Постанова
від 19.11.2024 по справі 913/331/23
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Харків Справа № 913/331/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

прокурор Лахтюк Л.В.

представники інших учасників справи не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. 650 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2024, ухвалене в приміщенні господарського суду Луганської області в м. Харкові, повний текст якого складений 16.02.2024 (суддя Смола С.В.) у справі № 913/331/23

за позовом: заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків,

до відповідача -1 Сєвєродонецької районної державної адміністрації-районної військової адміністрації Луганської області, Луганська область, м. Сєвєродонецьк,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд», с. Мила, Києво-Святошинського району Київської області,

про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю за державні кошти та застосування наслідків відповідної недійсності,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури (далі прокурор) 15.09.2023 звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовом до відповідача-1 Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (далі Відділ освіти Кремінської РДА), та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд» (далі ТОВ «Стефанотрейд») про:

визнання недійсним рішення тендерного комітету Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, оформленого протоколом його засідання від 31.10.2018 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Східекобуд» (далі ТОВ «Східекобуд»), переможцем тендеру на закупівлю згідно державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель, будівництво каркасної спортивної зали для Кремінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 за адресою: вул. Тітова, буд. 18, в м. Кремінна Луганської області;

визнання недійсним договору від 20.11.2018 №212, укладеного між Відділом освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області та ТОВ «Східекобуд»;

стягнення з ТОВ «Стефанотрейд» на користь Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області 13 499 999 грн 99 коп., а з Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області одержані ним за рішенням суду грошові кошти в сумі 13 499 999 грн 99 коп. стягнути в дохід держави.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відділом освіти Кремінської РДА 05.10.2018 розміщено на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» оголошення №UA-2018-10-05-000043-b про намір здійснити закупівлю послуг по будівництву каркасної спортивної зали для Кремінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 за адресою: вул. Тітова, буд. 18, в м. Кремінна Луганської області.

Рішенням тендерного комітету Відділу освіти Кремінської РДА, яке оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 31.10.2018, ТОВ «Східекобуд» визнано переможцем та повідомлено про намір укласти договір про закупівлю.

20.11.2018 між Відділом освіти Кремінської РДА та ТОВ «Східекобуд» укладено договір підряду №212, за яким підрядник зобов`язався виконати будівництво каркасної спортивної зали для Кремінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 за адресою: вул. Тітова, буд. 18, в м. Кремінна Луганської області ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель.

21.12.2018 між сторонами укладена додаткова угода №2, якою п.2.1 договору викладено в новій редакції.

В електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано звіт про виконання договору, складений 30.12.2019, відповідно до якого замовником сплачено 13 500 000 грн 00 коп. (у т.ч. ПДВ 2 250 000 грн 00 коп.).

Згідно інформації з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів сума сплачених замовником коштів за договором від 20.11.2018 №212 становить 13 499 999 грн 99 коп.

Відповідно до Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу, які оприлюднені на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України, рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення від 17.09.2020 №70/101-р/к у справі №6/01-99-20 визнано, що ТОВ «Східекобуд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Треструбіжанськхімбуд» вчинили порушення, передбачене п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі «Будівництво каркасної спортивної зали для Кремінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 за адресою: вул. Тітова, буд. 18, в м. Кремінна Луганської області (код 45210000-2 «Будівництво будівель» Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015), проведених Відділом освіти Кремінської РДА, ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» №UA-2018-10-05-000043-b.

Рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення від 17.09.2020 №70/101-р/к у справі №6/01-99-20 у судовому порядку не оскаржувалось.

З посиланням на приписи ст.ст.202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.5, 50 Закону України «Про публічні закупівлі» прокурор вважає рішення тендерного комітету Відділу освіти Кремінської РДА, оформлене протоколом його засідання від 31.10.2018, таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони ТОВ «Східекобуд».

Прокурор також зазначив, що договір від 20.11.2018 №212, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони ТОВ «Східекобуд».

Також вказав, що ТОВ «Східекобуд», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору від 20.11.2018 №212 з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнив бюджетні кошти в сумі 13 499 999 грн 99 коп.

Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «Східекобуд», як сторони оспорюваного договору, яке у подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд» (далі ТОВ «Стефанотрейд»), одержані ним грошові кошти в сумі 13 499 999 грн 99 коп. прокурор просить повернути Відділу освіти Кремінської РДА, як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти стягнути в дохід держави.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.09.2023 позовну заяву заступника керівника Луганської обласної прокуратури від 15.09.2023 №15/2-144 вих-23 залишено без руху.

