калібрування всіх засобів вимірювання температури, описуючи лише один термометр; проте в акті перевірки зафіксовано порушення щодо неналежного калібрування різних вимірювальних приладів. У холодильниках, в яких є вбудовані датчики температури, уповноважена особа не надала доказів про проведення обслуговування (калібрування) датчиків температури. Контрольні термометри в холодильному та морозильному обладнанні були відсутні.

Висновки апелянта про анонімність скарги спростовуються доводами самого ж апелянта про примирення зі скаржником.

Щодо рішення відповідача провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі звернення ОСОБА_1 зауважує, що вжити заходів, про які просив скаржник, можливо лише встановивши наявність зазначених ним порушень, що неможливо зробити перебуваючи в приміщенні відповідача без виходу на позапланову перевірку; тому відповідач був зобов`язаний провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) у позивача виключно з метою перевірки фактів, вказаних у скарзі.

Щодо винесення штрафу одночасно з приписом зауважив, що законодавством передбачено за як порушення самого факту достатньо для застосування штрафної санкції; тобто виконання апелянтом припису не може бути підставою для звільнення апелянта від відповідальності.

Щодо правомірності розміщення експериментального цеху не надано відповідних документів; а пояснення апелянта, що він має право використовувати вказаний цех на власний розсуд не відміняє вимоги законодавства щодо отримання належних дозвільних документів.

Твердження апелянта, що суд першої інстанції відхилив його позовні вимоги на підставі наявності лише експертного висновку не відповідає дійсності, позаяк при цьому було враховано факти наявності цілого переліку порушень, за які передбачена відповідальність, що зафіксоване в акті перевірки та протоколі про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 17.01.2024.

Зауважує, що кількість виявлених порушень не впливає на розмір штрафної санкції і для застосування штрафної санкції достатньо виявлення хоча б одного порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів. Натомість апелянт не спростував наявність жодного із вказаних в акті перевірки порушень.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 10.01.2024 до ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області від Рівненської обласної ради надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 , у якій останній скаржиться на якість харчування в комунальному підприємстві «Рівненському обласному фтизіопульмонологічному медичному центрі», а саме: малі порції їжі, недостатньо калорійні, мало овочів, їжа холодна, відчувається що продукти не свіжі.

У зв`язку з цим просив вжити заходів для якісного харчування хворих на туберкульоз.

11.01.2024 начальник ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області видав наказ № 24-АГ «Про проведення позапланового заходу», яким зобов`язав начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області - державного інспектора Луцків Т. М. та начальника Рівненського міського управління ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області - державного інспектора Сасовського А. М. у період з 15.01.2024 до 16.01.2024 в установленому порядку провести позаплановий захід державного контролю (інспектування), а саме: стаціонарної потужності (харчоблоку) оператора ринку ТОВ «Фуді-кейтеринг», що знаходиться за адресою: вул. Дворецька, 108, м. Рівне, Рівненська область, щодо дотримання вимог Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Також видано посвідчення (направлення) від 11.01.2024 № 23.

На підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області від 11.01.2024, направлення № 23 від 11.01.2024 на проведення позапланового заходу 15.01.2024 в 10 год. 14 хв. посадові особи відповідача розпочали позаплановий захід державного контролю - стаціонарної потужності (харчоблоку) оператора ринку ТОВ «Фуді-кейтеринг», що знаходиться за адресою: вул. Дворецька, 108, м. Рівне, Рівненська область.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю складено акт від 16.01.2024 № 4, яким встановлено таке:

- оператором ринку здійснювався обіг харчових продуктів маркування яких не відповідало вимогам законодавства, а саме: на крупі манній, ячній, пшеничній, гороховій та муці відсутнє маркування. Також відсутнє маркування на овочах (картопля та цибуля). На олії соняшниковій «Sofya» відсутнє маркування державною мовою (1 пляшка - 3л, 1 пляшка неповного вмісту). Оператором ринку здійснювався обіг олії соняшникової ТМ «Масляна», фасувальник ФОП ОСОБА_2 термін придатності якої завершився 02.2023, на час перевірки якої на складі знаходилося 18 пляшок по 5 літрів (загальний об`єм 90 літрів). Оператор ринку на час перевірки здійснював обіг та не вилучив з обігу харчові продукти, які не відповідають вимогам законодавства в частині маркування, а саме: крупи манної, ячної, пшеничної, горохової, муки, картоплі, цибулі та олії соняшникової «Sofya», олії соняшникової ТМ «Масляна»;

