Ухвала

від 21.11.2024 по справі 757/24689/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/24689/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5249/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021162510000384, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 361, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України,

встановила:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 та накладено арешт на корпоративні права та нерухоме майно ПП «Дагда-2013» ЄДРПОУ 38849267 ; ТОВ «Басарі» ЄРДПОУ 39279197; ТОВ «ЛАРГЕНТ» ЄРДПОУ 44496312; ДП «КОМПРОМІС» ЄДРПОУ 32015107, повний перелік якого вказано у резолютивній частині ухвали.

Заборонено ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267) ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107), їх посадовим особам, довіреним особам та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про зміну керівника, місця знаходження, складу учасників, статутного фонду, в тому числі, але не виключно подавати до відповідного відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам здійснювати реєстраційні дії по внесенню змін до відомостей про зміну керівника, місця знаходження, складу учасників, статутного фонду тощо, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267) ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107).

Заборонено Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у м. Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267) ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107).

Зобов`язано Міністерство юстиції України та його територіальні органи, всі районні державні адміністрації у м. Києві, інші суб`єкти державної реєстрації або нотаріусів, акредитовані суб`єкти та Державну реєстраційну службу України, в порядку виконання ухвали внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267) ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою в частині, що стосується їх майна, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ЛАРГЄНТ», подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт нерухомо майна, яке на праві приватної власності належить ТОВ «ЛАРГЕНТ», перелік зазначено в резолютивній частині ухвали, та в частині заборони вчиняти будь-які дії в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «ЛАРГЕНТ».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою в частині, що стосується їх майна, представник ОСОБА_6 в інтересах ДП «КОМПРОМІС», подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт нерухомого майно, яке на праві приватної власності належить ДП «КОМПРОМІС», перелік зазначено в резолютивній частині ухвали, та в частині заборони вчиняти будь-які дії в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ДП «КОМПРОМІС».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою в частині, що стосується його майна, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт в частині 100% корпоративних прав ТОВ «ЛАРГЕНТ» та 100% корпоративних прав ТОВ «БАСАРІ» та в частині заборони вчиняти будь-які дії в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «ЛАРГЕНТ» та ТОВ «БАСАРІ».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою в частині, що стосується їх майна, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ІСТУС», подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт в частині 100% корпоративних прав ДП «КОМПРОМІС» та в частині заборони вчиняти будь-які дії в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ДП «КОМПРОМІС».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою в частині, що стосується їх майна, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «БАСАРІ», подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт нерухомого майно, яке на праві приватної власності належить ТОВ «БАСАРІ», перелік зазначено в резолютивній частині ухвали, та в частині заборони вчиняти будь-які дії в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «БАСАРІ».

Представник ОСОБА_6 обґрунтовує доводи апеляційних скарг тим, що ухвала слідчого судді є такою, що не відповідає вимогам процесуального законодавства, через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує що, на його думку, у кримінальному провадженні фактично розглядається корпоративний господарський спір між ПП «ДАГДА-2013» та ГО «Центр захисту інвалідів» щодо корпоративних прав ДП «КОМПРОМІС», ТОВ «БАСАРІ», ТОВ «Майнічі», який вже розглядається Господарським судом Одеської області (справа №916/1347/21 та №916/1346/21).

Вказує, що прокурором не доведено те, що ПП «ДАГДА-2013» незаконно відчужила корпоративні права ТОВ «БАСАРІ», ТОВ «ЛАРГЄНТ» та ДП «КОМПРОМІС», а вищезазначений спір не може породжувати негативних правових наслідків для добросовісних набувачів корпоративних прав та нерухомого майна, на яке накладено арешт.

Крім того, зазначає, що корпоративні права не відповідають критеріям речових доказів, так як не є матеріальними об`єктами.

Звертає увагу, що КПК України не передбачає такого виду арешту майна, як заборону вчинення реєстраційних дій, а слідчий суддя фактично вийшов за межі повноважень.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою в частині, що стосується її майна, представник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт 100 %корпоративних прав ПП «Дагда-2013» та нерухомого майно, яке на праві приватної власності належить ПП «Дагда-2013», перелік зазначено в резолютивній частині ухвали.

Представники апелянтів у судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомили та клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності осіб, які без поважних причин не прибули в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_10 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що клопотання апелянтів про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

З урахуванням наведеного, оскільки слідчим суддею розглянуто клопотання слідчого без виклику власників майна, натомість, представник апелянтів - адвокат ОСОБА_6 отримав копію повного тексту оскаржуваної ухвали 23.07.2024 та апеляційну скаргу подав до суду 23.07.2024, а представник ОСОБА_8 отримала копію повного тексту оскаржуваної ухвали 28.08.2024, а апеляційну скаргу подала до суду 30.08.2024, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у об`єднаних матеріалах кримінального провадження за єдиним № 12021162510000384 відомості про яке 31.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 361, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України.

28.05.2024 постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 майно, яке перебуває у власності ПП «Дагда-2013» визнано речовим доказом, а саме наступні об`єкти нерухомого майна:

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 616483851101);

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1193;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1190;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1194;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1192;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1202;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1203;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1201;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1200;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1096;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1103;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1104;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1101;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1098;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1097;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1095;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1093;

Земельна ділянка з кадастровим номером 5122783900:02:001:1102.

2) майно ТОВ «БАСАРІ» ЄДРПОУ 39279197 визнано речовим доказом, а саме наступні об`єкти нерухомого майна:

АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391266451101);

АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391224551101);

АДРЕСА_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107161251101).

3) майно ТОВ «ЛАРГЄНТ» ЄДРПОУ 44496312 визнано речовим доказом, а саме наступні об`єкти нерухомого майна:

АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 851401051101);

АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 851385251101);

АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 589866451101);

АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 589831551101);

АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 589810951101);

АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 496260251101);

АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 496228951101);

АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 496181951101);

АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 496135251101);

АДРЕСА_13 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 33193151101).

4) майно ДП «КОМПРОМІС» ЄДРПОУ 32015107 визнано речовим доказом, а саме наступні об`єкти нерухомого майна:

АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 515679651101);

АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391266451101);

АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391224551101).

Крім того, визнано речовим доказом корпоративні права ДП «КОМПРОМІС» ЄДРПОУ 32015107, та ТОВ «БАСАРІ» ЄДРПОУ 39279197, оскільки були предметом вчиненого злочину, та саме безпосередньо ними заволоділа група осіб, а також корпоративні права ТОВ «ЛАРГЄНТ» ЄДРПОУ 44496312, ПП «Дагда-2013» ЄДРПОУ 38849267, оскільки безпосередньо вказані суб`єкти господарювання використовувались для вчинення злочинних дій та подальшої легалізації злочинного здобутого майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 та накладено арешт на корпоративні права та нерухоме майно ПП «Дагда-2013» ЄДРПОУ 38849267; ТОВ «Басарі» ЄРДПОУ 39279197; ТОВ «ЛАРГЕНТ» ЄРДПОУ 44496312; ДП «КОМПРОМІС» ЄДРПОУ 32015107, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадження.

Заборонено ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267) ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107), їх посадовим особам, довіреним особам та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про зміну керівника, місця знаходження, складу учасників, статутного фонду, в тому числі, але не виключно подавати до відповідного відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам здійснювати реєстраційні дії по внесенню змін до відомостей про зміну керівника, місця знаходження, складу учасників, статутного фонду тощо, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267) ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107).

Заборонено Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у м. Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267) ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107).

Зобов`язано Міністерство юстиції України та його територіальні органи, всі районні державні адміністрації у м. Києві, інші суб`єкти державної реєстрації або нотаріусів, акредитовані суб`єкти та Державну реєстраційну службу України, в порядку виконання ухвали внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267) ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107).

Слідчий суддя виходив з того, що прокурором доведено те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, до матеріалів клопотання долучено постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 від 28.05.2024, якою вищевказане майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в резолютивній частині ухвали майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його приховування, пошкодження, знищення чи відчуження.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта про те, що прокурором не доведено те, що ПП «ДАГДА-2013» незаконно відчужила корпоративні права ТОВ «БАСАРІ», ТОВ «ЛАРГЄНТ» та ДП «КОМПРОМІС», на даному етапі досудового розслідування є передчасними та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.

Перевірка наведених апелянтом обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування, і є метою проведення подальшого досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Сукупність долучених до клопотання матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг в цій частині безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, доводи апеляційних скарг про невідповідність вказаного майна критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, також, на думку колегії суддів, є недоведеними, оскільки вказане майно в повній мірі відповідає ознакам речового доказу, а відтак підлягає арешту.

Доводи апеляційних скарг щодо того, що відносно них як добросовісних набувачів корпоративних прав та нерухомого майна створюються негативні правові наслідки внаслідок накладення арешту, відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що арешт майна, з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, і є самостійною правовою підставою для арешту майна, поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна, та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Інші зазначені в апеляційних скаргах доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Поновити представнику ОСОБА_6 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», представнику ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року.

Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді

: ОСОБА_13