Постанова

від 18.11.2024 по справі 911/3245/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа№ 911/3245/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Хрипуна О.О.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 18.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 (повний текст складено та підписано 26.06.2024)

по справі № 911/3245/23 (суддя О.О. Христенко)

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

про стягнення 2 501 046,36 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» (далі - відповідач) про стягнення 2 501,046,36 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання зі сплати орендної плати за Договором № 2256 від 21.05.2019 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку», у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 1 171 886,53 грн за період травень-грудень 2021 року і січень-лютий (з 01.02. по 23.02. включно) 2022 року перед позивачем, який є балансоутримувачем майна. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 68 291,72 грн 3 % річних, 359 821,18 грн інфляційних втрат, також посилаючись на п. 3.7 договору нараховано 901 046,93 пені.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 362 246 (триста шістдесят дві тисячі двісті сорок шість) грн. 88 коп заборгованості, 54 472 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 19 коп пені, 95 965 (дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 43 коп інфляційних нарахувань, 18 132 (вісімнадцять тисяч сто тридцять дві) грн 97 коп 3 % річних, 7 962 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн 26 коп судового збору та 18 (вісімнадцять) грн. 25 коп судових витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій необхідних для розгляду справи.

4. Частково задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у період з 18.11.2021 по 23.02.2022 (кінцева дата заявлена позивачем) були відсутні прямі обмеження щодо неможливості використання відповідачем орендованого державного майна для цілей передбачених умовами договору оренди та відсутні підстави звільнення відповідача від орендної плати за вказаний період у зв`язку із неможливістю використання майна відповідачем згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України.

5. Також відсутні підстави для застосування у вказаний період до правовідносин між позивачем та відповідачем постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 № 611 щодо звільнення від орендної плати чи нарахування орендної плати у розмірі 50 % чи 25 %.

6. Враховуючи вищевикладене місцевий суд задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі частково в сумі 362 246,88 грн за період з 18.11.2021 по 23.02.2022.

7. Оскільки судом задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі частково, то судом здійснено перерахунок пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних з врахуванням суми заборгованості, яка підлягає стягненню, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 54 472,19 грн пені, 95 965,43 грн інфляційних нарахувань та 18 132,97 грн 3 % річних.

8. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то місцевий суд включив до судових витрат у справі витрати позивача на поштові послуги у розмірі 18,25 грн. (пропорційно задоволених вимог) та у відповідності до частини 9 ст. 129 ГПК України поклав на відповідача відшкодування позивачу вказаних витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23 в частині стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль» 362 246, 88 грн заборгованості, 54 472,19 грн пені, 95 965,43 інфляційних нарахувань, 18 132,97 3% річних, 7 962,26 судового збору та 18,25 грн судових витрат та прийняти нове рішення, яким позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» залишити без задоволення в повному обсязі.

10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

11. Суд припустив порушення принципу заборони суперечливої поведінки.

12. Суд припустив недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме не обґрунтував факт наявності дозволу Позивача на здійснення Відповідачем користування орендованими приміщеннями.

13. Суд припустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме порушення принципів верховенства права, належного урядування, справедливості, добросовісності та розумності (ст.8, 57 Конституції України, ст. 3 Цивільного кодексу України).

14. Суд не навів достатніх аргументів на користь того, що «Тимчасові протиепідемічні заходи...» є скасованими. Формально вони продовжують діяти до цього часу. Відповідно, діють і ті обмеження, які були передбачені в «Тимчасових протиепідемічних заходах...» щодо роботи капсульних готелів на території аеропортів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 апеляційну скаргу по справі № 911/3245/23 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

16. На час надходження апеляційної скарги матеріали справи № 911/3245/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 17.07.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Київської області надіслати матеріали справи № 911/3245/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

17. 31.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3245/23.

18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 по справі № 911/3245/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

19. 06.08.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23 призначено на 25.09.2024.

21. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 № 09.1-07/528/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3245/23 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

22. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 справа № 911/3245/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В., суддів Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.

23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Яковлєва М.Л., Хрипуна О.О.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23 призначено на 24.10.2024.

24. У судове засідання апеляційної інстанції 24.10.2024 з`явилась представник позивача, представник відповідача приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзвязку. Третя особа не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

25. З огляду на задоволення заяви відповідача про відкладення розгляду справи, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

26. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Яковлєва М.Л., Хрипуна О.О.) розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 по справі № 911/3245/23 за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, про стягнення 2 501 046,36 грн відкладено на 18.11.2024.

Позиції учасників справи

27. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Клопотання учасників справи

28. Представник відповідача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

29. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Яковлєва М.Л., Хрипуна О.О.) задоволено заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Явка представників учасників справи

30. У судове засідання 18.11.2024 з`явився представник позивача.

31. У судовому засіданні 18.11.2024 представник відповідача був присутній в режимі відеоконференції.

32. У судовому засіданні 18.11.2024 представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

33. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції просив залишити в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

34. 21.05.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» (орендар, відповідач) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 2256.

35. Наказом Фонду державного майна України «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» від 05.08.2019 № 786 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків, у тому числі, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

36. Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину приміщення № 278, на 2-му поверсі будівлі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578), загальною площею 190,0 кв. м, що розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30 листопада 2018 року і становить за незалежною оцінкою 16 642 200,00 грн без урахування ПДВ.

37. Нерухоме майно належить ДП МА «Бориспіль» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 33768597, виданого Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області 17.02.2015, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 2698099, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 170023532208.

38. Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення зони відпочинку пасажирів без права розміщення торгівельних об`єктів та закладів харчування.

39. Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, визначений у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення цього договору та підписання акта приймання-передавання майна.

40. Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2018 року 208 030,00 грн.

41. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

42. Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекс інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

43. Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

44. Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному у п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

45. Пунктом 5.3 договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

46. Згідно п. 10.1 договору останній укладено строком на 10 років, що діє з 21.05.2019 до 20.05.2029 включно.

47. Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Усі зміни та доповнення до цього договору вносяться в такій самій формі, що й цей договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом (п. 10.3 договору).

48. Договір оренди № 2256 від 21.05.2019 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Охріменко М.С. та зареєстровано в реєстрі за № 736.

49. 10.06.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Концепція відпочинку» підписано Акт приймання-передавання орендованого майна, який є додатком № 2 до Договору № 2256.

50. Так, на виконання умов договору позивачем (балансоутримувачем) за період травень-грудень 2021 і січень-лютий року (з 01.02. по 23.02. включно) 2022 року були виставлені орендарю наступні рахунки за користування індивідуально визначеним (нерухомим) майном та Акти приймання-здачі виконаних послуг (включаючи проведені коригування):

51. рахунок-фактура № 76/1479 від 31.05.2021 та Акт від 31.05.2021 на суму 291 792,17 грн за травень 2021 року (до сплати позивачу 121 580,07 грн);

52. рахунок-фактура № 76/1723 від 30.06.2021 та Акт від 30.06.2021 на суму 292 375,75 грн за червень 2021 року (до сплати позивачу 121 823,23 грн);

53. рахунок-фактура № 76/1955 від 31.07.2021 та Акт від 31.07.2021 на суму 292 668,13 грн за липень 2021 року (до сплати позивачу 121 945,05 грн);

54. рахунок-фактура № 76/2118 від 31.08.2021 (коригуючий рахунок № 76/40 від 31.03.2023) та Акт від 31.08.2021 на суму 292 082,79 грн за серпень 2021 року (до сплати позивачу 121 701,16 грн);

55. рахунок-фактура № 76/2477 від 30.09.2021 (коригуючий рахунок № 76/41 від 31.03.2023) та Акт від 30.09.2021 на суму 295 587,79 грн за вересень 2021 року (до сплати позивачу 123 161,58 грн);

56. рахунок-фактура № 76/2745 від 31.10.2021 (коригуючий рахунок № 76/42 від 31.03.2023) та Акт від 31.10.2021 на суму 298 248,09 грн за жовтень 2021 року (до сплати позивачу 124 270,04 грн);

57. рахунок-фактура № 76/2971 від 30.11.2021 (коригуючий рахунок № 76/43 від 31.03.2023) та Акт від 30.11.2021 на суму 300 634,07 грн за листопад 2021 року (до сплати позивачу 125 264,20 грн);

58. рахунок-фактура № 76/3176 від 31.12.2021 (коригуючий рахунок № 76/44 від 31.03.2023) та Акт від 31.12.2021 на суму 300 634,07 грн за грудень 2021 року (до сплати позивачу 125 264,20 грн);

59. рахунок-фактура № 76/45 від 31.03.2023 та Акт від 31.03.2023 на суму 306 369,56 грн за січень 2022 року (до сплати позивачу 127 653,98 грн);

60. рахунок-фактура № 76/46 від 31.03.2023 та Акт від 31.03.2023 на суму 255 687,28 грн з 01 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року (до сплати позивачу 59 223,02 грн).

61. До сум, які підлягають перерахуванню балансоутримувачу (позивачу), входить 20 % ПДВ в тому числі й від суми орендної плати, яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, оскільки орендодавець Фонд Державного майна України (та його регіональні відділення) не є платником податку на доданку вартість з операцій зі сплати орендної плати, податковим агентом є балансоутримувач (позивач), який здійснює перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

62. Вказані акти приймання-здачі підписані з боку ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", з боку відповідача - ТОВ "Концепція відпочинку" не підписані.

63. Як встановлено вище та не заперечується сторонами спору, у період травень-грудень 2021 року та січень-лютий (з 01.02. по 23.02.) 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» не здійснювалась сплата орендних платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 01.05.2019 № 2256, яку останній пов`язує з настанням обставин, що не залежали від нього, а саме введенням карантину, забороною роботи готелів, обмеженим режимом роботи аеропорту та забороною самим позивачем здійснювати використання нерухомого майна частини приміщення будівлі пасажирського терміналу аеропорту.

64. Листом вих. № 19-22-11від 14.04.2020 позивач повідомив відповідача про те, що позивачем провадяться заходи щодо безаварійної зупинки об`єктів (у т.ч. термінали «D» і «F») та окремих систем підприємства із одночасним підвищенням пожежної та техногенної безпеки на об`єктах МА «Бориспіль», що тимчасово призупиняють свою роботу. Міжнародні пасажирські рейси не обслуговуються. Технічні рейси міжнародного сполучення переведені з терміналу «D» до терміналу «F» о 00:01 год. 18.03.2020, а з 17:00 год. 22.03.2020 з терміналу «F» в «B». До усунення зазначених обставин, користування майном в терміналах «D» і «F» неможливе.

65. Листом вих. № 25-22-331 від 12.10.2020 позивач повідомив відповідача про те, що Тимчасовими протиепідемічними заходами щодо попередження розповсюдження коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 в аеропортах України на період карантину від 02.06.2020р. № 1.1.-407, в аеропортах України заборонено діяльність капсульних готелів.

66. Листом вих. № 25-22-351 від 28.10.2020 позивач повідомив відповідача про те, що листом Головного державного санітарного лікаря на повітряному транспорті № 01.2-17/909 від 19.10.2020 робота капсульних готелів визнана неможливою.

67. Відповідно до Порядку надання послуг в аеропорту «Бориспіль» в умовах заходів з попередження розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID-19) № 12-35-28 від 11.06.2020, затвердженого Генеральним директором ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», визначено заходи з попередження розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусною інфекцією SARS-CoV-2, при наданні послуг в аеропорту "Бориспіль", які є обов`язковими для виконання та розповсюджуються на всі суб`єкти господарювання, які провадять свою діяльність на території аеропорту «Бориспіль». Умовами п. 5.1 Порядку передбачено, що в умовах заходів з попередження розповсюдження коронавірусної хвороби забороняється робота капсульного готелю в терміналі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

68. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

69. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

70. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

71. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

72. Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

73. За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

74. Відповідно до статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

75. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

76. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

77. Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

78. Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

79. Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

80. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

81. Відповідно до ч. 1, 3 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в редакції, чинній на момент укладення Договору, унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

82. Наведена норма кореспондується із ч. 1 ст. 759 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору), відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

83. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 1, 3 ст. 760 ЦК України).

84. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення Договору).

85. Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

86. Відповідно до частини четвертої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

87. Згідно з приписами частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

88. Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

89. Згідно з ч.1 ст.763 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (далі Закон №2269-XII) (у редакції, чинній на момент укладення договору), договір найму укладається на строк, встановлений договором.

90. Відповідно до положень ст.10 Закону №2269-XII (у редакції чинній на момент укладення договору), одними з істотних умов договору оренди є об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), орендна плата з урахуванням її індексації; забезпечення виконання зобов`язань неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо.

91. В силу ч.ч.1,3 ст.19 Закону №2269-XII (у редакції чинній на момент укладення договору): орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

92. Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

93. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що суд припустив порушення принципу заборони суперечливої поведінки.

94. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, у зв`язку з наступним:

95. Скаржник вірно зазначив, що доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

96. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 визначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

97. У ст. І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права закріплено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

98. Одним із способів захисту добросовісної сторони є принцип естопелю: особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своїх домагань, якщо його попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції.

99. Обов`язкові умови для застосування естопелю: (a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель; (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони; (c) очевидна несправедливість підриву довіри.

100. a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель. Довіра добросовісної сторони має стати результатом попередньої поведінки недобросовісної сторони, здатної сформувати таку довіру (наприклад, будь-яких заяв, обіцянок, фактичної поведінки, що формує в іншої сторони обґрунтовані очікування, у тому числі й бездіяльності).

101. (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони У добросовісної сторони мають виникнути певні очікування щодо подальшої поведінки іншої особи. Сторона має розумні підстави для того, щоб покладатися на поведінку контрагента.

102. (с) очевидна несправедливість підриву довіри. Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки.

103. (Добросовісність поведінки у практиці ЄСПЛ 1) рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року, заява № 9815/82, п. 46; 2) рішення у справі «Фрессо і Руар проти Франції» від 21 січня 1999 року, заява № 29183/95, п. 55; 3) рішення у справі «Карабет та інші проти України» від 17 січня 2013 року, заяви №№ 38906/07 і 52025/07, п. 276)

104. Поведінка є недобросовісною, якщо одна сторона договору прийняла виконання від іншої сторони, а після цього посилається на недійсність такого договору або його неукладеність. Якщо поведінка сторони давала іншій стороні підстави вважати, що договір є дійсним (виконувався належним чином сторонами протягом тривалого часу), то наступне висунення вимог про його недійсність або неукладеність є зловживанням правом (Ухвала КЦС ВС про передання до ВП ВС у справі № 513/879/19).

105. Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).

106. Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

107. За змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов`язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).

108. У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

109. З огляду на наявні матеріали справи, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) відповідають принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, з дотриманням інтересів усіх учасників цих відносин.

110. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

111. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

112. В даному випадку поведінка позивача не свідчить про недобросовісність чи суперечливість, оскільки така поведінка позивача була викликана невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором.

113. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, черкаській та Чернігівській областях, як Орендодавець за договором оренди № 2256 від 21.05.2019 надіслало на адресу ТОВ «Концепція відпочинку та ДП МА «Бориспіль» повідомлення від 28.04.2021 № 50-02.02-1916 про відмову від договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 21.05.2019 № 2256, у якому зазначило, що станом на 14.04.2021 орендар має загальну заборгованість, яка перевищує трьохмісячну орендну плату та вимагав протягом 3-х днів з дати отримання такого листа повернути Балансоутримувачу орендоване майно.

114. Відповідач таке Повідомлення від 28.04.2021 № 50-02.02-1916 Орендодавця не оскаржував в судовому порядку.

115. Більше того, Відповідач проігнорував таке повідомлення Орендодавця та не повернув Балансоутримувачу орендоване майно за Актом приймання-передавання орендованого майна. Відповідно, орендоване майно у спірний період знаходилося у користуванні Орендаря на умовах договору оренди № 2256 від 21.05.2019, а тому Орендар міг здійснювати господарську діяльність.

116. Враховуючи той факт, що Орендар не повернув Балансоутримувачу орендоване за Актом приймання-передавання, зобов`язання зі сплати орендної плати залишаються незмінними.

117. Сторонами договору оренди № 2256 від 21.05.2019 у встановленому нормами матеріального права і умовами Договору порядку будь-яких змін, які б слугували підставою для виконання Договору в іншому порядку або на інших умовах, не вносилось.

118. Відтак, наведені скаржником підстави для застосування принципу заборони суперечливої поведінки, - жодним чином не впливають та не звільняють відповідача від сплати орендної плати за користування орендованим майном на умовах договору.

119. Крім того, скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд припустив недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме не обґрунтував факт наявності дозволу позивача на здійснення відповідачем користування орендованими приміщеннями.

120. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями скаржника, у зв`язку з наступним:

121. Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що з 07.09.2021 введено в дію Порядок надання послуг в аеропорту «Бориспіль» в умовах заходів з попередження розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID-19) № 12-35-30 від 07.09.2021, затверджений Генеральним директором ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», в якому відсутня заборона щодо діяльності капсульного готелю на території аеропорту.

122. Дійсно, 07 вересня 2021 Генеральним директором ДП МА «Бориспіль» затверджено «Порядок надання послуг в аеропорту «Бориспіль» в умовах заходів з попередження розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID-19) № 12-35-30 від 07.09.2021 в Редакції, яка діє з 07.09.2021 (далі - Порядок) (наявний в матеріалах справи), відповідно попередня редакція Порядку надання послуг в аеропорту «Бориспіль» в умовах заходів з попередження розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID-19) (Редакція 01) від 11.06.2020 № 12-35-28 втратила свою чинність.

123. Цей Порядок 20 вересня 2021 року було направлено на електронну адресу Відповідача вказану у розділі 11 Договору (geetsleep@gmail.com). На підтвердження цього до матеріалів справи додано роздруківку електронного листа Позивача від 20.09.2021, яким підтверджується направлення Позивачем Відповідачу цього Порядку.

124. В Розділі 5 вищевказаного Порядку відсутнє посилання на те, що в умовах заходів з попередження розповсюдження коронавірусної хвороби забороняється робота капсульного готелю в терміналі.

125. Відтак, відсутність заборони підтверджується новою редакцією Порядку надання послуг в аеропорту «Бориспіль».

126. Більше того, колегія суддів зазначає, що Позивач не уповноважений жодними нормативними актами та/або будь-яким договором надавати/забороняти будь-якому контрагенту здійснювати свою господарську діяльність на території аеропорту «Бориспіль» на підставі укладених договорів.

127. Такі рішення приймаються виключно суб`єктами господарської діяльності, з урахуванням комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

128. Такі обмеження встановлюються на законодавчому рівні і тоді вони матимуть характер обов`язкових.

129. Крім того, скаржник заперечує також можливість використання ним орендованого майна з травня 2021 року по серпень 2022 року з незалежних від нього причин, оскільки позивач та третя особа оголосили договір оренди припиненим з 28.04.2021 і цим створили ситуацію правової невизначеності.

130. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, як орендодавцем за договором оренди від 21.05.2019 № 2256, надіслано на адресу відповідача повідомлення вих. № 50-02.02-1916 від 28.04.2021 про відмову від договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 21.05.2019 № 2256, у зв`язку із наявністю у відповідача заборгованості по орендній платі, яка перевищує три місяці.

131. Рішенням Господарського суду Київської області від 29.04.2022 у справі № 911/3609/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022, у задоволенні позову Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» про зобов`язання повернути державне нерухоме майно відмовлено повністю.

132. Доказів того, що відповідач погодився з повідомленням орендодавця та повернув орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання-передавання відповідач суду не надав, тобто не підтвердив свої заперечення.

133. Посилання відповідача на те, що позивачем було здійснено опечатування орендованого майна та заборонено відповідачу здійснювати свою господарську діяльність у орендованому приміщенні у період з 18.11.2021 по 23.02.2022 судом не приймаються, оскільки не доведені належними та допустимими доказами (відповідними актами про недопущення до приміщення, листами або повідомленнями позивача про недопущення відповідача (його працівників) до орендованого приміщення).

134. Також, скаржник наголосив, що суд не навів достатніх аргументів на користь того, що «Тимчасові протиепідемічні заходи...» є скасованими. Формально вони продовжують діяти до цього часу. Відповідно, діють і ті обмеження, які були передбачені в «Тимчасових протиепідемічних заходах...» щодо роботи капсульних готелів на території аеропортів.

135. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевим судом вірно виснувано, що у заявлений позивачем період з 07.09.2021 по 17.11.2021 діяла пряма заборона на роботу капсульних готелів, встановлена Тимчасовими протиепідемічними заходами щодо попередження розповсюдження коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 в аеропортах України на період карантину Головного державного санітарного лікаря на повітряному транспорті М.М.Корнієнко від 02.06.2020.

136. Зазначені обставини щодо застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення відповідача від сплати орендної плати на підставі зазначених актів у зв`язку із неможливістю відповідачем використовувати орендоване майно для передбачених ним цілей (капсульний готель) вже досліджувались при розгляді справи № 922/1010/21 за позовом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до ТОВ «Концепеція відпочинку», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівіській областях про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1 595 508,23 грн за період з березня 2020 року по квітень 2021 року за договором № 2256 від 21.05.2019.

137. Проте, постановою Головного державного санітарного лікаря України «Про затвердження протиепідемічних заходів при роботі аеропортів та авіакомпаній України на період карантину у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.11.2021 № 19 було замінено Тимчасові протиепідемічні заходи щодо попередження розповсюдження коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 в аеропортах України на період карантину Головного державного санітарного лікаря на повітряному транспорті М.М.Корнієнко від 02.06.2020, та скасована пряма заборона на діяльність капсульних готеів в аеропортах.

138. Згідно п. 3-5 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2021 № 954) на території регіонів, на яких установлений "червоний" рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених п. 3 цієї постанови, забороняється діяльність закладів, що надають послуги з розміщення.

139. Обмеження, передбачені п.п. 1-7, 9, 14 та 16 цього пункту, не застосовуються за умови наявності у всіх учасників (відвідувачів, користувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу, ринку) негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу, ринку), або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

140. З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що у період з 18.11.2021 по 23.02.2022 (кінцева дата заявлена позивачем) були відсутні прямі обмеження щодо неможливості використання відповідачем орендованого державного майна для цілей передбачених умовами договору оренди та відсутні підстави звільнення відповідача від орендної плати за вказаний період у зв`язку із неможливістю використання майна відповідачем згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України.

141. Таким чином вищезазначені твердження відповідача є спростованими.

142. Укладений сторонами договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

143. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

144. Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

145. Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

146. В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

147. Отже, відповідач, в силу положень 5.3 договору, яким встановлено обов`язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати плату до державного бюджету та балансоутримувачу, був зобов`язаний сплачувати орендну плату.

148. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції щодо того, що у період з 18.11.2021 по 23.02.2022 (кінцева дата заявлена позивачем) були відсутні прямі обмеження щодо неможливості використання відповідачем орендованого державного майна для цілей передбачених умовами договору оренди та відсутні підстави звільнення відповідача від орендної плати за вказаний період у зв`язку із неможливістю використання майна відповідачем згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України - обґрунтованими та такими, що зроблені у відповідності з положеннями чинного законодавства.

149. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі частково в сумі 362 246,88 грн за період з 18.11.2021 по 23.02.2022.

150. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 911/3245/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції, а згідно з їх змістом спрямовані на перегляд справи.

151. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

152. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

153. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

154. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

155. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

156. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі №911/3245/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

157. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» відсутні.

Судові витрати

158. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

159. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепція відпочинку» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі №911/3245/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.11.2024

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді М.Л. Яковлєв

О.О. Хрипун