- оператором ринку при перевезені готових харчових продуктів не забезпечено захист їх від забруднення. Харчові продукти, розмішені у ящику, перевозилися не захищені від зовнішнього середовища. Не забезпечено збереження температурного режиму при перевезені готових харчових продуктів до відділень з роздачі. При перевірці температури готових харчових продуктів, доставлених до відділень з роздачі, температура супу овочевого (без капусти) становила 54,5 ?С, каші пшеничної з маслом з печінкою по-строганівському - 55,7 ?С, що не відповідає температурі прописаній в нормативних документах оператора ринку;

- оператором ринку на час перевірки не надано доказів щодо проведення навчання для персоналу підприємства в частині дотримання гігієнічних вимог під час поводження з харчовими продуктами, здійсненням контролю за видачею та перевезенням харчових продуктів;

- у холодильних та морозильних камерах харчові продукти зберігаються з порушенням товарного сусідства: молочна продукція зберігалася в одному холодильнику з яйцями курячими. Не ведеться контроль температурних режимів під час зберігання харчових продуктів в морозильних та холодильних камерах; відсутні засоби обліку температури. На морозильних та холодильних камерах є записи про контроль температури; останні відмітки за вересень, жовтень 2023 року. На холодильній камері для зберігання молочної продукції є таблиця щодо термінів зберігання харчових продуктів після відкриття; дані таблиці не відповідають вимогам виробника, зазначеним на маркуванні молочної продукції, яка знаходилася в холодильній камері. В одній із холодильних камер у відрах зберігалася начищена картопля та цибуля без зазначення термінів придатності - «вжити до...». Також на зберіганні виявлено натерту моркву, на якій відсутнє маркування. Встановлено зберігання в морозильних камерах курячого філе без зазначення терміну придатності - «вжити до...»; окремі упаковки риби хек зберігалися без маркування;

- під час перевірки термінів придатності харчових продуктів в одній із морозильних камер встановлено сировину невідомого походження, яка зі слів уповноваженої особи використовується для приготування харчових продуктів в експериментальному цеху, який знаходиться в одному з приміщень харчоблоку, без наявних на це дозволів;

- контроль параметрів температурних та вологісних режимів у складі овочів та бакалії не ведеться. Є гігрометр, проте уповноважена особа не змогла визначити вологість в складі бакалії, що свідчить про відсутність знань у працівниці користування цим приладом;

- оператором ринку не надано доказів про проведення калібрування обладнання (термометр) для вимірювання температури в харчових продуктах.

Також 15.01.2024 під час проведення позапланового заходу державного нагляду (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти відповідачем було прийнято рішення про відбір зразків продукції № 1, відповідно до якого було проведено відбір зразків, що оформлено актом відбору зразків № 1 від 15.01.2024, а саме: супу овочевого, каші пшеничної з вершковим маслом, печінки по-строганівському.

16.01.2024 державним інспектором ОСОБА_3 , з метою усунення виявлених під час заходу державного контролю порушень законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, вказаних в акті перевірки, було складено припис за № 1 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, яким зобов`язано позивача або уповноважену на те особу в термін виконання, до 07 лютого 2024 року:

1. Вилучити з обігу харчові продукти, маркування яких не відповідає вимогам законодавства, а саме: крупу манну, ячну, пшеничну, горохову, муку, картоплю, цибулю, олію соняшникову «Sofya», олію соняшникову ТМ «Масляна», фасувальник ФОП ОСОБА_2 . Вилучити з морозильної камери харчоблоку сировину невідомого походження, яка використовується для приготування харчових продуктів в експериментальному цеху - строк усунення 23.01.2024;

2. При перевезенні готових харчових продуктів забезпечити їх захист від забруднення. Забезпечити збереження температурного режиму при перевезені готових харчових продуктів до відділень з роздачі та температуру видачі готових страв споживачам - строк усунення 07.02.2024;

