Рішення

від 28.11.2024 по справі 903/822/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2024 року Справа № 903/822/24

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РБТ-ГРУП, м. Буча, Київська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Автодок-Луцьк, с. Великий Омеляник, Луцький р-н, Волинська обл.

про стягнення 29860,94 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25.09.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю РБТ-Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Автодок-Луцьк про стягнення 29860,94 грн заборгованості, з яких 20216,00 грн основного боргу, 4043,20 грн штрафу, 3691,75 грн пені, 1218,31 грн інфляційних втрат, 691,68 грн 3% річних та 3028 грн судового збору.

Позовна заява обґрунтована неналежними виконання відповідачем зобов`язань згідно договору поставки № АВЛ-РБТ-3011-2020 від 30.11.2020.

Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України; одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; в строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; встановлено позивачу строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторони, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин.

Відповідач ухвалу суду отримав 02.10.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600291373159 від 04.10.2024.

Строк для подання відзиву по 18.10.2024, оскільки 17.10.2024 вихідний день, а у відповідності до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідач у встановлений строк відзиву не подав.

Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, суд розглядає справу за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

30.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РБТ- ГРУП» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодок-Луцьк» (відповідач, покупець) укладений договір поставки (з відстроченням платежу) № АВЛ-РБТ-3011-2020 (далі - Договір) (а.с. 12-14).

У відповідності до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставляти покупцеві окремими партіями відповідно до заявок покупця та/або видаткових накладних автомобільні товари.

Поставка товару на підставі цього Договору здійснюється окремими партіями, відповідно до заявок покупця та/або видаткових накладних до цього договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 2.1. Договору ціна (вартість) кожної партії товару узгоджується сторонами та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Покупець зобов`язався оплачувати товар протягом 14 календарних днів з моменту проведення відвантаження (п.3.1.1 Договору поставки).

Пунктом 1.3 Договору поставки сторони дійшли згоди, що підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості та ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має силу специфікації.

Згідно з п.5.4 Договору поставки, товар вважається прийнятим і таким, що належить покупцю, з моменту підписання видаткової накладної.

П. 3.2 Договору поставки визначено, що підставою для оплати є рахунок або видаткова накладна.

Відповідно до видаткової накладної позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 30 600,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №42 від 17.07.2023 (а.с. 17).

Із врахуванням строку, встановленого п. 3.1.1. Договору, оплата поставленого 17.07.2023 товару повинна була бути здійснена відповідачем до 31.07.2023 включно (17.07.2023 + 14 календарних днів).

15.09.2023 відповідач оплатив позивачу 15000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1673 (а.с. 18).

Пунктом 3.3 Договору поставки, сторони визнали, що кожен наступний платіж незалежно від його призначення, зазначеного в платіжних документах покупця, відноситься у зарахування минулої заборгованості покупця.

Як зазначає позивач, частина останнього платежу від 15.09.2023 (платіжна інструкція №1673) у сумі 4 616,00 грн було зарахована як оплата заборгованості за попередню поставку товару, а частина у сумі 10 384,00 грн - як оплата заборгованості за товар, поставлений 17.07.2023 за видатковою накладною №42.

20 травня 2024 року відповідачу було направлено претензію за вих.№ 23 від 20.05.2024 (що підтверджується копіями опису вкладення до цінного листа, накладною та чеком про відправлення поштового відправлення) з вимогою про сплату суми основного боргу та штрафних санкцій протягом семи календарних днів з дати отримання претензії, яка була отримана відповідачем 29.05.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплата поштового переказу (а.с. 21-22).

Однак, зазначена претензія залишились без уваги відповідача, грошові кошти не були сплачені у встановлений строк.

Отже, на день розгляду справи відповідачем не оплачено 20 216,00 грн вартості отриманого 17.07.2023 товару.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 20 216,00 грн на час розгляду справи не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростована відповідачем.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного Кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 10.1 Договору, у випадку порушення зобов`язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність визначену даним Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 10.2 Договору визначено, що за порушення зобов`язань встановлених Договором винна сторона сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості невиконаного зобов`язання. У випадку порушення умов оплати, встановлених розділом 3, покупець сплачує постачальнику окрім штрафу зазначеного в даному пункті, пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір пені за прострочення платежу становить 3 691,75 грн за період з 01.08.2024 по 31.01.2024, а розмір штрафу - 4043,20 грн. Також позивач просить стягнути із відповідача 1 218,31 грн інфляційних втрат за період з серпня 2023 року по серпень 2024 року та 691,68 3% річних за період з 01.01.20024 по 20.09.2024.

Дослідивши розрахунок пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору, отже нарахування підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги, що договір, укладений між сторонами чинний, докази визнання його недійсним в матеріалах справи відсутні, договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання згідно договору, не сплативши у встановлений договором строк отриманий товар в повному обсязі, враховуючи часткову проплату заборгованості відповідачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю РБТ-Груп про стягнення 29 860,94 грн, з яких: 20216,00 грн основного боргу, 4043,20 грн штрафу, 3691,75 грн пені, 1218,31 грн інфляційних втрат, 691,68 грн 3% річних обґрунтованими належними та допустимими доказами, підставними та таким, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автодок-Луцьк, (вул. Володимирська, 91В, с. Великий Омеляник, Луцький р-н, Волинська обл., код ЄДРПОУ 37707129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РБТ-ГРУП (вул. Тячівська, буд. 1, м. Буча, Київська обл., код ЄДРПОУ 37360626) основну заборгованість у розмірі 20 216,00 грн, 4 043,20 грн штрафу, 3 691,75 грн пені, 1 218,31 грн інфляційних втрат, 691,68 грн 3% річних, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн, а всього 32 888,94 грн (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім грн 94 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС. В. Бідюк