Постанова

від 27.11.2024 по справі 904/1735/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1735/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Коновал Д.О.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Муромцева О.Ф. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024р. (суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 24.07.2024р.) у справі

за позовом: Державної екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль"

про стягнення 3 542 928 грн. 67 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" завданих державі збитків, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у розмірі 3 542 928,67 грн. на р/р (IBAN) UA418999980333139331000004573, отримувач ГУК у Дніпропетровській обл./ м. Кам`янське, код ЄДРПОУ 37988155, код класифікації доходів бюджету 24062100.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок понаднормативних викидів в атмосферне повітря завдано шкоду державі у вказаному вище розмірі. Надані у справі докази у повному обсязі підтверджують позовні вимоги.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024р. у справі № 904/1735/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу завдані державі збитки, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в розмірі 3542 928 грн. 67 коп. на р/р (IBAN) UA418999980333139331000004573, отримувач ГУК у Дніпропетровській обл./ м. Кам`янське, код ЄДРПОУ 37988155, код класифікації доходів бюджету 24062100 а також судовий збір 42 515 грн. 14 коп.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що дії по відбору проб представниками Позивача здійснювалось в односторонньому порядку, без залучення належних представників Відповідача, фахівців з питань, які перевірялись Державною екологічною інспекцією.

За твердженням скаржника, протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, складений представниками Державної екологічної інспекції Придніпровського округу 18.01.2022 р. в односторонньому порядку. Представники АТ «Дніпровська ТЕЦ» не були ознайомлені з протоколом та результатами вимірів, який було складено без їх присутності. Без підпису представників Відповідача у протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 18.01.2022 р. достеменно неможливо визначити чи дійсно вимірювання проводилось саме приладом, зазначеним у протоколі. Таким чином, є всі підстави ставити під сумнів результати вимірювань.

Також апелянт зазначає, що дозволом на викиди забруднюючих речовин не лімітовано загальний обсяг викидів, та вираження іншої категорії величин.

На переконання Скаржника, обставини, зазначені Позивачем в п.п. 9, 10, 11 Акту № 61/2.3-2.5-7/22 від 28.01.2022 складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, не підтверджується будь-якими належними доказами.

Апелянт підкреслює, що АТ «Дніпровська ТЕЦ» з метою вирішення ситуації, при діючому до 30.10.2025 року дозволі №12104366000-0140 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, отримало новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 21.04.2022 за №UA12040150010118924-І-0113, яким термін дії роботи парових котлів (ДВ №3, 4, 6,7 ) продовжено на 2 роки. До цього, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1512 від 24.11.2021 року «Про внесення змін до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок та визнання таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. №428", до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок внесено зміни, а саме строком закінчення терміну експлуатації котлоагрегатів ст.3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 встановлено 2023 рік.

Скаржник зазначає, що підприємство є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, що має стратегічне значення, до якого використовується режим покладених спеціальних обов`язків. При цьому підставами невиконання взятих зобов`язань перед Державою є об`єктивні причини, пов`язані з тим, що не залежать від волі підприємства та є наслідком вкрай важкого фінансового стану АТ «Дніпровська ТЕЦ», адже джерелом коштів підприємства є оплата споживачами послуг за теплопостачання, яка в умовах сьогодення значно відобразилась на стані розрахунків останніх та залишаються незадовільними, що унеможливлює за власні кошти провести реконструкцію теплогенеруючого обладнання.

За твердженням Скаржника, АТ «Дніпровська ТЕЦ» вживаються всі можливі заходи щодо забезпечення сталого функціонування підприємства в опалювальний сезон та недопущення критичного загострення ситуації у зв`язку із можливим зривом опалювального сезону задля уникнення техногенної катастрофи у місті.

Також, за доводами Апелянта, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, за приписами якої особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. У деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на те, що доводи Відповідача про протиправність рішення суду не знаходять свого підтвердження.

Позивач вказує на безпідставність доводів скарги про відсутність документів щодо правильності застосування вимірювальних засобів державними інспекторами та відбору проб, а також на відсутність документів, які підтверджують належний стан вимірювальних приладів.

