Постанова

від 27.11.2024 по справі 916/2752/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2752/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури-Коломійчук І.О., на підставі посвідчення;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон- не з`явився.

від Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ-не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року, постановлену суддею Погребною К.Ф., м. Одеса, повний текст складено 07.10.2024 року

у справі № 916/2752/24

за позовом: Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон

2) Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ

про визнання договору недійсним та стягнення 2 323 586 грн. 46 коп.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви та ухвали суду першої інстанції.

В червні 2024 року Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон та Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ, у якому просив суд визнати недійсним договір з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільний дорозі загального користування державного значення Н-01 Київ-Знам`янка, укладений між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон на користь Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ грошові кошти у розмірі 2 323 856 грн.46 коп., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло», м. Київ під час підготовки документів для участі у тендері, проведеному Службою автомобільних доріг у Київській області, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що с обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Внаслідок узгодженості поведінки вказаних суб`єктів господарювання право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників (Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ) одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати торгів.

Ухвалою Господарського суду Одеською області від 30.09.2024 року у справі №916/2752/24 матеріали позовної заяви Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон та Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 2 323 586 грн.46 коп. передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява у даній справі містить вимоги про визнання недійсним договору з поточного середнього ремонту - облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-01 Київ Знам`янка на ділянці км 89+924, км 90+124, км 90+390, км 90+575, км 91+953, км 93+150, км 94+048, км 95+891, Київської області від 30.10.2019 №БДР-219/10-19, укладеного між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ, а також вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло Трейдінг», м. Херсон на користь Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ 2 323 856 грн. 46 коп., а з Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ одержаних ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 2 323 856 грн. 46 коп. стягнення в дохід держави (на підставі ст.228 Цивільного кодексу України, як похідна вимога від вимоги про визнання договору недійсним), а тому дійшов висновку, що спір у даній справі виник щодо недійсності договору з утримання автомобільних доріг загального значення, які розташовані на землях дорожнього господарства на території Київської області та є їх невіддільною частиною і застосування наслідків про стягнення (остаточно) в дохід держави коштів з підприємства, що розташоване в м.Києві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України з ухвалою суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року про передачу позовної заяви за територіальною підсудністю до іншого суду у справі №916/2752/24 скасувати, справу направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, прокурор вказує, що Господарським судом Одеської області при вирішенні питання про направлення справи за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області неправильно визначено предмет спору, яким є не наявність нерухомого майна (автомобільних доріг загального користування державного значення, які розташовані на землях дорожнього господарства на території Київської області та є їх невіддільною складовою), а порушення відповідачем п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, чим обґрунтовано позовну вимогу про визнання недійсним договору та стягнення 2 323 856 грн.46 коп., в дохід держави за укладеним договором, у зв`язку з чим спір у даній справі виник не з приводу утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, які розташовані на землях дорожнього господарства на території Київської області, а з приводу вчинення саме атиконкурентних узгоджених дій Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ», м. Херсон, що не залежать від предмету оскаржуваного договору № БДР-219/10-19 від 30.10.2019.

Прокурор звертає увагу, що він просить визнати договір недійсним внаслідок вчинення відповідачем антиконкурентних узгоджених дій та стягнути в дохід держави одержане за оскаржуваним договором. Враховуючи мету подання позову (захист інтересів держави у сфері дотримання законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення публічних закупівель) та те, що стягнення 2 323 856 грн. 46 коп., безпідставно набутих коштів здійснюється із ТОВ «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ», яке зареєстроване як суб`єкт господарювання на території м. Херсону, то дана справа територіально не підпадає під юрисдикцію Господарського суду Київської області за місцем знаходження автомобільної дороги, яка є нерухомим майном, проте аж ніяк не відноситься до предмету позову.

Апелянт вважає, що у даній справі спір виник не з приводу нерухомого майна та жодним чином не зумовлений цим нерухомими майном, тобто у цій справі склад майна (рухоме або нерухоме) не має жодного юридичного значення та не є предметом спору. Ключовим у справі є вчинення антиконкурентних узгоджених дій відповідачем та спотворення результатів закупівлі, що зумовило визнання недійсним укладеного договору та стягнення отриманих коштів за ним у дохід держави.

На думку заявника апеляційної скарги, при розгляді справи Господарським судом Київської області буде порушено правила територіальної підсудності, що призведе до незаконності прийнятого рішення та слугуватиме підставою для його скасування з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю

Прокурор вказує, що висновки про передачу за підсудністю позовної заяви заступника керівника Обухівської окружної прокуратури у цій справі до іншого суду зроблені судом першої інстанції передчасно, за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що, як наслідок, призвело до постановлення помилкової та незаконної ухвали, яка має бути скасована судом апеляційної інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.10.2024 року про передачу позовної заяви за територіальною підсудністю до іншого суду у справі №916/2752/24, призначено розгляд справи.

Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник прокуратури просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати з мотивів, викладених письмово в апеляційній скарзі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку до їх електронного кабінету ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду. Про причини своєї неявки суду не повідомили, клопотань або заяв до суду не надали.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду ухвали є скороченим, а відкладення розгляду буде порушувати права представника, який з`явився до судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших представників учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши представника прокурора, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року про передачу позовної заяви за територіальною підсудністю до іншого суду у справі №916/2052/24 не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

В червні 2024 року Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон та Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ, у якому просив суд визнати недійсним договір з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільний дорозі загального користування державного значення Н-01 Київ-Знам`янка, укладений між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон на користь Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ, грошові кошти у розмірі 2 323 856 грн.46 коп., а з Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ одержаних ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 2 323 856 грн. 46 коп. в дохід держави на підставі ст.228 Цивільного кодексу України, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовна заява прокурора ґрунтується на таких обставинах:

- Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ 25.09.2019 в електронній системі закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення щодо проведення відкритих торгів із закупівлі послуг з поточного середнього ремонту облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-01 Київ - Знам`янка на ділянці км 89+924, км 90+124, км 90+390, км 90+575, км 91+953, км 93+150, км 94+048, км 95+891, Київська область (ідентифікатор закупівлі№2019-09-25-001741-6),доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA- 2019-09-25-001741-b. Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 811 051 грн. Згідно тендерної документації замовника, визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції здійснюється на основі єдиного критерію "Ціна".

- Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ ТОВ «Укр Дор Світло», м. Київ, що підтверджується реєстром отриманих тендерних пропозицій та звітом про результати проведення процедури закупівлі, розміщеними у системі публічних закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09- 25-001741-b. Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій та звіту про результати проведення процедури закупівлі, опублікованого в електронній системі закупівлі 30.10.2019, до аукціону у торгах допущено тендерні пропозиції ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» у розмірі 2 811 000 грн. та ТОВ «Укр Дор Світло» у розмірі 2 811 051 грн.

- За результатами проведення аукціону переможцем торгів визначено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ з ціною 2 811 000 грн., що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій та звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-09-25-001741-b. Згідно повідомлення про намір укласти договір переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі послуг визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ з ціновою пропозицією 2 811 000 грн. та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

- У подальшому, між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ» (виконавець) 30.10.2019 укладено договір № БДР-219/10-19.

- Згідно листа Державної казначейської служби України від 23.04.2024 № 9-7 06-06/8884 оплата вищезазначеного договору здійснювалася за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету у 2019-2020 роках за бюджетною програмою 3107020 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм». Головним розпорядником бюджетних коштів за вказаною бюджетною програмою визначено Міністерство інфраструктури України. На рахунки Державного підприємства «Фінінпро» кошти перераховувались з рахунків Міністерства інфраструктури України, відкритих в Казначействі: - 31247310078361 у 2019 році; - UA448201720323141310100078361 у 2020 році.

- Отже, сплачені Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Киїхв за договором від 30.10.2019 № БДР-219/10-19 кошти в сумі 2 323 856,46 грн є коштами державного бюджету.

-У ході опрацювання в квітні 2024 року Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів, які оприлюднені на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України, виявлено що рішенням Антимонопольного комітету України від 28.10.2021№ 596-р у справі № 145- 26.13/63-21 встановлено порушення ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» і ТОВ «Укр Дор Світло», передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі «ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-01 Київ-Знам`янка на ділянці км 89+924, км 90+124, км 90+390, км 90+575, км 91+953, км 93+150, км 94+048, км 95+891, Київська область (Джерело фінансування спеціальний фонд Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВК 3107020 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм»)» відповідно до оголошення № UA-2019-09-25-001741-b.

-Порушення обґрунтоване встановленням та підтвердженням фактів, які у своїй сукупності свідчать про узгодження (координацію) ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» та ТОВ «Укр Дор Світло» своєї поведінки при підготовці до участі та участі у закупівлі UA-2019-09-25-001741-в і про обмін між ними інформацією.

Отже, на думку прокурора, наведені вище обставини свідчать про обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло», м . Київ щодо їх участі в торгах та узгодження між ними спільної поведінки з метою забезпечення перемоги певному учаснику в торгах.

Вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки тендерних пропозицій Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ і Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло», м. Київ були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених процедурах закупівель, що підтверджується, зокрема, таким:

-взаємозв`язком ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» і ТОВ «Укр Дор Світло»; одночасним перебування одних і тих же фізичних осіб у трудових відносинах із ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» та ТОВ «Укр Дор Світло», перехід працівників між останніми;

-уповноваженням ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» та ТОВ «Укр Дор Світло» одних і тих же осіб та/або осіб, які перебували у трудових відносинах із конкурентом у торгах, на вчинення відповідних дій від імені та в інтересах товариств;

-використанням одних і тих самих IP-адрес;

-використанням ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» та ТОВ «Укр Дор Світло» одних і тих же засобів зв`язку під час здійснення господарської діяльності та підготовки до участі в торгах;

-комунікацією ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» та ТОВ «Укр Дор Світло» шляхом використання телефонних дзвінків;

-наявністю господарських відносин;

-наданням фінансової допомоги;

-підготовкою документів тендерної пропозиції особою, котра перебувала у трудових відносинах з обома товариствами;

-спільними особливостями в завантажених ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» та ТОВ «Укр Дор Світло» електронних файлах.

Наведені вище обставини наявності між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло», м. Київ спільних інтересів та взаємозв`язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час підготовки та проведення торгів, за твердженням прокурора, свідчать про те, що останні мали можливість узгодити та узгодили свою поведінку під час проведення торгів у закупівлі UA-2019-09-25-001741-b, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів.

Отже, наведені вище факти в їх сукупності свідчать про вчинення ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» та ТОВ «Укр Дор Світло» порушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час проведення закупівлі UA-2019-09-25- 001741-b.

З огляду на що, прокурор вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло», м. Київ під час підготовки документів для участі у тендері, проведеному Службою автомобільних доріг у Київській області, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що с обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Внаслідок узгодженості поведінки вказаних суб`єктів господарювання право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників (Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ) одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати торгів.

Щодо підстав для визнання недійсним договору від 30.10.2019 року№БДР-219/10-19 прокурором заначено, що договір на придбання послуг з поточного середнього ремонту облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-01 Київ Знам`янка від 30.10.2019 № БДР-219/10-19, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Ролло Трейдінг», м. Херон), на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своєї правової позиції, прокурором надано копії наступних документів:

оригінал оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-09-25-001741-b (3 вебсайту Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019- 09-25-001741-b) на 4 арк.;

оригінал форми реєстру отриманих тендерних пропозицій (з вебсайту Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-25- 001741-6) на 1 арк;

оригінал форми протоколу розкриття тендерних пропозицій (з вебсайту Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-25- 001741-6) на 2 арк.;

оригінал повідомлення про намір укласти договір (з вебсайту Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-25-001741-6) на 2 арк.;

оригінал звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-09-25- 001741-b (з вебсайту Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-25-001741-6) на 3 арк.;

оригінал звіту про виконання договору про закупівлю UA-2019-09-25-001741-b (з вебсайту Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019- 09-25-001741-b) на 3 арк.;

копія договору від 30.10.2019 № БДР-219/10-19 з додатковими угодами №№ 1-6 (з вебсайту Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019- 09-25-001741-b) на 40 арк;

копія листа Київської обласної прокуратури від 13.12.2023 № 15/2-1891 вих23 на 5 арк.;

копія листа Антимонопольного комітету України від 09.01.2024 № 145-29.1/03- 249е з копіями додатків на 59 арк. (оригінал знаходиться у розпорядженні Антимонопольного комітету України);

копія листа Обухівської окружної прокуратури від 11.04.2024 № 56-3138вих24 на 3 арк.;

копія листа ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» від 24.04.2024 № 203/04-24 на 3 арк.;

копія листа Обухівської окружної прокуратури від 11.04.2024 № 56-3135вих24 на 4 арк;

копія листа Державної казначейської служби України від 23.04.2024 № 9-06- 06/8884 з додатками, на 4 арк.;

оригінали відомостей щодо оплати за договором від 30.10.2019 № БДР-219/10-19 та транзакцій з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (spending.gov.ua) на 3 арк;

копія листа Обухівської окружної прокуратури від 07.05.2024 № 56-4030вих24 на 6 арк.;

копія відповіді Держаудитслужби від 21.05.2024 № 001700-17/6485-2024 на 3 арк.;

оригінали витягів щодо ТОВ «Ролло Трейдінг» і ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» на 2 арк.;

копія листа-повідомлення Держаудитслужби (в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») (оригінал знаходиться у розпорядженні Обухівської окружної прокуратури) на 1 арк.;

копія наказу на підтвердження повноважень підписанта на 1 арк.;

докази направлення копій позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи на 3 арк.

Інших письмових доказів матеріали справи не містять.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року у справі №916/2752/20/24 матеріали позовної заяви Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон та Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ про визнання недійсним договору з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільний дорозі загального користування державного значення Н-01 Київ-Знам`янка, укладеного між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ», м. Київ та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛО ТРЕЙДІНГ» м. Херсон на користь Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» м. Київ грошових коштів у розмірі 2 323 856 грн.46 коп., а з Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ одержаних ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 2 323 856 грн. 46 коп. в дохід держави на підставі ст.228 Цивільного кодексу України, передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області, що в свою чергу, стало підставою для звернення позивача до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Предметом апеляційного перегляду у даному випадку є наявність або відсутність процесуальних підстав для передачі матеріалів справи №916/2752/24 за територіальною підсудністю до іншого господарського суду.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Цивільний кодекс України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі, зокрема, на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і розглядати їх необхідно у сукупності.

У розумінні Цивільного кодексу України житлові будинки, будівлі, споруди тощо охоплюються поняттям "нерухоме майно". Однак, вказаний перелік об`єктів нерухомого майна не є вичерпним.

Зокрема, відповідно до статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" об`єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення.

В силу статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, у тому числі землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 71 Земельного кодексу України встановлено, що до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв`язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" автомобільні дороги загального користування та сільські дороги України (далі - автомобільні дороги) це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з`єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави. Класифікація та перелік цих доріг затверджуються Кабінетом Міністрів України. Автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги" закріплено, що автомобільна дорога лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; проїзна частина частина автомобільної дороги, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів.

За умовами статті 5 Закону України "Про автомобільні дороги" автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги, автомобільні дороги на приватних територіях.

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про автомобільні дороги" автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. Автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

Статтею 9 Закону України "Про автомобільні дороги" унормовано, що складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

До земель автомобільного транспорту належать землі, надані в користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражного та паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранспортні, транспортно-експедиційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні та для перечеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об`єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту. До земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв`язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання. До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: паралельні об`їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з`їзди; майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об`єкти служби дорожнього сервісу; будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини, в тому числі ділової. Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами загального користування та їх спорудами, надаються дорожнім організаціям у користування відповідно до чинного законодавства (стаття 31 Закону України "Про транспорт").

Отже, системний аналіз вищенаведених положень чинного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що автомобільні дороги є лінійним комплексом інженерних споруд, які розташовані на землях автомобільного транспорту та не можуть бути переміщені без їх знецінення та зміни їх призначення, тобто належать до нерухомого майна.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначений припис поширює свою дію абсолютно на всі випадках, коли процесуальне законодавство не обумовлює будь-якого відмінного варіанту стосовно конкретного виду справ, а тому іменується загальним, адже діє як загальне правило, на відміну від інших видів підсудності, що застосовуються як спеціальне правило підсудності.

Вищевказане обумовлене тим, що на противагу іншим правовим положенням про підсудність норма статті 27 Господарського процесуального кодексу України не обмежується директивою про певну категорію справ, які необхідно розглядати за цим правилом підсудності, у той час як всі інші правові норми кореспондуються із характеристиками справи за предметною або суб`єктною ознакою, а тому підлягають застосуванню виключно у випадку кореляції конкретної справи з цими ознаками.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено правила виключної підсудності господарських справ.

Виключна підсудність означає, що відповідний спір не може бути розглянутий за загальними правилами підсудності або альтернативної підсудності.

Частиною третьою статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Аналогічні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладені в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18, а також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 та від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою статті 31 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (частина шоста статті 31 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав учасників справи, а, навпаки, є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що згідно зі статтею 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви №29458/04, №29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 року (заява №7360/76), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Отже, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, а у даному випадку судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий позов.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що позов у даній справі місить вимоги про визнання недійсним договору щодо ремонту на автомобільній дорозі загального значення Н-01 Київ Знам`янка на ділянці км 89+924, км 90+124, км 90+390, км 90+575, км 91+953, км 93+150, км 94+048, км 95+891, Київська область та стягнення 2 323 586 грн. 46 коп. остаточно в дохід держави за укладеним договором за нормами ст.228 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір у даній виник з приводу визнання недійсним договору щодо утримання автомобільних доріг загального значення, які розташовані на землях дорожнього господарства на території Київської області та є їх невіддільною частиною. До того ж, похідною позовною вимогою є застосування наслідків недійсного правочину про стягнення (остаточно) в дохід держави коштів з підприємства, що розташоване в м.Києві..

Доводи прокурора щодо неправильного визначення предмету спору судовою колегією не приймаються як такі, що спростовуються вищевикладеним. Окрім того, як зазначалося раніше, словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення, а отже місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що відповідно до правил виключної підсудності, визначених частиною третьою статті 30 Господарського процесуального кодексу України, позов прокурора у даній справі підлягає розгляду Господарським судом Київської області.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та висновками суду, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необхідності передачі справи № 916/2752/24 за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Відтак, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області необґрунтованою та такою, що не потребує задоволення, при цьому, ухвала Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року про передачу позовної заяви за територіальною підсудністю до іншого суду у справі №916/2752/224 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 30, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року про передачу матеріалів позовної заяви за територіальною підсудністю до іншого суду у справі №916/2752/24 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року про передачу матеріалів позовної заяви за територіальною підсудністю до іншого суду у справі №916/2752/24 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.11.2024 року

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді С.І. Колоколов

Я.Ф. Савицький