Рішення

від 27.11.2024 по справі 904/4272/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4272/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НБК Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "ПРАЙМ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки та дистрибуції № 16/24П від 11.01.2016 у загальному розмірі 948 268,52 грн.

Представники:

від позивача: Королюк В.В., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю НБК Україна звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "ПРАЙМ" заборгованість за договором поставки та дистрибуції № 16/24П від 11.01.2016 у загальному розмірі 948 268,52 грн., що складається з: основний борг у розмірі 747 922,44 грн., 3% річних у розмірі 48 183,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 152 162,35 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 11 379,22 грн. судового збору та понесені судові витрати у зв`язку із поданням цього позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.10.2024 о 10:30 год.

17.10.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2024 клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю НБК Україна про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 23.10.2024 о 10 год. 30 хв., проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

У призначене підготовче судове засідання 23.10.2024 представник відповідача не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 23.10.2024 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

23.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2024 о 10:00 год., а також вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

20.11.2024 перед початком судового засідання було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку із цим судове засідання не відбулось.

В умовах воєнного стану, введеного в Україні 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.

З огляду на зазначене, суд вирішив призначити судове засідання з розгляду справи по суті на іншу дату та час.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2024 о 10:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

У призначене судове засідання 27.11.2024 представник відповідача не з`явився.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 27.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 747 922,44 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором поставки та дистрибуції № 16/24П від 11.01.2016 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього продукції.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 30.09.2024 була доставлена в кабінет ЕС 30.09.2024 о 19:10 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с.85).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 30.09.2024 є такою, що отримана позивачем 01.10.2024, оскільки її було отримано після робочого часу.

Отже, відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та про дату час і місце проведення судового засідання належним чином.

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та повноважного представника, у судові засідання 23.10.2024 та 27.11.2024 не направив, про час та місце розгляду справи товариство повідомлене своєчасно та належним чином.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування в даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок розрахунків, наявність/відсутність заборгованості покупця.

Судом установлено, що 11.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю НБК Україна (надалі Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія ПРАЙМ (надалі Покупець, Відповідач) укладено Договір поставки та дистрибуції № 16/24П.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити продукцію (мастильні матеріали, технічні рідини, інші продукти нафтопереробки, супутні товари для автотранспорту та інше) у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору Продавець зобов`язується поставляти продукцію окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у замовленнях Покупця переданих представнику Продавця. Ціна товару зазначається у видаткових накладних.

Загальна вартість даного Договору визначається вартістю продукції, отриманої протягом дії цього Договору згідно видаткових накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору (п. 1.3. Договору).

Поставка продукції здійснюється Постачальником на умовах Inkoterms 2010 визначених у п. 2.18 даного Договору та згідно Додатковій Угоді, в якій зазначаються відповідальні особи авторизовані Покупцем на отримання товару (п. 1.4. Договору).

Покупець зобов`язується придбавати продукцію в обсязі, не меншому ніж 10 000кг протягом кожного року дії договору (п. 2.1. Договору).

Продавець зобов`язується своєчасно здійснювати відвантаження продукції, яка є в наявності на момент (дату) відвантаження або поставка якої відбувається на підставі Звичайного Замовлення Покупця по формі, яку надає Продавець. Зразок форми такого замовлення затверджується Сторонами в Додатку № 3 (п. 2.2. Договору).

Відповідно до 2.6. Договору Продавець зобов`язується докласти всіх необхідних зусиль щодо здійснення поставки продукції своєчасно та в повному обсязі.

Згідно п. 2.18. Договору якщо не узгоджено інше, продукція передається Покупцю на умовах ЕХW(Inkoterms 2010) склад Продавця: Київська область, Києво - Святошинський район, м. Буча, вул. Кірова , 144. Вантажні роботи проводяться силами і за рахунок Продавця. Вивезення продукції зі складу проводиться силами і за рахунок Покупця.

Асортимент та ціна продукції, що поставляється, визначається на підставі Специфікації Продавця яка надається Покупцю (надалі-прайс-листи), а також у видаткових накладних. Специфікація носить інформативний характер про асортимент та ціну продукції та не потребує двостороннього засвідчення ні Продавцем ні Покупцем (п. 3.1. Договору).

Відповідно до 3.2.Договору Прайс-листи надсилаються Покупцю електронними засобами зв`язку - факсом або електронною поштою. Ціни на продукцію вказано в умовних одиницях за одиницю виміру без урахування ПДВ, курс перерахунку встановлюється відповідно до курсу для юридичних осіб, встановленого ПриватБанком на дату виставлення рахунку-фактури. Одна умовна одиниця дорівнює 1 долару США або 1 Євро. Найменування

умовної одиниці вказується у цінових повідомленнях. Остаточно ціни погоджуються Сторонами в рахунках-фактурах.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату продукції на умовах передплати в розмірі 100% (ста відсотків) від вартості партії продукції за 3 (три) банківських дні до дати її відвантаження Продавцем, якщо інше не узгоджено Сторонами.

Пунктом 3.9. Договору визначено, що Продавець залишає за собою право самостійно визначати умови розстрочення платежу, які зазначаються у Додатковій угоді, передбаченій пунктом 3.8 цього Договору, виходячи із оцінки об`єктивних ризиків невиконання Покупцем своїх зобов`язань за Договором, розрахованих за стандартами та процедурами Продавця.

Договір, відповідно до п. 9.1. Договору, вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 січня 2017 року. У випадку якщо жодна зі сторін, протягом 30 днів до його закінчення, не подала заяви про його розірвання. Договір вважається пролонгований на кожний наступний період тривалістю в один календарний рік на тих же умовах.

Протягом терміну дії Договору Відповідачу було поставлено продукцію оплата за яку станом на дату подання цієї Позовної заяви, Позивачем не отримана.

20.04.2023 Позивачем до Відповідача було направлено Претензію в порядку досудового врегулювання спору з проханням сплатити загальну суму заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 747 922,44 грн.

01.05.2023 у відповідь на Претензію від Відповідача надійшла відповідь про підтвердження суми заборгованості із зазначенням щодо відсутності фінансових та технічних можливостей виконати взяті на себе зобов`язання за Договором поставки та дистрибуції № 16/24П від 11.01.2016. Загальна сума заборгованості, станом на дату Претензії 20.04.2023, з боку Відповідача за поставлену продукцію становила 747 922,44 грн.

Зокрема, заборгованість розраховувалася згідно наступних неоплачених Видаткових накладних:

№ п/п Реквізити Видаткових накладних Сума заборгованості, грн Термін оплати/не пізніше

1. № 2110 від 21.12.2021 (Замовлення № 2289 від 21.12.2021) 7 651,12 - 31.01.2022

2. № 5 від 05.01.2022 (Замовлення № 6 від 04.01.2022) 65 453,90 - 28.02.2022

3. № 18 від 12.01.2022 (Замовлення № 26 від 12.01.2022) 6 802,94 - 28.02.2022

4. № 53 від 21.01.2022 (Замовлення № 59 від 21.01.2022) 2 840,36 - 28.02.2022

5. № 67 від 26.01.2022 (Замовлення № 79 від 26.01.2022) 3 991,46 - 28.02.2022

6. № 76 від 28.01.2022 (Замовлення № 91 від 28.01.2022) 8 804,16 - 28.02.2022

7. № 77 від 28.01.2022 (Замовлення № 92 від 28.01.2022) 2 641,25 - 28.02.2022

8. № 117 від 10.02.2022 (Замовлення № 134 від 10.02.2022) 19 113,26 - 31.03.2022

9. № 124 від 10.02.2022 (Замовлення № 93 від 10.02.2022) 14 221,92 - 31.03.2022

10. № 125 від 10.02.2022 (Замовлення № 135 від 10.02.2022) 14 221,92 - 31.03.2022

11. № 126 від 10.02.2022 (Замовлення № 136 від 10.02.2022) 1 744,13 - 31.03.2022

12. № 127 від 10.02.2022 (Замовлення № 144 від 10.02.2022) 3 488,26 - 31.03.2022

13. № 130 від 11.02.2022 (Замовлення № 146 від 10.02.2022) 12 415,25 - 31.03.2022

14. № 131 від 11.02.2022 (Замовлення № 147 від 11.02.2022) 12 415,63 - 31.03.2022

15. № 132 від 11.02.2022 (Замовлення № 148 від 11.02.2022) 27 287,48 - 31.03.2022

16. № 148 від 15.02.2022 (Замовлення № 164 від 15.02.2022) 3 530,30 - 31.03.2022

17. № 149 від 15.02.2022 (Замовлення № 165 від 15.02.2022) 19 345,92 - 31.03.2022

18. № 150 від 15.02.2022 (Замовлення № 166 від 15.02.2022) 34 821,28 - 31.03.2022

19. № 151 від 15.02.2022 (Замовлення № 167 від 15.02.2022) 5 295,46 - 31.03.2022

20. № 375 від 05.07.2022 (Замовлення № 425 від 05.07.2022) 1 821,89 - 31.08.2022

21. № 388 від 08.07.2022 (Замовлення № 439 від 08.07.2022) 6 830,59 - 31.08.2022

22. № 389 від 08.07.2022 (Замовлення № 440 від 08.07.2022) 18 382,30 - 31.08.2022

23. № 414 від 18.07.2022 (Замовлення № 472 від 18.07.2022) 24 124,91 - 31.08.2022

24. № 421 від 21.07.2022 (Замовлення № 485 від 20.07.2022) 2 539,61 - 31.08.2022

25. № 449 від 27.07.2022 (Замовлення № 503 від 25.07.2022) 140 458,68 - 31.08.2022

26. № 478 від 05.08.2022 (Замовлення № 549 від 04.08.2022) 24 080,64 - 30.09.2022

27. № 484 від 05.08.2022 (Замовлення № 561 від 05.08.2022) 1 397,86 - 30.09.2022

28. № 502 від 11.08.2022 (Замовлення № 574 від 10.08.2022) 60 178,46 - 30.09.2022

29. № 610 від 23.09.2022 (Замовлення № 701 від 21.09.2022) 68 249,70 - 31.10.2022

30. № 698 від 14.10.2022 (Замовлення № 788 від 12.10.2022) 24 719,90 - 30.11.2022

31. № 744 від 26.10.2022 (Замовлення № 814 від 24.10.2022) 25 024,03 - 30.11.2022

32. № 749 від 27.10.2022 (Замовлення № 860 від 26.10.2022) 31 030,09 - 30.11.2022

33. № 773 від 02.11.2022 (Замовлення № 885 від 01.11.2022) 12 683,52 - 31.12.2022

34. № 823 від 10.11.2022 (Замовлення № 940 від 10.11.2022) 2 312,35 - 31.12.2022

35. № 833 від 11.11.2022 (Замовлення № 926 від 08.11.2022) 19 514,04 - 31.12.2022

36. № 939 від 20.12.2022 (Замовлення № 1043 від 19.12.2022) 13 582,08 - 31.01.2023

37. № 948 від 22.12.2022 (Замовлення № 1065 від 20.12.2022) 4 905,79 - 31.01.2023

Загалом 747 922,44 грн.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 3 від 15.02.2019 року до Договору поставки та дистрибуції № 16/24П від 11.01.2016 року Продавець надає Покупцю відстрочення оплати відвантаженої продукції. Кожна відвантажена партія продукції повинна бути сплачена Покупцем до останнього дня місяця наступного після місяця в якому було здійснене відвантаження. Після цієї дати заборгованість вважається простроченою.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, що і є причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, факт поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 3 від 15.02.2019 року до Договору поставки та дистрибуції № 16/24П від 11.01.2016 року Продавець надає Покупцю відстрочення оплати відвантаженої продукції. Кожна відвантажена партія продукції повинна бути сплачена Покупцем до останнього дня місяця наступного після місяця в якому було здійснене відвантаження. Після цієї дати заборгованість вважається простроченою, от же строк розрахунку за поставлений товар є таким, що настав 31.01.2023.

Доказів оплати заборгованості покупець не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 747 922,44 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, за отриманий товар відповідач не розрахувався, що і стало підставою для нарахування позивачем трьох відсотків річних та втрат від інфляції.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 48 183,73 грн та інфляційні втрати у розмірі 152 162,35 грн за період з 01.02.2022 по 23.09.2024 року.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 11 379,22 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "ПРАЙМ" (49000, м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненка, буд. 5; код ЄДРПОУ 39232541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НБК Україна» (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, офіс 5; код ЄДРПОУ 37569748) основний борг у розмірі 747 922,44 грн., 3% річних у розмірі 48 183,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 152 162,35 грн., а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 11 379,22 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 28.11.2024.

Суддя В.Г. Бєлік