Рішення

від 26.11.2024 по справі 910/10490/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 910/10490/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Служби безпеки України (м.Київ)

до Приватного підприємства "Продцентр-плюс" (м.Коростень Житомирської області)

про стягнення 2094,00грн.

Служба безпеки України звернулась до Господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Продцентр-плюс" штрафних санкцій у сумі 2094,00грн, з яких: 872,50грн пені та 1 221,50грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти №№19/3-39 від 12.07.2023 в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 30.08.2024 вказану позовну заяву з долученими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Житомирської області.

24.09.2024 матеріали справи №910/10490/24 надійшли до Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024, матеріали справи №910/10490/24 передано для розгляду судді Соловей Л.А.

Ухвалою суду від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.10.2024.

Ухвалою суду від 28.10.2024 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 26.11.2024.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та довідку з якої вбачається, що станом на 26.11.2024 заборгованість відповідача не змінилась та складає 2 094,00грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав. 02.10.2024 та 12.11.2024 на поштову адресу суду повернулися ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача з відмітками пошти "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3,7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ 04.11.2024 було розмішено оголошення про призначення розгляду по суті справи №910/10490/24 на 26.11.2024 об 11:30.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2023 між Службою безпеки України (покупець, позивач) та Приватного підприємства "Продцентр-плюс" (продавець, відповідач) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №19/3-39 від 12.07.2023 (а.с.12-15).

Відповідно до п.1.1. договору, продавець зобов`язується у терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупцю яйця курячі (продукція тваринництва та супутня продукція код ДК 021:2015-03140000-4) в асортименті, кількості та по ціні, відповідно до специфікації (додаток 1), а покупець зобов`язується прийняти якісний товар та оплатити його у порядку і на умовах, визначених даним договором.

Пунктом п.3.1. договору передбачено, що ціна цього договору згідно з специфікацією (додаток 1) становить 197 534,00грн, в тому числі ПДВ 32 922,33грн. Оплату буде здійснено за КПКВ 6521010, КЕКВ 2230, спеціальний фонд.

Строк (термін) поставки (передачі) продавцем товару покупцю: до 24.12.2023 включно (п.5.1. договору).

Згідно з пп.5.1.1. договору, поставка (передача) продавцем товару покупцю здійснюється згідно із специфікацією (додаток 1). Поставка (передача) продавцем товару здійснюється окремими партіями. Партією товару вважається кількість товару, яка вказана в рахунках-фактурах та видаткових накладних, наданих продавцем, на підставі замовлення покупця.

В пп.5.1.2. сторони погодили, що замовлення на кількість та асортимент товару покупець зобов`язується подавати продавцю щоденно не пізніше 18:00 години письмово або усно за телефоном продавця:+38(097)-530-53-38. При здійсненні замовлення усно, замовлення дублюється факсом та/або електронною поштою за адресою продавця: ел.адреса: ispolinplus@gmail.com.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання продавець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У специфікації (додаток №1 до договору) сторонами погоджено найменування товару - яйця курячі С1, кількість - 56 600 штук, ціна за одиницю з ПДВ - 3,49грн, загальна вартість з урахуванням усіх податків та зборів з ПДВ - 197534,00грн (а.с.15 на звороті).

Позивач вказує, що 24.10.2023, з дотриманням пп.5.1.1-5.1.2 договору, звернувся до відповідача з замовленням №16/3-3432 ВС на здійснення поставки партії товару у кількості 5000 штук до 27.10.2023 (а.с.10).

Однак станом на 31.12.2023 відповідач не виконав своїх зобов`язань перед покупцем за вказаним замовленням.

Службою безпеки України 03.01.2024 на адресу ПП "Продцентр - плюс" направлено претензію №19/18-3ВС від 0.01.2024, в якій позивач повідомив відповідача про нарахування на підставі п.7.3 договору пені та штрафу в загальній сумі 2 094,00грн, у зв`язку з простроченням поставки частини товару за період з 12.11.2023 до 31.12.2023, яку просив сплатити на р/р СБУ протягом одного календарного місяця проте, відповіді не отримано (а.с.8, 11).

Враховуючи порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині поставки товару, у строк узгоджений сторонами у заявці на поставку товару від 24.10.2023, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 2 0094,00грн, з яких: 872,50грн пені та 1 221,50грн штрафу за порушення строків поставки на підставі п.7.3. договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами договір про закупівлю товарів за державні кошти №19/3-39 від 12.07.2023.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст.655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України визначено обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано належними засобами доказування порушення ним зобов`язання з поставки визначеної у заявці від 24.10.2023 кількості товару в обумовлені строки.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в т.ч. передбачені статтями 611 ЦК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем за порушення відповідачем строків поставки товару нараховано 872,50грн пені за період з 12.11.2023 по 31.12.2023 та 1 221,50грн штрафу (а.с.9).

Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч.4 ст.231 ГК України).

Згідно з ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, судом встановлено, що в зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти №19/3-39 від 12.07.2023 в частині поставки товару, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення суму пені та штрафу.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем вимоги претензії №19/18-3ВС від 02.01.2024 не виконано, відповідно не сплачено суму пені та штрафу. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно. За наведеного позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 872,50грн за період прострочення з 12.11.2023 по 31.12.2023 та штрафу у сумі 1 221,50грн, є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими та достовірними доказами.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 2094,00грн, з яких: 872,50грн пені та 1 221,50грн штрафу.

В силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Продцентр-Плюс" (вул.Шевченка, 27/1, м.Коростень, Житомирська область, 11500, код ЄДРПОУ 37677991) на користь Служби безпеки України (вул.Володимирська, 33, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00034074)

- 872,50грн пені;

- 1 221,50грн штрафу;

- 2422,40грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1- у справу;

2- позивачу через "Електронний суд";

3- відповідачу код ЄДРПОУ 37677991 (рек. з повід)