Рішення

від 28.11.2024 по справі 904/4081/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4081/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги" Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області", Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у загальному розмірі 97 887,98 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги" Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області" заборгованість за спожитий природний газ у загальному розмірі 97 887,98 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 13 118,69 грн., пеня у розмірі 71 090,03 грн., 3% річних у розмірі 4 942,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 736,42 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024, сторони не подали витребувані судом документи.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2024 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

На адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового листа з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині оплати заборгованості за поставлений споживачу у період з 01.04.2023 по 30.06.2023 природний газ на загальну суму 13 118,69 грн., вартість якого відповідачем не оплачена, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат та які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі Відповідач, Споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ, на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

-інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, Позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС від 15.04.2024 № ТОВВИХ-24-5613 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000150E3W00N;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000150E3W00N (надається у вигляді принтскрину з особового кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі -Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За п. 3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 Договору).

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).

Договір відповідно до п. 11.1 Договору, набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 жовтня 2021 р. ціна природного газу, що постачається постачальником останньої надії щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Ціна природного газу також підтверджується довідкою Позивача.

Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Позивач стверджує, що ybv було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до умов Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі. Всього було поставлено природного газу на загальну суму 649 854,44 грн.

З 01.10.2022 р. по 30.10.2022 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 0,39645 тис.куб.м. на суму 12 349,49 грн. Відповідач здійснив оплату за поставлений газ з порушенням встановленого договором строк.

З 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 1,12632 тис.куб.м. на суму 64 949,28 грн. Відповідач здійснив оплату за поставлений газ.

З 01.12.2022 р. по 30.12.2022 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 3,68568 тис.куб.м. на суму 273 132,50 грн. Відповідач здійснив оплату за поставлений газ з порушенням встановленого договором строк.

З 02.01.2023 р. по 31.01.2023 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 2,59100 тис.куб.м. на суму 110 180,60 грн. Відповідач здійснив оплату за поставлений газ з порушенням встановленого договором строк.

З 01.02.2023 р. по 28.02.2023 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 3,06795 тис.куб.м. на суму 110 212,74 грн. Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений газ.

Зобов`язання за період з 02.03.2023 р. по 31.03.2023 р. на суму 66 123,42 грн задоволено в повному обсязі рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2024 року у справі № 904/6007/23 та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги"Новоолександрівської сільської ради" Дніпровського району Дніпропетровської області" 66 123,42 грн. - основного боргу, 8 199,30 грн. - пені, 494,57 грн. - 3% річних, 528,99 грн. - інфляційних втрат, 2 684,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Рішення суду виконано в повному обсязі 29.12.2023 р., що підтверджується доданими до позовної заяви доказами.

З 01.04.2023 р. по 05.04.2023 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 0,24930 тис.куб.м. на суму 8 079,86 грн. Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ.

З 02.05.2023 р. по 31.05.2023 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 0,10821 тис.куб.м. на суму 2 473,36 грн. Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ.

З 01.06.2023 р. по 30.06.2023 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 0,10472 тис.куб.м. на суму 2 353,19 грн. Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ.

Відповідач оплату за поставлений газ не здійснив.

Таким чином у Відповідача перед Позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 13 118,69 грн.

Відповідно до пункту 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 4.5. Договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.02.2022 по 31.01.2024 в сумі 71 090,03 грн та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2024 у сумі 4 942,84 грн, а також інфляційні втрати за період прострочення з 01.02.2023 по 31.07.2024 у сумі 8 736,42 грн.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом спору є стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Предметом доказування у справі є обставини віднесення відповідача як споживача до споживачів, постачання природного газу яким здійснюється постачальником "останньої наді", віднесення позивача до постачальників "останньої надії", укладання договору, факт поставки природного газу, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до такого договору застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Господарський суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведеного, Відповідач зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Господарський суд встановив, що за період 01.10.2022 по 30.06.2023 Позивач поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 649 854,44 грн., в той час як Відповідачем, за цей же період, частково було здійснено оплату вартості спожитого газу.

Таким чином у Відповідача перед Позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 13 118,69 грн.

З огляду на викладене, враховуючи умови Договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 13 118,69 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст.617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст.617 Цивільного кодексу України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610 та ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Щодо стягнення суми пені

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення Відповідачем умов договору щодо оплати поставленого позивачем природного газу, наявні достатні правові підстави для стягнення з Відповідача передбаченої пунктом 4.5. Договору пені.

Перевіривши правильність нарахування пені, господарський суд дійшов висновку, що Позивачем правильно здійснено нарахування пені за загальний період з 01.02.2022 по 31.01.2024 становить - 71 090,03 грн. та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 Інформаційного листа ВГСУ №01-8/685 від 20.11.2008 р. "Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України ), зазначено, що приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов`язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення ( постанова ВСУ від 30.09.2008 р. № 1/384-07 ).

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процентів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних у розмірі 4 942,84 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 736,42 грн, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За правилами статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу має бути відшкодовано судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги" Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області" (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, буд. 46; код ЄДРПОУ 41014140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1; код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у сумі 13 118,69 грн., пеню у розмірі 71 090,03 грн., 3% річних у розмірі 4 942,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 736,42 грн., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 28.11.2024.

Суддя В.Г. Бєлік