3. Провести навчання для персоналу підприємства, в частині дотримання гігієнічних вимог під час поводження з харчовими продуктами, здійсненням контролю за температурою видачі та перевезення харчових продуктів. Провести навчання для персоналу підприємства щодо правил користування засобами вимірювальної техніки - строк усунення 30.01.2024;

4. Забезпечити зберігання в холодильних та морозильних камерах харчових продуктів без порушення товарного сусідства. Забезпечити контроль температурних режимів під час зберігання харчових продуктів в морозильних та холодильних камерах. Забезпечити холодильні та морозильні камери засобами обліку температури. Забезпечити контроль параметрів мікроклімату в складських приміщеннях. Забезпечити зберігання харчових продуктів в холодильних та морозильних камерах з наявним маркуванням та термінами придатності. Забезпечити приготування готових харчових продуктів згідно технологічних карток на приготування. Забезпечити своєчасне ведення бракеражного журналу працівниками підприємства. Заборонити використання виробничих приміщення не за належністю, припинити виготовлення харчових продуктів в експериментальному цеху - строк усунення 30.01.2024;

5. Провести калібрування обладнання для вимірювання температури в харчових продуктах - строк усунення 07.02.2024.

17.01.2024 державним інспектором ОСОБА_3 було складено протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми, у зв`язку з порушенням позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», частин першої, другої статті 37, пункту 5 частини першої статті 44, пункту 2 частини першої статті 48, пунктів 2, 3, 5, 6 частини першої статті 49, частини другої статті 45 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», статті 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

Надалі Рівненська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів видала Експертний висновок № 000205д.к/24 від 19.01.2024, згідно з яким суп овочевий (без капусти) за фізико-хімічними показниками (білок, жир, енергетична цінність, вуглеводи) не відповідає вимогам нормативних документів (МУ № 122-5/72 від 23.10.1991).

У зв`язку із зазначеними порушеннями ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області 13.02.2024 винесло постанову № 1 про накладення штрафу на ТОВ «Фуді-кейтеринг» у розмірі 71 000 грн згідно з пунктом 1 частини першої статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем припису та постанови про накладення стягнення, Товариство звернулося до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваних у цій справі припису та постанови. У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі Положення № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, зокрема, у галузі, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Відповідно до пункту 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує, здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль) щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Державний нагляд (контроль), відповідно до статті 1 Закону № 877-V, - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Частинами першою, одинадцятою статті 4 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи-підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

За змістом абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Зі змісту наказу від 11.01.2024 № 24-АГ видно, що захід державного контролю у Товаристві з метою перевірки дотримання вимог Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» був зумовлений надходженням скарги ВПО ОСОБА_1 .

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону № 877-V).

Загальні вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) закріплені у статті 7 Закону № 877-V.

Так для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга).

Відповідно до частин шостої - восьмої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю); не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини сьомої статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю.

Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.

Згідно з частиною п`ятою статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» форма протоколу затверджено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників, а саме: наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.01.2018 № 29 «Про затвердження форми протоколу про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми»; зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2018 за № 186/31638.

17.03.2023 Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) видало наказ № 522, яким Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба України) доручено забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану, а також затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 2 вказаного наказу Держпродспоживслужбі України протягом періоду воєнного стану наказано забезпечити здійснення позапланових заходів державного контролю за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу.

А відповідно до пункту 2 Переліку однією з підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Також частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально- економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Вимоги до звернення визначені статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», згідно з частиною сьомою якої у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Позаяк ОСОБА_1 звернувся 10.01.2024 зі скаргою (адресованою відповідачу та Рівненській обласній раді) до Рівненської обласної ради, остання на виконання статті 7 Закону України «Про звернення громадян» в п`ятиденний термін надіслала вказану скаргу за належністю до ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області.

Така скарга подана з дотриманням вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян»; також зміст звернення скаржника також був перевірений відповідачем на предмет дотримання вимог до звернення, визначених, в тому числі щодо визначення місця проживання заявника. Як видно з реєстраційно-контрольної картки Рівненської обласної ради, яка оформлена при отриманні вхідної кореспонденції, адреса скаржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), також у ній зазначено, що вказане звернення було отримано поштою.

Також у заяві ОСОБА_1 вказав, що він є хворим КП «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Рівненської обласної ради» (КП «РОФМЦ» РОР).

За таких обставин і в Рівненської обласної ради і в ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області не було підстав для залишення вказаної скарги без розгляду.

Відтак твердження позивача про анонімність вказаної скарги не відповідає дійсності.

З приводу покликань апелянта на неправомірне проведення перевірки під час воєнного стану колегія суддів зауважує, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» визначено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Водночас пункт 2 вказаної постанови передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03 січня 2023 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 січня 2023 р. за № 33/39089, затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану, до якого включено, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Відповідно до пункту 2 вказаного наказу Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів протягом періоду воєнного стану забезпечити: здійснення позапланових заходів державного контролю за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу; щомісяця до 10 числа інформувати Міністерство аграрної політики та продовольства України про результати здійснених позапланових заходів державного контролю за попередній місяць.

Із наведеного слідує, що Держпродспоживслужба (її територіальні органи) протягом періоду воєнного стану вправі здійснювати позапланові заходи державного контролю за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. При цьому достатньою підставою вважати, що така загроза наявна, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, до якого можуть додаватися (у разі наявності) документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення.

Тобто, доводи апелянта щодо відсутності законних підстав для проведення відповідачем щодо нього позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), в тому числі в період дії воєнного стану, є безпідставними.

Встановлені в ході контрольного заходу порушення були зафіксовані як в акті перевірки так і в протоколі про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 17.01.2024.

Так, зокрема, було встановлено часткова відсутність (невідповідність вимогам законодавства) маркування на харчових продуктах (крупах, муці, овочах, олії); неналежне ведення бракеражного журналу; обіг олії, термін придатності якої завершився; незабезпечення захисту готових харчових продуктів від забруднення при перевезенні та незабезпечення температурного режиму готових харчових продуктів; не надання доказів щодо проведення навчання для персоналу підприємства в частині дотримання гігієнічних вимог під час поводження з харчовими продуктами, здійсненням контролю за видачею та перевезенням харчових продуктів; зберігання продуктів у холодильниках та морозильних камерах з порушенням товарного сусідства; відсутність контролю температурних режимів під час зберігання харчових продуктів в морозильних та холодильних камерах; відсутність засобів обліку температури; невідповідність таблиці щодо термінів зберігання харчових продуктів після відкриття вимогам виробника; зберігання сировини невідомого походження без наявних дозволів; відсутність контролю параметрів температурних та вологісних режимів у складі овочів та бакалії; не надання доказів про проведення калібрування обладнання (термометр) для вимірювання температури в харчових продуктах.

Вказані в акті та протоколі порушення були також зафіксовані за допомогою відеозапису, копія якого долучена до матеріалів справи, чим спростовуються доводи апелянта про фабрикацію порушень з боку відповідача.

Відповідач використав засоби відеофіксації відповідно до Методичних рекомендацій фіксування процесів здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) засобами відеофіксації, затверджених Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 31.07.2018 (далі - Методичні рекомендації).

Так відповідно до пункту 4 розділу І Методичних рекомендацій посадові особи Держпродспоживслужби мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи окрему дію засобами аудіо та відеофіксації, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Засоби відеофіксації можуть застосовуватися під час проведення державного нагляду (контролю) відповідно до встановлених перед Держпродспоживслужбою завдань та наданих повноважень або виявлення фактів порушення вимог при переміщенні товарів, які підлягають державним видам контролю.

А відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Методичних рекомендацій посадовим особам Держпродспоживслужби заборонено: демонструвати відеозаписи, що зроблені за допомогою засобів відеофіксації під час проведення заходів державного нагляду (контролю), без письмового погодження керівника відповідного територіального органу Держпродспоживслужби; змінювати, редагувати, видаляти, копіювати, передавати третім особам або іншим чином поширювати відеозаписи, що зроблені за допомогою засобів відеофіксації під час проведення заходів державного нагляду (контролю), без письмового дозволу керівника відповідного територіального органу Держпродспоживслужби.

Із вказаного відеозапису видно, що під час підписання акта перевірки посадові особи позивача жодних заперечень чи зауважень як до дій посадових осіб, як і до порядку проведення перевірки чи акта перевірки та інших документів, складених посадовими особами відповідача, на надавали.

Також, позивач мав право і можливість проводити власну фото та відеозйомку проведення позапланової перевірки, проте цим правом не скористався.

При цьому варто зауважити, що акт, складений за результатами проведеного заходу контролю був підписаний уповноваженою особою Товариства без зауважень та заперечень до проведеного заходу контролю.

У ході проведення контрольного заходу на підставі рішення про відбір зразків продукції від 15.01.2024 № 1 було відібрано для проведення лабораторних досліджень проби харчових продуктів, перелік яких вказаний в акті відбору зразків від 15.01.2024 № 1.

Під час відбору проб, а саме супу овочевого (без капусти) встановлено, що в складі супу міститься м`ясо, хоча згідно наданої уповноваженою особою технологічної карти на приготування в складі супу відсутнє м`ясо.

За результатами лабораторних досліджень (експертний висновок № 000205 д. к. /24 від 19.01.2024, виданий Рівненською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) було підтверджено невідповідність вказаного супу овочевого за фізико-хімічними показниками (білок, г, жир, г, енергетична цінність, ккал, вуглеводи, г), зокрема встановлено його невідповідність нормативним документам (МУ № 122-5/72 від 23.10.1991).

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та частини дванадцятої статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» позивач мав право та можливість оскаржити результати вищевказаного дослідження супу овочевого, якщо він не погоджувався з його результатами.

У разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб`єкт господарювання має право оскаржити їх у суді.

Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними.

Позаяк вказаний вище експертний висновок не оскаржено, такий є чинним, а відтак колегія суддів бере його до уваги як належним доказ порушення позивачем встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів.

З приводу покликань апелянта на відсутність в договорі про надання послуг харчування № 02/01/23 від 10.01.2023 вимог щодо температурних режимів, які могли б бути порушені, колегія суддів зазначає, що пунктами 1, 2 частини другої статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що оператори ринку зобов`язані:

1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу;

2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Відповідно до пункту 81 частини першої статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.

У розділі оцінки аналізів ризиків системи НАССР позивача зазначені температурні показники готової продукції, яку він виготовляє, однак перевіркою було встановлена їх невідповідність, про що зазначено в акті перевірки.

Також вказане порушення було виявлене та зафіксоване під час проведення перевірки та на відеозаписі, що уповноваженим представником Товариства під час перевірки не заперечувалося.

У виробничому приміщенні Товариства було виявлено зберігання простроченої олії, термін придатності якої завершився в лютому 2023 року, яка зберігалася разом з усіма іншими харчовими продуктами в складі бакалії. Там же зберігалася олія з маркуванням, яке не відповідає вимогам законодавства щодо маркування (іноземне маркування), яка з пояснення позивача ще й була розлита на складі, що несло загрозу для інших харчових продуктів. Доступ до складу бакалії мають усі працівники, склад бакалії знаходиться відкритий.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняється також обіг об`єктів санітарних заходів, якщо ці об`єкти:

1) небезпечні;

2) непридатні до споживання;

3) неправильно марковані, крім випадків, передбачених пунктом 6 цієї частини;

4) незареєстровані відповідно до вимог цього Закону;

5) ввезені (переслані) на територію України контрабандно;

6) мають дату «вжити до» або мінімальний термін придатності харчового продукту, що минули.

Харчові продукти, зазначені у пунктах 1, 2-6 цієї частини, підлягають вилученню та/або відкликанню відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 20 цього Закону якщо оператор ринку вважає або має підстави вважати, що харчові продукти, які він ввіз (переслав) на митну територію України, виробив, переробив або обіг яких здійснює, не відповідають вимогам безпечності, він негайно розпочинає процедуру вилучення цих харчових продуктів з обігу та у строк не більше двох робочих днів письмово інформує про виявлену невідповідність компетентний орган.

Тобто, зазначена олія не могла зберігатися на складських приміщеннях до споживання, а підлягала негайному вилученню та/або відкликанню, проте майже рік позивач не вчиняв жодних дій щодо зазначеного.

З приводу покликань апелянта про вихід відповідача за межі повноважень під час проведення перевірки його господарської діяльності та проведення перевірки всієї господарської діяльності товариства колегія суддів зауважує, що перевірені питання були в повній мірі пов`язані з викладеними у скарзі питаннями (малі порції їжі, її недостатня калорійність, мало овочів, їжа холодна, несвіжість продуктів); а перевірка вказаних питань потребувала виходу на перевірку у виробничі приміщення Товариства. Тобто відповідач діяв у повній відповідності з вимогами законодавства та викладеними у скарзі питаннями.

З приводу покликань апелянта про безпідставне зазначення як відповідачем, так і судом про порушення в роботі позивача в силу функціонування експериментального цеху колегія суддів зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

А відповідно до статей 23, 25 вказаного Закону оператори ринку, що провадять діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, повинні отримати експлуатаційний дозвіл, який видається територіальним органом компетентного органу на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.

Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі.

З огляду на відсутність вказаних дозвільних документів у позивача були відсутні підстави для використання цеху на власний розсуд. А тому огляд цеху в повній мірі був пов`язаний з предметом перевірки.

З приводу покликань апелянта на те, що суд першої інстанції не дослідив обставини примирення позивача зі скаржником ОСОБА_1 , що має наслідком закриття адміністративного провадження відповідно до частини третьої статті 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» у разі якщо учасники адміністративного провадження за скаргою досягли примирення на будь-якому етапі провадження, адміністративний орган приймає рішення про закриття такого адміністративного провадження, за умови що дії учасників не суперечать закону та не порушують право, свободу чи законний інтерес інших осіб.

Водночас, виявлені в ході контрольного заходу порушення, на переконання колегії суддів, порушують права громадян (зокрема, хворих КП «РОФМЦ» РОР) на безпечне та якісне отримання послуг з надання харчування, що унеможливлює закриття адміністративного провадження на зазначеній вище підставі.

Частиною першою статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» визначено перелік правопорушень, за вчинення яких суб`єкти господарювання несуть відповідальність.

Так, юридичні особи і фізичні особи - підприємці несуть відповідальність за такі правопорушення, зокрема:

1) порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частин другої, третьої цієї статті у разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2-4, 6-1, 8, 12, 16 частини першої цієї статті, вперше державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

Оператор ринку має право оскаржити припис щодо усунення виявлених порушень законодавства в адміністративному порядку або до суду протягом одного місяця з дня видання припису.

Аналізуючи вказані приписи, позаяк пункт 1 частини першої вказаної статті (за яким позивача притягнуто до відповідальності) не передбачений частиною другою вказаної статті, то особи несуть відповідальність за вказані порушення незалежно від видачі припису про усунення порушень закону.

Тобто, виконання апелянтом припису, виданого відповідачем, не може бути підставою для звільнення ТОВ «Фуді-кейтеринг» від відповідальності за пунктом 1 частини першої статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

При цьому, колегія суддів зауважує, що кількість виявлених порушень не впливає на розмір штрафної санкції за пунктом 1 частини першої статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

За приписами статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті.

Відповідно до частин восьмої, чотирнадцятої - шістнадцятої вказаної статті справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори.

За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення штрафу;

2) про закриття справи.

Постанова у справі має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову; 2) дату і місце розгляду справи; 3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності); 4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують; 5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи; 6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення; 7) прийняте у справі рішення. Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

З огляду на те, що факт порушення Товариством гігієнічних норм при здійсненні ним підприємницької діяльності підтверджений належними доказами, які зафіксовані актом перевірки, протоколом про порушення та відеозаписом вказаних порушень, ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області правомірно винесло оскаржувану постанову № 1 від 13.02.2024 про накладення на ТОВ «Фуді-кейтеринг» штрафу у розмірі 71 000,00 грн, а також правомірно внесло Товариству припис № 1 від 16.01.2024 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя травин.

Такі постанова та припис відповідають вимогам чинного законодавства, складені у відповідності до процедури передбаченої законом, а тому скасуванню не підлягають.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду першої інстанції в тому, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваних у цій справі припису та постанови; натомість позивач не надав відповідних доказів на підтвердження їх протиправності; у зв`язку з цим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги загалом спростовані вищевказаними аргументами; решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуді-кейтеринг» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року в адміністративній справі № 140/1929/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин