Рішення

від 28.11.2024 по справі 908/2432/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/174/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 Справа № 908/2432/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗТЕХСЕРВІС (69097, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 19А, кв. 98, код ЄДРПОУ 31914910)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса листування: м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 8)

про стягнення 353 744,17 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему Електроний суд надійшла позовна заява (вх. № 2674/08-07/24 від 11.09.2024) Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗТЕХСЕРВІС, до відповідача 2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № 31914910-КД-2 від 26.05.2021 р. в розмірі 353 744,17 грн, з яких 327 735,03 грн заборгованості за тілом кредиту та 26 009,04 грн заборгованості за відсотками.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 умов Кредитного договору та порушенням відповідачем 2 умов Договору поруки в частині оплати кредиту та процентів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 11.09.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2432/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 176 ГПК України, 12.09.2024 Господарським судом Запорізької області надіслано ухвалу про витребування у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи ОСОБА_1 .

19.09.2024 від Міністерства соціальної політики України надійшов лист, відповідно до якого зазначено, що станом на 12.09.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньопереміщених осіб наявна інформація, що запитувана особа ОСОБА_1 з 03.02.2023 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою господарського суду від 23.09.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч. ч.1, 2 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 30.09.2024 включно.

25.09.2024 від позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява про виконання вимог суду, до якої додані докази на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2432/24. Присвоєно справі номер провадження 19/174/24. Ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачам строк для подання до суду: відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Ухвали суду від 30.09.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2432/24, що надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача 1, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_3 та місця проживання відповідача 2, згідно даних Міністерства соціальної політики України: м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 8, повернуті до суду 18.10.2024 та 21.10.2024 відповідно, з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів 1, 2 про відкриття провадження у справі № 908/2432/24.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзиви на адресу суду від відповідачів 1, 2 у встановлений в ухвалі суду від 30.09.2024 у справі № 908/2432/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів 1, 2 не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2432/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 28.11.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

26.05.2021 між Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЗТЕХСЕРВІС (Позичальник) укладено Кредитний договір № 31914910-КД-2 (далі Кредитний договір).

Пунктом 1.1 Кредитного договору узгоджено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Відповідно до п. А.1 Кредитного договору, вид кредиту невідновлювальна кредитна лінія.

Згідно п. А.2 Кредитного договору, ліміт цього договору: 504 325,00 грн, у тому числі на наступні цілі: - у розмірі 500 000,00 грн на поповнення обігових коштів; - у розмірі 4 325,00 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.

Згідно п. А.3. Кредитного договору, термін повернення кредиту 01.05.2024.

Відповідно до пункту А.6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 13,8 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Умовами пункту А.8 Кредитного договору передбачено, що проценти, встановлені п.п. А.6, А.6.1 Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 Договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2 Договору). Платежи по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 2.1.1, 2.1.2 Кредитного договору встановлено, що Банк зобов`язується відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього Договору. Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Постачальника для придбання Позичальником сільськогосподарської техніки та/або обладнання, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п.п. 2.2.1., 2.2.12. цього Договору.

Згідно з п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Кредитного договору, Позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору. Сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього Договору. Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. п. А.6, А.6.1 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

26.05.2021 між позивачем та відповідачем 1 укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до підпункту а пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно з п. 2.1 Додаткової угоди № 1, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13,8 % річних.

Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7,00 %.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання Додаткової угоди № 1 значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що с останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

До даної угоди сторонами укладено додаток № 1 Графік платежів.

Відповідно до п. 2.2 Додаткової угоди № 1, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7 Додаткової угоди № 1 визначено, що погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Згідно із п. 2.10 Додаткової угоди № 1, у випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно н. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних.

28.09.2022 між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 31914910-КД-2 від 26.05.2021, відповідно до підпункту 1 пункту 1 якого Позичальник підтвердив свої зобов`язання перед Банком щодо погашення заборгованості, яка складається з суми неповернутого кредиту в розмірі 385 714,32 грн та нарахованих до 27.09.2022 та не сплачених Позичальником процентів за користування кредитом в сумі 2 850,40 грн.

Відповідно до підпунктів 1-5 пункту 1 Договору про внесення змін, погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно п.п. 1). п. 1. цього Договору про внесення змін, здійснюється наступним чином: повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до Договору, з урахуванням змін внесених цим Договором про внесення змін. З моменту набрання чинності цього Договору про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим Договором про внесення змін. Сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим Договором про внесення змін подальше надання Банком кредиту (траншів кредиту) Позичальнику не здійснюється. Сторони узгодили, що Банк має право, на власний розсуд та без будь-яких додаткових погоджень з будь-якими особами, змінити черговість погашення заборгованості за Договором, відступивши від положень Договору, які регулюють послідовність (черговість) виконання зобов`язань за Договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника, 26.05.2021 між Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № 31914910-ДП-2/1 (Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань ТОВ «Газтехсервіс» за Кредитним договором № 31914910-КД-2 від 26.05.2021 року далі - Кредитний договір невідновлювальної кредитної лінії на суму 504 325,00 грн з терміном дії до 01.05.2024, в тому числі на наступні цілі: - у розмірі 500 000,00 грн на поповнення обігових коштів; - у розмірі 4 325,00 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутись до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає передає перед Кредитором, як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору встановлено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Судом встановлено, що Кредитний договір, Додаткова угода № 1 та Додаток № 1 до неї, Договір про внесення змін та Додаток № 1 до нього, Договір поруки підписані представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Позивач посилався на те, що відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, не здійснив платежі, які передбачені Графіком платежів з кінцевим терміном до 01.05.2024.

Несплата заборгованості за Кредитним договором стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 327 735,03 грн та 26 009,14 грн заборгованості за процентами .

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).

Згідно зі ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії електронних документів, які засвідчені у порядку, встановленому законом.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором, а саме: надання відповідачу 1 кредитних коштів в загальному розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача 1.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, чим порушив свої зобов`язання та не повернув кредитні кошти, не сплатив проценти, остаточний термін повернення кредиту був встановлений сторонами 01.05.2024.

Невиконання відповідачем 1 Кредитного договору підтверджується виписками по рахунку відповідача 1 та розрахунком позивача по заборгованості відповідача 1.

Відповідач 1 не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, а відповідач 2 за Договором поруки, в зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту складає 327 735,03 грн, заборгованість за процентами складає 26 009,14 грн.

Відповідачі 1, 2, не надали доказів повної сплати простроченого кредиту та процентів або обґрунтованих заперечень проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 327 735,03 грн та заборгованості за процентами в розмірі 26 009,14 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів 1, 2 в рівних частинах (відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8).

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗТЕХСЕРВІС (69097, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 19А, кв. 98, код ЄДРПОУ 31914910) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 327 735 (триста двадцять сім тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 03 коп. заборгованості за тілом кредиту та 26 009 (двадцять шість тисяч дев`ять) грн 14 коп. заборгованості за процентами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗТЕХСЕРВІС (69097, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 19А, кв. 98, код ЄДРПОУ 31914910) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн 47 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн 46 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 28.11.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.