05.10.2023, тобто в межах встановленого судом строку на усунення недоліків, прокурор звернувся до суду з заявою про усунення недоліків від 05.10.2023 №15/2-158вих-23, яка зареєстрована канцелярією суду 09.10.2023.

До заяви про усунення недоліків доданий примірник позовної заяви у новій редакції, у якій відповідачем-1 указано Сєвєродонецьку районну державну адміністрацію-районну військову адміністрацію Луганської області та наведено відповідне обґрунтування обставин правонаступництва Сєвєродонецькою районною державною адміністрацією-районною військовою адміністрацією Луганської області прав та обов`язків Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.10.2023 підтверджені підстави представництва заступником керівника Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби з заявленими позовними вимогами до Сєвєродонецької районної державної адміністрації-районної військової адміністрації Луганської області та ТОВ «Стефанотрейд»; прийнято позовну заяву прокурора від 15.09.2023 до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.2024 у справі № 913/331/23 в позові відмовлено.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за своєю суттю наслідки, передбачені ст.208 ГК України, є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись у межах строків, визначених ст.250 ГК України, отже, застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним.

Також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення ч.3 ст.228 ЦК України за своїм змістом є аналогічними положенням ч.1 ст.208 ГК України, а тому підлягають однаковому застосуванню до спірних правовідносин, тому з огляду на сплив строку для застосування адміністративно-господарських санкцій визнання договору підряду не призведе до відновлення прав держави, а отже обраний прокурором спосіб захисту без застосування наслідків недійсності правочину не є ефективним.

Також прокурор не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету Відділу освіти Кремінської РДА, оформленого протоколом його засідання від 31.10.2018, про визначення ТОВ «Східекобуд» переможцем процедури відкритих торгів та намір укласти договір є неефективним способом захисту порушеного права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2024 у справі № 913/331/23 та призначено її до розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 зупинено провадження у справі № 913/331/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 918/1043/21 та оприлюднення повного тексту постанови. Зобов`язано сторони повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 913/331/23. Запропоновано учасникам справи протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі № 918/1043/21. Розгляд справи призначено на 19.11.2024.

17.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від представника Луганської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення із викладенням своєї правової позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі № 918/1043/21.

Учасники справи не скористались своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 19.11.2024 прокурор підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їй процесуальним правом не скористались та в судове засідання не з`явились, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю третіх осіб.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні прокурора, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділом освіти Кремінської райдержадміністрації (далі Відділ освіти Кремінської РДА), правонаступником якого є Сєвєродонецька районна державна адміністрація Луганської області, 05.10.2018 на сайті публічних закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення UA-2018-10-05-000043-b про проведення відкритих торгів із закупівлі послуг по будівництву каркасної спортивної зали для Кремінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 за адресою: вул. Тітова, буд. 18, в м. Кремінна Луганської області, очікуваною вартістю 14 191 592 грн 00 коп.

За вказаним оголошенням пропозиції подано чотирма учасниками ТОВ «ВКК Кванта Груп», ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Укрспецпроект», ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» та ТОВ «Східекобуд».

За результатами розгляду вказаних пропозицій тендерним комітетом замовника пропозиція ТОВ «ВКК Кванта Груп» відхилена, оскільки не відповідала вимогам тендерної документації, учасник не надав забезпечення тендерної пропозиції, яке вимагалось замовником.

Пропозиція ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» також відхилена через невідповідність вимогам тендерної документації, оскільки учасник не надав забезпечення тендерної пропозиції.

Тендерним комітетом Відділу освіти Кремінської РДА визнано переможцем і акцептовано пропозицію ТОВ «Східекобуд», яка відповідала вимогам тендерної документації замовника та мала ціну 13 500 000 грн 00 коп. Рішення оформлене протоколом від 31.10.2018.

В електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

20.11.2018 між Відділом освіти Кремінської РДА як замовником та ТОВ «Східекобуд» як підрядником укладений договір підряду №212 з додатковими угодами до нього, за умовами якого підрядник зобов`язується на свій ризик, власними і залученими ним силами та засобами виконати «Будівництво каркасної спортивної зали для загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 за адресою: вул. Тітова, 18, в м. Кремінна Луганської області» (код ДК 021:2015-45210000-2 будівництво будівель)» відповідно до умов договору, згідно з ДСТУ Б. Д.1.1-12013 та у відповідності до затвердженої кошторисної документації.

Відповідно до п.2.1 договору в редакції додаткової угоди від 21.12.2018 №2 загальна вартість робіт за цим договором згідно з договірною ціною, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), складає 13 500 000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% 2 250 000 грн 00 коп., з них: державний бюджет 5 572 055 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% 928 675 грн 83 коп. (з них 3 714 548 грн 00 коп. за рахунок спеціального фонду ДФРР, та 1 857 507 грн 00 коп. за рахунок загального фонду ДФРР), місцевий бюджет 619 472 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% 103 245 грн 33 коп., фінансування яких передбачено в 2018 році згідно кошторисних призначень замовника; державний бюджет 6 577 248 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% 1 096 208 грн 00 коп., місцевий бюджет 731 225 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% 121 870 грн 83 коп., фінансування яких передбачено в 2019 році згідно кошторисних призначень замовника.

Згідно з п.3.1 договору термін виконання робіт: згідно календарного плану виконання робіт, наданий підрядником.

Замовник на підставі пп.3 п.1 постанови КМУ від 23.04.2014 №117 та/або п.19 постанови КМУ від 27.12.2001 №1764 протягом 5 днів після реєстрації даного договору у ГУ ДКСУ та за умови отримання від головного розпорядника бюджетних коштів, може перерахувати підряднику за його заявкою аванс на придбання матеріалів у розмірі 1 857 458 грн 10 коп., у т.ч. ПДВ 20% 309 576 грн 35 коп. (з них за рахунок ДФРР 1 671 712 грн 29 коп. та місцевий бюджет 185 745 грн 81 коп.), що не перевищує 30% вартості цього договору. Строк придбання матеріалів та виконання робіт на суму перерахованого авансу не повинен перевищувати трьох місяців з дня його отримання, а використання зазначених коштів обов`язково підтверджується актами виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідкою №КБ-3 з усіма підтверджуючими документами, що визначені у п.4.2 цього договору. Після закінчення тримісячного терміну непідтверджені документально, невикористані суми авансу підрядник зобов`язаний повернути замовнику (п.4.1 договору).

У п.4.2 договору сторони передбачили, що фінансування робіт за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 з усіма підтверджуючими документами (копіями накладних, сертифікатів на матеріали і обладнання тощо), розрахунками загальновиробничих і адміністративних витрат тощо. Експлуатація машин і механізмів та вартість матеріалів в розрахунках за виконані роботи враховуються по фактичним витратам з наданням підтверджуючих документів підрядником (відповідних розрахунків, накладних тощо).

Згідно з п.4.3 договору підрядник на підставі виконаних робіт складає акти виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідку КБ-3 та з усіма підтверджуючими документами, що визначені у п.4.2 передає їх замовнику. Замовник протягом 10 робочих днів перевіряє документи і підписує акти виконаних робіт, а у разі не підписання обґрунтовує причину відмови. Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 14 робочих днів після підписання актів виконаних робіт та після надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів (коштів місцевого бюджету та/або Державного фонду регіонального розвитку).

Згідно з п.10.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та дії до 31.12.2019, а у частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

30.12.2019 замовником в електронній системі закупівель опубліковано звіт про виконання договору від 20.11.2018 №212, відповідно до якого замовником сплачено 13 500 000 грн 00 коп.

Відповідно до Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу, які оприлюднені на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України, рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2020 №70/101-р/к у справі №6/01-99-20, визнано, що ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» вчинили порушення, передбачене п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурах закупівлі, проведених Відділом освіти Кремінської РДА із закупівлі послуг з «Будівництво каркасної спортивної зали для Кремінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 за адресою: вул. Тітова, 18, в м. Кремінна Луганської області» (код ДК 021:2015-45210000-2 будівництво будівель)» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-2018-10-05-000043-b).

Рішення обґрунтоване встановленням наявності наступних фактів при поданні тендерних пропозицій ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд»: електронне листування між учасниками до та в період проведення торгів, що свідчить про обізнаність дій та спільну підготовку; використання учасниками однієї ІР-адреси; надання одним учасником іншому техніки в безоплатне користування; наявність спільних працівників; відсутність конкурентної боротьби між учасниками; неподання ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» повного пакету документів, передбачених тендерною документацією у торгах; схожість в оформленні документів, завантажених учасниками до системи Prozorro; інші факти узгодженої поведінки учасників, які не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників.