За твердженням Позивача, Акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел № 2/2-22/1 від 17.01.2022 р. та Протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання № 2/2-22/1 від 17.01.2022 р. складені у присутності провідного інженера дільниці хімічного контролю та режимів АТ«Дніпровська теплоелектроцентраль» Усс Геннадія Миколайовича та підписані ним як представником суб`єкта господарювання, без заперечень.

За результатами інспекційного інструментального контролю 17.01.2022 зафіксовано перевищення затвердженого граничнодопустимого викиду оксидів від ДВ №2 (паровий котел Бабкокс-Вількос №2). Вказане порушення відповідачем не заперечувалось. За доводами Позивача інші порушення, зазначені в Акті, про які зазначає Відповідач, а саме: пункти 5, 9, 10, 11, не мають відношення до предмета спору.

Позивач зазначає, що надані підприємством пояснення щодо виконання або невиконання заходів, передбачених Національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок, жодним чином не стосується справи та проведеного розрахунку розмірів відшкодування збитків. Позивач звертає увагу, що Інспекцією проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативний викид оксидів азоту, що здійснювався лише ДВ № 2 (паровий котел Бабкок-Вількокс №2), який не віднесено до великих спалювальних установок та відповідно до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок.

Окрім цього, на думку Позивача доводи Відповідача про відсутність його вини у наднорамативних викидах та про недоведеність порушення не заслуговують на увагу.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1735/24.

Матеріали справи № 904/1735/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 27.11.2024 р.

Від Позивача 27.11.2024 надійшла заява про розгляду справи за відсутності його представника.

Беручи до уваги, що неявка представника Позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за його відсутності.

Представник Відповідача у судовому засіданні 27.11.2024 надав пояснення по справі.

У судовому засіданні 27.11.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) видано направлення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища акціонерним товариством "Дніпровська теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130820), місцезнаходження юридичної особи: вул. Заводська, буд. 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925) №4-40-23 від 06.01.2022р. Підстави для здійснення перевірки: річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2022 рік, затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 29.11.2021 М) 521 та Комплексний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік, затверджений наказом Державної регуляторної служби України від 1 5.11.2021 № 383. Предмет здійснення заходу: перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У період з 17.01.2022 по 28.01.2022 посадовими особами Позивача проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання природоохоронного законодавства України АТ"Дніпровська теплоелектроцентраль", за результатами якого зафіксовано факт наднормативних викидів (перевищення граничного допустимого викиду) забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Під час проведення заходу встановлено, що відповідачу Міністерством екології та природних ресурсів України видано дозвіл №1210436600-0140 на викиди забруднюючих в атмосферного повітря стаціонарними джерелами акціонерному товариству "Дніпровська теплоцентраль". Термін дії дозволу 7 років з 30.10.2018 по 30.10.2025р.

Цим дозволом затверджено граничнодопустимий викид для джерел викиду ДВ№2 (паровий котел №2 Бобкок-Вількокс) по оксидах азоту - 3,69626г/с. Однак фактично викидається 6,54601г/с (6,33764 + 6,55045 + 6,74995 ч 3) .

17.01.2022 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел №2/2-22/1, з метою контролю дотримання нормативів викидів на виконання наказу від 05.01.2022р. №31-ТП на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України. Виконано відбір проб в організованих викидах стаціонарних джерел відповідно до вимог чинних нормативних документів КНД 211.2.3.063-98 "Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів".

Також, 17.01.2022р. Інспекцією складено протокол № 2/2-22/1 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання, здійсненого з метою контролю дотримання нормативів викидів на виконання наказу від 05.01.2022р. №31-ТП на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України. Виконано інструментальний контроль організованих викидів забруднюючих речовин на вміст: оксидів азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки та об`ємної частки кисню та температури в організованих викидах стаціонарних джерел АТ "Дніпровська ТЕЦ". Номер (назва) джерела викиду (ДВ) та/або джерела утворення (ДУ) - паровий котел №2 Бабкок-Вількокс.

На підставі акту відбору проб № 2/2-22/1 від 17.01.2022 р., Екологічною інспекцією 18.01.2022р. складено протокол № 2/2-22/1 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання, згідно з яким відділом інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області, уповноваженим на право виконання вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища (Наказ №38 від 26.01.2021 Державної екологічної інспекції України, строк уповноваження з 26 січня 2021 року по 25 січня 2022 року) проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин (ЗР) в організованих викидах стаціонарних джерел AT "Дніпровська теплоелектроцентраль". Назва джерела утворення ЗР - Паровий колел №2 Бабкок-Вількокс.

Надалі, 28.01.2022, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів дотримання вимог природоохоронного законодавства Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено акт №61/2.3-2.5-7/22 . Визначено опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства та ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме експлуатація пилогазоочисного обладнання з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Забруднення атмосферного повітря. Здійснення викидів забруднюючих речовин понад встановлені норми. Недотримання нормативів граничного допустимого скидання забруднюючих речовин. Забруднення водних ресурсів зниження здатності водних об`єктів до природного очищення.

Акціонерне товариство "Дніпровська теплоцентраль" звернулось до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з запереченням №572/07 від 04.02.2022р. на акт від 28.01.2022 року №61/2.3-2.5-7/22, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) видано АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" припис від 04.02.2022р. №61/23-2.5-7/22 наступного змісту: Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахування всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел утворення викидів. Не допустити здійснення викидав в атмосферне повітря від джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі. Виконувати умови Дозволу на викиди та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів. Після усунення порушення та проведення налагоджувальних робіт на ДВ №2 (паровий котел Бабкок-Вількокс №2) провести повторний інструментальний контроль в присутності спеціалістів відділу інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області Держекоінспекції Придніпровського округу.

20.07.2022р Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу з листом №1412/11, в якому зазначало, що на лист №4-3216-23 від 06.07.2022р. надано інформацію щодо виконання припису №61/23-25-7/22 від 04.02.2022 року. Також Акціонерне товариство "Дніпровська теплоцентраль" звернулось до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу з листом від 16.08.2022р. за №1521/11, в якому на лист №4-3848-23 від 05.08.2022р. надано інформацію щодо виконання припису №61/23-25-7/22 від 04.02.2022 року.

Позивачем складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі АТ "Дніпровська теплоелектроценталь" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За текстом розрахунку під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України AT "Дніпровська теплоелектроцентраль" проведеною в період з 17.01.2022 по 28.01.2022р. (акт перевірки № 61/2.3-2.5-7/22 від 28.01.2022) зафіксовано факт наднормативних викидів (перевищення нормативів гранично допустимого викиду) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду ДВ N° 2 (паровий котел № 2 Бабкок-Вількокс) по оксидах азоту в перерахунку на діоксид азоту (Протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел №2/2-22/1 від 18.01.2022). Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид визначався за формулою (16) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 27.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697. Розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" визначено у сумі 3542 928 грн. 67 грн.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" з претензією за №2.3./157-ПР від 06.09.2023р. про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 3 542 928 грн. 67 коп.

Також, листом від 07.11.2023 Інспекція запропонувала товариству на добровільних засадах відшкодувати шкоду, спричинену державі порушенням вимог природоохоронного законодавства шляхом внесення вказаної вище суми.

Між тим, претензія та лист залишені Відповідачем без відповіді.

Викладені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з позовом у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджено порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 2, 9 - 11 розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідного округу: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

За приписами абз. 5-6, 13 ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

За ч.1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.

Враховуючи наведене, перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановленого у дозволі, свідчить про порушення нормативно визначених умов викидів таких речовин в атмосферу та є протиправною формою поведінки, у результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків віднесено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з п.8 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 Цивільного кодексу України, за приписами ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст.1166 Цивільного кодексу України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди.

При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

У деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розміру, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Грошовим виразом майнової шкоди є збитки.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 .

Апеляційний суд враховує, що п.2.1 Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря передбачено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом.

У цій справі, має місце саме перевищення викидів забруднюючих речовин встановлених у дозволі, тому дану Методику застосовано обґрунтовано.

Пунктом 2.2. Методики визначено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

Згідно з п.3.11. Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, факт неправомірної поведінки Відповідача підтверджується актом Позивача від 28.01.2022.

Розмір збитків за наднормативний викид визначався Позивачем за формулою 16, а розрахунок маси наднормативного викиду газоподібної забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів розраховувались за формулою 2 вказаної вище Методики. За розрахунками Позивача, загальний розмір відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферу від джерела ДВ№2 (паровий котел №2 Бабкок-Вількос) склав 3542928,67 грн.

Отже, у даному випадку, наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка Відповідача, що підтверджується матеріалами перевірки; сама шкода, яка розрахована відповідно до вимог Методики; причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою Відповідача; вина Відповідача виражена у здійсненні наднормових викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Викладене, у тому числі, спростовує доводи Скаржника щодо недоведення Позивачем наявності усіх елементів правопорушення та вини Відповідача.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 3542928,67 грн. підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі. З огляду на викладене, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про задоволення позовних вимог.

Доводи скарги про те, що дії по відбору проб представниками Позивача здійснювалось без залучення належних представників Відповідача є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Зокрема, згідно з протоколом вимірювання та актом відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел від 17.01.2022, відповідні дії проводилися у присутності провідного інженера дільниці хімічного контролю та режимів АТ"Дніпровська теплоелектроцентраль" Усс Геннадія Миколайовича та підписані ним, як представником суб`єкта господарювання, без заперечень. Докази у спростування наявності повноважень у даної особи на таке підписання Скаржником не надані. Відомості щодо похибки вимірювань зазначені в Протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 2/2-22/1 від 18.01.2022 р.

Твердження скарги про наявність сумнівів щодо результатів вимірювань, з посиланням на отримання цих результатів під час проведення перевірки некваліфікованим персоналом та неатестованим (неповіреним) приладом, без підтвердження цих тверджень належними доказами, є припущенням Апелянта.

Доводи Скаржника про те, що дозволом на викиди забруднюючих речовин не лімітовано загальний обсяг викидів є безпідставними, оскільки обсяги граничнодопустимих викидів за конкретними забруднюючими речовинами від ДВ № 2 (паровий котел Бабкок-Вількокс №2) наведені у п.3.1 розд.3 додатку до цього дозволу.

Посилання Апелянта на недоведення обставин, зазначених у п.п. 9, 10, 11 Акту № 61/2.3-2.5 - 7/22 від 28.01.2022, на отримання ним нового дозволу, яким термін дії роботи парових котлів (ДВ №3, 4, 6, 7) подовжено на 2 роки, а також на внесення змін до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, згідно з якими строком закінчення терміну експлуатації котлоагрегатів ст.3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 встановлено 2023 рік , відхиляються колегією суддів як такі, що не є предметом дослідження у даному спорі, оскільки за результатами інспекційного інструментального контролю 17.01.2022 зафіксовано перевищення затвердженого граничнодопустимого викиду оксидів саме від ДВ №2 (паровий котел Бабкокс-Вількос №2), яке Скаржником не заперечувалось. Інспекцією проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативний викид оксидів азоту, що здійснювався саме зазначеним паровим котлом, який, при цьому, не віднесено до великих спалювальних установок.

Доводи про те, що підставами невиконання взятих зобов`язань перед Державою є об`єктивні причини, пов`язані з тим, що не залежать від волі підприємства та є наслідком вкрай важкого фінансового стану АТ «Дніпровська ТЕЦ», а також про те, що Товариством вживаються всі можливі заходи щодо забезпечення сталого функціонування підприємства в опалювальний сезон , впливають на факт спричинення збитків та не звільняють від їх відшкодування.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку Скаржником зроблено не було.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду про задоволення позову.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024р. у справі № 904/1735/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.11.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін