Постанова

від 29.02.2024 по справі 909/386/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. Справа №909/386/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

з участю арбітражного керуючого Пурія Р.П., представника кредитора ОСОБА_1 , Піцика І.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Рочняк О.В.) від 27 вересня 2023 року у справі №909/386/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега"

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області постановою від 11жовтня 2021 року визнав банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тега", відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега", призначив арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

23 травня 2023 року ліквідатор ТОВ "Тега" арбітражний керуючий Пурій Руслан Петрович звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" на осіб, що були засновниками та виконували повноваження керівників товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега"; стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" 4 554 300,08 грн субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега".

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 27 вересня 2023 року у справі №909/386/21 відмовив у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича б/н від 22.05.2023 (вх.№6145/23 від 23.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на осіб, що були засновниками боржника та виконували обов`язки керівників боржника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Суд дійшов висновку, що ліквідатором не доведено, яким чином вчинені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дії вплинули та пов`язані з виникненням обставин неплатоспроможності боржника, доведення його до банкрутства, відтак в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності належить відмовити.

В апеляційній скарзі ліквідатор ТОВ "Тега" арбітражний керуючий Пурій Руслан Петрович просить скасувати ухвалу від 27 вересня 2023 року Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/386/21 та прийняти нове судове рішення, яким заяву ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича б/н від 22.05.2023 (вх.№6145/23 від 23.05.2023) задоволити; покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника Товариства обмеженою відповідальністю "ТЕГА" на осіб, що були засновниками та виконували повноваження керівників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА"; стягнути солідарно з громадянки ОСОБА_2 , ін.код № 2546002284 паспорт СС № 367414 вид. 08.10.97р., Івано-Франківським УМВС, місцезнаходження: АДРЕСА_1 та громадянина ОСОБА_3 , ін.код № 2831213452, паспорт СС № 448159 вид. 05.02.98р. Івано-Франківським УМВС, місцезнаходження: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА" - 4 554 300,08 грн субсидіарної відповідальності, у зв`язку з доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА".

Вказує на те, що ліквідатор направляв вимоги про передачу документації, особисто виїжджав за юридичною адресою банкрута з метою отримання документації. Тому твердження суду про те, що ліквідатор не застосував всі можливі та необхідні заходи для отримання бухгалтерської та іншої документації, матеріальних цінностей боржника, суперечать правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.12.2021 у справі № 916/313/20.

Судом першої інстанції не надано належної оцінки бездіяльності керівника, засновників банкрута на неодноразові звернення арбітражного керуючого щодо ненадання первинної бухгалтерської та іншої документації про господарську діяльність банкрута, а також інформації про місцезнаходження матеріальних цінностей банкрута, що суперечить правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, у постанові від 11.04.2023 р. у справі № 904/5911/15.

Ліквідатором не встановлено, що з боку банкрута упродовж всього періоду його діяльності останнім направлялись заяви до правоохоронних органів щодо незаконного вилучення у банкрута транспортних засобів, що свідчить про їх приховування посадовими особами та учасниками банкрута з метою недопущення їх включення до складу ліквідаційної маси.

Всупереч правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, посадовими особами та учасниками банкрута не надано суду жодних доказів на підтвердження їхньої добросовісності при укладенні правочинів, від імені товариства, отримання доходів від цих правочинів на рівні аналогічному на ринку, а навпаки вживаються заходи щодо приховування матеріальних цінностей, документів та створення штучних перешкод для належної роботи ліквідатора.

Незаявлення ліквідатором позову про визнання недійсним укладеного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень жодним чином не може впливати на підстави притягнення посадових осіб та учасників банкрута до субсидіарної відповідальності. Вважає, що посадові особи та учасники ТОВ «Тега» повинні спростувати доводи ліквідатора щодо доведення товариства до банкрутства.

За результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТЕГА» за період протягом 2018-2021 роки (Звіт за результатами проведення аналізу фінансового стану банкрута) встановлено наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Дії засновників та директора ТОВ «ТЕГА» у результаті підписання завідомо невигідного для Підприємства договору, свідчать про факт прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно вплинули на виробничу діяльність Підприємства, що призвело до фінансових збитків та втрат, значно погіршили рівень забезпечення зобов`язань кредиторів ТОВ «ТЕГА», призвели до критичного погіршення платоспроможності підприємства, що обумовило не погашення заборгованості за розрахунками з бюджетом та іншими кредиторами, що в свою чергу дає підстави вважати про наявність економічних ознак дій щодо доведення до банкрутства з вини його засновників (учасників) у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Ліквідатором отримано відомості, з яких вбачається, що ТОВ «ТЕГА» набуло стану неспроможності саме у зв`язку з неефективними діями керівника і власників, їх заінтересованістю у залишенні Товариства без ліквідного майна та без можливості виконати зобов`язання. Будучи обізнаним про важкий фінансовий стан ТОВ «ТЕГА» дії його керівника та власників (засновників) були свідомі та послідовні, адже відчуження майнових активів з балансу боржника на користь заінтересованих щодо боржника осіб призвело до втрати можливості здійснення стосовно боржника санаційних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності і, як наслідок, втрачено можливість реального погашення боргових зобов`язань ТОВ «ТЕГА» у майбутньому. Таким чином, після нарощування боргових зобов`язань до певної межі, керівник і власники вчинили низку юридичних дій, внаслідок яких сума майнових активів ТОВ «ТЕГА» суттєво зменшилась, його основна діяльність припинилась, а нарощування боргових зобов`язань набуло процесу незворотності

При оцінці наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою посадових осіб та засновників ТОВ «ТЕГА» та завданою шкодою підлягає врахуванню те, що мало місце вчинення спільних діянь щодо управління найбільш ліквідним майном, і подальшим вилученням цього майна на користь заінтересованих осіб які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами, чим завдано істотної шкоди кредиторам Боржника,

Крім того, ні засновником ТОВ «ТЕГА» ОСОБА_2 ні засновником ОСОБА_3 , що одночасно являвся керівником ТОВ «ТЕГА», не вжито жодних заходів щодо недопущення банкрутства ТОВ «ТЕГА», фактично відмовившись від подальшого здійснення від імені юридичної особи боржника господарської діяльності та можливості належного розрахунку з його кредиторам.

АТ «Укртрансгаз» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить скасувати ухвалу від 27 вересня 2023 року Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/386/21 апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича задоволити.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити в силі ухвалу 27 вересня 2023 року Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/386/21.

Виходячи з норм ч.3 ст.96 ЦК України, ч.2 ст.61 КУзПБ, ч. 2 ст. 2, ст. 219 КК України, ст. 62 Конституції України, передбачена відповідальність може покладатися виключно при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності. Зважаючи на відсутність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також відсутність обвинувального вироку суду, висновки арбітражного керуючого є передчасними, такими, що не підтверджені у встановленому порядку та є нічим іншим, ніж суб`єктивні припущення, що не відповідають чинному законодавству.

Звіт за результатами проведення аналізу фінансового стану банкрута не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутство, не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності. (правовий висновок Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16). Також ліквідатором в порушення Методичних рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ознаки дій щодо доведення до банкрутства визначено за період більший, ніж за три роки до дати порушення справи про банкрутство.

Вказує, що керівником боржника вживались заходи для покращення фінансово-господарського становища підприємства та недопущення банкрутства, про що свідчить зокрема, факт оскарження в судовому порядку податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та їх часткове скасування рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду (справа №809/1294/17).

Ліквідатор не довів протиправної поведінки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (не навів конкретних обставин та невідповідність конкретним нормам законодавства), ні тим більше, не довів причинного зв`язку. Отже ліквідатором не обґрунтовано наявність підстав для застосування субсидіарної відповідальності. Наводить правові висновки Верховного Суду викладених у постановах №908/314/18 від 02 серпня 2022 року, №927/219/20 від 15 лютого 2022 року, що підтверджують наведені твердження.

ОСОБА_2 у доповненнях вказала, що штрафи накладені ГУ ДПС в Івано-Франківській області, законність яких переглядається у межах справи № 809/1294/17, виявилися для Товариства, чисельністю 23 чоловіки, руйнівними, що слугувало розпаду ТОВ «ТЕГА». Суд касаційної інстанції ще не розглянув касаційну скаргу.

Крім того, арбітражний керуючий Пурій Р. П. не повідомляв ні письмово, ні усно при зустрічі з ОСОБА_2 восени 2021 року, що ТОВ «ТЕГА» має надати будь-які бухгалтерські чи установчі документи для організації банкрутства. Арбітражний керуючий цікавився про відчуження майна та про наявність автомобілів, які належали Товариству. ОСОБА_2 дала пояснення, що підвальне приміщення вимушені були продати в зв`язку із скрутним фінансовим становищем на вигідних для підприємства умовах, що було відображено у бухгалтерському обліку та сплачені всі відповідні податки, автомобіль «ТАВРІЯ» був списаний ще у 2016 році, що теж відображалося в бухгалтерському обліку, та здані відповідні звіти до податкової інспекції. Розмова тривала не більше 10 хвилин. Інших питань він не задавав, після чого зробив свої висновки, які є виключно його припущеннями, адже ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були вжиті всі заходи з метою покращення фінансово-господарського становища підприємства та недопущення банкрутства.

Суду не подано жодного доказу, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 , якимось чином навмисно або ненавмисно приклала зусиль для доведення Товариства до банкрутства. Такі дії свідчать про приниження честі та гідності як людини та порушенні законних прав ОСОБА_2 , а саме: ст. 96 Цивільного кодексу України, ст. 62 Конституції України, ст. 12 КУзПБ.

У своїх поясненнях ОСОБА_3 вважає що ухвала 27 вересня 2023 року Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/386/21 є законна і обґрунтована.

Твердження про те, що керівник уникав зустрічей з ліквідатором є безпідставними, адже ОСОБА_3 особисто зустрічався з арбітражним керуючим Пурієм Р. П. у місті Івано-Франківську і в ході усної розмови проінформував ліквідатора про все наявне майно в тому числі і про транспортний засіб марки «Таврія», який знаходиться територіально в місті Калуш (Івано-Франківської області) і який не перебуває на ходу. Будь-яких письмових вимог ліквідатор не передавав, натомість повідомив, що якщо будуть якість ще у нього запитання то він безпосередньо зателефонує. Жодних письмових вимог щодо передачі печаток, документів, звітів чи іншого майна він не надавав. Тому твердження ліквідатора щодо не встановлення місцезнаходження належних банкруту транспортних засобів є хибними.

Щодо вимоги арбітражного керуючого організувати і провести інвентаризацію майна боржника», у силу приписів ч. 3 ст. 44 КУзПБ обов`язки щодо проведення інвентаризації майна та визначення його вартості покладаються виключно на розпорядника, тобто на арбітражного керуючого. ОСОБА_3 не мав повноважень вчиняти такі дії.

Твердження арбітражного керуючого про встановлення факту відсутності усіх документів та цінностей суперечать твердженням, що при огляді приміщення під вивіскою з написом ТОВ "ТЕГА" не встановлено фактичного місцезнаходження банкрута, його керівництва, документів та матеріальних цінностей. Тобто хто йому відкрив приміщення? Яким чином він його оглядав і т д.?

Продаж підвального приміщення був зумовлений потребою перевести активи підприємства у більш ліквідні з метою забезпечення належної фінансово-господарської діяльності підприємства. Продаж відбувся у відповідності до норм закону, жодних обмежень чи заборон відчуження даного майна не існувало.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 20 жовтня 2023 року поновив ліквідатору ТОВ "Тега" арбітражному керуючому Пурію Руслану Петровичу строк на апеляційне оскарження, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2023 року у справі №909/386/21 та витребував матеріали справи №909/386/21. Розгляд справи призначено на 14 грудня 2023 року.

Суд неодноразово призначав і оголошував перерви в судових засіданнях в режимі відеоконференції. В усіх випадках суд повідомляв учасникам справи про дату, час і місце розгляду справи, за адресами місцезнаходження, вказаним у наявних у справі процесуальних документах.

Зокрема, суд оголосив перерву в судовому засіданні на 29 лютого 2024 року.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав учасників справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2023 року у справі №909/386/21 належить залишити без змін.

Обставини справи:

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 20 травня 2021 року за заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області відкрив провадження у справі №909/386/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега".

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27 липня 2021 року визначено кредиторські вимоги боржника:

- Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в розмірі 4 540 грн - вимоги першої черги, в розмірі 1 741,86 грн - вимоги четвертої черги та 46 073,26 грн - вимоги шостої черги;

- Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в розмірі 54 000 грн - вимоги першої черги, в розмірі 1 996 914,13 грн - вимоги третьої черги, в розмірі 2 295 760,49 грн - вимоги шостої черги.

Зі звіту розпорядника майном боржника про проведену роботу в процедурі розпорядження майном ТОВ "Тега" видно, що за наслідками надісланих запитів у органи реєстрації майнових та інших прав суб`єктів господарювання, в частині заходів спрямованих на пошук виявлення та повернення майна боржника станом на момент даного звіту надано інформацію про банківські рахунки ТОВ "Тега". Дані про залишок коштів по рахунку відсутні через не надання інформації посадовими особами боржника та через відмову банківськими установами у наданні інформації розпоряднику майна.

У своєму звіті ліквідатор зазначає, що будь-яке майно, установчі та правовстановлюючі документи, а також бухгалтерські документи, інша документація банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності керівником та засновниками банкрута йому не передавались, про їх місцезнаходження не повідомлялось.

З активів боржника, які встановлено розпорядником є зареєстрованими згідно наявних базах даних Єдиного державного реєстру МВС України є два транспортних засоби, а саме: ЗАЗ 110557 1197, (2005), білий, ( АТС 001956, 24.10.2006) та Ford Courier 1300, (1994), білий (ХМС 292690, 16.10.2004). Місцезнаходження транспортних засобів розпоряднику майна не відомо. Інших активів боржника не встановлено.

Господарський суд Івано-Франківської області постановою від 11 жовтня 2021 року визнав банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тега", відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" призначив арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

23 травня 2023 року через особистий кабінет в системі «Електронний суд» ліквідатор ТОВ "Тега" арбітражний керуючий Пурій Р.П. подав Господарському суду Івано-Франківської області заяву (вх.№6145/23 від 23.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" на осіб, що були засновниками та виконували повноваження керівників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зв`язку з доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега"; стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" 4 554 300,08 грн субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега".

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Пурій Р.П. вважає, що дії засновників та директора ТОВ «ТЕГА» у результаті підписання завідомо невигідного для ТОВ «ТЕГА» договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, свідчать про факт прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно вплинули на виробничу діяльність товариства, що призвело до фінансових збитків та втрат, значно погіршили рівень забезпечення зобов`язань кредиторів ТОВ «ТЕГА», призвели до критичного погіршення платоспроможності підприємства, що обумовило не погашення заборгованості за розрахунками з бюджетом та іншими кредиторами, що в свою чергу дає підстави вважати про наявність економічних ознак дій щодо доведення до банкрутства з вини його засновників (учасників) у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Окремо ліквідатор звертає увагу на невиконання директором ТОВ «ТЕГА» ОСОБА_3 , а також засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «ТЕГА» ОСОБА_2 законних вимог призначеного господарським судом ліквідатора, зокрема в частині надання (передачі) на здійснені запити документів що підтверджують фінансово-господарську діяльність свідчать про наявність у діях (або бездіяльності) посадових осіб Боржника та його засновників (учасників) фактів перешкоджання у виконанні повноважень арбітражного керуючого ліквідатора та про приховування інформації, що відображає дійсну господарську чи фінансову діяльність.

Суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2023 року у справі №909/386/21, якою суд відмовив у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на осіб, що були засновниками боржника та виконували обов`язки керівників боржника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Згідно з статтею 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

Згідно з частиною першою статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Як визначено частиною першою статті 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч.3 ст.215 ГК України).

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.

У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства (ч. 2 ст. 4 КУзПБ),

Відповідно до частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, недостатність для погашення вимог кредиторів ліквідаційної маси юридичної особи, визнаної банкрутом, в поєднанні з фактом доведення боржника до банкрутства, є підставою для покладена субсидіарної відповідальності на осіб, винних у доведенні до банкрутства.

Відповідно до частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності),яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, необхідно виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої і третьої статті 4 КУзПБ.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи частини другої статті 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Така позиція наведена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 16.06.2020 у справі №910/21232/16 та від 15.02.2022 у справі №927/219/20.

Згідно із статутом Товариством з обмеженою відповідальністю "Тега" учасниками товариства є ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного капіталу 10 250,00 грн, що становить 50% статутного капіталу та ОСОБА_2 розмір внеску до статутного капіталу 10 250,00 грн, що становить 50% статутного капіталу.

ОСОБА_3 також був керівником ТОВ "Тега".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тега", в особі директора ОСОБА_3 23 квітня 2018 року на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень посвідченого приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р.Л. зареєстрованого в реєстрі за №403, продало в рівних частинах заінтересованим щодо ТОВ «ТЕГА» особам, а саме: ОСОБА_4 (на момент укладення договору перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ) та ОСОБА_5 (на момент, укладення договору перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ) нежитлові приміщення площею 162,9 кв.м, які належали Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕГА» та розташовані в підвалі будинку на АДРЕСА_3 .

Як зазначено у п.3 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.04.2018, продаж вчинено за 300 612,00 гривень. Така вартість нежитлових приміщення визначена сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу як будь-кого із сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин. Вказану суму Покупці передали Продавцю безпосередньо до підписання цього договору. Сторони свідчать, що вони обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні нежитлові приміщення, за їх розсудом визначена у цьому договорі вартість саме цих нежитлових приміщень є справедливою і відповідає їх дійсній вартості.

Ліквідатор висловлює припущення, що оскільки сторонами договору були заінтересовані особи стосовно ТОВ "Тега" в розумінні визначення ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, то продаж належних ТОВ "Тега" нежитлових приміщень площею 162,9 кв.м. вартістю яка була визначена сторонами за взаємним погодженням, може свідчити про його продаж за заниженою (нижчою за ринкову оцінку) вартість. Вважає, що тим самим керівником ТОВ "Тега" було прийнято нераціональні управлінські рішення, які негативно вплинуло на виробничу діяльність підприємства, що призвело до фінансових збитків та критичного погіршення платоспроможності підприємства, чим створили умови для його стійкої неплатоспроможності та умисного доведення до банкрутства.

Водночас ліквідатор не називає, яка реальна (ринкова) вартість такого чи подібного приміщення на час його продажу.

З огляду на це суд зауважує, що твердження про винні дії/бездіяльність особи не може ґрунтуватись на припущеннях про прийняття керівником ТОВ "Тега" нераціонального управлінського рішення, яке негативно вплинуло на виробничу діяльність підприємства, що призвело до фінансових збитків та критичного погіршення платоспроможності підприємства, створення умов для його стійкої неплатоспроможності та умисного доведення до банкрутства.

Ненадання ж керівником боржника ліквідатору документації, печатки матеріальних цінностей теж не вказує на наявність ознак умисного доведення боржника до банкрутства. Такі дії/бездіяльність керівника мають наслідки, визначені ч.2 ст.59 КУзПБ.

Невжиття керівником боржника заходів для покращення фінансово-господарського становища підприємства та недопущення банкрутства не тотожне доведенню до банкрутства.

Крім того, з огляду на структуру визнаних кредиторських вимог (АТ "Укртрансгаз" в розмірі 4540 грн - вимоги першої черги, в розмірі 1 741,86 грн - вимоги четвертої черги та 46 073,26 грн - вимоги шостої черги; Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в розмірі 54 000 грн - вимоги першої черги, в розмірі 1 996 914,13 грн - вимоги третьої черги, в розмірі 2 295 760,49 грн - вимоги шостої черги), сума основного боргу ТОВ "Тега" перед АТ "Укртрансгаз" становила 1741,86 грн, перед Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - 1 996 914,13 грн).

ТОВ «ТЕГА» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.06.2017 року №0004421401, №0004471401.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 20 грудня 2017 року адміністративний позов задоволив частково; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 27.06.2017 в частині визначення грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 1 054 552,02 грн; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 27.06.2017 в частині визначення грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1 047 400,75 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2018 року у справі № 809/1294/17 апеляційну скаргу ГУ ДФС в Івано-Франківській області задовольнив, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі №809/1294/17 в частині задоволених позовних вимог скасував та прийняв нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовив. У решті рішення залишив без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15 травня 2018 року у справі №809/1294/17 відкрив касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕГА» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 809/1294/17; відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕГА» в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 809/1294/17; витребував з Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу № 809/1294/17. Суд касаційної інстанції рішення у справі №809/1294/17 ще не ухвалив.

З огляду на наведене спростовуються доводи ліквідатора про те, що директор ТОВ «ТЕГА» не вчиняв заходів для покращення фінансово-господарського становища підприємства та недопущення банкрутства.

Необхідно зазначити й те, що за повідомленням арбітражного керуючого, ним встановлено, що за ТОВ «ТЕГА» є зареєстрованими згідно наявних базах даних Єдиного державного реєстру МВС України два транспортних засоби, а саме: ЗАЗ 110557 1197, (2005), білий, (АТС 001956, 24.10.2006) та Ford Courier 1300, (1994), білий (ХМС 292690, 16.10.2004).

За позицією Верховного Суду, ліквідатор для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси і розрахунків з кредиторами.

Докази реалізації цих транспортних засобів відсутні, натомість ліквідатор ТОВ «ТЕГА» обсяг субсидіарної відповідальності визначає сумою визнаних судом вимог кредиторів 4 554 300,08 грн.

Наведені вище обставини справи та приписи закону спростовують доводи скаржника про наявність підстав для застосування субсидіарної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2023 року у справі №909/386/21 залишити без змін, апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича .

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2024 року.

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

СуддяО.С. Скрипчук