За висновком колегії поведінка ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» на аукціонах не може бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчить про узгодження (координацію) ними своєї поведінки під час участі у торгах, зокрема, обміну між ними інформацією.

Колегія зазначила, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективних для них результатів, тобто вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення від 17.09.2020 №70/101-р/к у справі №6/01-99-20 у судовому порядку не оскаржувалось.

Прокурор вважає, що рішення тендерного комітету Відділу освіти Кремінської РДА, оформлене протоколом від 31.10.2018, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - ТОВ «Східекобуд», договір від 20.11.2018 №212 укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади здійснення закупівель робіт і послуг, а тому підлягає визнанню недійсним. Також з посиланням на приписи ч.3 ст.228 ЦК України просить застосувати наслідки недійсності вказаного правочину.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету Відділу освіти Кремінської РДА, оформленого протоколом його засідання від 31.10.2018, про визначення ТОВ «Східекобуд» переможцем процедури відкритих торгів та намір укласти договір є неефективним способом захисту порушеного права, адже само по собі визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, не призведе до захисту інтересів держави і повернення отриманих на виконання договору коштів.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що прокурор звернувся до суду з порушенням строків застосування санкцій, передбачених ст.250 ГК України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави зазначив, що цей позов має на меті комплексний захист інтересів держави, порушених внаслідок прийняття рішення тендерного комітету Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, оформленого протоколом його засідання від 31.10.2018, та укладання договору від 20.11.2018 №212.

Як вказує прокурор, обставини вчинення та наслідки таких діянь для економіки держави свідчать про невідповідність вказаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства. Зазначені обставини та наслідки передбачають розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, які забезпечуються завдяки добросовісній конкуренції суб`єктів господарювання.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Прокурор зазначив, що у свою чергу практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників і максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Проте порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", спрямованого на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, учасниками закупівель нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та публічних закупівель, призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.

Тому пред`явлення позову прокурором у такому випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ «Східєкобуд» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання товару за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції між учасниками торгів та при формальному створенні ними її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з відповідним позовом, прокурор зазначає про порушення інтересів держави внаслідок нездійснення уповноваженими органами відповідного захисту не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору підряду, що суперечать інтересам держави з умислу ТОВ «Східекобуд», і застосування наслідків недійсності договору.

Прокурор вважає, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах, є Північно-східний офіс Держаудистслужби.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг процедури закупівлі, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

При цьому на підставі п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положенням про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 (далі Положення) Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органам.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях.

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Основним завданням офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей (п. 3 Положення).

Згідно з п. 4 Положення офіс відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Офіс вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Також офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.п. 18 п. 6 Положення).

Таким чином, саме Північно-східний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.

Отже, чинним законодавством України визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель, а саме, Державну аудиторську службу в Україні, зокрема в даних правовідносинах Північно-східний офіс Держаудитслужби.

Луганська обласна прокуратура відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 05.09.2023 № 15/1-134вих-23 повідомила Північно-східний офіс Держаудитслужби про існування порушення інтересів держави від укладення договору підряду від 20.11.2018 № 212 за наслідками тендеру, результат якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для визнання їх недійсними як таких, що суперечать інтересам держави з умислу ТОВ «Східекобуд». Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів

Листом від 07.09.2023 № 201203-17/976-2023 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області вказало, що управлінням вже проведено моніторинг закупівлі UA-2018-10-05-000043-b до її завершення, за результатами якого встановлені порушення, що відображені у відповідному висновку, який оприлюднено в електронній системі закупівель. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено вжиття таких заходів, як звернення органами державного фінансового контролю до суду, чи звернення до інших правоохоронних органів з метою спонукати до вчинення певних дій.

Виявлені під час моніторингу порушення були усунуті підконтрольним суб`єктом, тому підстав для звернення до суду управління наразі не має.

Як вбачається з наведеного листа, Північно-східний офіс Держаудитслужби не має наміру звертатись до суду з відповідним позовом за фактом вчинення учасником закупівлі антиконкурентних узгоджених дій, що вказує на порушення інтересів держави, та вказує на підстави застосування прокурором представницьких повноважень.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Північно-східним офісом Держаудислужби не здійснювався захист інтересів держави у відповідних правовідносинах, оскільки компетентний орган знав про виявлені порушення, повідомлені прокурором, однак протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що у прокурора були достатні підстави вважати, що уповноважений орган держави у відповідних правовідносинах, будучи обізнаним з такими порушеннями не вжив заходів до їх усунення з метою захисту інтересів держави.

В даному випадку державний інтерес визначений прокурором як контроль за законністю процедури закупівлі послуг за рахунок бюджетних коштів, забезпечення їх ефективного і прозорого використання, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції. За висновком колегії апеляційного суду означений державний інтерес становить належний об`єкт судового захисту та опосередковує легітимну мету втручання держави.

Щодо доводів Сєвєродонецької РДА відносно того, що вона не є правонаступником Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області колегія суддів зазначає наступне.

Розпорядженням голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 15.05.2018 №601 «Про затвердження структури Кремінської районної державної адміністрації» Відділ освіти Кремінської РДА входить до структури Кремінської РДА.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» утворення та реорганізація районних державних адміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів України після прийняття Верховною Радою України рішення про утворення та ліквідацію районів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Під час реорганізації юридичних осіб - районних державних адміністрацій, їхніх структурних підрозділів не застосовуються положення законодавства щодо: 1) необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов`язанні (переведення боргу); 2) права кредиторів вимагати у зв`язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов`язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків; 3) неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами. У разі здійснення реорганізації районних державних адміністрацій шляхом приєднання повноваження з управління справами таких юридичних осіб, забезпечення підготовки та прийняття районними державними адміністраціями, що припиняються, та їх посадовими особами рішень як суб`єктами владних повноважень з дня прийняття рішення про початок реорганізації здійснює голова районної державної адміністрації, до якої здійснюється приєднання інших юридичних осіб. Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідні районні державні адміністрації, їхні структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, реорганізуються в межах граничної чисельності, умов оплати праці працівників і норм витрат, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено в Луганській області Сєвєродонецький район (з адміністративним центром у місті Сєвєродонецьк) у складі територій Гірської міської, Кремінської міської, Лисичанської міської, Попаснянської міської, Рубіжанської міської, Сєвєродонецької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України (пп.12 п.1 постанови), разом з тим ліквідовано Кремінський район (пп.12 п.3 постанови).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» утворено Сєвєродонецьку райдержадміністрацію Луганської області. Разом з тим, здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом їх приєднання до утворених районних державних адміністрацій, а саме Кремінську та Попаснянську райдержадміністрації реорганізовано шляхом приєднання до Сєвєродонецької районної державної адміністрації (п.1 розпорядження). Установлено, що юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів (п.3 розпорядження).

Відтак, юрисдикція Сєвєродонецької райдержадміністрації Луганської області поширюється на всю територію Сєвєродонецького району Луганської області.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

При цьому відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (ч.2 ст.107 ЦК України)

Отже, правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (ст.1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (ч.1 ст.104, ст.ст.106-109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (п.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17, п.п.37-38, 40-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17).

Згідно з ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований ст.107 ЦК України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності.

Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акту. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється у результаті реорганізації.

Відповідно до витягу від 21.09.2023 №248065928040 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Відділу освіти Кремінської РДА міститься інформація, що він перебуває в стані припинення, запис від 31.03.2021 №1003661100018000029, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення реорганізації районних державних адміністрації, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються (далі Порядок), відповідно до п.7 якого перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.

Згідно з п.п.8, 9 Порядку перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі утворення райдержадміністрації на території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації. Передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації.

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 15.01.2021 №7 «Про створення комісій з реорганізації (приєднання) районних державних адміністрацій Луганської області» створено комісію з реорганізації (приєднання) Кремінської та Попаснянської райдержадміністрацій та затверджено їх склад.

10.03.2021 здійснена державна реєстрація Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області.

На переконання колегії суддів указане свідчить про виконання вимог п.7 Порядку та переходу повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) Кремінської РДА до Сєвєродонецької РДА.

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 31.08.2021 №567 «Про затвердження передавального акту», затверджено передавальний акт балансових, позабалансових рахунків, матеріальних цінностей, активів та зобов`язань Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, відповідно до якого всі балансові, позабалансові рахунки, матеріальні цінності, активи та зобов`язання Кремінської РДА переходять до правонаступника Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області.

Отже і п.8 Порядку також виконаний.

Сєвєродонецька районна державна адміністрація Луганської області набула статусу «районної військової адміністрації» на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», відповідно до якого на базі існуючих районних державних адміністрацій утворено відповідні районні військові адміністрації. У зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Враховуючи вищевикладене Сєвєродонецька РДА є правонаступником Відділу освіти Кремінської РДА.

Відтак, указані доводи Сєвєродонецької РДА судом відхиляються.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету Відділу освіти Кремінської РДА, оформленого протоколом від 31.10.2018, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на 31.10.2018) цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктами 15, 28 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що переможець процедури закупівлі це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Абзацами 1, 2 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Відділом освіти Кремінської РДА 05.10.2018 на сайті публічних закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення UA-2018-10-05-000043-b про проведення відкритих торгів із закупівлі послуг по будівництву каркасної спортивної зали для Кремінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 за адресою: вул. Тітова, буд. 18, в м. Кремінна Луганської області, очікуваною вартістю 14 191 592 грн 00 коп.

У відповідності до ст.25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подали чотири суб`єкта господарювання: ТОВ. «ВКК Кванта Груп», ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Укрспецпроект», ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» та ТОВ «Східекобуд».

Частиною 1 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є, зокрема, у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна.

Так, первинна тендерна пропозиція ТОВ «ВКК Кванта Груп» становила 13 502 995 грн 33 коп., остаточна 8 349 999 грн 99 коп., ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» 14 191 592 грн 00 коп., остаточна 8 350 000 грн 00 коп., ТОВ «Східекобуд» 14 186 588 грн 40 коп., остаточна 8 350 000 грн 00 коп., ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Укрспецпроект» 14 180 046 грн 41 коп. і упродовж аукціону не змінювалась.

Частиною 6 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Рішенням тендерного комітету Відділу освіти Кремінської РДА, оформленим протоколом його засідання від 31.10.2018: пропозиції ТОВ «ВКК Кванта Груп» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» відхилені, оскільки вони не відповідали вимогам тендерної документації, а саме учасниками не надано забезпечення тендерної пропозиції, яке вимагалось замовником; визнано переможцем і акцептовано пропозицію ТОВ «Східекобуд», яка відповідала вимогам тендерної документації замовника та мала ціну 13 500 000 грн 00 коп.

Цього ж дня в електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Слід зауважити, що надаючи правову оцінку належності обраного заінтересованою особою способу захисту, належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Отже, держава несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст.16 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч.2 ст.16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз.12 ч.2 указаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Колегія суддів зазначає, що за наслідками задоволення позову має відбуватися поновлення (захист) майнових прав позивача або ж його інтереси можуть бути реалізовані, внаслідок чого він здатний буде набути прав.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав також є самостійною підставою для відмови в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04 2021 у справі №910/10011/19.

У постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Отже, само по собі визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, не забезпечить поновлення порушених прав держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, а тому така вимога є неефективним способом захист порушеного права.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 02.08.2023 у справі №905/1014/21 та у справі №924/1288/21.

З огляду на те, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, позовна вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення тендерного комітету замовника Відділу освіти Кремінської РДА, оформленого протоколом його засідання від 31.10.2018, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету Відділу освіти Кремінської РДА, оформленого протоколом його засідання від 31.10.2018, з підстави обрання прокурором у цьому випадку неефективного способу захисту при зверненні до суду в інтересах держави в особі позивача із такою вимогою, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсним вказаного рішення тендерного комітету.

Відтак, рішення суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін.

Щодо вимоги прокурора про визнання договору від 20.11.2018 №212 недійсним, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на 20.11.2018) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як уже зазначалось вище, 20.11.2018 між Відділом освіти Кремінської РДА як замовником, правонаступником якого є Сєвєродонецька РДА, та ТОВ «Східекобуд» як підрядником укладений договір підряду №212 з додатковими угодами до нього.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між Відділом освіти Кремінської РДА та ТОВ «Східекобуд» договір від 20.11.2018 №212 є договором будівельного підряду, до якого слід застосовувати положення ЦК України та ГК України про будівельний підряд.

Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення містяться і в ст.318 ГК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

За ч.ч.1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч.1 ст.203 ЦК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 №922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17, від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.

Відповідно до ч.3 ст.5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частиною 3 ст.228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, здійснивши правовий аналіз ч.3 ст.228 ЦК України, можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягнути сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 16.06.2020 у справі №910/6271/17 та від 20.10.2021 у справі №910/4089/20.

Колегія суддів зауважує, що підставами визнання договору від 20.11.2018 №212 недійсним прокурором визначено укладення його за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору.

У ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (у редакції, чинній станом на 20.11.2018) дається визначення економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Колегія суддів зазначає, що одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п.1 ч.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Так, колегія суддів зазначає, що порушення ТОВ «Східекобуд» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного тендеру, не сумісне із основними засадами цивільного законодавства, оскільки воно є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить і до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Через вчинення ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася, не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Таким чином, дії ТОВ «Східекобуд» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору із замовником не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки обмежує розвиток конкуренції у державі.

Враховуючи зазначене, в діях ТОВ «Східекобуд» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Завідомо суперечлива мета дій ТОВ «Східекобуд» полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

У відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» 30.12.2019 замовником в електронній системі закупівель опубліковано звіт про виконання договору, відповідно до якого Відділом освіти Кремінської РДА сплачено ТОВ «Східекобуд» грошові кошти в сумі 13 500 000 грн 00 коп.

Водночас відповідно до інформації Єдиного вебпорталу використання публічних коштів (spending.gov.ua) замовником за вказаним договором підряду перераховано ТОВ «Східекобуд» грошові кошти в загальній сумі 13 499 999 грн 99 коп., з них відповідно до наступних платіжних доручень: від 28.11.2018 №1 на суму 1 671 712 грн 29 коп. та на суму 185 745 грн 81 коп., від 22.12.2018 №2 на суму 131 819 грн 07 коп. та на суму 4 765 грн 23 коп., від 30.07.2019 №2 на суму 90 144 грн 17 коп., від 16.08.2019 №2 на суму 1 095 317 грн 76 коп., від 30.07.2019 №1 на суму 901 441 грн 73 коп., від 16.08.2019 №1 на суму 121 701 грн 97 коп., від 16.08.2019 №4 на суму 135 224 грн 41 коп., від 06.09.2019 №2 на суму 86 750 грн 74 коп., від 06.09.2019 №4 на суму 780 756 грн 66 коп., від 06.09.2019 №5 на суму 96 389 грн 71 коп., від 12.09.2019 №3 на суму 118 034 грн 87 коп., від 12.09.2019 №7 на суму 1 062 313 грн 78 коп., від 12.09.2019 №8 на суму 131 149 грн 85 коп., від 07.10.2019 №4 на суму 123 077 грн 42 коп., від 08.10.2019 №11 на суму 1 298 462 грн 40 коп., від 08.10.2019 №12 на суму 167 964 грн 96 коп., від 22.10.2019 №12 на суму 876 866 грн 41 коп., від 22.10.2019 №13 на суму 97 429 грн 60 коп., від 06.11.2019 №14 на суму 562 490 грн 47 коп., від 06.11.2019 №15 на суму 62 498 грн 94 коп., від 20.11.2019 №16 на суму 640 515 грн 02 коп., від 20.11.2019 №17 на суму 71 168 грн 34 коп., від 03.12.2019 №18 на суму 265 333 грн 09 коп., від 03.12.2019 №19 на суму 29 481 грн 46 коп., від 09.12.2019 №19 на суму 491 381 грн 58 коп., від 09.12.2019 №20 на суму 54 597 грн 95 коп., від 16.12.2019 №21 на суму 719 880 грн 52 коп., від 16.12.2019 №22 на суму 79 986 грн 73 коп., від 18.12.2019 №23 на суму 623 895 грн 61 коп., від 18.12.2019 №24 на суму 69 321 грн 73 коп., від 20.12.2019 №25 на суму 414 172 грн 94 коп., від 20.12.2019 №26 на суму 172 968 грн 79 коп. та на суму 46 466 грн 62 коп., від 20.12.2019 №27 на суму 18 771 грн 36 коп.

Також згідно інформації Єдиного вебпорталу використання публічних коштів (spending.gov.ua) у вказаних платіжних документах у розділі «Призначення платежу» міститься посилання на відповідні акти виконаних робіт, які складались між сторонами.

Отже, договір від 20.11.2018 №212 виконаний його сторонами на суму 13 499 999 грн 99 коп. та ними не заперечується.

Так, факт виконання договору сторонами або його розірвання не позбавляє сторін або іншу заінтересовану особу права звернутися до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що прокурором належними та допустимими доказами доведено наявність підстав для визнання договору 20.11.2018 №212 недійсним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 зазначила, що за змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у ч. 3 цієї статті Кодексу.

Відступаючи від власних висновків, викладених у п. 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі №923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі №918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Водночас ч. 3 ст. 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:

1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;

2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).

Враховуючи наведене вище обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, грошові кошти у розмірі 13 499 999,99 грн, сплачені Відділом освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (замовником) на виконання недійсного за рішенням суду договору підряду від 20.11.2018 № 212, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, підлягають поверненню відповідачем-2 відповідачу-1, а останнім - до бюджету.

Отже, позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 13 499 999,99 грн до бюджету підлягає задоволенню.

Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Крім того, суд першої інстанції, враховуючи правову позицію, яка викладена у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (щодо використання норм частини першої статті 208 та частини першої статті 250 ГК України, правової природи наслідків визнання господарського зобов`язання недійсним і строків їх застосування) від 25.07.2023 у справі №160/14095/21 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до товариств з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів, залишив поза увагою природу спірних правовідносин. Адже, до спірних відносин не може бути застосовано положення частини першої статті 250 ГК України, оскільки правові наслідки вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарськими санкціями, які згідно з частиною першою статті 238 ГК України застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Близький за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18 та постанові Верховного Суду від 20.11.2019 № 911/1110/18 .

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги зазначене, висновок суду першої інстанцій про відмову у задоволенні позову в повному обсязі зроблений за неправильного застосування норм матеріального права, тому з огляду на викладене вище обґрунтування, оскаржуване рішення суду необхідно скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору від 20.11.2018 № 212 та стягнення 13 499 999,99 грн до бюджету з прийняттям нового в цій частині рішення про задоволення позову прокурора, та відповідно про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора обласної прокуратури.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 269, п. 2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1 статті 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. 650 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2024 у справі № 913/331/23 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2024 у справі № 913/331/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору від 20.11.2018 № 212, укладеного між Відділом освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області та ТОВ «Східекобуд», та стягнення з ТОВ «Стефанотрейд» на користь Сєвєродонецької районної державної адміністрації-районної військової адміністрації Луганської області 13 499 999 грн 99 коп., а з Сєвєродонецької районної державної адміністрації-районної військової адміністрації Луганської області одержані нею за рішенням суду грошові кошти в сумі 13 499 999 грн 99 коп. стягнути в дохід держави скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 20.11.2018 № 212, укладений між Відділом освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області та ТОВ «Східекобуд».

Стягнути з ТОВ «Стефанотрейд» (код ЄДРПОУ: 41471274 юридична адреса: вул. Спортивна, 18, с. Мила, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08128) на користь Сєвєродонецької районної державної адміністрації-районної військової адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ: 44107075; бул. Дружби Народів, буд. 32-А, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400) 13 499 999,99 грн, а з Сєвєродонецької районної державної адміністрації-районної військової адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ: 44107075; бул. Дружби Народів, буд. 32-А, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400) одержані нею за рішенням суду грошові кошти 13 499 999,99 грн стягнути в дохід держави.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ТОВ «Стефанотрейд» (код ЄДРПОУ: 41471274 юридична адреса: вул. Спортивна, 18, с. Мила, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08128) на користь Луганської обласної прокуратури (вул. Богдана Ліщини, буд. 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02909921) 102 592,00 грн. судового збору на подання позовної заяви.

Стягнути з Сєвєродонецької районної державної адміністрації-районної військової адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ: 44107075; бул. Дружби Народів, буд. 32-А, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400) на користь Луганської обласної прокуратури (вул. Богдана Ліщини, буд. 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 02909921) 102 592,00 грн. судового збору на подання позовної заяви.

Стягнути з ТОВ «Стефанотрейд» (код ЄДРПОУ: 41471274 юридична адреса: вул. Спортивна, 18, с. Мила, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08128) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) 153 888,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Сєвєродонецької районної державної адміністрації-районної військової адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ: 44107075; вул. Дружби Народів, буд. 32-А, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) 153 888,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.11.2024

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя І.А. Шутенко

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення19.11.2024
Оприлюднено02.12.2024
Номер документу123378016
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними підряду будівельного підряду

Судовий реєстр по справі —913/331/23

Судовий наказ від 01.01.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Судовий наказ від 28.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Судовий наказ від 28.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Судовий наказ від 28.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Судовий наказ від 28.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Постанова від 19.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Постанова від 19.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 03.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 25.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тарасова Ірина Валеріївна

Ухвала від 29.03.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тарасова Ірина Валеріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні